Рішення

від 20.03.2024 по справі 320/5865/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року справа № 320/5865/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

представників позивача - адвокатів Марченко Н.М., Могутов А.М,

представника відповідача - Крутоузов Д.Ю. (в порядку самопредставництва),

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків:

-№01004040103 від 24.11.2022 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 073 295,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 658 636,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 414 659,00 грн.

-№01002040103 від 24.11.2022 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98 548 571,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 24 637 143,00 грн.

-№01003040103 від 24.11.2022 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 155 620 044,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство не порушувало вимог податкового законодавства України при здійсненні господарських операцій з контрагентами, суми податку на додану вартість з яких віднесено до сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та сум від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Також, позивач зазначає, що висновки контролюючого органу, щодо ненадання позивачем до перевірки оригіналів первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» з контрагентами є безпідставними, оскільки, викладені без урахування наданих позивачем пояснень, відповідей на запити відповідача, наданих завірених копій запитуваних первинних документів, відновлених оригіналів, дублікатів документів, завірених банком платіжних доручень.

Позивач акцентує увагу на тому, що відповідачем при оформленні результатів перевірки, проігноровано та не взято до уваги ряд важливих обставин, а саме: втрату та неможливість вивезення всіх первинних документів позивача з місця, в якому вони зберігались, саме внаслідок військової агресії російської федерації; часткове надання позивачем до перевірки оригіналів первинних документів, а у разі відсутності оригіналів таких документів через військову агресію російської федерації надання належним чином засвідчених копій первинних документів, які відповідач зобов`язаний був врахувати під час перевірки відповідно до п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України; звернення позивача до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із повідомленнями про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів внаслідок військової агресії російської федерації №22072022/1/010 від 22.07.2022 р. та №09092022/1/010 від 09.09.2022 р. в порядку пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України; неможливості проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах через їх знаходження на тимчасово окупованих територіях та в районі ведення активних бойових дій, а також прямої законодавчої заборони на проведення такої інвентаризації в умовах знаходження таких залишків на тимчасово окупованій території.

Натомість, позивач стверджує, що господарські операції проведені між ним та контрагентами, підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, які були відновлені та надані податковому органу частково під час проведення перевірки, частково на стадії адміністративного оскарження та під час розгляду справи в суді.

Позивач зазначив, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження порушення вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.11.2022 року №01002040103, №01003040103, №01004040103вважаєнезаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 відкрито загальне позовне провадження, витребувано докази та призначено підготовче засідання у справі на 25.04.2023 об 11.30 годин.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву (т. 37,а.с.148) в обґрунтування своєї позиції зазначив, що платником податків допущено порушення вимог податкового законодавства, про що складено акт документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 р. (вх. від 19.07.2022 №9132032853) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків№1108/31-00-04-01-03/13501985 від 02.11.2022р., за результатами розгляду якого прийнято податкові повідомлення-рішення №01004040103, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 073 295,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 1 658 636,00 грн. та за штрафними санкціями 414 659,00 грн., №01002040103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98 548 571,00 грн. та застосовано штрафні санкції 24 637 143,00 грн., №01003040103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 155 620 044,00 грн.

Щодо оскарження податкових повідомлень - рішень №01002040103, №01003040103, №01004040103 від 24.11.2022 року відповідач зазначає, що під час проведення перевірки, а саме 28.09.2022 року Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вручено запит №6 про необхідність проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах ТОВ «САТЕЛЛИТ» станом на 30.09.2022 р.

Відповідач стверджує, що за результатами аналізу наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» документів щодо проведеної інвентаризації, остання проведена з порушеннями, що ставить під сумнів реальність проведення позивачем такої інвентаризації.

Відповідач зазначає, що згідно з аналізу наданих документів щодо проведеної інвентаризації, перевіряючими не підтверджено фактичну наявність наступних активів, зокрема, акт інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах сировини та готової продукції станом на 30.09.2022 (Додаток №1 до Протоколу інвентаризаційної комісії від 30.09.2022) загальною кількістю 72416,451 т, на загальну суму 1 121 371 524,22 грн. (насіння соняшнику -59595,910 т; олія соняшникова - 5132,79 т; паливні гранули з лушпиння соняшника 881,280 т; шрот соняшниковий гранульований 6806,482 т.) акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться за адресою:87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд.76, балансові рахунки 202, 203, 204, 205, 207, 208, 209, 22 станом на 30.09.2022 (Додаток №2 до Протоколу інвентаризаційної комісії від 30.09.2022) загальною кількістю 236534,63 шт. на загальну суму 46 393 020,01 грн., акт інвентаризації виконання зняття фактичних залишків основних фондів які обліковуються на субрахунках 10,11 станом на 28.09.2022 (Додаток №3 до Протоколу інвентаризаційної комісії від 30.09.2022) загальною кількістю 3001 шт., на загальну суму 790 885 134, 53 гривень.

Також відповідач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» надано відповіді на запити та підтверджуючі документи, які є не повним пакетом (не надано оригінали видаткових документів накладних, товарно-транспортних накладних, складських квитанцій, договорів з додатками, сертифікатів якості та походження товару, рахунків фактури та інших первинних документів) для підтвердження фінансово-господарських операцій.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.6 ст. 198, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено податковий кредит задекларований у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року на суму 255 827 251 грн. без наявності первинних документів.

21.04.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у адміністративній справі з підстав перебування у провадженні Київського окружного адміністративного суду адміністративної справи №320/4257/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 року «Про розгляд повідомлення про втрату первинних документів», рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 року «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів» та визнання протиправними дій Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо винесення ним рішення від 14.10.2022 №7/31-00-07-01-01-30 «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023, а саме строк для надання відповіді на відзив на позовну заяву, протягом 10 (десяти) робочих днів з дня проголошення даної ухвали, відкладено підготовче засідання у справі на 18.05.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 повторно витребувано від відповідача докази у справі. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" від 21.04.2023 про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження в адміністративній справі №320/5865/23 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №320/4257/23.

15.12.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №320/4257/23 набрало законної сили 12.12.2023.

Судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №320/4257/23 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.01.2024 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 320/4257/23 відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 поновлено провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання у справі на 12 березня 2024 року о 14:00 год.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 закрито підготовче провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20 березня 2024 року о 10:00 год.

У судовому засіданні по справі 12.03.2024 представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні по справі 12.03.2024 проти позову заперечував, просив відмовити у позові повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» (ідентифікаційний код 13501985, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 32-Б, оф. 1019, зареєстроване 06.08.2007 №12741450000006082 Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків як платник податків, що підтверджується наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 13501985 відомостями.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру платників про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.09.2021 №200598502, індивідуальний податковий номер 135019805821, позивач зареєстрований платником ПДВ з 27.09.2021 по теперішній час.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, на підставі наказуЦентрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.09.2022 №63/Ж1 та наказу на продовження строків проведення документальної виїзної перевірки від 11.10.2022 №92/Ж1 та направлень від 22.09.2022 №274/Ж3, №275/Ж3, від 03.10.2022 №313/Ж3, виданих Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року (вх. від 19.07.2022 №9132032853) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків. Перевірка проводилася з 22.09.2022 по 26.10.2022.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено Акт № 1108/Ж5/31-00-04-01-03/13501985 від 02.11.2022 (надалі - Акт перевірки) (т.2, а.с.58), відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, пп. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, в результаті чого платником податків завищено податковий кредит у сумі 255 827 251 грн., завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 98 548 571 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 155 620 044 грн., яка підлягає зменшенню, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2022 року на суму 1 658 636 гривень.

На підставі Акту перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 24.11.2022 №01002040103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98 548 571,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 24 637 143,00 грн.

- від 24.11.2022 №01003040103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 155 620 044,00 грн.

- від 24.11.2022 №01004040103, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 073 295,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 1 658 636,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 414 659,00 грн. (т.38, а.с. 62).

Не погоджуючись з прийнятими Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податковими повідомленнями-рішеннями від 24.11.2022 №01002040103, №01003040103, №01004040103, Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» 12.12.2022 направлено скаргу до ДПС України (т.2, а.с. 99).

Рішенням ДПС України від 21.12.2022 №17097/6/99-00-06-01-02-06 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» про продовження строку розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення від 08.02.2023 №3121/6/99-00-06-01-02-06, яким податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» без задоволення (т.3, а.с. 218).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями позивач з дотриманням строку на оскарження звернувся до Київського окружного адміністративного суду щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень від 24.11.2022 №01002040103, №01003040103, №01004040103.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 44.1. ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абз.2 п.198.6 ст. 198 ПК).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

До обов`язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в п.201.1 ст. 201 ПК України, законодавець відносить: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції станом на момент подачі податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.2 та 200.3 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.200.8 ст.200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Визначення терміну «первинний документ» наведене в статті 1 Закону №996-ХІV, відповідно до якої первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В силу вимог статті 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону №996-ХІV).

Суд зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289, затверджено такі, що додаються:

форму податкової декларації з податку на додану вартість;

форму уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

форму розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно з п.4 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі -Порядок №21) усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою "0110" (загальна), у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Відповідно до п.9 розділу ІІІ Порядку №21 декларація 0110 подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з пп.5 п.5 розділу V Порядку №21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Як слідує з матеріалів справи, посилаючись на п. 44.6 ст. 44 ПК України, відповідач вважає, що факт часткового ненадання позивачем оригіналів первинних документів свідчить про їх відсутність на час складання податкової звітності позивачем.

Проте, норма п. 44.6 ст. 44 ПК України є лише загальною нормою, яка встановлює обставини ненадання оригіналів документів до перевірки у разі відсутності інших особливих обставин.

Суд зазначає, що такою особливою обставиною є зокрема повномасштабна військова агресія російської федерації. Наслідки настання такої обставини та порядок дій платника податків у разі її настання врегульовані пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Нормами вказаного підпункту встановлено в тому числі наступне: до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

Як встановлено судом під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» - українське сільськогосподарське підприємство, яке входить до групи компаній COFCO (China National Cereals, Oils and Foodstuffs Corporation), що спеціалізується на переробці та експорті олійних культур.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Маріупольською міською радою 24.02.2011 року позивачу на праві приватної власності належить Комплекс з переробки насіння соняшнику «Маслоекстракційний завод» у м. Маріуполі (далі за текстом Завод), що знаходиться за адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76. Завод складається з групи нежитлових приміщень, загальною площею 39503 кв. м. та розташований на земельних ділянках кадастрові номери яких: 1412336900:01:020:0156 та 1423683500:06:000:1964. До складу Заводу входять: адміністративна будівля (АБК), склади, цехи, ємності для зберігання, резервуари, різноманітне обладнання та техніка для провадження господарської діяльності.

Технологічний процес переробки олійних культур та виробництва соняшникової олії є складним, потребує використання великої кількості та номенклатури обладнання, переробки значної кількості та номенклатури сировини, а виробничі процеси фіксуються у первинних та локальних документах, які потребують належного зберігання.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» використовує Положення про облікову політику Товариства з обмеженою діяльністю «САТЕЛЛИТ», відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, затверджене наказом №1-а-од від 02.01.2019 р. (т.4, а.с. 1).

Абзацом 2 п. 1.8 Положення про облікову політику Товариства з обмеженою діяльністю «САТЕЛЛИТ», місцем постійного зберігання первинних документів Компанії визначається головний офіс Компанії за адресою: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32Б, офіс 1019. В разі необхідності, постійне або тимчасове зберігання первинних документів здійснюється за місцем розташування Філії Компанії.

Як встановлено судом, на виконання рішення Загальних Зборів Учасників, що оформлене протоколом позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою діяльністю «САТЕЛЛИТ» №3/2018 від 25.09.2018 року, в зв`язку з тим, що виробнича діяльність Підприємства повністю здійснюється у м. Маріуполь, здійснено заміну в організації виробництва та праці, а саме згідно наказу №56/1 від 26.09.2018р. (т.4, а.с. 2) створено філію Підприємства за адресою знаходження виробничих потужностей: м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76 та затверджено Положення про Філію Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» у м. Маріуполь (далі - Філія).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Філія Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» знаходиться у м. Маріуполі, Донецької області.

Пунктом 5.4 Положення про Філію Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», затвердженого протоколом позачергових зборів учасників позивача від 25.09.2018, оригінали всіх документів щодо діяльності Філії можуть зберігатися безпосередньо Товариством за місцезнаходженням Товариства або безпосередньо за місцезнаходженням Філії.

Наказом №56/2 від 26.09.2018 «Про особливості документообігу ТОВ «САТЕЛЛИТ» та порядку зберігання оригіналів документів» (т.3, а.с.224) встановлено, що всі документи позивача зберігаються за місцезнаходженням Заводу/Філії, тобто за адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

Крім того, враховуючи, що промислові потужності по переробці олійних культур зосереджені у місті Маріуполі та створення філії Підприємства, позивачем винесено наказ №61 від 17.10.2018 року «Про зміну істотних умов праці працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», з якого вбачається, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», головний бухгалтер та вся бухгалтерська служба, а також працівники відділів: кадрового забезпечення, адміністративного, господарського, інформаційно технічного, охорони праці, постачання, безпеки, комерційного, фінансового, форвардингу, логістики, виробничого, крім того дільниці сировини та готової продукції, виробничої лабораторії, інженерної служби, служби енергетика, служби механіка, у кількості 177 працівників Підприємства були переведені на робочі місця за адресою Філії позивача у місто Маріуполь Донецької області.

За таких обставин, судом встановлено, що господарська та оперативна діяльність позивача проводилася у м. Маріуполі за місцезнаходженням Заводу/Філії.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2, абз. 5 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, а також мають право самостійно на власний розсуд визначати власними розпорядчими документами в тому числі місце зберігання первинних документів.

Судом встановлено, що відповідач в акті перевірки і у відзиві на позовну заяву посилається виключно на перше речення абзацу 2 пункту 1.8 Положення про облікову політику позивача (том 4, а.с. 1), на підставі чого робить висновок, що місцем зберігання первинних документів позивача є офісне приміщення у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32-Б, оф. 1019.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки Положення про облікову політику позивача не є розпорядчим актом, яким можуть регулюватися ті чи інші правовідносини на підприємстві. Натомість, таким розпорядчим актом є зазначений вище наказ №56/2 від 26.09.2018 «Про особливості документообігу ТОВ «САТЕЛЛИТ» та порядку зберігання оригіналів документів», яким чітко врегульовано місце зберігання первинних документів позивача: м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

Крім того, судом встановлено, що положення другого речення абзацу 2 пункту 1.8 Положення про облікову політику товариства надають позивачу право вибору місця зберігання первинних документів за юридичною адресою або за адресою місцезнаходження Філії.

