Ухвала

від 28.03.2024 по справі 757/4838/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

підозрюваної ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.01.2024 задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22 год. 40 хв. 29.03.2024 року, але не більше строку досудового розслідування.

Одночасно визначено ОСОБА_6 заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 грн. 00 коп., із покладенням, у разі внесення застави, на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

---

Справа № 757/4838/24 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/1958/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим/прокурором у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначено в межах строку досудового розслідування до 29.03.2024 року включно.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

В апеляційній скарзі захисник зазначав, що слідчий суддя не дослідив обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, не дослідив докази, якими прокурор обґрунтовував підозру, та проігнорував посилання сторони захисту на істотні недоліки клопотання в частині необґрунтованості підозри ОСОБА_6 .

Фактично стороною обвинувачення в клопотанні взагалі не зазначено виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків у кримінальному провадженні.

Зокрема, наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду спростовуються долученими до заперечення матеріалами, відповідно до яких, ОСОБА_6 не змінювала місце проживання з 1997 року. Чоловік підозрюваної, та її батько мають тяжкі захворювання та потребують постійного нагляду.

Стороною обвинувачення не зазначено, на підставі яких саме речей і документів слідчий та прокурор дійшли висновку про існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином спростовується тим, що ОСОБА_6 належно виконує свої процесуальні обов`язки, оскільки завжди прибуває за викликом для участі в слідчих та процесуальних діях, та підкоряється законним вимогам та розпорядженням при відвідуванні слідчого.

В судовому засіданні прокурором не надано жодних доказів щодо намірів вчинити підозрюваною інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 .

Також апелянт зазначав, що слідчим суддею не прийнято до уваги наявність значної кількості письмових заяв про передачу на поруки ОСОБА_6 , та не встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею не досліджено відомості про особу підозрюваної, зокрема міцні соціальні зв`язки ОСОБА_6 , наявність у неї родини, позитивні характеристики та подяки на ім`я ОСОБА_6 від ДПС України. ОСОБА_6 раніше не судима, має на утриманні батьків похилого віку з тяжкими хронічними захворюваннями.

Крім того, на переконання захисника, визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваної.

Також на ухвалу слідчого судді надійшла апеляційна скарга прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , в якій він просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.03.2024 із визначенням застави у 1200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 504 000 гривень, та покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим/прокурором у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому зазначав, що розмір неправомірної вигоди, яку отримала ОСОБА_6 становить 372 000 гривень. У власності останньої перебуває 2 квартири в м. Чернівці, автомобіль VOLKSWAGENPASSAT 2012 року, заощадження в розмірі 90 000 доларів СШВ та 450 000 грн.

На переконання прокурора, вказані обставини, а також тяжкість вчинення злочину та наявність ризиків, свідчать про те, що сума застави у межах, передбачених ст. 182 КПК України для тяжких злочинів, не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде стримуючим засобом до не порушення покладених на підозрюваного обов`язків.

На переконання прокурора, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, розміру отриманої неправомірної вигоди, необхідно визначити заставу ОСОБА_6 в розмірі 1200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 504 000 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 та її захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту та просили її задовольнити, та заперечували проти апеляційної скарги прокурора, вислухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану прокурором апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження,Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000944 від 30.10.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно даних клопотання, як встановлено органом досудового розслідування, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб, реалізовуючи спільний злочинний умисел, у період з жовтня 2023 року по січень 2024 року одержали від представника ТОВ «ПРОДТРАНС» ОСОБА_13 неправомірну вигоду в загальній сумі 376 000 гривень за безперешкодне погодження Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області бюджетного відшкодування ТОВ «ПРОДТРАНС» податку на додану вартість у відповідні періоди, а також невжиття заходів реагування та позитивні висновки в інтересах ТОВ «ПРОДТРАНС» під час проведення Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області відповідних перевірок з вказаного питання.

Відповідно до даних протоколу затримання від 30.01.2024, о 22 год. 40 хв. 29.01.2024 затримано ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

30.01.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 368 КК України.

31.01.2024 старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , в якому просив застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у виді 1200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 504 000 гривень у національній грошовій одиниці, та з покладенням на підозрювану обов`язків, у разі внесення застави: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими учасниками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.01.2024 задоволено частково клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22 год. 40 хв. 29.03.2024 року, але не більше строку досудового розслідування, із визначенням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 грн. 00 коп., та покладенням, у разі внесення застави, на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим/прокурором у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначено в межах строку досудового розслідування до 29.03.2024 року включно.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні,

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами.

Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованих їй дій, дані про особу підозрюваної, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваної, обставини інкримінованого їй злочину, дійшов обґрунтованого висновку про визначення їй застави у розмірі, який перевищує максимальну межу застави, передбачену п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для даної категорії злочинів, а саме у виді 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 .

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваної, які вказують на можливість останньою вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю інкримінованого їй кримінального правопорушення, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, а також підстав для визначення ОСОБА_6 застави у розмірі, про який порушує питання прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначеного злочину.

Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваної до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність їй винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій та наявність або відсутність у її діях складу інкримінованого злочину, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Посилання захисника на те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованих їй дій, дані про особу підозрюваної у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, доводи захисника про те, що ОСОБА_6 не змінювала місце проживання з 1997 року, належно виконує свої процесуальні обов`язки та завжди прибуває за викликом до органу досудового розслідування та суду, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваної, у випадку застосування щодо неї запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, про яке порушує питання апелянт.

Посилання захисника на дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , яка має родину, місці соціальні зв`язки, позитивні характеристики та подяки, має на утриманні батьків похилого віку, раніше не судима, були враховані слідчим суддею при розгляді клопотання, проте не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи прокурора, наведені в поданій ним апеляційній скарзі, щодо недостатності визначеного слідчим суддею розміру застави підозрюваній для запобігання покладених на неї обов`язків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Станом на день апеляційного розгляду прокурором не надано відомостей про неналежну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_6 після виконання ухвали слідчого судді та внесення визначеного вказаною ухвалою розміру застави.

Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК Українита обгрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй злочину, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваноїзапобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину, та підстав вважати його занадто м`яким колегія суддів не убачає.

Викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи не містять обставин, які б давали підстави для обгрунтованого для висновку, що з урахуванням даних про особу підозрюваної, визначений слідчим суддею розмір застави у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 грн., є недостатнім стримуючим заходом для підозрюваної, та не забезпечує належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 і виконання нею обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування наведених у клопотанні слідчого та апеляційній скарзі прокурора доводів є недостатньо для визначення ОСОБА_6 застави у виді 1200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 504 000 гривень.

Інші доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3