Рішення

від 09.04.2024 по справі 280/880/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Справа № 280/880/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИ ЕФ СІ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИ ЕФ СІ» (далі позивач, Товариство) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 23.01.2024 №122-п, виданий Головним управлінням ДПС у Запорізькій області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ».

Ухвалою суду від 05.02.2024 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зазначені у наказі на перевірку підстави для її проведення не відповідають нормам чинного законодавства, а відтак немає законних та обґрунтованих підстав для проведення перевірки. Позивач зазначає, що підставою для призначення перевірки зазначено пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, який передбачає проведення перевірки у разі початку процедури реорганізації юридичної особи. Разом з тим, позивач зазначає, що як станом на видання спірного наказу, так і станом на дату подання позовної заяви на підприємстві не відбувається процедура реорганізації, припинення, тощо. Зазначає, що реорганізації Товариства відбувалась відповідно до рішення загальних зборів від 31.05.2021 у період коли позивач перебував на обліку у ГУ ДПС у м.Києві, і зазначеним контролюючим органом перевірка ініційована не була. Також, позивач зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства України, виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, оскільки це один із способів створення нової юридичної особи, яка наділяється певним майном існуючої юридичної особи. Позивач вважає, що оскільки «виділення» та «виділ» не є тотожними поняттями, то застосування пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, як підстави для проведення позапланової документальної перевірки є протиправним. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що згідно із доповідною запискою від 23.01.2024 року, до управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області надійшла службова управління податкових сервісів ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.10.2023 року, в якій повідомлялось про те, що 17.10.2023 з Єдиного державного реєстру інформації про державну реєстрацію юридичної особи в результаті виділу (тип відомостей 136) надійшли відомості про створення юридичної особи ТОВ «Сангрил ЛТД» (код 45341833) в результаті виділу з юридичної особи ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» (код 39219777). У зв`язку із отриманням зазначеної інформації контролюючим органом прийнято рішення про проведення перевірки, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.69.2-2, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПКУ, п.2 ч.1 ст.13, п.9-23 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідач вказує на те, що згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» (додаток до відзиву) встановлено, що 07.06.2021 року внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо виділу», а 17.10.2023 року - відомості щодо юридичної особи - правонаступника у разі виділу. Також, управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області встановлено, що останню планову перевірку ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» було проведено у травні 2021 року (за період з 01.07.2017 року по 31.03.2021 року), тобто до отримання відомостей про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо виділу (тип - 122). Отже, перевірка, у зв`язку із виділом - не проводилась. Також, представник відповідача вказував на те, що відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. А відтак, виділ цілком підпадає під визначення реорганізації. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач вважає спірний наказ правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із доповідною запискою №298вн від 23.01.2024, до управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області надійшла службова управління податкових сервісів ГУ ДПС у Запорізькій області №1882/08-01 12-01-03 від 18.10.2023, в якій повідомлялось про те, що на виконання п.1.1 п.1 ГУ ДПС у Запорізькій області №827 від 15.11.2021 «Про відпрацювання підприємств, які здійснили процедуру виділу та які утворились внаслідок виділу» (із змінами), управління податкових сервісів повідомляє, що 17.10.2023 з Єдиного державного реєстру інформації про державну реєстрацію юридичної особи в результаті виділу (тип відомостей 136) надійшли відомості про створення юридичної особи ТОВ «Сангрил ЛТД» (код 45341833) в результаті виділу з юридичної особи ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» (код 39219777).

Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» встановлено, що 07.06.2021 внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо виділу», а 17.10.2023 відомості щодо юридичної особи - правонаступника у разі виділу.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.69.2-2, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПКУ, п.2 ч.1 ст.13, п.9-23 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами), винесено наказ №122-п від 23.01.2024, в якому наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» з 24.01.2024, тривалістю 5 робочих днів.

В наказі №122-п від 23.01.2024 зазначено про проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2021 по 30.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.04.2021 по 30.09.2023.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного наказу, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Отже, відповідно до приписів пп.78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки є факт початку процедури реорганізації юридичної особи.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що на момент складання спірного наказу на Товаристві не відбувалось процедур реорганізації, а виділ майна для створення іншої юридичної особи не є різновидом реорганізації юридичної особи.

Стосовно посилань позивача на те, що виділ майна для створення іншої юридичної особи не є різновидом реорганізації юридичної особи, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що визначення правової природи виділу надано у постанові ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ від 15.11.2023 по справі №918/119/21, зокрема зазначено, що:

«… Згідно із частиною першою статті 104 ЦК юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Перше речення наведеної норми визначає шляхи припинення юридичної особи - ліквідація та реорганізація, а також конкретизує види реорганізації, внаслідок яких юридична особа припиняється - злиття, приєднання, поділ, перетворення.

Друге ж речення вказує на характерну ознаку реорганізації, яка притаманна всім її видам, а саме: перехід майна, прав та обов`язків реорганізованої юридичної особи до її правонаступників.

Норма статті 104 ЦК не встановлює вичерпного переліку видів реорганізації юридичної особи, а визначає ті її (реорганізації) види, внаслідок яких юридична особа припиняється. На це вказує й сам заголовок статті 104 ЦК «Припинення юридичної особи».

На користь такого висновку свідчить також та обставина, що нормами інших нормативно-правових актів виділ (виділення) визначається як різновид реорганізації юридичної особи, поряд із злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням. Принагідно зазначити, що це стосується як нормативно-правових актів, які прийняті раніше ЦК (до прикладу, Кодекс законів про працю України (частина шоста статті 36), Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-ІІІ (стаття 2)), так і тих, які прийняті пізніше ЦК (зокрема, Податковий кодекс України (затверджено Законом України від 02.12.2010 №2755-VI, підпункт 98.1.4 пункту 98.1 статті 98), Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VIІ (частина сьома статті 24), Закон України «Про безпечність та гігієну кормів» від 21.12.2017 № 2264- VIІІ (частина сімнадцята статті 14), Закон України «Про оренду державного і комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ (частина третя статті 20), Закон України «Про страхування» від 18.11.2019 № 1909-ІХ (частина перша статті 51)).

Виділення як вид реорганізації передбачено і частиною першою статті 28 Закону № 1087-IV, згідно з якою реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) кооперативу відбувається за рішенням загальних зборів членів кооперативу у порядку, визначеному законодавством та статутом кооперативу.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦК виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням (частини третя, четверта статті 109 ЦК).

Правове визначення виділу окреслено й іншими, крім ЦК, нормативно-правовими актами. Так, відповідно до положень підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Податкового кодексу України під реорганізацією платника податків розуміється, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів іншими платниками податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Аналіз наведених норм свідчить, що для виділу притаманна характерна ознака реорганізації - перехід майна, прав та обов`язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника. При цьому обсяг правонаступництва визначається тим майном, правами та обов`язками, які передаються за розподільчим балансом, тобто має місце парцелярне (часткове) правонаступництво.

Отже, виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб`єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов`язків…».

За таких обставин, виділ є видом реорганізації юридичної особи, а відповідно у разі встановлення факту початку процедури виділу у контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп.78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Стосовно посилань позивача на те, що у контролюючого органу були відсутні підстави для призначення перевірки на підставі пп.78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки на дату винесення наказу на Товаристві була завершена процедура виділу, суд зазначає наступне.

Так, підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов`язує виникнення права на проведення позапланової документальної перевірки на підставі зазначеної норми не з фактом проведення юридичною особою реорганізації, а саме з фактом початку процедури реорганізації юридичної особи.

При цьому, Податковий кодекс України, в тому числі і пункт 78.1 статті 78, не містить спеціальних строків протягом яких має бути проведена перевірка на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, після встановлення факту початку процедури реорганізації підприємства.

Так само, Податковий кодекс України не містить положень, які б встановлювали відсутність у контролюючого органу права на проведення документальної перевірки, у разі якщо процедура реорганізації (в т.ч. виділу) завершена.

В свою чергу, загальні положення щодо застосування строків визначені у статті 102 ПК України.

Так, відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» встановлено, що 07.06.2021 року внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо виділу», а 17.10.2023 року відомості щодо юридичної особи - правонаступника у разі виділу.

А відтак, контролюючим органом дотримано граничних строків проведення перевірки, що встановлені статтею 102 ПК України.

Щодо посилань позивача на те, що він лише з жовтня 2021 року змінив місце знаходження з міста Києва на місто Запоріжжя, а відповідно саме ГУ ДПС у м.Києві мало ініціювати проведення перевірки, суд відхиляє, оскільки та обставина, що ГУ ДПС у м.Києві не реалізувало право на проведення перевірки, не позбавляє контролюючий орган за новим місцем обліку на проведення відповідної перевірки у встановленому порядку та строки.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИ ЕФ СІ».

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИ ЕФ СІ» (69123, м.Запоріжжя, вул.Новобудов, буд.9, код ЄДРПОУ 39219777) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова