Рішення

від 05.04.2024 по справі 140/36528/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36528/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спартак» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спартак» (далі ТзОВ «Спартак», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2023 №00117020407 про застосування штрафу в сумі 47 182,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період: жовтень-листопад 2022 року, квітень 2023, липень 2023 року платника податку ТзОВ «Спартак», про що складено відповідний акт камеральної перевірки щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.09.2023 №00117020407 про застосування штрафу в сумі 47 182,56 грн.

Вказали, що з висновками про порушення строків реєстрації ПН №13 (дата складання 18.10.2022), №16 (дата складання 21.10.2022), №24 (дата складання 27.10.2022), №27 (дата складання 29.10.2022), №28 (дата складання 31.10.2022) не згідні, де сума штрафних санкції за несвоєчасну реєстрацію зазначених ПН становить 43 047,56 грн, оскільки такі були складені та надіслані товариством до податкового органу засобами телекомунікаційного зв`язку за допомогою ліцензованого програмного забезпечення «АРТ-ЗВІТ PRO» для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений пунктом 201.10 ПК, а саме - 15.11.2022, що підтверджується відповідними звітами, з зазначеною в них датою надсилання -15.11.2022.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, тому звернулося до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 01.01.2024 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача у відзиві на позов заперечила позовні вимоги та у їх задоволенні просила відмовити. Зазначила, що у ході перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкових накладних, відображених в акті перевірки від 24.08.2023 №13039/03-20-04- 07/13350026, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.09.2023 №00117020407 про застосування штрафу в сумі 47 182,56 грн.

Зауважила, що позивачем 06.10.2023 подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 22.09.2023 №00117020407, за результатом розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 06.12.2023 за №36039/6/99-00-06-03-01-06, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вказала, що відповідно до п.90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ штрафи за порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування (з датою складання починаючи 16 січня 2023р.) у ЄРПНН передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у таких розмірах: -до 15 календарних днів -2% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування; -від 16 до 30 календарних днів - 5 % від суми ПДВ, зазначеної є таких податкових накладних/розрахунках коригування; - від 31 до 60 календарних днів - 10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування; від 61 до 365 календарних: днів - 15% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування; - на 366 і більше календарних днів - 25% від суми ПДВ, зазначеної є таких податкових накладних/розрахунках коригування.

Звернула увагу на те, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН із датою складання, застосовуються починаючи з 16.01.2023.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТзОВ «Спартак» щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період: жовтень-листопад 2022 року, квітень 2023, липень 2023 року.

За результатами перевірки складено акт №13039/03-20-04- 07/13350026 від 24.08.2023. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки №13039/03-20-04- 07/13350026 від 24.08.2023 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2023 №00117020407 про застосування штрафу в сумі 47 182,56 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних №28 (дата складання 31.10.2022), №16 (дата складання 21.10.2022), №24 (дата складання 27.10.2022) №27 (дата складання 29.10.2022), №13 (дата складання 18.10.2022), №11 (дата складання 07.10.2022), № 31 (дата складання 31.10.2022), №26 (дата складання 05.11.2022), №23 (дата складання 31.07.2022), №27 (дата складання 15.04.2023) чим порушено п.201.10 ст. 201, п.89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

06.10.2023 ТзОВ «Спартак» подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 22.09.2023 №00117020407, за результатом розгляду якої ДПС України 06.12.2023 прийнято рішення №36039/6/99-00-06-03-01-06, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), в редакції чинній на час складення Товариством спірних податкових накладних, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 №533-IX підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення доповнено пунктом 52-1 такого змісту: За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Тобто, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України, є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Правове значення у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у виді несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено у такій редакції: Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

За змістом пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено у такій редакції, зокрема абзац 3: Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Також доповнено підпунктом 69.1-1 такого змісту: платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку про те, що якщо обов`язок щодо реєстрації податкових накладних настав у період з 24 лютого 2022 року по 27 травня 2022 року, то платник податків мав право його виконати до 15 липня 2022 року.

Відповідно до пп.9.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України в редакції Закону №2260-ІХ у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, Законом №2260-ІХ відновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності, а також скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У свою чергу, звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року, тобто до дня набрання чинності Законом №2260-ІХ за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних здійснена позивачем у період дії Закону №2260-ІХ, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, граничний терміни їх реєстрації не підпадає під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону №2260-ІХ, оскільки такі складені за період жовтень-листопад 2022 року, квітень 2023, липень 2023 року та подані на реєстрацію електронному форматі.

Так, як зазначено вище, згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних. Реєстрація таких у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу з урахуванням Законів України від 22 травня 2003 року № 851-ГУ Про електронні документи та електронний документообіг (зі змінами) від 22 травня 2003 року № 852-ІУ Про електронний цифровий підпис, наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами від 06.06.2017р. №557 (надалі - Наказ №557).

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування кількісних та вартісних показників у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до вимог Кодексу та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (зі змінами) (далі - Порядок).

Платники податків для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Згідно з п.11 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом п.8 р. ІІ Наказу №557 у разі коли адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (яка проводиться в порядку визначеному п.10 Р.ІІ Наказу №557, п.11,12 Порядку №1246).

Відповідно до п.11 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 12 Порядку після надходження податкової накладної та/ або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/ або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених п.12 Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пункт 2 Порядку №1246 передбачає, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

За змістом п.3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години (10 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пункт 69.18 підрозд. 10 розд. XX ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачав наступне: Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 години до 18 години.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час виникнення спірних правовідносин операційний день юридично залишається визначений Постановою №1246, тобто до 20.00.

Із матеріалів справи, судом встановлено, що за наслідками камеральної перевірки (акт камеральної перевірки від 24.08.2023 №13039/03-20-04-07/13350026) ТзОВ «Спартак», податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині граничного терміну реєстрації в Єдиному реєстрі наступних податкових накладних:

ПН № 28 від 31.10.2022 подана на реєстрацію 16.11.2022 об 08:06, кількість днів затримки 1, сума штрафних санкцій 3 189,86 грн;

ПН № 16 від 21.10.2022 подана на реєстрацію 16.11.2022 об 08:13, кількість днів затримки 1, сума штрафних санкцій 17 686,54 грн;

ПН № 24 від 27.10.2022 подана на реєстрацію 16.11.2022 об 08:05, кількість днів затримки 1, сума штрафних санкцій 4 271,03 грн;

ПН № 27 від 29.10.2022 подана на реєстрацію 16.11.2022 об 08:05, кількість днів затримки 1, сума штрафних санкцій 17 012,63 грн;

ПН № 13 від 18.10.2022 подана на реєстрацію 16.11.2022 об 08:09, кількість днів затримки 1, сума штрафних санкцій 887,50 грн;

ПН № 11 від 29.10.2022 подана на реєстрацію 15.11.2022 об 12:18, кількість днів затримки 15, сума штрафних санкцій 1 020,00 грн;

ПН № 31 від 31.10.2022 подана на реєстрацію 21.11.2022 об 08:16, кількість днів затримки 6, сума штрафних санкцій 1 020,00 грн;

ПН № 26 від 05.11.2022 подана на реєстрацію 28.03.2023 об 01:50, кількість днів затримки 118, сума штрафних санкцій 1 020,00 грн;

ПН № 23 від 31.07.2023 подана на реєстрацію 21.08.2023 об 11:05, кількість днів затримки 3, сума штрафних санкцій 55,00 грн;

ПН № 27 від 15.04.2023 подана на реєстрацію 20.06.2023 об 06:16, кількість днів затримки 46, сума штрафних санкцій 1 020,00 грн.

Судом встановлено, що спірним у цій справі є встановлення порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних ПН №16 (дата складання 21.10.2022), №24 (дата складання 27.10.2022), №27 (дата складання 29.10.2022), №28 (дата складання 31.10.2022), які були складені та надіслані товариством до податкового органу засобами телекомунікаційного зв`язку за допомогою ліцензованого програмного забезпечення «АРТ-ЗВІТ PRO» для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений пунктом 201.10 ПК, а саме - 15.11.2022, що вбачається із відповідних звітів від 22.08.2023, які досліджені судом та знаходяться при справі, із зазначеною в них датою надсилання -15.11.2022, а саме:

- згідно інформації про звіт щодо ПН №28 вбачається, що дану накладну було відправлено на реєстрацію 15.11.2022 о 15.29.30;

- згідно інформації про звіт щодо ПН №27 вбачається, що дану накладну було відправлено на реєстрацію 15.11.2022 о 15.27.55;

- згідно інформації про звіт щодо ПН №16 вбачається, що дану накладну було відправлено на реєстрацію 15.11.2022 о 15.25.56;

- згідно інформації про звіт щодо ПН №24 вбачається, що дану накладну було відправлено на реєстрацію 15.11.2022 о 15.26.50, тобто в межах граничного терміну реєстрації та протягом операційного дня. Однак квитанції про прийняття або неприйняття цих податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що податкові накладні, складені у період 21-31 жовтня 2022 року та подані на реєстрацію до 20:00 15.11.2022 є такими, що подані на реєстрацію своєчасно та нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне подання на реєстрацію таких ПН є протиправним, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 22.09.2023 №00117020407 в частині визначення штрафних санкцій у сумі 42 160,06 (сорок дві тисячі сто шістдесят) грн 06 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності реєстраційного ліміту, як на поважну причину неможливості подання на реєстрацію ПН, оскільки реєстраційна сума у системі електронного адміністрування ПДВ залежить від дій позивача та його контрагентів, яких позивач обирає самостійно, а тому позивач як суб`єкт підприємницької діяльності має розраховувати свої реєстраційні ліміти та діяти із урахуванням мінімізації ризиків.

Отже, доказів на підтвердження недоліків у роботі електронної системи адміністрування ПДВ (як то технічні несправності тощо), що мали наслідком неможливість своєчасної реєстрації ПН за умови дотримання усіх законодавчо визначених процедур позивачем не надано, а судом таких не здобуто.

Аналогічна позиція щодо необхідності скасування судом ППР при наявності доказів відправлення позивачем на реєстрацію накладних в межах граничного терміну реєстрації викладена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 380/19924/23, від 15.11.2023 у справі № 380/4815/23.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що позивач допустив порушення граничних строків реєстрації податкових накладних № 13 (дата складання 18.10.2022, кількість днів затримки 1 день, сума штрафних санкцій 887,50 грн), №11 (дата складання 07.10.2022, кількість днів затримки 15 днів, сума штрафних санкцій 1 020,00 грн), № 31 (дата складання 31.10.2022, кількість днів затримки 6 днів, сума штрафних санкцій 1 020,00 грн), № 26 (дата складання 05.11.2022, кількість днів затримки 118 днів, сума штрафних санкцій 1 020,00 грн), № 23 (дата складання 31.07.2022, кількість днів затримки 3 дні, сума штрафних санкцій 55,00 грн), №27 (дата складання 15.04.2023, кількість днів затримки 46 днів, сума штрафних санкцій 1 020,00 грн), які відповідно до акту перевірки від 24.08.2023 №13039/03-20-04-07/13350026 подані на реєстрацію із затримкою від 1-118 днів, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.09.2023 №00117020407 в частині застосування штрафу на загальну суму 5 022,50 грн (887,50 грн + 1 020,00 грн + 1 020,00 грн 1 020,00 грн + 55,00 грн + 1 020,00 грн) є правомірним та підстави для його скасування в цій частині відсутні.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 22.09.2023 №00117020407 в частині визначення штрафних санкцій у сумі 42 160,06 (сорок дві тисячі сто шістдесят) грн 06 коп.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд задовольняє позов частково, тому на користь позивача необхідно стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2 388,76 грн. (89 % від задоволених вимог), сплачений згідно з платіжного доручення №757 від 25.12.2023 в розмірі 2 684,00 грн.

Також позивач просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу, на підтвердження чого надав копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги від 22.12.2023 № 22/12/23, укладений з АО «Преміум сервіс»; рахунок №26/12/23-1 від 26.12.2023; акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №22/12/23 від 26.12.2023; платіжну інструкцію № 760 від 25.12.2023 про оплату ТзОВ «Спартак» для АО «Преміум сервіс» 5 000,00 грн.

Як слідує з акта прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №22/12/23 від 26.12.2023, АО «Преміум сервіс» надало позивачу наступні послуги: підготовчі дії до подання, підготовка та подання до Волинського окружного адміністративного суду позовної заяви, що включає в себе: надання правової інформації, консультацій щодо правомірності оскаржуваного рішення 3 000,00 грн; складання та формування позовної заяви для її подачі до суду 4 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа № 640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20), від 03.08.2022 (справа № 280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Суд звертає увагу, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечила щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням сталої судової практики Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 4 888,76 грн (з них: судовий збір в сумі 2 388,76 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 грн).

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 22.09.2023 №00117020407 в частині штрафних санкцій у сумі 42 160,06 (сорок дві тисячі сто шістдесят) грн 06 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спартак» судові витрати у сумі 4 888,76 грн (чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 76 копійок), з яких: судовий збір в сумі 2 388,76 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спартак» (44803; Волинська область, с. Клюйськ, вул. Садова, 117; код ЄДРПОУ 13350026).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

СуддяС.Ф. Костюкевич