Ухвала

від 28.03.2024 по справі 761/350/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Скайлум Актив» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківськогорайонного суду міста Києва від 16.02.2024 задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000310000014 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- відеореєстратор «@Jhua Technology» моделі DHI-HCVR4108C-S2, серійний номер: НОМЕР_1 ;

- грошові банкноти зовні схожі на гривні в сумі 441621 (чотириста сорок одна тисяча шістсот двадцять одна) гривня;

- рідину з характерним запахом дизельного палива в об`ємі 2869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять), 92 літри;

- рідину з характерним запахом бензину в об`ємі 2467 (дві тисяча чотириста шістдесят сім), 67 літрів;

- наземний резервуар фірми «Мінський ресорний завод» ємність типу Р-

---

Справа № 761/350/24 Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/2430/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

10 № 1215, рр-0,07МПа, Рпр - 0,1МПа, v 10000 л. та модуль для заправки автомобілів моторним паливом № 078, що є цільною конструкцією;

- наземний резервуар фірми «Мінський ресорний завод» ємність типу Р-10 № 1035, рр-0,07МПа, Рпр - 0,1МПа, v 10000 л. та модуль для заправки автомобілів моторним паливом фірми «Shelf» серійний номер № 12939, що є цільною конструкцією.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Скайлум Актив» подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, ОСОБА_6 зазначав, що після розгляду 16.02.2024 клопотання прокурора, слідчий суддя не повідомив результат прийнятого рішення, та копія оскаржуваної ухвали станом на день звернення з апеляційною скаргою йому не вручена.

В апеляційній скарзі представник власника майна зазначав, що ухвалою слідчого судді від 11.12.2023 про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було відмовлено у наданні дозволу на вилучення грошових коштів.

Тимчасово вилучені речі (металеві наземні резервуари із паливно-роздавальними колонками) належать на праві власності ТОВ «КП «Земельні Ресурси 2», які є предметом розгляду даної судової справи у кримінальному провадженні №720023000310000014. Документи щодо належності ТОВ «КП «Земельні Ресурси 2» на праві власності металевих наземних резервуарів із паливно-роздавальними колонками були надані детективу (слідчому) під час проведення обшуку, що зафіксовано у протоколі обшуку.

Документи щодо походження палива надані слідчому/детективу на місці та їх копії долучені до протоколу обшуку. Надані документи достатньо підтверджують відсутність зав`язку із придбанням бензину та дизелю у ТОВ «КРИВБАС ТРАНС ОЙЛ» та ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС», які фігурують у матеріалах кримінального провадження та зазначені в ухвалі про дозвіл на обшук.

Крім того, апелянт зазначав, що відбір зразків палива на місці проведення обшуку відбувався із грубим порушенням нормативно-правових актів, зокрема, детектив (слідчий) без залучення фахівців або представників органу державного нагляду (контролю) самостійно відбирав проби ємності, які запечатав целофановим пакетом. В такому випадку висновки експертизи не можуть бути об`єктивними, оскільки не відомо, що було наявне у ємності (можливі залишки інших речовин) до якої відбирались зразки палива.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ТОВ «Скайлум Актив» ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто 16.02.2024 за участю слідчого та представника власника майна ОСОБА_6 . Разом з тим, оголошення прийнятої у справі ухвали відбулось 16.02.2024 у відсутності учасників судового провадження. Дані по направлення їм копії оскаржуваної ухвали у матеріалах провадження відсутні.

Як зазначив апелянт, станом на день звернення із апеляційною скаргою - 23.02.2024, копію оскаржуваної ухвали йому вручено не було.

Згідно даних наявної у справі розписки, копію оскаржуваної ухвали представнику ТОВ «Скайлум Актив» ОСОБА_6 вручено лише 27.02.2024.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи представника ТОВ «Скайлум Актив» ОСОБА_6 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущені апелянтами процесуальні строки підлягають поновленню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72023000310000014 від 14.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Як зазначено в клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, в порушення вимог ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального», організували незаконну діяльність з виготовлення підакцизних товарів, а саме пального (бензину та дизелю) з нафтопродуктів невідомого походження без відповідної ліцензії, з метою подальшої реалізації через мережу автозаправних станцій ТОВ «КРИВБАС ТРАНС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42647335) у м. Кривий Ріг, а також через АЗС на території м. Києва, в т.ч. ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42204048) та інших на теперішній час невстановлених суб`єктів господарської діяльності.

Так, під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 (земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:02:214:0060), знаходиться функціонуючий нафтопереробний комплекс, без будь-яких дозвільних та ліцензійних документів, на якому незаконно виготовляється пальне. Виготовлене пальне (бензин та дизель) в подальшому реалізовується через мережу АЗС. Безпосередньо основний об`єм незаконно виготовленої продукції збувається службовими особами ТОВ «КРИВБАС ТРАНС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42647335), ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42204048) та іншими невстановленими суб`єктами господарської діяльності через власну мережу місцевих автозаправних станцій.

З метою збуту незаконно виготовленого пального на нафтопереробному комплексі за адресою: АДРЕСА_2 , службові особи ТОВ «КРИВБАС ТРАНС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42647335), ТОВ «РІТЕЙЛПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42204048) та інших невстановлених суб`єктів господарської діяльності, маючи відповідні ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, приймають незаконно виготовлене пальне на власні автозаправні станції, при цьому усвідомлюючи незаконне його походження, задля маскування, використовують документи прикриття, а саме фіктивні договори, товарно-транспортні накладні, акти приймання-здавання, сертифікати якості, паспорти якості, та інші супровідні документи.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2023 надано дозвіл на проведення обшуку земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення незаконно виготовленого пального, що не відповідає вимогам ДСТУ, необлікованого пального, документів та чорнових записів щодо його походження, придбання, зберігання та транспортування, карт пам`яті, відеореєстраторів, якщо на них міститься інформація щодо зберігання та збуту незаконно виготовленого пального, що не відповідає вимогам ДСТУ.

Згідно даних протоколу обшуку від 03.01.2024, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України в період часу з 10:55 годин 03.01.2024 по 15:10 годин 05.01.2024, проведено обшук земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти, речі та документи:

-відеореєстратор «@Jhua Technology» моделі DHI-HCVR4108C-S2, серійний номер: НОМЕР_1 ;

-грошові банкноти зовні схожі на гривні в сумі 441621 грн.;

-рідину з характерним запахом дизельного палива в об`ємі 2869, 92 літри;

-рідину з характерним запахом бензину в об`ємі 2467, 67 літрів;

-наземний резервуар фірми «Мінський ресорний завод» ємність типу Р-10 № 1215, рр-0,07МПа, Рпр - 0,1МПа, v 10000 л. та модуль для заправки автомобілів моторним паливом № 078, що є цільною конструкцією;

-наземний резервуар фірми «Мінський ресорний завод» ємність типу Р-10 № 1035, рр-0,07МПа, Рпр - 0,1МПа, v 10000 л. та модуль для заправки автомобілів моторним паливом фірми «Shelf» серійний номер № 12939, що є цільною конструкцією.

Як зазначено в клопотанні, під час обшуку не було виявлено діючої ліцензії на роздрібну торгівлю пальним за вищевказаною адресою розташування АЗС, а саме на ТОВ «СКАЙЛУМ АКТИВ» (код ЄДРПОУ 4539171), які фактично здійснює діяльність з роздрібної торгівлі пальним.

Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 05.01.2024, вищезазначені речі, а саме грошові кошти, рідини з характерним запахом ПММ, модульні заправні станції, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

08.01.2024 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000310000014, вилученого в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- відеореєстратор «@Jhua Technology» моделі DHI-HCVR4108C-S2, серійний номер: НОМЕР_1 ;

- грошові банкноти зовні схожі на гривні в сумі 441621 (чотириста сорок одна тисяча шістсот двадцять одна) гривня;

- рідину з характерним запахом дизельного палива в об`ємі 2869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять), 92 літри;

- рідину з характерним запахом бензину в об`ємі 2467 (дві тисяча чотириста шістдесят сім), 67 літрів;

- наземний резервуар фірми «Мінський ресорний завод» ємність типу Р-

10 № 1215, рр-0,07МПа, Рпр - 0,1МПа, v 10000 л. та модуль для заправки автомобілів моторним паливом № 078, що є цільною конструкцією;

- наземний резервуар фірми «Мінський ресорний завод» ємність типу Р-10 № 1035, рр-0,07МПа, Рпр - 0,1МПа, v 10000 л. та модуль для заправки автомобілів моторним паливом фірми «Shelf» серійний номер № 12939, що є цільною конструкцією, із тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.02.2024 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- відеореєстратор «@Jhua Technology» моделі DHI-HCVR4108C-S2, серійний номер: НОМЕР_1 ;

- грошові банкноти зовні схожі на гривні в сумі 441621 (чотириста сорок одна тисяча шістсот двадцять одна) гривня;

- рідину з характерним запахом дизельного палива в об`ємі 2869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять), 92 літри;

- рідину з характерним запахом бензину в об`ємі 2467 (дві тисяча чотириста шістдесят сім), 67 літрів;

- наземний резервуар фірми «Мінський ресорний завод» ємність типу Р-

10 № 1215, рр-0,07МПа, Рпр - 0,1МПа, v 10000 л. та модуль для заправки автомобілів моторним паливом № 078, що є цільною конструкцією;

- наземний резервуар фірми «Мінський ресорний завод» ємність типу Р-10 № 1035, рр-0,07МПа, Рпр - 0,1МПа, v 10000 л. та модуль для заправки автомобілів моторним паливом фірми «Shelf» серійний номер № 12939, що є цільною конструкцією.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке вилучене ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 72023000310000014, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна, може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Посилання апелянта про невідповідність вилученого майна критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучені предмети, речі та документи містять відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Доводи апелянта на те, що тимчасово вилучені речі (металеві наземні резервуари із паливно-роздавальними колонками) належать на праві власності ТОВ «КП «Земельні Ресурси 2», не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, посилаючись на ту обставину, що в ході обшуку вилучено майно, частина якого належить інші юридичній особі ТОВ «КП «Земельні Ресурси 2», апелянтом не обгрунтовано, яким чином вилучення та подальший арешт такого майна впливає на законні права та інтереси ТОВ «Скайлум Актив», враховуючи, що представник ОСОБА_6 оскаржив апеляційну скаргу лише в інтересах ТОВ «Скайлум Актив» та не надав суду повноваження на захист прав та інтересів інших юридичних осіб.

З урахуванням положень ч. 7 ст. 236, ч. 5 ст. 171 КПК України, відсутність грошових коштів у переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук, не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та звернення у подальшому з клопотанням про арешт такого майна, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Посилання апелянта на те, що відбір зразків палива на місці проведення обшуку відбувався із грубим порушенням нормативно-правових актів, що на переконання захисника, може свідчити про необ`єктивність відповідних висновків експертизи, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Вказані доводи апелянта фактично зведені до оскарження законності дій органу досудового розслідування під час проведення обшуку та вилучення речових доказів, що не є предметом даного судового розгляду, натомість оцінка законності проведеної слідчої (процесуальної) дії - обшуку, а також належності та допустимості отриманих унаслідок такої слідчої дії відомостей, може бути надана під час розгляду кримінального провадження по суті.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання представника ТОВ «Скайлум Актив» ОСОБА_6 задовольнити та поновити представнику строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2024 року.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Скайлум Актив» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківськогорайонного суду міста Києва від 16 лютого 2024 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3