Рішення

від 08.04.2024 по справі 200/1082/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року Справа№200/1082/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний Суд», надійшов позов адвоката Цимбалюка С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про:

-визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач народила сина- ОСОБА_2 . 05 січня 2024 року, діючи в інтересах малолітньої дитини, подала до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради заяву, з усіма необхідними підтверджуючими документами, щодо виплати допомоги при народженні дитини, проте відповідачем відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини у зв`язку з тим, що звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Позивачка вказує, що введення в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, є об`єктивною та виключною обставиною, яка перешкоджала позивачу звернутися до відповідача з заявою за допомогою при народженні дитини в законодавчо визначений строк, який спливав 02 червня 2023 року. Відтак, пропуск 12 місячного строку звернення з заявою про виплату допомоги при народженні дитини відбувся з об`єктивних, непереборних, виключних причин, що пов`язані з обставинами (військова агресія російською федерації проти України), які є об`єктивно непереборними, не залежать від її волі та є дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій. Позивач вважає рішення відповідача про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини протиправним, просить позов задовольнити.

У встановлений судом строк відповідачем відзиву на позов не було подано.

Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, суд розцінює неподання відповідачем - суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання даного позову.

Ухвалою суду від 27 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази.

У період з 18 березня 2024 року по 05 квітня 2024 року включно суддя Крилова М.М. перебувала у щорічній основній відпустці.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 06 червня 2012 року.

ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 24.04.2023 року №1427-5002724817.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 червня 2022 року.

Згідно з довідкою від 24.04.2023 року №1427-5002724887 ОСОБА_2 має статус внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Також, довідкою КУ «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» від 07.02.2024 року №01-09/1240 підтверджено факт проживання ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач вказує, що 05.01.2024 року звернулась з письмовою заявою до відповідача в якій просила призначити допомогу при народженні дитини.

На звернення позивача Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області повідомленням №209 відмовило у наданні державної допомоги при народженні дитини у зв`язку з тим, що пройшло 12 місяців з дати народження (усиновлення) дитини ОСОБА_2 .

Не погодившись з відмовою у наданні допомоги при народженні дитини позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII (далі - Закон № 2811-ХІІ) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 2811-ХІІ громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Пунктом другим частини першої статті 3 Закону № 2811-ХІІ визначено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, як допомога при народженні дитини, одноразова натуральна допомога "пакунок малюка".

Відповідно до положень статті 5 Закону № 2811-ХІІ допомога при народженні дитини, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Згідно зі статтю 6 Закону № 2811-ХІІ документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Статтею 10 Закону № 2811-ХІІ визначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Відповідно до статті 12 Закону № 2811-ХІІ допомога при народженні першої та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 11 Закону № 2811-ХІІ визначено, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Аналогічні положення містить Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 за №1751 (далі - Порядок №1751), яким, в свою чергу, встановлено, що для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу) (п. 11).

Пунктом 12 Порядку №1751 передбачено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Судом встановлено, що позивач народила дитину 02.06.2022 . Отже, строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, встановлений статтею 11 Закону № 2811-ХІІ, сплив 02.06.2023 року.

Отже, позивачем пропущено строк звернення до Управління соціального захисту населення за призначенням допомоги при народженні дитини.

Разом з цим, суд зазначає, що позивачем заявлений позов в інтересах малолітньої дитини для її належного матеріального забезпечення.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. І даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Тобто, в спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок введення в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України (що мало наслідком неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги), виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною відмову, викладену у повідомленні №209, у наданні державної допомоги при народженні дитини, яка створює правові наслідки, і зобов`язання відповідача призначити та провести виплати позивачу допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлені ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішуючи спір, судом враховані правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі №591/610/16, від 06 вересня 2018 року в справі № 242/5735/16-а, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. відповідно до квитанції № 93 від 21.02.2024 року.

Судом встановлено, що позовна заява подана до суду через систему «Електронний Суд», а отже, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що з відповідача треба стягнути належну суму судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 2, 241-246, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, викладену у повідомленні №209, щодо призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, , вул.Поштова, буд.22; код ЄДРПОУ 25953161) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , в порядку та розмірі, встановлених статтею 12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, , вул.Поштова, буд.22; код ЄДРПОУ 25953161) на користь ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова