Рішення

від 09.04.2024 по справі 140/885/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/885/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Камінь-Каширський льонозавод до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Камінь-Каширський льонозавод (далі ТДВ Камінь-Каширський льонозавод, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень від 27.09.2023 №11723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку, від 29.12.2023 №17723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку 3 групи із сплатою 5% від доходу.

27.09.2023 відповідачем було прийнято рішення №11723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку. Підставою для прийняття податковим органом такого рішення є акт про результати камеральної перевірки платника єдиного податку ТДВ Камінь-Каширський льонозавод за №14778/03-20-04-06/05517417 від 27.09.2023. За результатами перевірки податковий орган встановив порушення позивачем п.п. 291.5.5. ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: ТДВ Камінь-Каширський льонозавод не перейшло на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, при сукупності часток, що належить юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, а саме станом на 27.09.2023 розмір статутного капіталу становить 2 980 964,25 грн, нерозподілена частка в статутному капіталі, що належить юридичним особам становить 779 033 грн - 26,1% та відповідно до п. 299.10 та п. 299.11 ст. 299 Кодексу підлягає анулюванню реєстрації платника єдиного податку з 01.10.2023.

В акті перевірки відповідач зазначає, що згідно даних ІКС Податковий блок Облік платежів під час перевірки встановлено, що в платника станом на 27.09.2023 розмір статутного капіталу становить 2 980 964,25 грн, нерозподілена частка в статутному капіталі, що належить юридичним особам становить 779 033 грн - 26.1%

Також відповідно до поданої 13.12.2023 заяви позивач з 01.01.2024 перебуває на спрощеній системі оподаткування. Однак 29.12.2023 відповідачем було прийнято рішення №17723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку. Підставою для прийняття податковим органом такого рішення є акт про результати камеральної перевірки платника єдиного податку ТДВ Камінь-Каширський льонозавод за №22099/03-20-04-06/05517417 від 29.12.2023. За результатами перевірки податковий орган встановив порушення позивачем п. 299.11. ст. 299 ПК України, а саме: ТДВ Камінь-Каширський льонозавод має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідових кварталів з моменту прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку з юридичних осіб контролюючим органом та відповідно до п. 299.10 кодексу підлягає анулюванню реєстрації платника єдиного податку з 01.01.2024.

В акті перевірки відповідач зазначає, що згідно даних ІКС Податковий блок Облік платежів під час перевірки встановлено, що 27.09.2023 було винесено рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку з юридичних осіб вих. №11723/03-20-04-06.

Прийняті відповідачем рішення від 27.09.2023 №11723/6/03-20-04-06, від 29.12.2023 №17723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку вважає протиправними, оскільки товариство не відповідає підпункту 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 ПК України внаслідок того, що згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками товариства були юридичні особи, сукупна частка в статутному капіталі яких становить 17,2654 відсотки, тобто не дорівнює або не перевищує 25%, які не є платниками єдиного податку.

Твердження податкового органу про те, що в товаристві є наявна нерозподілена частка в статутному капіталі, що належить юридичним особам, та становить 779 033 грн 26,1% в статутному капіталі не відповідає дійсності. Позивач зазначає, що йому невідомо на підставі яких документів відповідач дійшов висновку, про те що зазначена нерозподілена частка належала юридичним особам. Підтверджує, що у статутному капіталі є нерозподілена частка в статутному капіталі в розмірі 779 033,25 грн, що становить 26,03987%, проте дана частка належала самому позивачу - ТДВ Камінь-Каширський льонозавод і в подальшому підлягала розподілу за рішенням вищого органу товариства. Перелік учасників ТДВ Камінь-Каширський льонозавод юридичних осіб був також зазначений у статуті товариства в редакції 2017 року, чинній на момент прийняття рішення від 27.09.2023 №11723/6/03-20-04-06, і явно становив 18,0954%, що явно менше 25%. При проведенні камеральної перевірки статут товариства не досліджувався.

На думку позивача, не можна ототожнювати частку учасника в статутному капіталі товариства із часткою, яка належить самому товариству в цьому товаристві. Частка, яка належить товариству, не наділяє його корпоративними правами.

Крім того, рішенням загальних зборів учасників ТДВ Камінь-Каширський льонозавод від 16.11.2023 частка у власному статутному капіталі товариства (нерозподілена частка) була за рішенням зборів відчужена фізичним особам, що додатково спростовує твердження відповідача про те, що дана частка належала юридичним особам. Зазначені відомості відображені у відомостях, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та підтверджується відповідним витягом з реєстру.

