Постанова

від 23.09.2010 по справі 7/151-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путят инський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2010 р. Справа № 7/151-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі к олегії суддів:

головуючого судді

суддів:

при секретарі ,

Феськов ій М.Ю.

за участю представників ст орін:

від позивача: Гнатюка Є.М. -пр едставника за довіреністю №3 13 від 05.08.2009р.,

від відповідача: Грудецько го В.Ю. - представника за довір еністю №17 від 21.07.2009р.,

Бучацького С.О. - директора, що брали учас ть в судовому засіданні 14.09.2010р.,

від третьої особи: не з'явив ся,

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросна", м.В інниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "25" березня 2010 р. у справі № 7/151-09 (суддя Банасько О.О.)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю "Ене рготерм", м.Вінниця

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Кросна", м.Ві нниця

за участю третьої особи без самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда ча - ОСОБА_1, м.Вінниця

про стягнення 32347,00 грн.

з перервою в судовому засід анні з 14.09.2010р. по 23.09.2010р. відповідно до ст.77 ГПК України,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2009р. Товариство з обмежено ю відповідальністю "Енерготе рм" звернулось до господарсь кого суду Вінницької області з позовом до Товариства з обм еженою відповідальністю "Кро сна" про стягнення з останньо го 32347,00 грн. боргу, що виник внас лідок неналежної оплати відп овідачем отриманого на підст аві видаткової накладної від 18.11.2008р. №27292 товару (т.1, а.с.2-3).

Ухвалою суду від 02.10.2009. (т.1, а.с.146- 147) було задоволено клопотання відповідача №22 від 02.10.2009р. (т.1, а.с .143) та залучено до участі у спра ві як третю особу, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору на стороні відпові дача, ОСОБА_1, оскільки ріш ення у справі може вплинути н а його права та обов'язки.

Ухвалою суду від 12.11.2009р. (т.2, а.с. 94-95) провадження у справі було з упинено в зв'язку з призначен ням судової почеркознавчої е кспертизи, проведення якої б уло доручено Вінницькому від діленню КНДІСЕ.

Зупиняючи провадження у сп раві, місцевий господарський суд виходив з того, що встанов лення достовірності обстави н, на які посилається позивач в обґрунтування позовних ви мог (факт отримання товару ві дповідачем за видатковою нак ладною від 18.11.2008р. №27292), та обстави н, на які посилається відпові дач в обґрунтування заперече нь на позов (заперечення факт у отримання товару за видатк овою накладною від 18.11.2008р. №27292) ви магає спеціальних знань, що є підставою для призначення с удової експертизи з метою пр ийняття обґрунтованого ріше ння.

Враховуючи, що 19.02.2010р. справа № 7/151-09 надійшла до суду з висновк ом експертної установи, ухва лою від 24.02.2010р. (т.2, а.с.113-114) провадже ння у справі було поновлено т а призначено її до розгляду н а 25.03.2010р.

Рішенням господарського с уду Вінницької області від 25.0 3.2010р. у справі №7/151-09 позов Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Енерготерм" (м.Вінниця) до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Кросна" (м.Він ниця) про стягнення 32347,00грн. бул о задоволено та стягнуто з ві дповідача на користь позивач а 32347,00грн. боргу, 323,47грн. витрат з д ержавного мита, 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне заб езпечення судового процесу т а 717,00 грн. за проведення судово -почеркознавчої експертизи.

Цим же рішенням зобов'язано Управління Державного казна чейства у м.Вінниці Головног о управління державного казн ачейства у Вінницькій област і повернути Товариству з обм еженою відповідальністю "Ене рготерм" зайво сплачене за пл атіжним дорученням від 17.06.2009р. № 6196 державне мито в сумі 0,53 грн. (т .2, а.с.119-122).

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, відповідач зверн увся до суду з апеляційною ск аргою (т.2, а.с.129-133), в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та припинити провадження у справі.

Мотивуючи апеляційну скар гу, відповідач посилається н а порушення місцевим господа рським судом норм матеріальн ого та процесуального права, неповне з'ясування обставин , що мають значення для справи , й невідповідність висновкі в суду цим обставинам та, зокр ема, зазначає, що:

- обґрунтовуючи рішення, міс цевий господарський суд вказ ав, що факт здійснення господ арської операції підтвердже но наданими позивачем видатк овою накладною №27292 від 18.11.2008р., по датковою накладною №11-00046 від 18.1 1.2008р., податковою декларацією з податку на додану вартість з а листопад 2008р. з додатком №5 до неї, реєстром отриманих та ви даних податкових накладних з а листопад 2008р., картками рахун ку 36.1 за період з 01.11.2008р. по 11.11.2008р., пр оте відповідачем було надано суду такі ж самі документи, що підтверджують протилежні фа кти, проте вказані документи відповідача не були взяті до уваги судом; крім того, виписа на ТОВ "Енерготерм" податкова накладна від 18.11.2008р. не містить обов'язкових реквізитів, пер едбачених Законом України "П ро податок на додану вартіст ь", а тому не може прийматись д о уваги судом в якості належн ого доказу по справі;

- картки рахунку 36.1 за період з 01.11.2008р. по 11.11.2008р. не можуть підтв ерджувати факту отримання ві дповідачем цементу, оскільки лише свідчать про наявність у позивача в період з 01.11.2008р. по 1 1.11.2008р. цементу, проте не містят ь інформації щодо того, на які цілі він буде використаний т а кому із контрагентів перед аний, до того ж, вони не підтве рджують факту наявності у по зивача цементу станом на 18.11.2008р .;

- подана позивачем видатков а накладна не може бути доказ ом здійснення господарської операції, оскільки довірено сті на отримання за вказаною накладною товарно-матеріаль них цінностей, яка є документ ом суворої звітності й надає особі право на отримання так их цінностей, їх передачу, опр ибуткування тощо, позивачем суду надано не було;

- в оскаржуваному рішенні су д першої інстанції зазначає про те, що між сторонами виник ли відносини поставки, але до говір поставки між сторонами не укладався, а саме лише вида ткова накладна не містить вс іх реквізитів, встановлених законом для договору поставк и;

- суд першої інстанції також не з'ясував, що строк оплати т овару не встановлений, а вимо гу позивача про оплату товар у відповідач не отримував й п ідпис на поштовому повідомле нні про вручення рекомендова ної кореспонденції не належи ть директору ТОВ "Кросна" Буча цькому С.О., а інші працівники товариства не мають права на отримання кореспонденції;

- рахунок на оплату отримано го товару позивачем відповід ачу не виставлявся, а зазначе ні в наданій позивачем відпо відачу в судовому засіданні суду першої інстанції копії вказаного рахунку відомості суперечать даним, зазначени м у видатковій накладній, що, н а думку скаржника, свідчить п ро підробку документів;

- отже, з наведеного вище вба чається, що видаткова наклад на була позивачем виписана н е на підставі рахунку на опла ту, видана як безтоварна і фак тично поставки цементу по ні й не було, а сплата коштів здій снена як аванс (позика);

- посилання місцевого госпо дарського суду в оскаржувано му рішенні на те, що безтоварн ість накладної спростовуєть ся пропуском, є хибним, оскіль ки підпис на пропуску директ ору товариства Бучацькому С. О. не належить, проте судом бул о відхилено клопотання відпо відача й не було призначено е кспертизи для з'ясування цьо го питання, як і не було виклик ано в судове засідання для да чі пояснень завідуючої склад ом та інших матеріально-відп овідальних осіб, що відпусти ли цемент по пропуску від 18.11.2008р . (водія, охоронника тощо);

- твердження суду про те, що д иректор діє від імені товари ства без довіреності, а тому д ля отримання цементу довірен ість директору ТОВ"Кросна" не була потрібна, також є хибним , оскільки це правило є загаль ним й не стосується, зокрема, п орядку отримання товарно-мат еріальних цінностей, який вс тановлений Інструкцією про п орядок реєстрації виданих, п овернутих і використаних дов іреностей на одержання товар но-матеріальних цінностей, з атвердженою наказом Міністе рства фінансів України №99 від 16.05.1996р. та зареєстрованою в Мін істерстві юстиції України 12.06 .1996р. за №293/1318, та Листом Міністер ства фінансів України від 13.01.20 05р. №31-04200-20-10/510, з яких вбачається, щ о наявність довіреності на о тримання товарно-матеріальн их цінностей є обов'язковою, н езалежно від того, яка посадо ва особа товариства здійснює їх отримання;

- оскаржуване рішення було п рийнято судом за відсутності представника відповідача, п ри цьому, як на доказ належног о повідомлення останнього пр о дату час та місце розгляду с прави, суд послався на відтис к штампа канцелярії суду на з воротній стороні ухвали від 24.02.2010р., проте інших доказів нал ежного повідомлення відпові дача в матеріалах справи нем ає, що у відповідності до прип исів п.2 ч.3 ст.104 ГПК України є під ставою для скасування рішенн я суду першої інстанції.

Крім того, відповідач у нада ному суду апеляційної інстан ції клопотанні №75 від 14.09.2010р. (т.3, а .с.12), яке по суті є додатковими доводами апеляційної скарги , зазначив, що згідно з довідко ю поштампту Вінницької дирек ції УДППЗ "Украпошта" від 10.09.2010р . №10-12-Б-193 ТОВ "Кросна" за період з 24.02.2010р. по 25.03.2010р. рекомендованих л истів не отримувало, як і трет я особа - ОСОБА_1 який тако ж не був повідомлений про при значення засідання суду на 25.0 3.2010р.

Представники відповідача в засіданні суду (14.09.2010р.) підтри мали доводи апеляційної скар ги, вважають рішення суду пер шої інстанції таким, що прийн яте з неповним з'ясуванням ус іх обставин справи, порушенн ям норм матеріального та про цесуального права, просять й ого скасувати та прийняти но ве рішення, яким відмовити в з адоволенні позову.

Позивач у відзиві від 08.06.2010р. (т .2, а.с.142-144) та його представник в з асіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечи ли, вважають рішення суду пер шої інстанції законним та об ґрунтованим, просить залишит и його без змін, а апеляційну с каргу - без задоволення.

Зокрема. у відзиві на апеляц ійну скаргу позивач зазначає , що:

- оскажуване рішення було пр ийнято судом першої інстанці ї при повному з'ясуванні й дос лідженні всіх обставин справ и, з дотриманням норм чинного законодавства, а висновки су ду, викладені в рішенні, підтв ерджуються наявними у справі доказами;

- судом першої інстанції бул о правильно встановлено, що н а підставі видаткової наклад ної №27292 від 18.11.2008р., яка підписана сторонами та є первинним бух галтерським документом у роз умінні приписів Закону Украї ни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укр аїні", позивачем було передан о відповідачу цемент в кільк ості 44,83 тони на загальну суму 4 0347,00 грн., проте відповідач за от риманий товар розрахувався л ише частково - в сумі 8000,00 грн., вн аслідок чого у нього й виникл а заборгованість, яка була ст ягнута рішенням суду у даній справі, й, при цьому, відсутні сть довіреності на отримання товарно-матеріальних ціннос тей не спростовує факту пере дачі товару відповідачеві, в раховуючи, що видаткову накл адну підписано директором ТО В "Кросна" Бучацьким С.О.

Третя особа або її представ ник в засідання суду не з'явил ись, про причини неявки суд не повідомили, письмових відзи вів на апеляційну скаргу суд у не подали.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду с прав в апеляційній інстанції та зважаючи, що третю особу бу ло своєчасно та належним пов ідомлено про дату час та місц е судового засідання, про що с відчить реєстр відправки рек омендованої кореспонденції канцелярії Житомирського ап еляційного господарського с уду від 30.08.2010р. (т.3, а.с.17), колегія су ддів приходить до висновку, щ о нез'явлення в засідання суд у третьої особи або її предст авника, а також неподання ним и письмового відзиву на апел яційну скаргу, не перешкоджа ють переглядові справи за на явними в ній доказами.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, розглянувш и матеріали справи, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши дану судом пер шої інстанції юридичну оцінк у обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування м ісцевим господарським судом норм матеріального та проце суального права при прийнятт і оскарженого рішення, колег ія суддів вважає, що апеляцій на скарга не підлягає задово ленню з наступних підстав.

18.11.2008р. Товариством з обмежен ою відповідальністю "Енергот ерм" було передано Товариств у з обмеженою відповідальніс тю "Кросна" цемент в кількості 44,83тонн на суму 40347,00 грн.

Факт здійснення вказаної г осподарської операції між ст оронами підтверджується вид атковою накладною від 18.11.2008 рок у №27292, а також податковою накла дною від 18.11.2008 року №11-00046, податко вою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2008 року з додатком №5 до неї, реє стром отриманих та виданих п одаткових накладних за листо пад 2008 року, картками рахунку 36 .1 за період з 01.11.2008 року по 11.11.2009 рок у (т.1, а.с.37-38, 67, 69-72, 87-103, т.2, а.с.7,33-34).

Як вбачається із видатково ї накладної від 18.11.2008 року, оста ння містить підпис в графі "за довіреністю № від 18.11.08" та скріп лена печаткою ТОВ "Кросна".

Висновком почеркознавчої експертизи №2281 від 26.02.2010р. (т.2, а.с.11 0-111), яку було проведено експерт ом Вінницького відділення Ки ївського науково-дослідного інституту судових експертиз Томіною О.Р., встановлено, що п ідпис на видатковій накладні й №27292 від 18.11.2008 року, розташовани й в графі "за довіреністю № від 18.11.08", виконаний Бучацьким Стан іславом Олександровичем.

Слід вказати, що Бучацький С таніслав Олександрович є єди ним учасником та одночасно д иректором ТОВ "Кросна", що вбач ається із матеріалів справи (Статут товариства, довідка Г оловного управління статист ики у Вінницькій області від 20.07.2009 року №13/4/1535, т.1, а.с.20, 41-47).

За отриманий товар відпові дач розрахувався лише частко во, сплативши позивачу 8000,00 грн ., що підтверджується виписко ю банку від 30.12.2008 року (т.1, а.с.11,36).

При цьому, сплачуючи кошти, відповідач зазначав про те, щ о оплата здійснюється за цем ент згідно рахунку від 07.11.2008 рок у.

У зв'язку з тим, що подальших розрахунків відповідач не п роводив, позивачем було наді слано йому вимогу №281 від 05.06.2009р. про сплату боргу в розмірі 32347,0 0грн. (т.1, а.с.9), що була отримана в ідповідачем 09.06.2009р. (повідомоле ння про вручення рекомендова ної кореспонденції, т.1, а.с.10).

Проте, вказана вимога була з алишена відповідачем без від повіді та задоволення, що й зу мовило звернення позивача до суду з позовом за захистом св оїх порушених прав та охорон юваних законом інтересів.

Дослідивши наведені вище о бставини справи в сукупності з наявними у ній доказами, суд ова колегія зазначає наступн е.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини, а також інші юридич ні факти.

Відповідно до ст.173 Господар ського кодексу України госпо дарським визнається зобов'яз ання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим уча сником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодек сом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому чи слі боржник) зобов'язаний вчи нити певну дію господарськог о чи управлінсько-господарсь кого характеру на користь ін шого суб'єкта (виконати робот у, передати майно, сплатити гр оші, надати інформацію тощо), а бо утриматися від певних дій , а інший суб'єкт (управнена ст орона, у тому числі кредитор) м ає право вимагати від зобов'я заної сторони виконання її о бов'язку.

Статтею 509 Цивільного кодек су України визначено, що зобо в'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) з обов'язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити гроші тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Дії позивача по передачі то вару відповідачу та дії відп овідача по прийняттю вказано го товару за визначеною ціно ю свідчать про те, що у боржник а (відповідача) виникло зобов ' язання по оплаті за отрима ний товар.

В силу ст.655 ЦК України за дог овором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов' язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов' язуєт ься прийняти майно (товар) і сп латити за нього певну грошов у суму.

Проаналізувавши характер взятих на себе сторонами зоб ов'язань, судова колегія прих одить до висновку про те, що мі ж ТОВ "Енерготерм" та ТОВ "Крос на" виникли правовідносини к упівлі-продажу.

Згідно ст.692 ЦК України покуп ець зобов' язаний оплатити т овар після його прийняття аб о прийняття товаророзпорядч их документів на нього, якщо д оговором або актами цивільно го законодавства не встановл ений інший строк оплати това ру.

Ціна в договорі встановлює ться за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК Укра їни, якщо у зобов'язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст.530 ЦК України вк азано, що якщо строк (термін) в иконання боржником обов'язку не встановлений або визначе ний моментом пред'явлення ви моги, кредитор має право вима гати його виконання у будь-як ий час. Боржник повинен викон ати такий обов'язок у семиден ний строк від дня пред'явленн я вимоги, якщо обов'язок негай ного виконання не випливає і з договору або актів цивільн ого законодавства.

Як вказувалось вище, позива чем було надіслано відповіда чу вимогу про сплату боргу (т.1 , а.с.9), факт отримання якої відп овідачем підтверджується по штовим повідомленням №227502 від 09.06.2009р. (т.1, а.с.10).

При цьому, як правильно вказ ав місцевий господарський су д в оскаржуваному рішенні, на віть за відсутності вимоги н а оплату відповідач мав зобо в'язання оплатити отриманий товар, виходячи з приписів ст .692 ЦК України.

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни)

Відповідно до ст.527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, гос подарський суд Вінницької об ласті прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги п ро стягнення 32347,00 грн. основног о боргу є обґрунтованими, пра вомірними та такими, що підля гають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК Ук раїни особа, яка порушила зоб ов'язання, несе відповідальн ість за наявності її вини (уми слу або необережності), якщо і нше не встановлено договором або законом. Особа є невинува тою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заході в щодо належного виконання з обов'язання. Відсутність сво єї вини доводить особа, яка по рушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Виходячи з матеріалів спра ви, наданих позивачем первин них бухгалтерських документ ів, судова колегія дійшла вис новку про доведеність позива чем боргу в розмірі 32347,00 грн.

Посилання ж відповідача на безтоварність операції по в идатковій накладній від 18.11.2008 р оку №27292 оцінюється судом крит ично, оскільки в обґрунтуван ня такого твердження останні й не надав жодного належного доказу.

Разом з тим, в матеріалах сп рави міститься ряд доказів, я кі свідчать про безпідставні сть посилання відповідача на безтоварність операції (под аткові накладні, реєстри вид аних та отриманих видаткових накладних, пропуски, докази, я кі підтверджують наявність у позивача товару (цементу) в ли стопаді 2008 року тощо).

Стосовно посилання відпов ідача щодо відсутності довір еності на отримання цементу від позивача суд зауважує на ступне.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.62 Зако ну України "Про господарські товариства" дирекція (директ ор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним За коном та установчими докумен тами. Генеральний директор м ає право без довіреності вик онувати дії від імені товари ства. Інші члени дирекції так ож можуть бути наділені цим п равом.

Пунктами 8.8, 8.8.2 Статуту ТОВ "Кр осна" передбачено, що директо р здійснює поточне керівницт во діяльністю Товариства та вирішує усі питання діяльнос ті Товариства, за винятком ти х, що входять до виключної ком петенції Загальних зборів уч асників. Директор без доруче ння діє від імені Товариства , представляє його інтереси у відносинах зі всіма вітчизн яними та іноземними юридични ми особами та громадянами, ро зпоряджається майном Товари ства, крім випадків віднесен их до компетенції Загальних зборів Учасників, укладає до говори, в тому числі і трудові , видає доручення, відкриває в банках поточні та інші рахун ки, користується правом розп орядження коштами тощо (а.с.45, т .1).

Як вказувалось вище, видатк ова накладна від 18.11.2008 року №27292 п ідписана директором ТОВ "Кро сна" та скріплена печаткою пі дприємства.

Отже, відповідачем не подан о ні суду першої, ні апеляційн ої інстанцій доказів в спрос тування позовних вимог щодо стягнення боргу, в тому рахун ку доказів проведення розрах унків (платіжні доручення, ви писки банківських установ що до руху коштів, квитанції до п рибуткових касових ордерів).

Враховуючи викладене, судо ва колегія апеляційного госп одарського суду приходить до висновку, що рішення господа рського суду Вінницької обла сті від 25.03.2010р. у даній справі є о бґрунтованим та законним, а т ому його слід залишити без зм ін.

Доводи ж апеляційної скарг и Товариства з обмеженою від повідальністю "Кросна" не є пе реконливими, спростовуються як наведеним вище, так і насту пним, й не можуть бути підстав ою для скасування рішення су ду першої інстанції, а тому ап еляційну скаргу слід залишит и без задоволення.

Зокрема, посилання відпові дача в апеляційній скарзі на те, що підписи на пропуску від 18.11.2008р. та повідомленні про вру чення рекомендованою коресп онденцією листа-вимоги про о плату отриманого товару не н алежать директору ТОВ "Кросн а" Бучацькому С.О. не приймають ся колегією суддів до уваги, п оскільки не підтверджуються наявними в матеріалах справ и доказами; до того ж, не спрос товують факту отримання відп овідачем цементу за видатков ою накладною №27292 від 18.11.2008р. й від повідно не звільняють останн ього від обов'язку оплатити о триманий від позивача товар.

Що ж до тверджень відповіда ча в апеляційній скарзі та кл опотанні №75 від 14.09.2010р. (т.3, а.с.12) пр о те, що його та третю особу О СОБА_1 не було належним чино м повідомлено про призначенн я судового засідання на 25.03.2010р., то судова колегія зазначає т аке.

Як вбачається з надісланих господарським судом Вінниць кої області на запит Житомир ського апеляційного господа рського суду №21 від 14.09.2010р. (т.3, а.с .21) копій реєстру відправки ре комендованої кореспонденці ї від 25.02.2010р., списку рекомендов аних відправлень №279 та фіскал ьного чеку №2144 від 26.02.2010р. (т.3, а.с.22,24 -25) копію ухвали господарськог о суду Вінницької області ві л 24.02.2010р. було надіслано ТОВ "Кро сна" 26.02.2010р. за адресою: м.Вінниця , вул.Київська, 16, тобто за адрес ою, вказаною в позовній заяві , витязі з ЄДРПОУ від 20.07.2009р., дові дці ТОВ "Кросна" №9 від 20.07.2010р., апе ляційній скарзі (т.1, а.с.2-3,20,40, т.2, а .с.129-133) та на фірмових бланках ТО В "Кросна", в зв'язку з чим, а так ож враховуючи, що Вищий госпо дарський суд України в своєм у роз'ясненні від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики заст осування Господарського про цесуального кодексу України " (з наступними змінами) вказав про те, що особи, які беруть уч асть у справі, вважаються пов ідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу п ро призначення справи до роз гляду надіслано їм за поштов ою адресою, зазначеною у позо вній заяві, слід вважати, що ві дповідача було належним чино м повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Що ж до посилань скаржника н а те, що відповідно до довідки поштампту Вінницької дирекц ії УДППЗ "Украпошта" від 10.09.2010р. № 10-12-Б-193 ТОВ "Кросна" за період з 24.02. 2010р. по 25.03.2010р. рекомендованих ли стів не отримувало, то суд до ц ього відноситься критично, о скільки неотримання ТОВ "Кро сна" рекомендованих листів н е свідчить про їх ненадіслан ня та перебування певний вст ановлений місячний строк в о ргані поштового зв'язку без в ручення адресату, який міг не з'явитися за їх отриманням, не зважаючи на повідомлення пош ти.

Стосовно ж третьої особи бе з самостійних вимог на предм ет спору на стороні відповід ача - ОСОБА_1, то, дійсно, як в бачається з вищевказаних реє стру відправки рекомендован ої кореспонденції від 25.02.2010р., с писку рекомендованих відпра влень №279 та фіскального чеку №2144 від 26.02.2010р. (т.3, а.с.22,24-25), а також ро здруковки господарського су ду щодо кількості віддрукова них примірників й адрес стор ін, на які копії ухвали надісл ані судом (т.2, а.с.114), вбачається, що про призначення засіданн я суду на 25.03.2010р. третю особу пов ідомлено не було.

Проте, матеріали справи так ож свідчать про те, що ОСОБА _1 було залучено до участі у с праві як третю особу без само стійних вимог на предмет спо ру на стороні відповідача ві дповідно до ухвали господарс ького суду Вінницької област і від 02.10.2009р. (т.1, а.с.146-147) й він прийм ав участь в засіданні суду 03.11.2 009р. (протокол судового засіда ння, ухвала суду, т.2, а.с.23-25) та под ав письмові пояснення щодо в ідомих йому обставин справи (т.2, а.с.26), в яких вказав на відсу тність будь-яких господарськ их відносин з ТОВ "Кросна" й сп ростував факт отримання у ТО В "Енерготерм" цементу для пер едачі ТОВ "Кросна"; крім того, у хвалу про зупинення провадже ння у справі й призначення су дової почеркознавчої експер тизи від 12.11.2009р. (т.2, а.с.94-95) також бу ло надіслано на адресу треть ої особи судом.

Тобто, третя особа, скориста вшись належними їй правами в ідповідно до Господарського процесуального кодексу Укра їни, навела свою певну позиці ю по суті справи, а тому сам ли ше факт помилкового неповідо млення ОСОБА_1 про останнє судове засідання - 25.03.2010р. не мож е вважатися процесуальним по рушенням та бути підставою д ля скасування обґрунтованог о та законного рішення.

До того ж, слід зазначити, що ОСОБА_1 як третя особа, сам остійно не піднімав питання про його неповідомлення про час і місце розгляду справи й порушення таким чином його п роцесуальних прав.

Крім того, відповідно до при писів п.2 ч.3 ст.104 ГПК України пор ушення норм процесуального п рава є в будь-якому випадку пі дставою для скасування рішен ня місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу ро зглянуто господарським судо м за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої нале жним чином про місце засідан ня суду.

Тобто, проаналізувавши при писи вказаної статті, судова колегія приходить до виснов ку, що підставою для скасуван ня рішення суду першої інста нції є розгляд справи за відс утності саме будь-якої із сто рін, не повідомленої належни м чином про дату, час, місце су дового засідання, проте, трет я особа є учасником судового процесу, але не стороною, й, в д аному випадку, розгляд справ и здійснювався за участі ОС ОБА_1

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господ арського процесуального код ексу України, Житомирський а пеляційний господарський су д

ПОСТА НОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 25 березня 2010 року у справі №7/151-09 з алишити без змін, а апеляційн у скаргу Товариства з обмеже ною відповідальністю "Кросна ", м.Вінниця - без задоволення.

2. Справу №7/151-09 повернути до го сподарського суду Вінницько ї області.

Головуючий суддя

судді:

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - третій особі (м.Вінниця, пр оспект Юності, 27, кв.70),

5 - в наряд