Рішення

від 08.04.2024 по справі 120/11899/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 квітня 2024 р. Справа № 120/11899/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень

в с т а н о в и в :

04.08.2023 року ТОВ "Шик і Блиск" звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що ТОВ "Шик і Блиск" самостійно імпортує товари з іноземних країн по ряду зовнішньоекономічних контрактів, за якими закуповує косметичні товари, засоби по догляду за тілом та шкірою у безпосередніх виробників.

Вказав, що відповідачем прийнято рішення №UA401000/2023/000026/1 від 07.03.2023 року, №UA401000/2023/000038/2 від 07.04.2023 року, №UA401000/2023/000051/2 від 19.06.2023 року, №UA401000/2023/000061/2 від 20.06.2023 року про коригування митної вартості товарів, застосувавши при цьому резервний метод визначення митної вартості.

Вказаними рішеннями збільшено розмір сплачених податків і зборів на загальну суму 267144, 56 грн.

На переконання позивача, такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного органу надано всі необхідні та наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за ціною договору, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 09.08.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.08.2023 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.08.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. В той же час, згідно зі статтею 52 цього Кодексу декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000026/1 від 07.03.2023 року вказав, що до митного оформлення разом з ЕМД №UA401020/2023/011760, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-проформа №2301 від 27.02.2023 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) №11/ZED від 02.11.2020 року, рахунок-фактура за транспортні послуги №58 від 02.03.2023 року, копія митної декларації країни відправлення форми Т1 №22TR34130000594613 від 28.02.2023 року, банківська виписка про проведення оплати за товар №103 від 26.01.2023 року.

Згідно з п.3.3 зовнішньоекономічного договору №11/ZED від 02.11.2020 року продавець повинен виготовити, зібрати та відправити покупцю товар протягом 21 дня після отримання 20% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку-проформі №2301 від 27.02.2023 року зазначені умови оплати: 100% готівкою. В наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар №103 від 26.01.2023 року в графі призначення платежу зазначено "передоплата за товари згідно контракту від 02.11.2020 року №11/ZED", проте не зазначено згідно якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції. По даним фактам у митного органу немає жодного документу (зміни чи доповнення до договору), що свідчить про внесення змін до порядку відправки і розрахунків за товар.

Враховуючи вищезазначене та положення приписи частин 2,3 статті 53 МКУ, 07.03.2023 року декларанту були направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів. В додатково наданих декларантом копіях митної декларації країни відправлення від 28.02.2023 року №23341300ЕХ00160738 та документі e-FATURA від 27.02.2023 року №KTI2023000000047 зазначені умови поставки товару EXW, що суперечать умовам поставки, які зазначені в рахунку-проформі від 27.02.2023 року №2301, а саме FCA. 07.03.2023 року декларантом надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять неточності та розбіжності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості є: для товару №1 - МД від 08.12.2022 року №UA400040/2022/043835, за якою оформлено товар "Мийні засоби та засоби для чищення" та складає 1,22 USD за кг; для товару №2 - МД від 17.01.2023 року №UA206020/2023/000668, за якою оформлено товар "Поверхнево-активні засоби розфасовані для роздрібної торгівлі" та складає 1,26 USD за кг.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000038/2 від 07.04.2023 року вказав, що до митного оформлення разом з ЕМД №UA401020/2023/018146, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура від 29.03.2023 року №VO12023000000007, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 28.01.2022 року №21/ZED, довідка про вартість транспортних послуг від 31.03.2023 року №211, копія митної декларації країни відправлення форми Т1 від 30.03.2023 року №23TR34130000925282, банківська виписка про проведення оплати за товар від 16.03.2023року №11.

Згідно з п.3.2.1 зовнішньоекономічного договору від 28.01.2022 року №21/ZED, продавець повинен виготовити, зібрати та підготувати до відправки всю замовлену партію товару та повідомити покупця про готовність партії протягом 14 днів після отримання 30% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку - фактурі від 29.03.2023 року №VO12023000000007 зазначені умови оплати: 100% готівкою. В наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар від 31.03.2023 року №211 в графі призначення платежу зазначено "передоплата за товари згідно контракту від 28.01.2022 року №21/ZED", проте не зазначено, згідно якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції. По даним фактам у митного органу немає жодного документу (зміни чи доповнення до договору), що свідчить про внесення змін до порядку відправки і розрахунків за товар.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано експертний висновок від 06.04.2023 року №0052, в якому зазначено, що експертом Вінницької Торгово-Промислової палати проведено дослідження договору від 28.01.2022 року №21/ZED, додаткової угоди від 01.03.2023 року №2, інвойсу від 29.03.2023 року №VO12023000000007 та специфікації від 16.03.2023 року №006/23/S, яка до митного органу з пакетом документів не подавалась. Також, експертом не досліджувались ціни на аналогічні товари в країні-відправлення, що може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

