Ухвала

від 08.04.2024 по справі 450/2536/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 450/2536/23

провадження № 61-4621ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської районної військової адміністрації, треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватна агрофірма «Нива», ОСОБА_2 , про зобов`язання визнати неправомірною державну реєстрацію юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської районної військової адміністрації, треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватна агрофірма «Нива», ОСОБА_2 , про зобов`язання визнати неправомірною державну реєстрацію юридичної особи,

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України. Роз`яснено позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Львівського апеляційного суду від 04 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 червня 2023 року залишено без змін.

Ухвала суду першої інстанції, з висновками якої погодився апеляційний суд, мотивована тим, що оскільки спір виник у зв`язку із виконанням відповідачем владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер, стосується виключно проведення державної реєстрації юридичної особи та не є спором про право, він підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

27 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2024 року, у який просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому необґрунтовано відмовили у відкритті провадження у справі.

Перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла такого висновку.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

За загальним правилом критеріями розмежування предметної судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовим вважається, зокрема спір, у якому сторони правовідносин одна щодо іншої не є рівноправними, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншій стороні певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Ці функції суб`єкт владних повноважень повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Так, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник, зокрема між двома суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта,

а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Публічно-владний вплив також означає, що суб`єкт владних повноважень наділений законними повноваженнями вирішувати питання про права, свободи та інтереси іншого суб`єкта, який вступає з ним у правові відносини.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 та від 21 серпня 2019 року у справі № 362/5657/17.

Встановивши, що предметом спору у цій справі є визнання неправомірною державної реєстрації ПАФ «Нива», проведеної 29 березня 2000 року Пустомитівською районною державною адміністрацією;зобов`язання відповідача зняти з державної реєстрації ПАФ «Нива» з ідентифікаційним кодом 00854363; зобов`язання відповідача внести до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АС «Нива» з ідентифікаційним номером 00854363, що була зареєстрована, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що спір позивача з районною військовою адміністрацією має публічно-правовий характер.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Встановивши, що позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані на встановлення правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі у зв`язку з тим, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

ОСОБА_1 не позбавлений можливості реалізувати своє право на звернення до компетентного суду.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права

при постановленні оскаржуваних судових рішень. Правильність застосування судами вказаних вище процесуальних норм не викликає розумних сумнівів.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 червня 2023 року (яка не відноситься до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи) та постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2024 року є необґрунтованою, а у відкритті касаційного провадження належить відмовити відповідно до положень частини четвертої статті 394 ЦПК України.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської районної військової адміністрації, треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватна агрофірма «Нива», ОСОБА_2 , про зобов`язання визнати неправомірною державну реєстрацію юридичної особи - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особі, яка подала касаційні скарги.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович