Рішення

від 08.04.2024 по справі 240/1588/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/1588/24

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)", в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 в період з 06.05.2021 по 01.09.2022 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов`язати Державну установу "Житомирська виправна колонія (№4)" провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 06.05.2021 по 01.09.2022 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на і січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пункт 6 Постанови №103 втратив чинність, у зв`язку з чим відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення скасованих судом змін, згідно якої розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, Законом України від 02.12.2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти. Таким чином, у зв`язку із щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач має право на перерахунок його грошового забезпечення, а також виплату усіх складових його грошового забезпечення з урахуванням визначених вказаним чином розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання.

Ухвалою суду від 26.01.2024 позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Через відділ документального забезпечення суду від Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-16-В від 18.03.2024 у період 25.03.2024 по 29.03.2024 головуюча суддя перебувала у щорічній відпустці.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Суд встановив, що ОСОБА_1 (далі - позивач) з 06.05.2021 проходив військову службу у Державній установі "Житомирська виправна колонія (№4)".

Наказом командира Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" від 01.09.2022 за №106/к-22 позивач переведений до нового місця служби та виключений зі списків особового складу з 01.09.2022.

Як зазначено представником позивача, під час проходження служби відповідач невірно виплачував позивачу грошове забезпечення.

В грудні 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатськими запитами щодо надання інформації про виплачені позивачу суми грошового забезпечення та розрахунку при звільненні та, у разі невірного розрахунку таких сум, із проханням здійснити перерахунок та доплату належного позивачу за 2021-2022 роки грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, у відповідь листом від 13.12.2023 за №5/4/15-4254отримав відмову на таке звернення, а доплату позивачу грошового забезпечення не здійснено.

Вважаючи дії відповідача щодо не проведення перерахунку усіх щомісячних, одноразових та додаткових видів грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) в первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

З 01.03.2018 п.4 Постанови № 704 було викладено у редакції п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".

Пунктом 4 Постанови № 704 було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін, тобто посадовий оклад визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Натомість, як зазначалось відповідачем застосовувався розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, а не встановлений законом на 1 січня календарного року, зокремау 2020-2022 роках.

На звернення позивача відповідач не здійснив відповідні перерахунки та виплату сум грошового забезпечення, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідач не скористався правом для надання своїх заперечень та не навів мотивів та правового обґрунтування своєї бездіяльності щодо незастосування при визначенні посадового окладу позивача прожиткового мінімуму встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема у 2020 - 2022 роках.

У разі встановлення протиправної бездіяльності з боку відповідача належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання вчинити дії, які не було вчинено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)", яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 06.05.2021 по 01.09.2022 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови та зобов`язати Державну установу "Житомирська виправна колонія (№4)" здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 06.05.2021 по 01.09.2022 сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв`язку зі звільненням з військової служби, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, Законом України від 02.12.2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4") (проспект Незалежності, 172, м. Житомир, 10001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08563323), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)", яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 06.05.2021 по 01.09.2022 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови.

Зобов`язати Державну установу "Житомирська виправна колонія (№4)" здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 06.05.2021 по 01.09.2022 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв`язку зі звільненням з військової служби, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, Законом України від 02.12.2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

08 квітня 2024 р.