Рішення

від 29.03.2024 по справі 300/167/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2024 р. справа № 300/167/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Гуменюк М.В.,

представника позивача Маланюка О.Я.,

представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Гавадзина М.В.,

представника Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області - Гамуляк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 279050,00 грн. та пені в сумі 424311,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області порушено вимоги податкового законодавства України щодо повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Позивач вважає, що оскільки податковим органом не вжито передбачених законодавством заходів щодо відшкодування грошових зобов`язань, то узгоджена сума податку на додану вартість є заборгованістю державного бюджету та підлягає стягненню на його користь у повному обсязі разом з пенею.

Ухвалою суду від 28.02.2024 замінено відповідача у справі Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559) на правонаступника Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084). Ухвалою суду від 11.03.2024 поновлено ФОП ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду в справі №300/167/21.

Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позов, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що здійснює бюджетне відшкодування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційних ресурсах Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України: інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС; дані щодо бюджетного відшкодування органами казначейства у порядку безспірного списання податку на додану вартість за судовими рішеннями надаються казначейством для формування реєстру окремо на наступний робочий день після здійснення такого відшкодування.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому наводить підстави для задоволення позову (а.с.49).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив. Зазначив, що Головне управління ДПС в Івано-Франківській області зверталося з листами до ДПС України щодо включення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за податковими деклараціями в загальному розмірі 279050,00 грн. по ФОП ОСОБА_1 , однак такі суми до відшкодування у вказаний реєстр не включені. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позов. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид діяльності вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41) (а.с.62).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року, січень 2008 року, лютий 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, жовтень 2008 року з визначеними сумами бюджетного відшкодування ПДВ за відповідні періоди, а також заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунки сум бюджетного відшкодування, на загальну суму 279050,00 грн.

У зв`язку із цим, ДПІ у м. Івано-Франківську здійснено перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за результатами якої 18.10.2010 Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську прийнято податкові повідомлення-рішення №0091851700/0 та №0002001703/0, згідно яких позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 279050,00 грн., визначено суму податкового зобов`язання в сумі 16884,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 14 984 грн.

За результатами судового розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 про скасування вищевказаних рішень податкового органу, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 по справі №2а-3832/10/0970, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.03.2015, - позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення №0091851700/0 та №0002001703/0 від 18.10.2010.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у податковій звітності є узгодженою.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 в адміністративній справі №809/1369/17, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Івано-Франківській області щодо неподання до органу державного казначейства висновку про суми відшкодування податку на додану вартість на користь ФОП ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління ДФС в Івано-Франківській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за поданими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2007 року 116446,00 грн.; за січень 2008 року 84 988,00 грн.; за лютий 2008 року 32 579,00 грн.; за травень 2008 року 10 903,00 грн.; за червень 2008 року 16970,00 грн.; за жовтень 2008 року 17 164,00 грн., що в загальному розмірі становить 279050,00 грн., на користь ФОП ОСОБА_1 . Вказане рішення суду набрало законної сили 01.10.2019.

Рішенням бізнес-омбудсмена від 20.10.2020 №DCR-2020/10/20-27828 рекомендовано Державній податковій службі України вжити негайних заходів із відновлення прав ФОП ОСОБА_1 . Також рекомендовано ФОП ОСОБА_1 у разі продовження бездіяльності органів ДПС України щодо відновлення його законних прав шляхом звернення до суду із позовом безпосередньо про стягнення з Державного бюджету України заборгованості із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості (а.с.18).

02.11.2020 Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Ради бізнес-омбудсмена листом від 02.11.2020 №31599/6/99-00-05-02-03-06 повідомила Раді бізнес-омбудсмена та ФОП ОСОБА_1 про те, що механізму здійснення передбачених Податковим кодексом України процедур щодо відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв, чинним нормативно-правовими актами не передбачено (а.с.16).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом200.15 статті 200 ПК Українипісля закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пункт200.23 статті 200 ПК України).

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, тоді невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість. На суму такої заборгованості нараховується пеня.

Бюджетне відшкодування за відповідними заявами до 1 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 1 квітня 2017 року передумовою для отримання платником податку на додану вартість належної йому суми бюджетного відшкодування є податковим органом в Реєстрі інформації про її узгодження.

Таким чином, до 1 квітня 2017 року контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Після набрання чинності Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 9надалі також Порядок №26), тобто з 1 квітня 2017 року, контролюючий орган мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Судом встановлено, що вказані дії контролюючим органом всупереч вимог законодавства не вчинено, це призвело до неотримання позивачем бюджетного відшкодування у визначений законом строк за поданими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2007 року в сумі 116446,00 грн., за січень 2008 року - 84988,00 грн., за лютий 2008 року - 32579,00 грн., за травень 2008 року - 10903,00 грн., за червень 2008 року - 16970,00 грн., за жовтень 2008 року - 17164,00 грн., що в загальному розмірі становить 279050,00 грн.

Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (пункт 14 Порядку №26).

«Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення судом рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій статті.

Враховуючи викладене та у зв`язку з тим, що податковим органом станом на спірний період не вжито передбачених законодавством заходів щодо відшкодування грошових зобов`язань, з метою ефективного захисту прав позивача необхідно стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Івано-Франківській області на користь позивачазаборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 279050,00 гривень.

Доводи Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про те, що позивач повинен був звернутися із заявою в порядкувиконанняв справі № 809/1369/17, а не з новим позовом, суд відхиляє, оскільки судовим рішенням у вказаній справі на користь позивача не було стягнуто з Державного бюджету України відшкодування ПДВ у розмірі 279050,00 грн., а лише встановлено його право на отримання такого відшкодування та допущення податковим органом відповідної бездіяльності щодо забезпечення реалізації такого права позивача.

Суд вказує, що фактично право позивача на отримання зазначеного бюджетного відшкодування залишається нереалізованим і, за виниклих обставин, єдиним можливим та ефективним способом його відновлення є стягнення відповідних коштів у судовому порядку з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області.

Стосовно позовної вимоги позивача про стягнення пені в сумі 424311,41 грн., суд зазначає наступне.

Як наведено судом вище, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набуває статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені. Тобто Податковим кодексом України надано можливість платнику податків стягнути пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням державою ПДВ.

Суд зауважує, що непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним в постанові від 03 грудня 2020 року у справі № 826/5397/18.

Оскільки сума податку в розмірі 279050,00 гривень не відшкодована позивачу протягом визначеного строку, така вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ і на суму такої заборгованості нараховується пеня.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що пеня нараховується на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналіз вказаної норми свідчить, що конкретний розмір облікової ставки Національного банку України застосовується для розрахунку пені виключно протягом дії такої ставки, при зміні розміру облікової ставки в період нарахування пені, обрахунок останньої має проводитись з урахуванням відповідних змін.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 25.04.2023 у справі № 140/9357/21.

Позивач заявив до стягнення пеню за період з 01.10.2019 по 05.01.2021 і розрахував її на загальну суму 424311,41 грн.

Суд зазначає, що стягнути з Державного бюджету України пеню можливо лише у визначеному розмірі (у певній сумі), і такий розмір має бути розрахований відповідно до положень пункту200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, суд робить висновок про наявність у позивача права на стягнення за цей період пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 39844,24 грн.:

- за період з 01.10.2019 по 24.10.2019 сума пені становить 3633,00 грн. (279050,00 грн. (сума заборгованості) х 24 (дні прострочення) х 16,5% (облікова ставка НБУ) х 120 % : 365 (кількість днів у 2019 році);

- за період з 25.10.2019 по 12.12.2019 сума пені становить 6967,84 грн. (279050,00 грн. (сума заборгованості) х 49 (дні прострочення) х 15,5% (облікова ставка НБУ) х 120 % : 365 (кількість днів у 2019 році);

- за період з 13.12.2019 по 31.12.2019 сума пені становить 2353,20 грн. (279050,00 грн. (сума заборгованості) х 19 (дні прострочення) х 13,5% (облікова ставка НБУ) х 120 %: 365 (кількість днів у 2019 році);

- за період з 01.01.2020 по 30.01.2020 сума пені становить 3705,42 грн. (279050,00 грн. (сума заборгованості) х 30 (дні прострочення) х 13,5% (облікова ставка НБУ) х 120 % : 366 (кількість днів у 2020 році);

- за період з 31.01.2020 по 12.03.2020 сума пені становить 4226,92 грн. (279050,00 грн. (сума заборгованості) х 42 (дні прострочення) х 11% (облікова ставка НБУ) х 120 %: 366 (кількість днів у 2020 році);

- за період з 13.03.2020 по 23.04.2020 сума пені становить 3842,66 грн. (279050,00 грн. (сума заборгованості) х 42 (дні прострочення) х 10% (облікова ставка НБУ) х 120 % : 366 (кількість днів у 2020 році);

- за період з 24.04.2020 по 11.06.2020 сума пені становить 3586,48 грн. (279050,00 грн. (сума заборгованості) х 49 (дні прострочення) х 8% (облікова ставка НБУ) х 120 % : 366 (кількість днів у 2020 році);

- за період з 12.06.2020 по 31.12.2020 сума пені становить 11253,49 грн. (279050,00 грн. (сума заборгованості) х 205 (дні прострочення) х 6% (облікова ставка НБУ) х 120 % : 366 (кількість днів у 2020 році);

- за період з 01.01.2021 по 05.01.2021 сума пені становить 275,23 грн. (279050,00 грн. (сума заборгованості) х 5 (дні прострочення) х 6% (облікова ставка НБУ) х 120 % : 365 (кількість днів у 2021 році).

Відтак, загальна сума пені за період з 01.10.2019 по 05.01.2021 становить 39844,24 грн., а не 424311,41 грн., як зазначає позивач.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

За змістом частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7033,61 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в сумі 3189,04 грн. (45,34 % задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 279050,00 грн. та пеню в розмірі 39844,24 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 01.10.2019 по 05.01.2021.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3189,04 грн. (три тисячі сто вісімдесят дев`ять гривень 04 копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

відповідач 1 Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37951998, вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ, 76018),

відповідач 2 - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018)

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 05.04.2024.