Оскільки рішення від 29.12.2023 №17723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку ґрунтується на попередньому рішенні від 27.09.2023 №11723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку, яким безпідставно встановлено порушення позивачем підпункту 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 ПК України, тому рішення від 29.12.2023 №17723/6/03-20-04-06 є також протиправним.

Також позивач посилається на невідповідність виду перевірки при прийнятті рішень про анулювання платника єдиного податку, що зумовлює їх протиправність, оскільки предметом камеральної перевірки не може бути перевірка підстав перебування на спрощеній системі оподаткування та анулювання платника єдиного податку. Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

На підставі вищенаведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала. З приводу цього зазначає, що згідно даних ІКС Податковий блок Облік платежів під час перевірки встановлено, що в ТДВ Камінь-Каширський льонозавод станом на 27.09.2023 розмір статутного капіталу становить 2 980 964,25 грн, нерозподілена частка в статутному капіталі, що належить юридичним особам, які не перебувають на спрощеній системі оподаткування становить 779 033 грн - це 26,1%, що є порушенням пп. 291.5.5. ст. 291 ПК України.

Відповідно до п. 299.10 та п. 299.11 ст. 299 ПК України позивач підлягає анулюванню реєстрації платника єдиного податку з 01.10.2023. Згідно з рішенням ГУ ДПС у Волинській області від 27.09.2023 вих. №11723/6/03-20-04-06 ТДВ Камінь-Каширський льонозавод було виключено з реєстру платників єдиного податку.

Оскільки рішенням ГУ ДПС у Волинській області від 27.09.2023 за №11723/6/03-20-04-06 здійснено анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку юридичних осіб 3 групи, тому ТДВ Камінь-Каширський льонозавод не може перейти на спрощену систему оподаткування з 01.01.2024.

Відповідно, рішенням від 29.12.2023 року вих. №17723/6/03-20-04-06 ТДВ Камінь-Каширський льонозавод було виключено з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024.

На підставі наведеного просить в задоволенні позову відмовити повністю, а розгляд справи здійснювати з викликом сторін.

Учасники справи не зверталися із окремими клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не підлягало вирішенню судом по суті.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю Камінь-Каширський льонозавод зареєстроване як юридична особа, учасниками якого є фізичні та юридичні особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом цього товариства.

09 серпня 2023 року ТДВ Камінь-Каширський льонозавод подало ГУ ДПС у Волинській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, внаслідок чого позивач з 01 серпня 2023 року перебував на спрощеній системі оподаткування 3 групи із сплатою 5% від доходу, що підтверджується копією витягу №1851 з реєстру платників єдиного податку від 06.09.2023.

ГУ ДПС у Волинській області проведено на підставі інформаційної системи Податковий блок Облік платежів камеральну перевірку ТДВ Камінь-Каширський льонозавод щодо перевищення у статутному капіталі сукупності часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки платника єдиного податку ТДВ Камінь-Каширський льонозавод від 27.09.2023 № 14778/03-20-04-06/05517417.

Як слідує з цього акта камеральної перевірки, згідно даних ІКС Податковий блок Облік платежів в платника станом на 27.09.2023 розмір статутного капіталу становить 2 980 964,25 грн, нерозподілена частка в статутному капіталі, що належить юридичним особам становить 779 033 грн 26,1%, внаслідок цього встановлено порушення пп. 291.5.5 ст. 291 Кодексу, а саме ТДВ Камінь-Каширський льонозавод не перейшло на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, при сукупності часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, а саме станом на 27.09.2023 розмір статутного капіталу становить 2 980 964,25 грн, нерозподілена частка в статутному капіталі, що належить юридичним особам становить 779 033 грн 26,1% та відповідно до п. 299.10 та 299.11 ст. 299 Кодексу підлягає анулюванню реєстрації платника єдиного податку з 01.10.2023.

На підставі акта про результати камеральної перевірки платника єдиного податку ТДВ Камінь-Каширський льонозавод від 27.09.2023 № 14778/03-20-04-06/05517417 ГУ ДПС у Волинській області прийняло рішення від 27.09.2023 №11723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку.

13 грудня 2023 року ТДВ Камінь-Каширський льонозавод подало ГУ ДПС у Волинській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, внаслідок чого позивач з 01 січня 2024 року перебуває на спрощеній системі оподаткування 3 групи із сплатою 5% від доходу, що підтверджується копією витягу №2401 з реєстру платників єдиного податку від 19.12.2023.

ГУ ДПС у Волинській області проведено на підставі інформаційної системи Податковий блок Облік платежів камеральну перевірку ТДВ Камінь-Каширський льонозавод щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки платника єдиного податку ТДВ Камінь-Каширський льонозавод від 29.12.2023 №22099/03-20-04-06/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення п. 299.11 ст. 299 ПК України, а саме ТДВ Камінь-Каширський льонозавод має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку з юридичних осіб контролюючим органом та відповідно до п. 299.10 Кодексу підлягає анулюванню реєстрації платника єдиного податку з 01.01.2024.

На підставі акта про результати камеральної перевірки платника єдиного податку ТДВ Камінь-Каширський льонозавод від 29.12.2023 №22099/03-20-04-06/05517417 ГУ ДПС у Волинській області прийняло рішення від 29.12.2023 №17723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 299.6 ст. 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогами, встановленим ст. 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 та пп. 98.8.6 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 цього Кодексу.

Згідно з п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пп. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ст. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Відповідно до пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи суб`єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Аналіз наведених правових норм зумовлює висновок, що ст. 299 ПК України визначає перелік підстав для відмови у реєстрації платником єдиного податку (п. 299.6 ст. 299 ПК України) і перелік підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку (п. 299.10 ст. 299 ПК України та абз. 1 п. 299.11 ст. 299 ПК України - порушення платником єдиного податку першої-третьої групи вимог, встановлених главою 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності розділу ХІV. Спеціальні податкові режими ПК України).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75. ст. 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складання розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування тощо).

З матеріалів справи слідує, що предметом камеральних перевірок позивача є дотримання платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, однак такий предмет перевірки відповідно до положень пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України не належить до предмета камеральної перевірки. У зв`язку з цим прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

До таких висновків дійшов Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ (постанови від 10.11. 2021 у справі № 200/697/20-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації податковим органом владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Враховуючи вказану правову позицію Верховного Суду, суд дійшов вірного висновку, що контролюючим органом повинна бути: 1) проведена документальна перевірка платника податків; 2) у випадку наявності підстав, прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, а відповідачем були проведені камеральні перевірки правомірності перебування позивача на спрощеній системі оподаткування та за її результатами складено акти про результати камеральної перевірки платника єдиного податку ТДВ Камінь-Каширський льонозавод від 27.09.2023 № 14778/03-20-04-06/05517417, від 29.12.2023 №22099/03-20-04-06/05517417.

Більш того, відповідачем не доведено порушення позивачем вимог підпункту 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 ПК України, оскільки відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками товариства були юридичні особи, сукупна частка в статутному капіталі яких не дорівнювала та не перевищувала 25 відсотків як юридичних осіб, які не є платниками єдиного податку.

Наявність нерозподіленої частки в статутному капіталі ТДВ Камінь-Каширський льонозавод в розмірі 779 033 грн, що становить 26,1% статутного капіталу, де учасниками юридичної особи позивача є як юридичні, так і фізичні особи, не є підставою для висновку про належність такої нерозподіленої частки саме за юридичними особами.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що акти про результати камеральної перевірки платника єдиного податку ТДВ Камінь-Каширський льонозавод від 27.09.2023 № 14778/03-20-04-06/05517417, від 29.12.2023 №22099/03-20-04-06/ НОМЕР_1 не є належними та допустимими доказами для прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином, оскільки податковим органом порушено умови та порядок прийняття оскаржуваних рішень про анулювання платника єдиного податку від 27.09.2023 №11723/6/03-20-04-06, від 29.12.2023 №17723/6/03-20-04-06, не дотримано процедуру виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, а тому ці рішення є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 6056,00 грн, що сплачений платіжною інструкцією від 23.01.2024 №344.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн, суд зазначає наступне.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу додано копії таких документів: договору №15/01/24 про надання правничої допомоги від 15.01.2024, укладеного між АО ПРЕМІУМ СЕРВІС та позивачем; акта від 18.01.2024 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги №15/01/24 від 15.01.2024; платіжну інструкцію №343 від 23.01.2024.

За умовами договору клієнт оплачує винагороду в розмірі 12000,00 грн, яка відповідно до акта від 18.01.2024 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги №15/01/24 від 15.01.2024 складається з: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень щодо визнання протиправними та скасування рішень від 27.09.2023 №11723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку, від 29.12.2023 №17723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку (1 год. 2000,00 грн); складання та формування позовної заяви (5 год. 10000,00 грн).

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що надання правових консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи прохання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 6056,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю Камінь-Каширський льонозавод до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 27 вересня 2023 року №11723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку, від 29 грудня 2023 року №17723/6/03-20-04-06 про анулювання платника єдиного податку.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю Камінь-Каширський льонозавод (44500, Волинська область, Камінь-Каширський район, місто Камінь-Каширський, вулиця Магдебурзького права, будинок 150, код ЄДРПОУ 05517417) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) судовий збір у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у сумі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук