Ухвала

від 09.04.2024 по справі 120/3228/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

09 квітня 2024 р.Справа № 120/3228/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 20.03.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліки.

До суду 05.04.2023 року надано заяву щодо виконання ухвали від 20.02.2024 року щодо усунення недоліків.

Ознайомившись з вказаною заявою, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До того ж, частина друга указаної статті визначає, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Документи, які слугують підтвердження повноважень представника на здійснення процесуальних дій, зокрема, й звернення до суду з позовною заявою, визначені 59 КАС України.

Частиною шостою статті 160 КАС України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Також, статтею 161 КАС України визначено, які документи мають бути долучені до позовної заяви.

Так, частиною першої вказаної статті визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частина третя статті 161 КАС України передбачає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Перш за все, суд зауважує, що КАС України покладає обов`язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог законодавства саме на позивача.

Вказаний обов`язок особи, що звертається до суду кореспондує обов`язку суду, отримавши матеріали позовної заяви, перевірити її відповідність указаним вимогам.

Дійсно, у своїй практиці Верховний Суд неодноразово зауважував, що надмірний формалізм судів до позовної заяви не має допускатись, і лише з несуттєвих недоліків, тих які не впливають на вирішення спору, позовна заява не має залишатись без руху, а потім повертатись, адже цим чиняться перешкоди у доступі особи до правосуддя.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що суд самостійно оцінює чи є вказані недоліки суттєвими та чи впливають на вирішення спору.

Судом в ухвалі про без руху було чітко зазначено на необхідність вказати код ЄДРПОУ відповідача.

Пункт 2 частини п`ятої статті 160 КАС України чітко визначає, що позовна заява повинна містити зокрема, відомості про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Суд критично сприймає доводи позивача про те, що йому невідомо код ЄДРПОУ відповідача, оскільки вказана інформація є загальнодоступною.

Окрім того, суд повторно зауважує, що позивач складає та подає до суду позовну заяву, і саме на нього покладено процесуальний обов`язок щодо її належного оформлення.

Разом з тим, вимоги ухвали суду в цій частині залишилися не усунутими.

Щодо доводів позивача стосовно відсутності представника, суд зауважує наступне.

Зміст позовної заяви представника, дійсно, вказує на відсутність у ОСОБА_1 представника.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, і що не заперечується позивачем, позовна заява була подана наручно до канцелярії суду.

Окрім того, позивачем не заперечується, що така заява була подана ОСОБА_2 .

Вказане підтверджується також актом Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 року.

За правилами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина друга статті 59 КАС України).

Отже, сторона у справі має право на звернення до суду через представника на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

За правилами частини шостої статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

До того ж, до матеріалів позовної заяви була долучена копія довіреності, виданої секретарем Вороновицької селищної ради на представництво інтересів ОСОБА_1 ОСОБА_3 , між тим відомостей про представника, зазначення в додатках копії довіреності, як вже було зазначено, позовна заява не містить.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо того, що вказана довіреність була свідомо долучена працівниками суду, з огляду на наступне.

Суд наголошує, що вказана довіреність складена відповідно до вимог законодавства посадовими особами місцевого самоврядування. Така довіреність у повній мірі дає змогу ідентифікувати сторони та випадки вчинення представницьких дій уповноваженою на те особою.

Відтак, з огляду на вищезазначене, приналежність вказаної довіреності до цієї справи та її самостійне подання позивачем, перебуває поза розумним сумнівом.

Окрім того, суд наголошує, що метою судочинства, зокрема є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Однак, суд повинен переконатися у процесуальній дієздатності фізичної особи, що звертається до суду та встановити факт її волевиявлення щодо подання відповідної заяви.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд у зв`язку із виникненням сумніву у процесуальній дієздатності позивача, а саме невідповідністю підписів, вказав на необхідність надання засвідченої копії паспорта громадянина України.

Разом з тим, недолік позовної заяви у цій частині не усунуті.

Щодо не засвідчення позивачем доказів, наданих до суду разом із позовною заявою варто зауважити, що частина друга статті 94 КАС України визначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частини четверта і п`ята вказаної норми передбачають, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З копії відповіді Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 28.12.20223 року, яку позивачем долучено до позовної заяви у якості доказу, слідує, що вона не засвідчена ані позивачем, ані її представником у встановленому КАС України порядку.

Так, з наведених норм висновується, що належним засвідченням копій документів Кодекс визначає проставлення на цих копіях власноручного підпису і дати засвідчення.

Оскільки позивач до позовної заяви долучив зазначений доказ, він, у силу вимог статті 94 КАС України мав засвідчити копію поданого до суду документа.

Окрім того, вимоги ухвали в частині сплати судового збору залишилися проігнорованими.

Суд вказує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Одночасно, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Суд зауважує, що в ухвалі від 10.05.2019 року у справі № 9901/166/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним доказом, який може слугувати підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору, є, зокрема, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Однак, надані до позовної заяви докази на підтвердження матеріального становища не є актуальними, оскільки містять інформацію до першого кварталу 2023 року.

Натомість, разом із заявою про усунення недоліків не було надано відомостей щодо відсутності доходів за попередній календарний рік (2023 рік) або ж доказів сплати судового збору.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі Пелевін проти України (заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі Наталія Михайленко проти України (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Так, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України якщо позивач не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

За правилами, передбаченими частинами 5 та 6 статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Принагідно суд зазначає, що в силу частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяАльчук Максим Петрович