07.04.2023 року декларантом надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять неточності та розбіжності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості є: для товару №4 - МД від 16.01.2023 року №UA100380/2023/600427, за якою оформлено товар "Косметичні препарати для манікюру або педикюру: Засіб для зняття лаку" та складає 4,36 USD за кг.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000051/2 від 19.06.2023 року вказав, що до митного оформлення разом з ЕМД №UA401020/2023/031093, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-проформа від 08.06.2023 року №2301, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.11.2020 року №11/ZED, рахунок-фактура за транспортні послуги від 09.06.2023 року №525, копія митної декларації країни відправлення від 08.06.2023 року №23411300EX00030941, банківська виписка про проведення оплати за товар від 26.01.2023 року №26.

Згідно з п.3.3 зовнішньоекономічного договору №11/ZED від 02.11.2020 року продавець повинен виготовити, зібрати та відправити покупцю товар протягом 21 дня після отримання 20% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку-проформі №2301 від 08.06.2023 року зазначені умови оплати: 100% готівкою. В наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар №26 від 16.05.2023 року в графі призначення платежу зазначено "передоплата за товари згідно контракту від 02.11.2020 року №11/ZED", проте не зазначено згідно якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції. По даним фактам у митного органу немає жодного документу (зміни чи доповнення до договору), що свідчить про внесення змін до порядку відправки і розрахунків за товар.

Джерелом числового значення митної вартості є: для товару №1 - МД від 08.12.2022 року №UA400040/2022/043835, за якою оформлено товар "Мийні засоби та засоби для чищення" та складає 1,22 USD за кг; для товару №2 - МД від 17.01.2023 року №UA206020/2023/000668, за якою оформлено товар "Поверхнево-активні засоби розфасовані для роздрібної торгівлі" та складає 1,26 USD за кг.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000061/2 від 20.06.2023 року вказав, що до митного оформлення разом з ЕМД №UA401020/2023/031702, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 17.04.2023 року №060/23, контракт від 14.12.2017 року №03/ZED, платіжне доручення від 14.04.2023 року №24, довідка про транспортно-експедиційні послуги від 16.06.2023 року №1606-2.

За даним платіжним дорученням було перераховано 200000 USD, а фактурна вартість товару в рахунку-фактурі складає 224674,35 USD. В той же час зовнішньоекономічним договором та інвойсом передбачено, що товар поставляється на умовах CIF Constanta RO однак в довідці про транспортні витрати зазначено суму витрат на транспортування та не включені витрати, понесені покупцем на перевантаження товару з морського судна на транспортний засіб, яким слідував товар до кордону України, що викликає сумнів заявлення всіх складових, які включаються до митної вартості.

Враховуючи вищезазначене та положення приписи частин 2,3 статті 53 МКУ, 20.06.2023 року декларанту були направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів. В свою чергу декларантом листом надіслано відповідь, що інші документи надаватись не будуть. У зв`язку з цим, є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості".

Джерелом числового значення митної вартості для товару №8 є ЕМД від 17.04.2023 року №UA100340/2023/314525, за якою оформлено подібний товар та складає 12,01 дол. США за кг.

Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

25.08.2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача, у якому просить розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.

01.09.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що вважає доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього вказав, що всі товари були придбані по 100% попередній оплаті і відповідачу надано платіжні доручення з чітким числовим значенням сплаченої суми, а також надано лист, в якому роз`яснено порядок проведення платежів та взаємозаліків між продавцем та покупцем.

Вказав, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого в Митному кодексі України.

Враховуючи, що відповідач ніяким чином не обґрунтував застосування резервного методу та не аргументував збільшення митної вартості імпортованих товарів, на переконання представника позивача, прийняті відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів є незаконними, необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 07.09.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Вінницької митниці про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини справи.

ТОВ "Шик і Блиск" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 09.06.2006 року. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 46.45 є "Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами".

14.12.2017 року між ТОВ "Шик і Блиск" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №03/ZED з іноземною компанією YIWU AOHANG IMPORT EXPORT CO., LTD (продавець), відповідно до пункту 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Згідно пункту 5.1 договору, оплата товару здійснюється в доларах США шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% попередньої оплати від суми, зазначеної в Інвойсі на відповідну партію Товару протягом 5 банківських днів з дати підписання специфікації.

10.01.2022 року укладено додаткову угоду №10 до договору №03/ZED, яка є невід`ємною частиною договору та вступає в дію з дати підписання, згідно з якою пункт 5.1. договру викладено у наступній редакції: "Умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну окрему партію товару".

02.11.2020 року між ТОВ "Шик і Блиск" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №11/ZED з іноземною компанією - турецьким акціонерним товариством "KORUMA TEMIZLIK anonim sirketi" (продавець).

Відповідно до п. 1.1 цього Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Згідно п. 4.1 загальна вартість цього Договору складається із вартості всіх окремих партій товару згідно інвойсів на кожну окрему партію товару.

Оплата товару здійснюється у доларах США шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця: за першу партію товару продавець проводить 100% попередню оплату за товар в такому порядку: 30% суми інвойсу покупець оплачує протягом 5-ти днів після прийняття продавцем замовлення; 70% суми інвойсу покупець оплачує до відвантаження товару.

За другу і послідуючі партії товару продавець проводить 100% попередню оплату за товар в такому порядку: 30% суми інвойсу покупець оплачує протягом 5-ти днів після прийняття продавцем замовлення; 70% суми інвойсу покупець оплачує до прибуття судна з товаром в порт міста Одеса.

28.01.2022 року між ТОВ "Шик і Блиск" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №21/ZED з іноземною компанією "SMILE DIS TICARET ANONIM SIRKETI" (продавець), відповідно до пункту 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Згідно п. 4.1, 4.2 загальна вартість цього Договору складається із вартості всіх окремих партій товару згідно інвойсів на кожну окрему партію товару. Ціна за проданий товар за цим договором встановлюється в доларах США, куди включені вартість тари, упаковки, маркування, страхування.

Відповідно до п. 5.1 покупець сплачує за товар 30% попередньої оплати від суми, зазначеної в інвойсі на рахунок продавця. Після отримання від продавця підтвердження про готовність всієї замовленої партії товару до відправки, покупець сплачує продавцю решту 70% попередньої оплати за товар.

З метою митного оформлення товару, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, позивачем подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію №UA401020/2023/011760 та пакет документів: рахунок-проформа №2301 від 27.02.2023 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) №11/ZED від 02.11.2020 року, рахунок-фактура за транспортні послуги №58 від 02.03.2023 року, копія митної декларації країни відправлення форми Т1 №22TR34130000594613 від 28.02.2023 року, банківська виписка про проведення оплати за товар №103 від 26.01.2023 року.

Митна вартість товару у поданій декларації визначена за першим методом - за ціною товару.

За результатом опрацювання митної декларації та документів, які на думку позивача підтверджують митну вартість товару, 07.03.2023 року митним органом прийнято рішення №UA401000/2023/000026/1 про коригування митної вартості товарів.

Як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставами для коригування митної вартості ввезеного товару було те, що згідно п.3.2. зовнішньоекономічного договору №11/ZED від 02.11.2020 року, продавець повинен виготовити, зібрати та відправити товар протягом 21 дня з дня отримання 20% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку-проформі №2301 від 27.02.2023 року зазначені умови оплати: 100% готівкою. В наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар №103 від 26.01.2023 року в графі призначення платежу зазначено "передоплата за товари згідно контракту від 02.11.2020 року №11/ZED", проте не зазначено згідно якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції.

07.03.2023 року декларанту направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів. В додатково наданих декларантом копіях митної декларації країни відправлення від 28.02.2023 року №23341300ЕХ00160738 та документі e-FATURA від 27.02.2023 року №KTI2023000000047 зазначені умови поставки товару EXW, що суперечать умовам поставки, які зазначені в рахунку-проформі від 27.02.2023 року №2301, а саме FCA. 07.03.2023 року декларантом надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять неточності та розбіжності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 митним органом застосовано другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 МКУ.

Крім цього, з метою митного оформлення товару, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, позивачем подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію №UA401020/2023/018146 та пакет документів: рахунок-фактура від 29.03.2023 року №VO12023000000007, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 28.01.2022 року №21/ZED, довідка про вартість транспортних послуг від 31.03.2023 року №211,копія митної декларації країни відправлення форми Т1 від 30.03.2023 року №23TR34130000925282, банківська виписка про проведення оплати за товар від 16.03.2023 року №11.

Митна вартість товару у поданій декларації визначена за першим методом - за ціною товару.

За результатом опрацювання митної декларації та документів, які на думку позивача підтверджують митну вартість товару, 07.04.2023 року митним органом прийнято рішення №UA401000/2023/000038/2 про коригування митної вартості товарів.

Як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставами для коригування митної вартості ввезеного товару було те, що згідно з п.3.2.1 зовнішньоекономічного договору від 28.01.2022 року №21/ZED, продавець повинен виготовити, зібрати та підготувати до відправки всю замовлену партію товару та повідомити покупця про готовність партії протягом 14 днів після отримання 30% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку - фактурі від 29.03.2023 року №VO12023000000007 зазначені умови оплати: 100% готівкою. В наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар від 31.03.2023 року №211 в графі призначення платежу зазначено "передоплата за товари згідно контракту від 28.01.2022 року №21/ZED", проте не зазначено, згідно якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції. По даним фактам у митного органу немає жодного документу (зміни чи доповнення до договору), що свідчить про внесення змін до порядку відправки і розрахунків за товар.

07.03.2023 року декларанту направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів. На вимогу митного органу декларантом додатково надано експертний висновок від 06.04.2023 року №0052, в якому зазначено, що експертом Вінницької Торгово-Промислової палати проведено дослідження договору від 28.01.2022 року №21/ZED, додаткової угоди від 01.03.2023 року №2, інвойсу від 29.03.2023 року №VO12023000000007 та специфікації від 16.03.2023 року №006/23/S, яка до митного органу з пакетом документів не подавалась. Також, експертом не досліджувались ціни на аналогічні товари в країні-відправлення, що може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

07.04.2023 року декларантом надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять неточності та розбіжності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 МКУ.

Крім цього, з метою митного оформлення товару, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, позивачем подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію №UA401020/2023/031093 та пакет документів: рахунок-проформа від 08.06.2023 року №2301, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.11.2020 року №11/ZED, рахунок-фактура за транспортні послуги від 09.06.2023 року №525, копія митної декларації країни відправлення від 08.06.2023 року №23411300EX00030941, банківська виписка про проведення оплати за товар від 26.01.2023 року №26.

Митна вартість товару у поданій декларації визначена за першим методом - за ціною товару.

За результатом опрацювання митної декларації та документів, які на думку позивача підтверджують митну вартість товару, 19.06.2023 року митним органом прийнято рішення №UA401000/2023/000051/2 про коригування митної вартості товарів.

Підставами для коригування митної вартості ввезеного товару було те, що згідно з п.3.3 зовнішньоекономічного договору №11/ZED від 02.11.2020 року продавець повинен виготовити, зібрати та відправити покупцю товар протягом 21 дня після отримання 20% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку-проформі №2301 від 08.06.2023 року зазначені умови оплати: 100% готівкою. В наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар №26 від 16.05.2023 року в графі призначення платежу зазначено "передоплата за товари згідно контракту від 02.11.2020 року №11/ZED", проте не зазначено згідно якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції.

07.03.2023 року декларанту направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів. В додатково наданих декларантом копіях митної декларації країни відправлення від 08.06.2023 року №23411300ЕХ00030941 зазначені умови поставки товару EXW, а саме FCA. 19.06.2023 року декларантом надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять неточності та розбіжності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 митним органом застосовано другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 МКУ.

Крім цього, з метою митного оформлення товару, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, позивачем подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію №UA401020/2023/031702 та пакет документів: рахунок-фактура (інвойс) від 17.04.2023 року №060/23, контракт від 14.12.2017 року №03/ZED, платіжне доручення від 14.04.2023 року №24, довідка про транспортно-експедиційні послуги від 16.06.2023 року №1606-2.

Митна вартість товару у поданій декларації визначена за першим методом - за ціною товару.

За результатом опрацювання митної декларації та документів, які на думку позивача підтверджують митну вартість товару, 20.06.2023 року митним органом прийнято рішення №UA401000/2023/000061/2 про коригування митної вартості товарів.

Підставами для коригування митної вартості ввезеного товару було те, що за даним платіжним дорученням було перераховано 200000 USD, а фактурна вартість товару в рахунку-фактурі складає 224674,35 USD. В той же час зовнішньоекономічним договором та інвойсом передбачено, що товар поставляється на умовах CIF Constanta RO, однак в довідці про транспортні витрати зазначено суму витрат на транспортування та не включені витрати, понесені покупцем на перевантаження товару з морського судна на транспортний засіб, яким слідував товар до кордону України, що викликає сумнів заявлення всіх складових, які включаються до митної вартості.

20.06.2023 року декларанту були направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів. В свою чергу декларантом листом надіслано відповідь, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять неточності та розбіжності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 митним органом застосовано другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 МКУ.

Не погоджуючись із прийнятим рішеннями про коригування митної вартості товарів позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Згідно зі статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частинами 1, 2 та 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598).

Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Визначаючи митну вартість за резервним методом митний орган зазначив, що джерелом числового значення митної вартості є: для товару №1 - МД від 08.12.2022 року №UA400040/2022/043835, за якою оформлено товар "Мийні засоби та засоби для чищення" та складає 1,22 USD за кг; для товару №2 - МД від 17.01.2023 року №UA206020/2023/000668, за якою оформлено товар "Поверхнево-активні засоби розфасовані для роздрібної торгівлі" та складає 1,26 USD за кг.; джерелом числового значення митної вартості для товару №4 є МД від 16.01.2023 року №UA100380/2023/600427, за якою оформлено товар "Косметичні препарати для манікюру або педикюру: Засіб для зняття лаку" та складає 4,36 USD за кг.; джерелом числового значення митної вартості для товару №8 є ЕМД від 17.04.2023 року №UA100340/2023/314525, за якою оформлено подібний товар та складає 12,01 дол. США за кг.

Разом з тим, митний орган не навів при цьому порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що є порушенням статті 55 МК України.

До того ж вищезазначені декларації (на яку посилається відповідач) не розкриває умов поставки товару, його кількість, що безпосередньо впливає на митну вартість під час розмитнення товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 року у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

У свою чергу формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 року у справі №826/18065/13-а.

За наведених вище підстав суд вважає, що винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України. Подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

При цьому, відповідачем не наведено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної в оскаржуваних рішеннях, ідентичності (схожості) товару, доказу, що ці товари були продані в Україні не пов?язаному із продавцем покупцю, не надав підтвердження застосування послідовно всіх методів визначення митної вартості товарів та неможливості застосування кожного попереднього методу.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях не вказано обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та не зазначено докладну інформацію, яка використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що дає підстави вважати що такі рішення не є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що документами, поданими до митного оформлення товарів, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Дослідивши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем у митних деклараціях, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 МК України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Відповідно до ч.7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Крім того, на підтвердження вартості імпортованих товарів ТОВ "Шик і Блиск" надано експертні висновки Вінницької торгово-промислової палати №0028 від 03.03.2023 року, №0052 від 06.04.2023 року, №0076 від 15.06.2023 року та №0082 від 30.06.2023 року згідно з якими Вінницька торгово-промислова палата підтверджує, що ціни на товар, поставлений ТОВ "Шик і Блиск" згідно з договором купівлі-продажу №03/ZED від 14.12.2017 року, комерційним інвойсом за №060/23 від 17.04.2023 року, договором купівлі-продажу №11/ZED від 02.11.2020 року, інвойсом і пакувальним листом №2301 від 08.06.2023 року, специфікацією №008/23/S від 15.05.2023 року, проформою-інвойсом №2301 від 27.02.2023 року, додатковою угодою від 30.12.2022 року, договором купівлі-продажу №21/ZED від 28.01.2022 року, додатковою угодою №2 від 01.03.2023 року, специфікацією №006/23/S від 16.03.2023 року, інвойсом №VО12023000000007 від 29.03.2023 року відповідають цінам компанії продавця.

Такі докази додатково свідчать про необґрунтованість аргументів митного органу щодо непідтвердження декларантом відомостей для цілей визначення митної вартості задекларованих товарів.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Відповідач, посилаючись на неможливість визначення митної вартості за другорядними методами (ст. 62 МК України та ст. 63 МК України), не довів неможливість їх використання.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі "Щокін проти України" (Заяви №23759/03 та №37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що рішення про коригування митної вартості №UA401000/2023/000026/1 від 07.03.2023 року, №UA401000/2023/000038/2 від 07.04.2023 року, №UA401000/2023/000051/2 від 19.06.2023 року, №UA401000/2023/000061/2 від 20.06.2023 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2684 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Що стосується витрат, пов`язаних з підготовкою експертних висновків в розмірі 7800 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частина 1 статті 106 КАС говорить, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.

Суд зазначає, що склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

При цьому, КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Оскільки, в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на підготовку експертних висновків.

На користь такого висновку також свідчать норми частини 8 статті 104 КАС України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.

Дослідження експертом певних питань, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені позивачем витрати були необхідними (неминучими).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 року у справі №824/647/19-а.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA401000/2023/000026/1 від 07.03.2023 року, №UA401000/2023/000038/2 від 07.04.2023 року, №UA401000/2023/000051/2 від 19.06.2023 року, №UA401000/2023/000061/2 від 20.06.2023

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (вул. К. Широцького, 14 Е, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34455065) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (вул. К. Широцького, 14 Е, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34455065);

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544).

Суддя Дончик Віталій Володимирович