Суд також погоджується з доводами позивача, що відповідачем не взято до уваги п.1.8 Положення про облікову політику товариства повністю, як наслідок відповідач будує свою позицію на основі не повного з`ясування усіх обставин справи.

В зв`язку з цим суд звертає увагу що, у матеріалах справи міститься інформація про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань даних про відкриття кримінального провадження №62022100110000173 за вчинення службовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (т.4, а.с.12).

Як слідує з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» призупинило свою діяльність з 24.02.2022 згідно з наказом від 24.02.2022 №5/1-од (т.3, а.с.225) у зв`язку із повномасштабним вторгненням країни-агресора на територію України та перебування потужностей позивача в районі ведення активних бойових дій, які згодом були повністю захоплені незаконними збройними формуваннями так званої днр та російськими військами, що встановлено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (який був чинним до 27.12.2022) та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, якими затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні). Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» №56/к/тр від 25.02.2022 було оголошено простій Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» з 01.03.2022, в зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства в період дії воєнного стану (т. 3, а.с.226).01 березня 2022 року Позивач фактично втратив доступ до Заводу/Філії, що знаходиться у м. Маріуполі за адресою: вул. Таганрозька будинок 76, м. Маріуполь, Донецька обл., Україна, 87543 у зв`язку із тим, що до того часу на його території вже велись активні бойові дії.

Судом встановлено, що за вказаних обставин є неможливим доступ посадових осіб та працівників Підприємства до території, офісних приміщень, виробничих потужностей та первинних документів Підприємства та, як наслідок є неможливим вивезення майна Підприємства та фінансово-бухгалтерських документів на підконтрольну Україні територію, в зв`язку з чим таке майно та первинні документи фактично є втраченими.

Також судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» винесено наказ №7-од від 20.06.2022 «Про створення Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства» (т.3, а.с. 227).

За наслідками роботи Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства складено Акт від 30.06.2022, який затверджений генеральним директором Підприємства 01.07.2022, згідно з яким встановлено втрату всіх документів Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» за період до 31.03.2022 включно (т.3, а.с.211).

Згідно з Актом Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства загальний перелік втрачених документів складає, в тому числі, але не обмежуючись: договори, рахунки, первинні документи (акти приймання-передачі, видаткові накладні тощо), зведені облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, кадрові документи, листи, витяги, довідки, повідомлення та інші документи (перелік не є вичерпним) за весь період діяльності Підприємства до 31.03.2022 включно.

Позивачем надано до суду Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4800-23-0102 від 11.01.2023 року, яким підтверджено, що позивач не міг виконати зобов`язання щодо зберігання первинних документів через військову агресію російської федерації проти України, захоплення та блокування території Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» та комплексу «Маслоекстракційний завод» у місті Маріуполі, ракетно-артилерійські обстріли Підприємства, окупацію території розташування Підприємства (том 3, а.с.214).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що мають місце факти втрати первинних документів позивача через військову агресію російської федерації та знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації (м.Маріуполь Донецької області).

Враховуючи дані обставини, та з урахуванням положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, такі факти є підставою для застосування до позивача спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, які скасовують встановлені п. 44.6 ст. 44 ПК України правові наслідки ненадання позивачем під час перевірки оригіналів первинних документів у вигляді неможливості підтвердження показників податкової звітності у будь-який інший спосіб, ніж надання оригіналів таких документів.

Натомість, вказані спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, закріплені пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, встановлюють інші правові наслідки у разі ненадання до перевірки первинних документів, ніж п. 44. 6 ст. 44 ПК України, а саме: заборона контролюючому органу піддавати сумніву дані податкової звітності виключно на підставі одного лише факту відсутності первинних документів; збереження (тобто неможливість коригування контролюючим органом) в тому числі податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів.

Судом встановлено, що позивач скористався правом, передбаченим пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та двічі подав до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлення про неможливість вивезення та втрату первинних документів внаслідок військової агресії російської федерації (том 3, а.с.233, 240).

Рішеннями Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.08.2022 №3/31-00-07-01-01-30 та від 14.10.2022 № 7/31-00-07-01-01-30 (а.с. 235, 244) позивачу відмовлено у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (том 3, а.с. 235, 244).

Вказані рішення позивачем оскаржені до адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №320/4257/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» задоволено частково, рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 року «Про розгляд повідомлення про втрату первинних документів» та рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 року «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів» скасовано.

20 червня 2023 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року, яка подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №320/4257/23 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.01.2024 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 320/4257/23 відмовлено.

Таким чином, при розгляді справи №320/4257/23 суд дійшов висновку, що позивач вчинив усі передбачені чинним податковим законодавством необхідні дії, які він мав вчинити у зв`язку із втратою та неможливістю вивезення первинних документів та до нього мають бути застосовані спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені пп. 69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, із застосуванням правових наслідків, а саме: підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість без наявності первинних документів в будь-якому вигляді, як в оригіналах, так і в копіях. Застосування до позивача спеціальних правил, встановлених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не пов`язане з обов`язком позивача доказувати показники своєї податкової звітності ані оригіналами, ані копіями первинних документів, а спірні показники такої податкової звітності (суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість) мають бути підтверджені та визнані контролюючим органом без наявності будь-яких документів.

Судом встановлено, що позивачем надавалися відповідачу у ході проведення перевірки оригінали первинних документів, які були відновлені на момент такої перевірки, а також позивач надав відповідачу під час проведення перевірки належним чином завірені копії первинних документів, оригінали яких було втрачено через військову агресію російської федерації.

Так, листом від 25.10.2022 №25102022.1/010 (т.4, а.с.21) до моменту закінчення проведення перевірки, позивач повторно направив відповідачу листом з описом вкладення належним чином завірені копії усіх первинних документів, які стосуються предмета перевірки, які надавались під час проведення перевірки, однак, як вказують матеріали справи, такі не приймались до уваги службовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків під час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що у ході проведення перевірки відповідач неодноразово звертався до позивача із запитами щодо надання пояснень та документів.

Як свідчать матеріали справи, на усі направлені запити позивачем надано ґрунтовні відповіді, в яких він посилався на обставини втрати та неможливості вивезення первинних документів та подання в порядку пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України повідомлення до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про такі факти, а також юридичні наслідки подання таких повідомлень, встановлені вказаною правовою нормою, зокрема правомірність підтвердження показників податкової звітності належним чином засвідченими копіями таких документів та обов`язку контролюючого органу врахувати такі копії.

У відповідях позивача на запити відповідача неодноразово наголошувалось, що позивачем здійснюються всі можливі заходи щодо відновлення оригіналів вказаних первинних документів. Копії таких відповідей на запити було додано позивачем до позовної заяви (листи Підприємства від 03.10.2022 №03102022/4/010 (т.4, а.с.117), від 07.10.2022 № 07102022.1/010, від 07.10.2022 № 07102022.3/010 (т.4, а.с.123), від 12.10.2022 № 12102022.1/010 (т.4, а.с.140), від 14.10.2022 №14102022.2/010, від 17.10.2022 № 17102022.5/010 (т.4, а.с.146), від 19.10.2022 №19102022.3/010 (т.4, а.с.106), від 24.10.2022 № 24102022.2/010 (т.4, а.с.103).

Листами-відповідями на запити відповідача від 07.10.2022 № 07102022.3/010 (т. 4, а.с. 123), від 14.10.2022 №14102022.2/010 (т. 4, а.с. 151), від 17.10.2022 №17102022.5/010 (т. 4, а.с.146), від 19.10.2022 №19102022.3/010 (т. 4, а.с.106), від 24.10.2022 №24102022.2/010 (т. 4, а.с.103) позивачем надано службовим особам Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків частково оригінали первинних документів, а також копії тих документів, яких не було надано в оригіналах через їх втрату внаслідок військової агресії російської федерації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач в ході перевірки частково надав оригінали документів, які стосуються предмета перевірки. Також позивач під час перевірки надав копії усіх документів, що стосуються предмету перевірки, які не були надані в оригіналах, і згідно положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідач не мав права піддавати сумніву вказані копії документів на підставі лише тієї обставини, що оригінали таких документів були відсутні (втрачені).

Під час розгляду справи судом встановлено, що службові особи контролюючого органу у ході проведення перевірки встановлювали позивачу строки для надання документів на власний розсуд.

Суд зазначає, що чинним податковим законодавством не передбачено повноважень посадовим особам контролюючого органу встановлювати платнику податків граничний строк для подання документів в ході перевірки.

Такий строк регламентується виключно нормами ПК України, зокрема: абз. 1 п. 44.7 ст. 44 ПК України до закінчення перевірки, абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України до прийняття рішення контролюючим органом, пп. 86.7 ст. 86 ПК України протягом строку для надання заперечень на акт перевірки. Більше того, пунктом 85.4 ст. 85 ПК України встановлено, що відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Так, запитом №5 від 30.09.2022 (т. 4, а.с. 225), який було вручено позивачу о 18 год. 10 хв 30.09.2022 (п`ятниця) було надано термін для надання документів до 12:00 год 03.10.2022 (понеділок). Таким чином, позивачу відповідачем надано строк 4 робочих години для надання банківських виписок у кількості 1284 документів, також договорів та первинних документів, на що позивач звернув увагу в листах від 03.10.2022 № 30102022/4/010 (т. 4, а.с. 117) та від 04.10.2022 № 04102022/1/010.

Як вбачається з листа від 04.10.2022 №04102022/1/010 позивачем було проінформовано відповідача про факт звернення позивача до банку з метою отримання запитуваних банківських виписок (т. 4, а.с. 119) та про відповідь банку №12324/YL/871 від 03.10.2022 (т.4, а.с. 130), згідно якої останній вказав на неможливість надати таку велику кількість документів у строк визначений службовими особами контролюючого органу та повідомив про можливість їх надання протягом 10 робочих днів.

Листами від 12.10.2022 №12102022.2/010 (т.4, а.с.149), від 17.10.2022 №17102022.4/010 (т. 4, а.с.150), від 19.10.2022 №19102022.4/010 (т. 4, а.с. 110.) позивач повідомив службових осіб Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про неможливість надання запитуваних документів протягом двох робочих днів, оскільки кількість таких документів складає близько десяти тисяч аркушів.

Листом від 12.10.2022 №12102022.1/010 (т. 4, а.с.140) позивачем звернуто увагу відповідача на подання запиту про отримання документів поза робочим часом працівників Підприємства та за два робочі дні до дня закінчення перевірки, що є порушенням п. 85.4 ст. 85 ПК України.

У своєму відзиві відповідач обґрунтовує встановлення строків для надання документів під час перевірки посиланням на абз. 2 п. 85.2 ст. 85 ПК України, згідно якого великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Як встановлено судом, у періоді, який підлягав перевірці, позивач не створював жодного документа в електронній формі, посилання відповідача на вказану норму є безпідставним.

Суд звертає увагу, що згідно з абз. 1 п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Позивачем листом від 25.10.2022 №25102022.1/010 надіслано з повідомленням про вручення та з описом вкладеного копії усіх документів, які стосуються перевірки (т. 4, а.с. 21), що дає підстави вважати твердження відповідача про не надання позивачем первинних документів безпідставним.

Судом встановлено, що службовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надані позивачем у ході перевірки оригінали та копії первинних документів, які стосуються предмету перевірки, проте такі не враховано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалося вище, позивач 15.09.2023 звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із повторним повідомленням про втрату та неможливість вивезення первинних документів від 09.09.2022 № 09092022/1/010 (т.3, а.с.240).

Наказ про проведення перевірки прийнятий відповідачем 20.09.2022, а перевірку розпочато 22.09.2022 (т. 4, а.с.244).

Тобто, лише після початку проведення перевірки було прийнято рішення про відмову позивачу у застосуванні спеціальних правил від 14.10.2022 № 7/31-00-07-01-01-30 (т. 3, а.с. 244).

Судом встановлено, що перевірка розпочалась за умови попереднього надходження до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від позивача повідомлення про втрату та неможливість вивезення первинних документів, така перевірка проводилась за умови наявності поданого повідомлення про втрату та неможливість вивезення первинних документів та відсутності рішення про відмову у застосуванні таких спеціальних правил, яке було винесено лише 14.10.2022.

При цьому, нормами пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні. Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Оскільки пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не передбачено прийняття окремого рішення контролюючого органу про застосування спеціальних правил, до моменту прийняття рішення про відмову у застосуванні таких спеціальних правил, вважається, що такі правила до платника податків застосовуються, отже контролюючий орган не має права ані проводити перевірку, ані піддавати сумніву показники податкової звітності платника податків з моменту отримання від платника податків повідомлення про неможливість вивезення та/або втрату документів до моменту винесення рішення про відмову у застосуванні спеціальних правил.

Отже, суд дійшов висновку, що Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не мало права проводити перевірку до винесення остаточного рішення по справі щодо оскарження рішень про відмову позивачу у застосуванні спеціальних правил або до закінчення граничного строку для адміністративного та/або судового оскарження таких рішень.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач у своєму Акті перевірки ставить під сумнів дотримання позивачем при виборі контрагентів заходів щодо проявлення належної обачності.

Суд вважає такі висновки контролюючого органу необґрунтованими, зважаючи на матеріали справи, з яких вбачається, що у позивача наявна затверджена процедура реєстрації контрагентів та Положення про порядок ведення договірної роботи, які у своїй сукупності встановлюють порядок документообігу як у взаємовідносинах з контрагентами, так і всередині Товариства.

Процедура реєстрації контрагентів встановлює порядок взаємовідносин з контрагентом на їх початковому етапі прийнятті рішення про можливість співпраці.

Відповідно до п. 2.1.2 Процедури реєстрації контрагентів, її положення стосуються взаємовідносин з контрагентами, у яких здійснюється придбання насіння соняшнику.

Перед укладанням договору поставки з будь-яким контрагентом, позивачем здійснюється процедура реєстрації, яка передбачає отримання від контрагента заявки на реєстрацію. У вказаній заявці зазначаються основні відомості про контрагента, зокрема відомості про наявність земельних ділянок та їх площу, дати подачі останньої податкової та фінансової звітності, кількість працюючих згідно форми звіту 1ДФ, 1ПФ.

Крім того, судом встановлено, що позивач здійснює перевірку інформації відносно контрагента у відкритих реєстрах та базах даних, а саме:

-https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch - інформації стосовно директора, адреси, КВЕД;

-http://sfs.gov.ua/businesspartner - реєстрації контрагента, як платника ПДВ;

-https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx наявності податкового боргу;

-http://reyestr.court.gov.ua/ - наявності судових рішень у кримінальних провадженнях, в яких тим чи іншим чином згадується контрагент.

Так, листом від 30.09.2022 №30092022/3/010 (т.4, а.с.113), листом від 04.10.2022 №04102022/1/010 (т.4, а.с.143) у ході проведення перевірки позивачем надано відповідачу документи щодо контрагентів, з якими велися господарські взаємовідносини, на підтвердження вжиття заходів належної обачності, серед яких копії паспортних даних директорів контрагентів, накази на призначення на посаду, статути, витяги з офіційних реєстрів, податкові декларації, також на підтвердження можливості виконати свої зобов`язання по укладених договорах довідки про наявність земель, статистичні форми №29-сг та № 4-сг.

Крім того, судом встановлено, що визначений позивачем порядок реєстрації контрагентів свідчить про те, що позивач здійснює багаторівневу перевірку контрагента ще до моменту безпосереднього укладення договорів поставки продукції. Така перевірка спрямована на вжиття платником податків усіх можливих та необхідних заходів для дотримання і виконання правил та норм податкового законодавства в частині розумності, добросовісності та належної обачності при взаємовідносинах з контрагентами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем вживалися усі необхідні заходи для дотримання належної обачності у виборі контрагентів.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами позивача, що саме така процедура реєстрації контрагентів була дотримана позивачем при взаємодії з 13 суб`єктами господарської діяльності за лютий 2022 року.

З аналізу Положення про порядок ведення договірної роботи, слідує, що вказане Положення запроваджено, зокрема, з метою впорядкування процесу погодження угод та поширюється на всі правовідносини, які виникають у результаті укладення, виконання та припинення господарських договорів.

Положенням про порядок ведення договірної роботи передбачено, що договір може укладатися лише в разі необхідності укладення, з метою виконання зобов`язань для задоволення потреб підприємства, виключно в письмовій формі. Під час його укладення мають бути дотримані норми цивільного, господарського законодавства та інших нормативно-правових актів. При цьому різні підрозділи Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» при укладенні договору здійснюють свої відповідні погодження. Так, відповідно до пунктів 2.1, 2.2 та 2.3 Положення, ініціатор укладення договору супроводжує договір на всіх етапах договірного процесу, юрисконсульт здійснює правову оцінку проекту договорів, бухгалтер відповідає за коректність викладу та відповідність інтересам підприємства умов договору, що стосуються проведення розрахунків та оподаткування.

Пунктом 2.7 Положення обумовлено, що договір може підписуватися особами, уповноваженими на підписання договору лише за умови отримання всіх внутрішніх погоджень.

Також п. 1.7 Положення встановлює, що ініціатор договору забезпечує реєстрацію контрагента, з яким укладається договір.

Отже, судом встановлено, що укладення договорів Товариством з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» здійснюється у відповідності до норм чинного законодавства і цьому обов`язково передує реєстрація контрагента.

Також, суд зазначає, що у Акті перевірки відповідача не зафіксовано жодного факту здійснення позивачем із його контрагентами господарських операцій, які не є реальними.

Суд погоджується з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» про неодноразове, під час проведення перевірки, письмове повідомлення відповідача, про вжиття всіх можливих заходів для відновлення оригіналів запитуваних документів, зокрема, позивач звертався для цієї мети до відповідних контрагентів, але відновлення оригіналів первинних документів ускладнено тим, що значна частина контрагентів залишилася на непідконтрольній Україні території, у Товариства немає зв`язку із посадовими особами відповідних контрагентів, поштові відправлення на тимчасово непідконтрольну Україні територію неможливо відправити.

Судом встановлено, що відповідач у запиті №1 від 22.09.2022 просив позивача надати оригінали за перевіряємий період та інші первинні документи з постачальниками згідно Додатку 1 до Запиту тільки по 13 контрагентам.

Представником позивача були підготовлені адвокатські запити контрагентам від 04.10.2022 про надання належним чином завірених з оригіналів копій, оригіналів документів, дублікатів первинних документів, а саме: договорів з додатками; видаткових накладних; рахунків-фактур; товарно-транспортних-накладних; складських квитанцій; актів виконаних робіт. Адвокатські запити направлені засобами поштового зв`язку 05.10.2022.

Судом встановлено, що перевірка позивача проводилася з 22.09.2022 по 26.10.2022, протягом вказаного періоду відповідач вручав запити Товариству з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» в зв`язку з неповним виконанням запиту №1 від 22.09.2022 про надання оригіналів первинних документів тільки по 13 контрагентам за період перевірки лютий 2022 р.

12.10.2022 відповідач вручив генеральному директору Товариства запит про надання оригіналів договорів з додатками, видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, складських квитанцій, актів виконаних робіт, сертифікатів якості товару та походження товару, паспортів за перевіряємий період та інших первинних документів з постачальниками згідно п. 2, 3 Запиту по 240 контрагентам за період перевірки травень 2022 р. та по 287 контрагентам за період перевірки лютий 2022 р.

Судом встановлено, що відповідачем одночасно проводились дві документальні виїзні перевірки позивача за періоди лютий 2022 р. та травень 2022 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит відповідача, позивачу до 26.10.2022 тобто за 9 днів до закінчення перевірки, необхідно було відновити оригінали первинних документів по 527 контрагентам.

Суд приходить до висновку, що відповідач, володіючи інформацією про втрату та неможливість вивезення позивачем первинних документів з м. Маріуполь, наприкінці перевірки вручив запит про надання всіх оригіналів первинних документів по 527 контрагентам, чим унеможливив позивачу виконання запиту з урахуванням об`єму запитуваних документів та відведеного часу.

Враховуючи зазначене, відповідач незаконно продовжував складання актів про відмову посадових осіб в наданні документів та протоколів про адміністративні правопорушення відносно посадових осіб Товариства.

Більше того, постановами Печерського районного суду м. Києва по справі №757/11206/23-п від 05.06.2023, по справі №757/11158/23-п від 05.06.2023, по справі №757/11128/23-п від 05.06.2023, по справі №757/11151/23-п від 05.06.2023, по справі №757/11152/23-п від 05.06.2023, по справі №757/11202/23-п від 05.06.2023, по справі №757/11139/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11145/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11150/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11149/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11156/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11157/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11159/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11161/23-п від 16.05.2023, по справі №757/11211/23-п від 16.05.2023, по справі №757/11210/23-п від 18.05.2023, по справі №757/11191/23-п від 24.03.2023, по справі №757/11208/23-п від 24.03.2023, по справі №757/11193/23-п від 24.03.2023, по справі №757/11199/23-п від 24.03.2023, по справі №757/11186/23-п від 24.03.2023, по справі №757/11132/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11130/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11118/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11117/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11190/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11153/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11213/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11196/23-п від 27.04.2023, по справі №757/11151/23-п від 05.06.2023, по справі №757/11202/23-п від 05.06.2023, по справі №757/11128/23-п від 05.06.2023, по справі №757/11215/23-п від 16.05.2023, по справі №757/11119/23-п від 16.05.2023, по справі №757/11134/23-п від 19.05.2023, по справі №757/11126/23-п від 19.05.2023, по справі №757/11187/23-п від 24.03.2023 провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, які були порушені за вказаними протоколами, складеними відносно посадових осіб ТОВ «САТЕЛЛИТ» закриті за відсутності в їх діях події та складу адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу у ході проведення перевірки та разом із позовною заявою всі запитувані документи, частково оригінали, частково відновлені дублікати первинних документів, які були вже відновлені на той момент, частково засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії запитуваних документів щодо взаємовідносин ТОВ «САТЕЛЛИТ» з наступними контрагентами: Асоціація фермерів «Пахарь», ПП «АТРЕМХ», ТОВ «Балаклійське ПП», ТОВ «Барвінкове Агро», ПРАТ «Бахмудське підприємство», ТОВ «БАХМУТ-АГРО», ТОВ «БАХМУТ АГРОТРАНС», ФГ «БАХЧОВИК-АГРО-ПЛЮС», ТОВ «Белгравія», ТОВ «Белтімпорт», СФГ «Берегове», ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ», ТОВ «Бізнес партнер», ТОВ «Біко компанія», ТОВ «Білолуцьк Агро», ФГ Біляка Ю.І., ФГ «П.И.К.», Командитне товариство «ПЛЕМ ЗАВОД ім. Калініна», ОФ «ПРИВІЛЬНЕ», СФГ «ПРІОРИТЕТ», ТОВ «ПРОМЕЛМІКС», РОЇВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР ФІЛІЯ АТ ДПЗК, ТОВ «С КАРД СЕРВІС», ПСП «СВІТОЧ», ФОП ОСОБА_1 , Іноземним товариством «СЖС Україна», ТОВ «СІВАГРОТРАНС», ТОВ «СІДІАЙ АГРО»,ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «СІЛЬГОСПАГРОСТАНДАРТ»,ТОВ «СКАЙ ГАЛАКСІ», СФГ «СЛИВНОЙ», ФГ «СОНЦОДАР-АГРО», ТОВ УЧБОВО-ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР З ОХОРОНИ ПРАЦІ, ФГ «СТАР-ВЕЙ», СТОВ «СТАРОГНАТІВСЬКЕ»,СФГ «СТРІЛЕЦЬ», СВК «СУЗІР`Я», ТОВ «ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ»,СФГ «FED», ТОВ «АГРО АЛЬЯНС», ПП «АГРО ДАР 2010»,ПП «АГРО СВФ», ТОВ АГРО ТРЕЙДІНГ ЛТД,ТОВ «АГРО-БЕТА», ТОВ «АГРОЗАХИСТ», ТОВ «АГРОІМПЕКС-ІНВЕСТ», ТОВ «АГРОКОМЕРЦІАЛ», ФГ «АГРО-МАКС», СВК «АГРОМИР», ТОВ «АГРОСТАЙЛ-КМ», СВФ «АГРОТОН ПРАТ», ТОВ «АГРОФІРМА ДОНЕЧЧИНА», ПП «АГРОФІРМА ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ», АГРОФІРМА ІМ. МІЧУРІНА СВК, ПСП «АГРОФІРМА ІРИНА», ТОВ «Агрофірма Микольська», ТОВ «АГРОФІРМА ПІД СОНЦЕМ», ТОВ «АГРОФІРМА ШЕВЧЕНКІВСЬКА», ТОВ АЗОВМОНТАЖНАЛАДКА, ФГ «АКР», СФГ «Альянс», ТОВ «АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП», ТОВ «АМСПЕК УКРАЇНА», ТОВ «АП-ГРУПП», ПРАТ «АПК-ІНВЕСТ», ТОВ «АРМІС ГРУП», ТОВ «Тайфа», ТОВ «ТЕЛЛУСАГРО», ФГ «ТЕМП», ТОВ «ТОРСЬКЕ», ФГ «ТЕРРА», ФГ «ТОВАРЧІ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ», СФГ «ТРОЯН-АГРО», ТОВ «УАЙТ КОНСАЛТИНГ», ТОВ УКРАГРОХІМТРЕЙД, ТОВ «Україна», ТОВ «УКРПРОМСВІТЛО М», АТ «УКРТЕЛЕКОМ», ТОВ «УНАФОРТ», СФГ «ФЕРМЕР», Фортуна Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство, ТОВ «ХЛР», ТОВ «ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ УКРАЇНА", ДП ЦЕНТРАЛЬНА ФІЛІЯ УДЦР, СФГ ОСОБА_3 , ПРАТ «ЮГ-АГРО», ТОВ « ЮПІТЕР-АГРО СК», ПП « ЮРАН», ФГ «ЯРОВІТ-М», ТОВ «ВІКТОРІЯ», ТОВ «ВІРА», СГ «ВОСТОК», ПП «Дон ІВКО і С», Донецька регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ФОП ОСОБА_4 , ТОВ «ДРУЖБА», ТОВ «ЕД-АГРОС»,ПрАТ «ЕКОПРОД», ТОВ «ЕЛІВКО -ГІГАНТ», КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ «КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА», ФГ «ЗАТИШНЕ», ФГ «ЗІБОГ», ТОВ «ЗОЛОТІ ПРУДИ», ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО», ТОВ «ІМПЕРІЯ АГРО ПЛЮС», ФГ «ІНГУЛ», ТОВ «ТК «КАСКАД», ТОВ «КОЛОСОК», ТОВ «КРВСНЯНСЬКЕ», ТОВ «КУЗЕМІВСЬКЕ»,ФГ «КУЛЕБА»,ФГ «ЛАГІДНЕ», ПАТ «МАРІУПОЛЬГАЗ», ФГ «МАРІЯ-05», ТОВ «МЕРКУРІЙ ЕКСПРЕС»,ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна», ФГ «МИТРОФАНІВСЬКЕ», ПАТ «Михайлівський райагропостач», КП «Міська комунальна аптека», ТОВ «МЦФЕР- УКРАЇНА», ТОВ «НАВІ-ЛОДЖИСТІК», ТОВ «АГРОФІРМА «НАДІЯ», ПП «НЕКТАР», ТОВ «НІКА», ТОВ «Нова Пошта», ФГ «Оберіг», ТОВ «ОРЛІВСЬКЕ», ТОВ «АВАНГАРД АГРО», ТОВ «АВАНГАРД», ТОВ «АГРО ТИТАН», ПСП «АГРО-98», СФГ «АГРО-ДВА», ТОВ «АГРОФІРМА «АГРОТІС», ТОВ «АГРО-ТОР», ТОВ «АГРО-ТРАНС», ТОВ «Агрофірма Світанок», СФГ «АЕМ», ТОВ «Артемівський КХП» ТОВ «БАХМУТСЬКИЙ РОЗСАДНИК», ТОВ «БЄЛУН-А Т», ФГ «БІТА», ПП «БОГДАН», ТОВ «БОРОВА-АГРО», ТОВ «БОРОВЧАНКА», ТОВ «ВАГНЕР АГРО-ІСТ», ФГ «ВЕНДЕМІЯ», ТДВ «ВЕСЕЛІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», СФГ «ВИБІР».

Судом досліджено надані позивачем первинні документи, додатки до позовної заяви у кількості 8631 аркушів за лютий 2022 р., та встановлено, що вони підтверджують фактичне здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «САТЕЛЛИТ» та його контрагентами, а саме: договори поставок, видаткові накладні, рахунки на оплату, рахунки-фактури, виписки з рахунку, складські квитанції на зерно, платіжні доручення, реєстр товарно-транспортних накладних за лютий 2022 р., акти надання послуг, договори складського зберігання зерна, акти здачі-прийняття робіт, специфікації до договорів, реєстри товарно-транспортних накладних, договори на надання послуг з перевезення олії соняшникової, договори на транспортно-експедиційне обслуговування, залізничні накладні, накопичувальні картки, розрахунки коригувань до накладних, договори про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів, довіреності.

Судом встановлено, що всі первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Проте, судом встановлено, що службовими особами відповідача під час проведення перевірки було неодноразово, безпідставно та необґрунтовано проігнорований той факт, що частина документів була надана саме в формі належним чином засвідчених копій, оскільки відсутність цих документів на час проведення перевірки відбулось через обставини непереборної сили, про що було неодноразово письмово повідомлено посадових осіб контролюючого органу, які проводили перевірку, а також були складені та направлені відповідні повідомлення про неможливість вивезення та втрату первинних документів.

Також, судом встановлено, що позивач не припиняв дії по відновленню оригіналів, дублікатів запитуваних відповідачем документів за період перевірок лютий, травень 2022 р.

Отже, суд погоджується з позицією позивача, що не дивлячись на можливість не надавати будь-які документи для підтвердження задекларованих сум податку на додану вартість в силу пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Товариством надано до перевірки та до суду всі документи (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують право на отримання ним спірних сум бюджетного відшкодування з ПДВ та від`ємного значення з ПДВ, а Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків було зобов`язано врахувати такі документи під час проведення перевірки, в тому числі тих, що надані в копіях.

Судом досліджено подані 11.08.23 позивачем через канцелярію суду належним чином засвідчені копії документів з відновлених оригіналів, дублікатів первинних документів з постачальниками у кількості 4173 аркушів. Вказані оригінали, дублікати документів пред`явлені 11.08.23 представниками позивача для огляду в судовому засіданні (т. 40, а.с.53).

Суд погоджується з доводами позивача, що надати усі докази разом із позовною заявою не було можливості, так як останній продовжував відновлювати документи, отримувати оригінали, дублікати від контрагентів після подання позовної заяви до суду.

Позивач зазначає, що внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації, проведення бойових дій за місцезнаходженням місця зберігання документів позивача у м. Маріуполь та подальшої окупації міста Маріуполь, втратив доступ, зокрема, до товарно-транспортних накладних, натомість надав суду відповідні реєстри.

У вказаних реєстрах товарно-транспортних накладних зазначено наступну інформацію: номер та дата товарно-транспортної накладної, найменування вантажовідправника, найменування вантажоотримувача, найменування перевізника, реєстраційний номер автомобіля, вантаж, номер договору поставки, умови поставки за Інкотермс 2020, номер аналізу насіння, місце навантаження, відстань перевезення, ставка фрахту, код поставки, вага брутто, вага нетто, якісні показники вантажу (вологість, сорність, олійність, вологість за даними постачальника, сорність за даними постачальника). В зв`язку з відсутністю необхідності (у період формування реєстрів) до таких реєстрів не включались відомості щодо марки, моделі, типу автомобіля, марки, моделі, типу, реєстраційного номеру причіпу/напівпричіпу, прізвища водія та/або експедитора. За таких обставин, у позивача відсутня інформація про водія, автомобіль (окрім реєстраційного номеру) та причіп, а також відсутня можливість відновити підпис водія.

Позивач також зазначає, що вказані реєстри товарно-транспортних накладних формувались на підставі інформації, зазначеної в товарно-транспортних накладних, що свідчить про наявність товарно-транспортних накладних до моменту втрати до них доступу з боку позивача внаслідок військової агресії російської федерації.

Враховуючи вищевикладене, суд вказує, що товарно-транспортні накладні не є первинними документами для господарських операцій із поставки товару, відсутність товарно-транспортної накладної сама по собі не є підставою для визнання господарської операції такою, що реально не відбулась, а причини такої відсутності повинні встановлюватись судом у кожному конкретному випадку.

У своїй постанові від 12 липня 2023 року у справі №380/26122/21 Верховний Суд вказав, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковим при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Суд встановив, що придбаний у контрагентів товар позивач використав у своїй господарській діяльності для виробництва готової продукції олії соняшникової, що повністю відповідає основному виду діяльності Товариства, яка в подальшому була реалізована, що підтверджує отримання позивачем економічного ефекту в результаті проведених операцій.

Як встановлено матеріалами справи, з метою подальшої реалізації переробленого товару між ТОВ «САТЕЛЛИТ» (Продавець) та COFCORESOURCESS.A. (Покупець) укладено два Контракти:

- від 23.12.21 року №S60077/PC-4037-CH, згідно якого Покупець зобов`язується придбати у Продавця український шрот соняшниковий гранульований насипом, вироблений у 2021 році, ДСТУ 4638:2006 (Товар). Кількість 13000,00 (тринадцять тисяч) метричних тон по 1000 кілограм кожна +/- 10% на розсуд Покупця, за договірною ціною (т. 56, а.с.199).

Ціна 278,00 (двісті сімдесят вісім доларів 00 центів доларів США за одну метричну тону). Загальна вартість контракту складає 3 614 000,00 (три мільйони шістсот чотирнадцять тисяч доларів США 00 центів доларів США +/- 10%). Умови поставки Товар поставляється на умовах FOB порт Маріуполь Incoterms 2020. Дата поставки 24.12.21 року по 24.01.22 року, обидві дати включно.

Фактичне здійснення фінансово-господарської діяльності з поставки шроту українського ТОВ «САТЕЛЛИТ» підтверджується наступними документами: Акт прийому - передачі товару від 10.01.22р. у кількості 6107,660 метричних тон по 1000 кілограм кожна на загальну вартість товару 1 697929,48 доларів США; Акт прийому передачі товару від 12.01.22р. у кількості 6841,100 метричних тон по 1000 кілограм кожна на загальну вартість товару 1 901 825,80 доларів США; Митна декларація UA700100/2022/000188 у кількості 6107,660 метричних тон на суму 1 697 929,48 доларів США; Митна декларація UA700100/2022/000305 у кількості 6841,100 метричних тон на суму 1901825,80 доларів США; Накладна від 21.12.21р. у кількості 6107,660 метричних тон; Накладна від 02.12.21 р. У кількості 6841,400 метричних тон; Лист ТОВ «САТЕЛЛИТ» №28122021-1 від 28.12.21р. щодо надходження коштів від COFCORESOURCESS.A. на загальну суму 5 170 604,64 USD; Лист ТОВ «САТЕЛЛИТ» №18012022-1 від 18.01.22р. про надходження коштів від COFCORESOURCESS.A. на загальну суму 347 155,28 USD; Банківська виписка Банку «Кредіт Агріколь» про надходження коштів 28.12.22р. на суму 5 170 604,64 USD; Банківська виписка Банку «Кредіт Агріколь» про надходження коштів 18.01.22р. на суму 347 155,28 USD; Інвойс №2 від 10 січня 2022 року на суму 1 697 929,48 грн., Інвойс №5 від 12 січня 2022 року на суму 1 901 825,80 грн. Виписка по оплаті та згідно контрактів; Акт здачі приймання робіт №0000001 від 10.01.22р. з ТОВ «СТТ» у кількості 6107,660 тон на суму 1 714 481,24 грн.; Акт здачі приймання робіт №ОУ - 0000002 від 10.01.22р. на суму 3197,09 грн.; Акт здачі приймання робіт №0У 0000003 від 10.01.22р. на суму 3000,00 грн.; Акт здачі приймання робіт №ОУ -0000008 від 11.01.22р. на суму 773074,81 грн.; Рахунок фактура №СФ -0000009 від 11.01.22р. на суму 773074,81 грн., ПДВ 128845,80 грн.; Рахунок фактура №СФ -0000001 від 04.01.22р. на суму 234981,60 грн., ПДВ 391 63,60 грн.; Рахунок фактура №СФ -0000002 від 04.01.22р. на суму 83460,25 грн., ПДВ 13910,04 грн.; Рахунок фактура №СФ -0000004 від 05.01.22р. на суму 39538,04 грн. ПДВ 6589,67 грн.; Рахунок фактура №СФ -0000006 від 06.01.22р. на суму 64110,85 грн., ПДВ 10685,14 грн.; Рахунок фактура №СФ 0000007 від 10.01.22р. на суму 238356,04 грн., ПДВ 39726,01 грн.; Рахунок фактура №СФ - 00000012 від 10.01.22р. на суму 112628,03 грн., ПДВ 18771,34 грн.; Акт здачі приймання робіт №ОУ 0000010 від 13.01.22р. на суму 1 921 186,11 грн., ПДВ384 237,22 грн.; Акт здачі приймання робіт №ОУ -0000011 від 13.01.22р. на суму 1250,00 грн., ПДВ 250,00 грн.; Акт здачі приймання робіт №ОУ -0000012 від 13.01.22р. на суму 2664,24 грн., ПДВ 532,85 грн.; Рахунок фактура №СФ -0000234 від 30.12.21р. на суму 879013,43 грн., ПДВ146502,24 грн.; Акт здачі приймання робіт №ОУ 0000217 від 30.12.21 р. на суму 732511,19 грн., ПДВ 146502,24 грн.; Рахунок фактура №СФ 0000519 від 21.12.21 р. на суму 849 66,85 грн., ПДВ 14161,14 грн. Рахунок фактура №СФ- 0000521 від 22.12.21 року на суму 78222,74 грн., ПДВ 13037,12 грн.; Рахунок фактура №СФ 0000523 від 23.12.21р. на суму 94691,30 грн., ПДВ 15781,88грн.; Рахунок фактура №СФ-0000525 від 24.12.21р. на суму 111266,71 грн., ПДВ 18544,45грн.; Рахунок фактура №СФ 0000527 від 28.12.21р. на суму 340574,72 грн., ПДВ 56762,45грн.; Рахунок фактура №СФ 0000528 від 28.12.21р. на суму 27374,26 грн., ПДВ 4562,38грн.; Рахунок фактура №СФ 0000530 від 29.12.21р. на суму 141916,84 грн., ПДВ 23652,81грн. (т.56, а.с. 193-243).

-від 18.01.22 року №S60089/PC-4508-CH, згідно якого Покупець зобов`язується придбати у Продавця олію соняшникову нерафіновану наливом, вироблену в 2022 році (Товар), кількістю 6000,00 (шість тисяч) метричних тон по 1000 кілограм кожна +/- 10% на розсуд Покупця, за договірною ціною. Ціна 1335,00 (одна тисяча триста тридцять п`ять доларів США 00 центів за одну метричну тону). Загальна вартість контракту складає 8010000,00 (вісім мільйонів десять тисяч доларів США 00 центів доларів США +/- 10%). Умови поставки Товар поставляється на умовах FOB порт Маріуполь Incoterms 2020. Дата поставки 19.01.22 року по 19.02.22 року, обидві дати включно (т. 56, а.с.246).

Фактичне здійснення фінансово-господарської діяльності з поставки олії нерафінованої ТОВ «САТЕЛЛИТ» підтверджується наступними документами: Акт прийому-передачі товару від 25.01.22р. у кількості 6300,00 метричних тон на суму 8 410 500,00 доларів США. Митна декларація UA 700100/2022/000576 у кількості 6300,00 тон на суму 8410500,00 доларів США; Накладна від 17.01.22р. у кількості 6300,00 метричних тон; Банківська виписка банку «Креді Агріколь» на суму переказу 7 209 000,00 USD 20.01.22 року; Банківська виписка банку «Креді Агріколь» на суму переказу 347155,28USD 18.01.22 року; Банківська виписка банку «Креді Агріколь» на суму переказу 1 201 500,00 USD 27.01.22 року; Банківська виписка банку «Креді Агріколь» на суму переказу 7209000,00 USD 20.01.22 року; Банківська виписка банку «Креді Агріколь» на суму переказу 347155,28 USD 18.01.22 року; Інвойс №11 від 25.01.22 року на суму 8 410 500,00 доларів США; Акт надання послуг №25 від 25.01.22р. на суму 1313928,00 грн., ПДВ 218 988,00 грн. у кількості 6300,00 тон. Витяг з журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах; Акт здачі приймання робіт №ОУ -0000014 від 25.01.22р. на суму 1 787 625,00 грн., ПДВ 357525,00 грн., у кількості 6300,00 тон; Акт здачі приймання робіт №ОУ -0000015 від 25.01.22р. на суму 2500,00 грн. ПДВ 500 грн. (т.56, а.с.244-250).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що ділова мета Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», під час здійснення своєї господарської діяльності, чітко прослідковується у намірах отримання відповідного економічного ефекту, який досягається після переробки та подальшої реалізації придбаного позивачем у контрагентів товару.

Також, судом встановлено, що у акті перевірки та відзиві на позовну заяву відповідач посилається на порушення позивачем під час проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах, в зв`язку з тим фактом, що вказана інвентаризація проводилась лише за даними бухгалтерського обліку без фізичного виїзду на склади.

Проаналізувавши доводи сторін суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду ґрунтовних пояснень, з яких саме підстав він вважає, що факти, встановлені інвентаризацією, є обов`язковими та необхідними для проведення перевірки, адже позивач не заявляв до бюджетного відшкодування жодних сум податку на додану вартість із господарських операцій по закупівлі товарів, які залишились на тимчасово окупованій території. Перевіркою фактів віднесення позивачем таких сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування також не встановлено.

Позивач, у своєму листі під час проведення перевірки від 07.10.2022 р. №07102022.4/010, (т.4, а.с. 12), у своїх запереченнях на акт перевірки, у скарзі до ДПС України на спірні податкові повідомлення-рішення, у позовній заяві неодноразово та систематично звертав увагу відповідача на очевидні факти знаходження більшості товарно-матеріальних цінностей на складах, які в свою чергу знаходяться та тимчасово окупованій території, в зв`язку з чим відсутня об`єктивна можливість проведення такої інвентаризації без реальної загрози для життя, здоров`я та свободи працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» та вважає таку вимогу відповідача незаконною.

Враховуючи вказане, суд зазначає, що відповідно до п. 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879, згідно якого підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що з боку відповідача вимога проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, є незаконною.

У той же час, відповідач не надав суду докази на спростування таких доводів позивача.

Крім того, суд зауважує, що ухвалою від 20.03.2023 про відкриття провадження у справі у відповідача витребувано в тому числі розрахунок суми податкових зобов`язань та суми бюджетного відшкодування за епізодами податкових правопорушень (в розрізі контрагентів) щодо кожного з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також детальні письмові пояснення про обставини проведення перевірки (де саме і яким чином проходила перевірка).

Проте, на порушення вимог вказаної ухвали, відповідач не надав суду ані розрахунку за епізодами податкових правопорушень (в розрізі контрагентів), ані детальних письмових пояснень про обставини проведення перевірки.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Показники податкової звітності позивача - ТОВ «САТЕЛЛИТ» сформовані на підставі первинних документів, складених відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV та не викликають сумнівів у їх достовірності та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Суд зазначає, що податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 26840, 00 грн. згідно платіжної інструкції № 151 від 21.02.2023 року.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 26840,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

В судовому засіданні 20.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення суду складено 04.04.2024.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.11.2022 року №01004040103, №01002040103, №01003040103.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» (ідентифікаційний код 13501985, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вулиця Коновальця Євгена, буд. 32-Б, оф. 1019) судовий збір у розмірі 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код 44082145, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, буд. 3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.