Рішення

від 25.03.2024 по справі 120/19014/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 березня 2024 р. Справа № 120/19014/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Дмитришеної Р.М.,

за участю секретаря судового засідання: Коваль О.В.

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача:Якименка О.О.,

представника відповідача: Мартинюка Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування рішення, розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач оскаржує рішення позачергової 51 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 23.11.2023 № 1787 "Про звільнення з посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради Мельничук Н.Д." та розпорядження виконуючого обов`язки Оратівського селищного голови, секретаря селищної ради Л. Ларіонової від 27.11.2023 № 309-ос "Про звільнення з займаної посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради Мельничук Н.Д.", які вважає протиправними.

Позивачка зазначає, що підставою для звільнення є її відсутність упродовж робочого 08.11.2023 на роботі без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП), що зазначено у спірних рішеннях. Проте, остання заперечує прогул, оскільки їй не було доведено до відома розпорядження від 07.11.2023, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі №120/8279/23.

З метою скасування вищевказаних рішення та розпорядження відповідача, зобов`язання поновити ОСОБА_1 на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.11.2023 по дату винесення рішення судом, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою витребувано з Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області та зобов`язано надати суду належним чином засвідчений Протокол 51 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 23.11.2023 з усіма додатками.

10.01.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями щодо позовних вимог та витребувані судом документи (а.с. 31- 62). По суті спору відповідач вказує, що 07 листопада 2023 року Вінницьким окружним адміністративним судом було постановлено рішення у справі №120/8279/23 за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради про скасування рішення та поновлення на роботі.

Відповідно до рішення суду визнано протиправним та скасовано рішення 41 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 18.05.2023 року №1470 «Про припинення повноважень керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради».

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Оратівської селищної ради від 04.07.2023 року №164-ос «Про звільнення з займаної посади керуючого справами виконавчого комітету селищної ради ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради з 05.07.2023 року.

Стягнуто з Оратівської селищної ради на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення з 05.07.2023 року ОСОБА_1 на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідач вказує, що судом було наголошено, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню. Такий же обов`язок встановлює Кодекс законів про працю, а саме у ч. 8 ст.235 КЗпП України вказано, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному.

Під час проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення були присутні позивач та представник відповідача, - виконуюча обов`язки голови Оратівської селищної ради ОСОБА_2 .

З огляду на це, ОСОБА_2 , як представник роботодавця, після проголошення рішення, в телефонному режимі надала розпорядження відповідальним працівникам ради підготувати відповідне розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Розпорядженням в.о. голови Оратівської селищної ради №147 від 07.11.2023 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/8279/23 поновлено ОСОБА_1 на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради з 05.07.2023 року.

На думку відповідача, ОСОБА_1 повинна була проявити розумну цікавість та обачність і 08 листопада на початку робочого дня з`явитися до Оратівської селищної ради та поцікавитися чи допущено рішення суду до негайного виконання.

Однак, під час робочого дня, 08.11.2023, позивачка перебувала у приміщенні Вінницького окружного адміністративного суду та була присутня як вільний слухач в іншій справі №120/11417/23, в якій ОСОБА_2 брала участь як представник відповідача.

Доводи позивачка, що їй ОСОБА_2 не повідомила про поновлення на роботі, відповідач вважає безпідставними, оскільки чинне законодавство не зобов`язує роботодавця доводити до відома поновленого на роботі працівника накази чи розпорядження про його поновлення, а тільки встановлює обов`язок поновити такого працівника та забезпечити його робочим місцем.

Враховуючи вищевикладене, позивач 08.11.2023 не з`явилась на роботу без поважних причин, що є прогулом та підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Відповідач вважає, що не можна вважати поважними причинами відсутність працівника на роботі, за умови її перебування в судовому засіданні у справі без наявності на це підстав, де вона не є учасником справи. Отримання копії рішення та виконавчого листа також, на думку відповідача не є поважною причиною, оскільки їх міг отримати представник позивачки. А в цілому, рішення суду виконане відповідачем добровільно і негайно, як того вимагає закон, тому необхідності у їх отриманні не було.

Доводи позову, що відповідач не мав права приймати рішення про звільнення ОСОБА_1 в період її тимчасової непрацездатності, то представник селищної ради їх спростовує, покликаючись на положення ч. 1 ст. 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", в силу яких у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

В оскаржуваному рішенні вказано, що ОСОБА_1 підлягає звільненню за п. 4 ч.1 ст. 40 КЗПП з датою звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності.

Таким чином відповідачем було дотримано відповідних норм закону про порушення яких заявляє позивач.

Щодо тверджень позивача про порушення законодавства при проведенні службового розслідування, то відповідач також заперечує ці мотиви з підстав того, що 08 листопада 2023 року в Оратівській селищній раді та її виконавчих органах було проведено моніторинг дотримання правил внутрішнього розпорядку.

Відповідно до Акту про проведення моніторингу дотримання правил внутрішнього розпорядку в Оратівській селищній раді та її виконавчих органах від 08.11.2023, який був складений комісією із трьох осіб, встановлено, що в ході перевірки із 11:30 до 11:50 год відсутня на роботі ОСОБА_1 з невідомих причин. Повторно під час перевірки з 16:15 по 16:30 год встановлено відсутність на роботі керуючої справами ОСОБА_1 .

Тобто, 08.11.2023 був встановлений факт порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни.

09.11.2023, коли ОСОБА_1 з`явилася на робочому місці, їй було запропоновано надати письмові пояснення про причини нез`явлення на роботі 08.11.2023. Однак, остання відмовилася надавати пояснення, про що був складений Акт від 09.11.2023.

В подальшому, надані позивачкою письмові пояснення від 14.11.2023, що направлені на офіційну електронну поштову адресу Оратівської селищної ради, враховані відповідачем під час підготовки та розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади. Зокрема, під час засідання постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту, що відбулося 22.11.2023 та під час розгляду відповідного проекту рішення безпосередньо на позачерговій сесії Оратівської селищної ради.

24.01.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій спростовує доводи відповідача та наводить мотиви їх відхилення (а.с. 68-74).

13.02.2024 відповідач, на виконання вимог ухвали про витребування доказів, проголошеної судом 30.01.2024 без виходу до нарадчої кімнати, подав довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за листопад 2023 року (а.с. 83-84).

Ухвалою від 15.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В ході судового розгляду учасники процесу підтримали заявлені вимоги та заперечення.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі №120/8279/23 її поновлено на посаді керуючого справами виконавчого комітету Оратівської селищної ради. В частині поновлення рішення допущено до негайного виконання. Суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення о 17 годині 07.11.2023.

В зв`язку із завершенням робочого дня, головуючий пояснив, що копію вступної та резолютивної частини рішення та виконавчий лист будуть видані сторонам на наступний день.

08.11.2023 позивачка близько 11-ої години отримала копію вказаного вище рішення та виконавчий лист, що підтверджується відміткою дати видачі на копії рішення. В приміщенні суду позивачка зустрілась із в.о. Оратівського селищного голови, секретаря селищної ради Ларіоновою Л.В., яка не повідомляла про виконання рішення суду в добровільному порядку та про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Позивачка зазначила, що лише 09.11.2023 їй стало відомо, що відповідним розпорядженням останню поновлено на посаді. Цього ж дня вона з`явилась до селищної ради, ознайомилась із розпорядженням від 07.11.2023 "Про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/8279/23 за позовом ОСОБА_1 ", про що свідчить її підпис про ознайомлення 09.11.2023 о 15:08.

Позивач вважає, що роботодавець зобов`язаний був її повідомити про поновлення на роботі, а не виконання цього обов`язку є протиправними діями.

На противагу цим аргументам, в.о. Оратівського селищного голови, секретар селищної ради Ларіонова Л.В. в ході судового розгляду зазначила, що чинне законодавство не зобов`язує роботодавця доводити до відома поновленого на роботі працівника наказів чи розпоряджень про його поновлення, а лише встановлює обов`язок поновити такого працівника та забезпечити його робочим місцем.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив наступне.

ОСОБА_1 рішенням 2 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради №34 від 15 грудня 2020 року затверджено на посаду керуючого справами виконавчого комітету Оратівської селищної ради.

Рішенням 41 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради №1470 від 18 травня 2023 року припинено повноваження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради Мельничук Н.Д.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі №120/8279/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення 41 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 18.05.2023 року №1470 "Про припинення повноважень керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради".

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Оратівської селищної ради від 04.07.2023 року №164-ос "Про звільнення з займаної посади керуючого справами виконавчого комітету селищної ради ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради з 05.07.2023 року.

Стягнуто з Оратівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.07.2023 по 07.11.2023 в сумі 89100 (вісімдесят дев`ять тисяч сто) гривень.

Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення з 05.07.2023 року ОСОБА_1 на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Розпорядженням в.о. голови Оратівської селищної ради Л.Ларіонової №147 від 07.11.2023 "Про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/8279/23 за позовом ОСОБА_1 " поновлено ОСОБА_1 на посаді керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради з 05.07.2023 року (а.с. 18).

З даним розпорядженням позивач ознайомлена 09.11.2023 о 15:08 (а.с. 18, зворотній бік).

Відповідно до доручення виконуючої обов`язки Оратівського селищного голови 08 листопада 2023 року в Оратівській селищній раді та її виконавчих органах було проведено моніторинг дотримання правил внутрішнього розпорядку.

Відповідно до Акту про проведення моніторингу дотримання правил внутрішнього розпорядку в Оратівській селищній раді та її виконавчих органах від 08.11.2023, який був складений комісією із трьох осіб, встановлено, що в ході перевірки із 11:30 до 11:50 год відсутня на роботі ОСОБА_1 з невідомих причин. Повторно під час перевірки з 16:15 по 16:30 год встановлено відсутність на роботі керуючої справами ОСОБА_1 (а.с. 42-43).

Актом від 09.11.2023 засвідчений факт відмови ОСОБА_1 від надання письмових пояснень по факту не з`явлення на роботу 08.11.2023 (а.с. 44).

Розпорядженням в.о. голови Оратівської селищної ради Л.Ларіонової №154 від 09.11.2023 призначено службове розслідування по факту не з`явлення 08.11.2023 на роботу керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради Мельничук Н.Д. та її відсутності на робочому місці упродовж робочого дня 08.11.2023 (а.с. 13).

Супровідним листом від 09.11.2023 відповідач повідомив ОСОБА_1 про розпорядження від 09.11.2023 та запропоновано їй надати письмове пояснення (а.с. 14).

Позивач 14.11.2023 на електронну пошту селищної ради направила пояснення (а.с. 15).

Вказані пояснення від 14.11.2023 враховані відповідачем під час підготовки та розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади. Зокрема, під час засідання постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту, що відбулося 22.11.2023 та під час розгляду відповідного проекту рішення безпосередньо на позачерговій сесії Оратівської селищної ради.

Рішенням 51 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 23.11.2023 року №1787 "Про звільнення з посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради ОСОБА_1 " позивачку звільнено з посади за п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України через відсутність упродовж робочого дня 08 листопада 2023 на роботі без поважних причин, з датою звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності (а.с. 11).

На виконання рішення позачергової 51 сесії селищної ради, розпорядженням в.о. голови Оратівської селищної ради Л.Ларіонової №309-ос від 27.11.2023 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради з 27.11.2023 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (а.с. 12).

Розпорядженням в.о. голови Оратівської селищної ради Л.Ларіонової №170 від 27.11.2023, у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 із займаної посади, службове розслідування щодо неї, призначене розпорядженням від 09.11.2023 №154, припинено та вважати його закінченим без складання акту службового розслідування із висновками та рекомендаціями (а.с. 16).

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначення загальних засад діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування встановлено Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року №2493-II (далі - Закон №2493-II).

Статтею 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно із статтею 2 Закону №2493-ІІ посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

За правилами статті 3 цього Закону посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Статтею 4 Закону №2493-II передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

Нормами статті 8 Закону №2493-ІІ визначено що основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Отже, з аналізу цієї норми слід дійти висновку, що роботодавець має право звільнити працівника у разі його прогулу, у тому числі у разі відсутності на роботі більше трьох годин упродовж робочого дня без поважних причин.

За обставин справи, спірними рішеннями позивачку звільнено із займаної посади за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП через відсутність упродовж робочого дня 08 листопада 2023 на роботі без поважних причин, з датою звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності (а.с. 11).

Так, матеріалами справи підтверджується, що рішенням 41 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради №1470 від 18 травня 2023 року припинено повноваження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради Мельничук Н.Д.

На виконання рішення 41 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради №1470, прийнято розпорядження №164-ос, яким звільнено з займаної посади керуючого справами виконавчого комітету селищної ради ОСОБА_1 з 04.07.2023 року у зв`язку з припиненням повноважень.

Позивач оскаржила вказані вище рішення до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі №120/8279/23, зокрема, спірні рішення скасовані та ОСОБА_1 поновлено на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради з 05.07.2023 року.

Рішення суду від 07.11.2023 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання.

Розпорядженням в.о. голови Оратівської селищної ради Л.Ларіонової №147 від 07.11.2023 "Про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/8279/23 за позовом ОСОБА_1 " поновлено ОСОБА_1 на посаді керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради з 05.07.2023 року. Цим же розпорядженням відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення селищної ради забезпечити з 08:00 год. 08.11.2023 ОСОБА_1 робочого місця - кабінету, що розташований на 2 поверсі адміністративної будівлі селищної ради.

Відділу управління персоналом та правового забезпечення селищної ради ознайомити керуючу справами виконавчого комітету селищної ради ОСОБА_1 із обмеженнями, встановлених для посадових осіб органів місцевого самоврядування під час проходження служби в органах місцевого самоврядування та порядком подання декларацій під час воєнного стану (а.с. 18).

З даним розпорядженням позивач ознайомлена 09.11.2023 о 15:08 (а.с. 18, зворотній бік), що не заперечується сторонами.

В подальшому, позивачку звільнено з посади через прогул 08.11.2023 за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Досліджуваним у даному випадку є наявність у діях позивача протиправної поведінки через не вихід її на роботу 08.11.2023 за умови, що розпорядження від 07.11.2023 про поновлення ОСОБА_1 на посаді не доведено до відома останньої ні 07.11.2023, ні 08.11.2023.

Оцінюючи доводи сторін з приводу спірного питання, суд зазначає таке.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі 521/1892/18, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2018 року у справі №465/4679/16 (провадження №61-29024св18), від 26 лютого 2020 року у справі №702/725/17 (провадження №61- 12857св18).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо повідомлення позивачки про розпорядження від 07.11.2023 та поновлення її на посаді з 08.11.2023. Цієї обставини не заперечує відповідач.

Лише 09.11.2023 о 15:08 позивачка ознайомлена з розпорядженням від 07.11.2023, що, на думку суду, пов`язує з початком перебігу строку фактичного доступу працівника до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

З приводу доводів відповідача, що роботодавець не зобов`язаний повідомляти поновленого працівника про розпорядчий документ щодо його поновлення суд відхиляє з підстав того, що за висновками Верховного Суду працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі.

Також, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 29 КЗпП, до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про: 1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов`язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов`язків), дату початку виконання роботи; 2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами; 3) права та обов`язки, умови праці; 4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис; 5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення); 6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони; 7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено); 8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці; 9) процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.

На підставі вищевикладеного, ураховуючи, що позивач ознайомлена із розпорядженням про її поновлення 09.11.2023, то твердження відповідача про відсутність позивачки на роботі упродовж 08.11.2023 без поважних причин є необґрунтованим, а відтак звільнення позивачки з підстав п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП є протиправним.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 Верховний Суд указав, що виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило тягнуть настання дефектних наслідків.

Подібного висновку дійшов Суд у постанові від 21.10.2021 по справі №240/6076/18 (п.п. 76, 77 Постанови).

В цьому контексті, суд зазначає, що питання звільнення позивачки з посади було розглянуто на засіданні постійної комісії селищної ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту, що відбулося 22.11.2023, та безпосередньо на позачерговій сесії Оратівської селищної ради.

Разом з тим, оскільки відсутність позивачки на роботі упродовж 08.11.2023 без поважних причин не підтверджується обставинами справи, то рішення 51 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 23.11.2023 року №1787 "Про звільнення з посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню.

Похідним від цього є протиправним та підлягає скасуванню розпорядження Оратівської селищної ради від 27.11.2023 року №309-ос "Про звільнення з займаної посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради ОСОБА_1 ", оскільки таке прийняте на виконання рішення сесії №1787.

Щодо решти доводів позивача, то згідно з п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Щодо питання про поновлення позивача на займаній посаді, то суд керується положеннями ст. 235 Кодексу законів про працю України, яка передбачає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі-Порядок №100) цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу.

Згідно абзацу 3пункту 2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Вирішуючи позов у вказаній частині, судом також враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-511цс16, відповідно до якої виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин (в тому числі і в разі виплати вихідної допомоги, тощо).

Із змісту пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз.3 п.8 Порядку).

Відповідно до матеріалів справи останніми повними відпрацьованими позивачем місяцями є березень та квітень 2023.

Відповідно до довідки Оратівської селищної ради від 24.05.2023 заробітна плата позивачки за березень 2023 становить 27821,25грн, за квітень 2023 - 24221,25грн (з урахуванням податків) (а.с. 21). Загальна сума доходу становить 52042,50грн, кількість робочих днів за цей період - 43 р.д., середньоденна сума заробітку, обчислена судом, - 1 210,29грн.

Обраховуючи кількість днів, то суд бере до уваги, що розпорядженням в.о. голови Оратівської селищної ради Л.Ларіонової №309-ос від 27.11.2023, яким звільнено ОСОБА_1 з займаної посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради з 27.11.2023, тому періодом вимушеного прогулу, який підлягає оплаті є з 28.11.2023 по 25.03.2024 (день постановлення рішення суду), що становить 85 робочих дні.

Таким чином, суд доходить до переконання, що сума яка підлягає стягненню на користь позивача становить 102 874,65 грн (85 х 1 210,29грн.).

При цьому, в пункті 6 Постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

За позицією Верховного Суду у постанові від 05.08.2020 р. у справі №817/893/17, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то враховуючи, що позивач в частині вимог щодо поновлення на посаді та стягнення заробітної плати звільнена в силу приписів Закону України "Про судовий збір", то підстави для присудження такого на користь останньої відсутні.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі змістом позовної заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи становить: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн.

На підтвердження понесення позивачем цих витрат, представник надає Договір на надання правової (правничої) допомоги від 27.11.2023, Акт про надання правничої допомоги від 14.03.2024, довідка адвоката від 22.03.2024.

В Договорі на надання правової (правничої) допомоги від 27.11.2023 та Акті про надання правничої допомоги від 14.03.2024, - сторонами затверджено опис робіт, виконаних адвокатом: збирання доказів - 10 год. ; підготовка та складання позовної заяви - 30 год.; підготовка та складання відповіді на відзив на позовну заяву - 3 год; участь у судових засіданнях (відповідно до фактичного затраченого часу). Відтак, визначено, що робота, виконана адвокатом Якименко О. О. оцінюється в сорок тисяч гривень.

Своєю чергою, представник відповідача заперечував визначений розмір як завищений.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

Дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх доводи, беручи до уваги, що позивачку звільнено з посади вдруге без законних на те підстав, що доводиться матеріалами справи, на що звертав увагу представник позивача, з чим суд погоджується в частині значення справи для сторони, враховуючи заперечення представника відповідача, суд доходить висновку, що на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Оратівської селищної ради, що відповідатиме співмірності та справедливості.

З приводу позиції представника відповідача на очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс та планує понести у зв`язку з розглядом справи у суді і становить 15 000грн, що зазначено у відзиві, то суд вважає її помилковою, оскільки відповідно до положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ч. 2 ст. 134, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що судові витрати на правничу допомогу адвоката суб`єкта владних повноважень не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 51 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 23.11.2023 року №1787 "Про звільнення з посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради Мельничук Н.Д.".

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Оратівської селищної ради від 27.11.2023 року №309-ос "Про звільнення з займаної посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради Мельничук Н.Д.".

Поновити ОСОБА_1 на посаді керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради з 27.11.2023 року.

Стягнути з Оратівської селищної ради (вул. Героїв Майдану, 78, смт. Оратів, Вінницька область, 22600 ЄДРПОУ 04327985) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.11.2023 по 25.03.2024 в сумі 102 874,65 грн (сто дві тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні 65 копійок) з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення з 27.11.2023 року ОСОБА_1 на посаді керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Оратівської селищної ради.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Оратівська селищна рада Вінницької області (код ЄДРПОУ - 043227985, вул. Героїв Майдану, 78, смт. Оратів, Вінницький район, Вінницька область, 22600)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна