Рішення

від 05.04.2024 по справі 380/20626/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 рокусправа № 380/20626/23м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення про коригування митної вартості товарів,

установив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» до Львівської митниці з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900842/2 від 08.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002747.

В обґрунтування позову зазначив, що 05.12.2022 року між ПП «Арт Портал» (Україна) «Покупець» та Ningbo_Wcishan_Duo_Bao_Building_Material_Co.Ltd. (Китай) «Продавець» укладено контракт № S1/2022 відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує будівельні та оздоблювальні матеріали, інструмент та обладнання, інші товари зазначені у рахунках - фактурах.

Згідно рахунка-фактури (інвойсу) № DB23WS025 від 06.06.2023 Покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 23102,00 дол. США.

Декларантом до митного оформлення на Львівську митницю була подана електронна митна декларація № 23UA209170062445U8 з відповідним пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, відповідно до якої заявлено до митного оформлення товар: «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.)…» за заявленою митною вартістю 1,6037 дол. США/кг, отже, митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Львівською митницею скеровано вимогу про надання додаткових документів, які б підтверджували визначену декларантом митну вартість товару.

Позивачем на вимогу Львівської митниці додатково ще додано документи, що підтверджують сплату витрат на транспортування, лист пояснення, а також документи, що підтверджують вартість перевезення вантажу посередниками і просило прийняти рішення про підтвердження митної вартості у зв`язку з поданням всіх необхідних ним документів для визначення складової митної вартості товару.

08.08.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900842/2 та виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів № UA209170/2023/002747.

З метою уникнення простою імпортованого товару подано нову вантажну митну декларацію № 23UA209170062896U9 від 08.08.2023 року, з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено зі сплатою фінансових гарантій на підставі абз. 2 п.п. «а» п. 5 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Позивач вважає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Наголошує, що не беручи до уваги інформацію, яка зазначена у поданих документах, митниця зробила хибний висновок, що декларантом не подані документи, які потрібні для визначення митної вартості товару, тому Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість товару. Вказує, що рішення які оскаржуються не містять жодних пояснень, щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Позивач зазначає, що митний орган не навів жодних правомірних обґрунтувань як підставу визначення митної вартості товару, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені. Також вказав, що під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару. Крім цього, при встановленні відсутності достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідно надати для підтвердження того чи іншого показника.

Таким чином, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 25.09.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказав, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією № 23UA209170062445U8 від 07.08.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено, що: - до митного оформлення надано платіжні банківські документи № 8 від 26.04.2023 та № 16 від 27.07.2023, однак у гр. 70 «Призначення платежу» цих документів вказано тільки номер зовнішньоекономічного контракт без вказання будь-якого іншого товаросупровідного документа (проформа, фактура ін.) відповідно до якого здійснювались платежі; - відповідно до п. 2 контракту від 05.12.2022 за № S1/2022 передбачено складання покупцем замовлення. Замовлення до митного оформлення декларантом не надавались.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу декларантом надіслано: посередницькі договори на надання транспортних послуг, платіжні банківські документи, висновок експерта з додатками, рахунки на перевезення, прайс-лист. Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA205030/2023/11466 від 28.06.2023, рівень митної вартості складає 2,05 дол. США/кг.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні позову.

27.09.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив. Вказав, що відповідачем у відзиві не зазначено та не спростовано те, що декларантом було подано всі наявні документи, що визначає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. На переконання представника, митниця була зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 05.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «АРТ ПОРТАЛ» (далі - ПП «АРТ ПОРТАЛ»/позивач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 36738398.

05 грудня 2022 року між ПП «АРТ ПОРТАЛ» (Покупець) та компанією Ningbo Weishan Duo Bao Building Material Co.,Ltd. (Продавець) укладено контракт № S1/2022 відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує будівельні та оздоблювальні матеріали, інструмент та обладнання, інші товари зазначені у рахунках-фактурах (надалі - товар).

Відповідно до п. 2.1. Контракту № S1/2022 від 05.12.2022 року Продавець продає Покупцю і Покупець купує у Продавця протягом терміну дії Контракту товар у кількості, яка вказується в кожному замовленні.

Пунктом 3.1. Контракту № S1/2022 від 05.12.2022 року встановлено, що згідно умовами цього Контракту Продавець продає товар згідно з умовами Інкотермс-2020 FCA, EXW, FOB, CIF (місце зазначається в рахунку-фактурі на кожну партію товару).

Згідно п. 4.1. Контракту № S1/2022 від 05.12.2022 року ціни на товар встановлюються в Польських Злотих або Євро або на кожну окрему партію товару відповідно до рахунків фактур. Загальна вартість Контракту складається з сум доданих рахунків фактур (п. 4.2. Контракту).

Відповідно до п. 5.1. Контракту № S1/2022 від 05.12.2022 року платежі за товар здійснюються Покупцем в доларах США або Євро, шляхом банківського переказу на рахунок Продавця.

06 червня 2023 року Ningbo Weishan Duo Bao Building Material Co.,Ltd. виписала ПП «АРТ ПОРТАЛ» комерційний інвойс № DB23WS025, яким визначено предметом поставки: «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2., 64100 м2 - 1282 рулони, з трьома червоними лініями. Сітка - білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/м2., 45000 м2. - 900 рулонів з трьома червоними лініями». Розрахована митна вартість товару становить 23102,00 доларів США. Аналогічне найменування, кількість, ціна та загальна вартість зазначені у проформі № DB23WS025 від 24.04.2023.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 07.08.2023 подано митну декларацію № 23UA209170062445U8 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.06.2023; - рахунок-проформа (Proforma invoice) № DB23WS025 від 24.04.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № DB23WS025 від 06.06.2023; - мастерконосамент (Master bill of lading) № EGLV 143353716139 (143353749712) від 17.06.2023; - коносамент (Bill of lading) № ZJSM23060550 від 17.06.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0937 від 03.08.2023; - супровідний документ (Dispatch note model T1) № MRN 23PL322080NS6264F1 від 02.08.2023; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23С3302В7089/00022 від 15.06.2023; - висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 1420003400-0326 від 25.08.2020; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 16 від 27.07.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 8 від 26.04.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000076 від 17.07.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000077 від 19.07.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000086 від 04.08.2023; - калькуляція транспортних витрат № 040823-1 від 04.08.2023; - виписка з бухгалтерської документації: видаткові накладні від 07.08.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S1/2022 від 05.12.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 10 від 26.06.2019; - договір (контракт) про перевезення № 30/11-2020 від 30.11.2020; - інші некласифіковані документи: заявка № 10 від 06.06.2023; - інші некласифіковані документи: лист повідомлення № 13/08-23 від 07.08.2023; - інші некласифіковані документи: перепустка в ЗМК від 05.08.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 310120230518034614 від 11.06.2023.

Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.

Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Уповноваженою особою ПП «АРТ ПОРТАЛ» подано додаткові документи, а саме: - посередницькі договори на надання транспортних послуг; - платіжні банківській документи; - висновок експерта з додатками; - рахунки на перевезення; - прайс-лист, про що зазначено в рішенні про коригування митної вартості товарів.

08 серпня 2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900842/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002747 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900842/2 від 08 серпня 2023 року відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA205030/2023/11466 від 28.06.2023 року.

ПП «АРТ ПОРТАЛ» з метою уникнення простою імпортованого товару подано нову вантажну митну декларацію № 23UA209170062896U9 від 08.08.2023, де зазначено обчислений відповідачем показник митної вартості товару.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої вказаної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частина третя статті 57 МК України передбачає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 згаданого Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до статті 63 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 згаданого Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями згаданої статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відсутність аналізу підстав, за яких митний орган дійшов висновку про коригування митної вартості, унеможливлює прийняття обґрунтованого рішення, адже вказані обставини є ключовими під час дослідження правомірності прийнятого митним органом рішення.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішення. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

За таких обставин суд повинен дослідити дотримання умов, за яких виник предмет спору.

Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2021 у справі № 140/947/20.

Відтак у вимірі спірних правовідносин суд вважає за доцільне проаналізувати наявність у митного органу підстав для витребування додаткових доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII згаданого Кодексу та згаданою главою.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частина перша статті 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та додаткових документів на вимогу митного органу наведено у статті 53 Митного кодексу України.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.

Резюмуючи надання оцінки наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 07.08.2023 подано митну декларацію № 23UA209170062445U8 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.06.2023; - рахунок-проформа (Proforma invoice) № DB23WS025 від 24.04.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № DB23WS025 від 06.06.2023; - мастерконосамент (Master bill of lading) № EGLV 143353716139 (143353749712) від 17.06.2023; - коносамент (Bill of lading) № ZJSM23060550 від 17.06.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0937 від 03.08.2023; - супровідний документ (Dispatch note model T1) № MRN 23PL322080NS6264F1 від 02.08.2023; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23С3302В7089/00022 від 15.06.2023; - висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 1420003400-0326 від 25.08.2020; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 16 від 27.07.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 8 від 26.04.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000076 від 17.07.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000077 від 19.07.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000086 від 04.08.2023; - калькуляція транспортних витрат № 040823-1 від 04.08.2023; - виписка з бухгалтерської документації: видаткові накладні від 07.08.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S1/2022 від 05.12.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 10 від 26.06.2019; - договір (контракт) про перевезення № 30/11-2020 від 30.11.2020; - інші некласифіковані документи: заявка № 10 від 06.06.2023; - інші некласифіковані документи: лист повідомлення № 13/08-23 від 07.08.2023; - інші некласифіковані документи: перепустка в ЗМК від 05.08.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 310120230518034614 від 11.06.2023.

Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.

Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Уповноваженою особою ПП «АРТ ПОРТАЛ» подано додаткові документи, а саме: - посередницькі договори на надання транспортних послуг; - платіжні банківські документи; - висновок експерта з додатками; - рахунки на перевезення; - прайс-лист.

Надання додаткових документів Львівською митницею також не заперечується.

08 серпня 2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900842/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002747 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900842/2 від 08 серпня 2023 року відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору та зазначено, що за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - до митного оформлення надано платіжні банківські документи № 8 від 26.04.2023 р. та № 16 від 27.07.2023 р. Слід зазначити, що у гр. 70 «Призначення платежу» цих документів вказано тільки номер зовнішньоекономічного контракт без вказання будь- якого іншого товаросупровідного документа (проформа, фактура ін.) відповідно до якого здійснювались платежі; - відповідно до п. 2 Контракту від 05.12.2022 р. за № S1/2022 передбачено складання покупцем замовлення. Замовлення до митного оформлення декларантом не надавались. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA205030/2023/11466 від 28.06.2023 року.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4.1. Контракту № S1/2022 від 05.12.2022 року ціни на товар встановлюються в Польських Злотих або Євро або на кожну окрему партію товару відповідно до рахунків фактур. Загальна вартість Контракту складається з сум доданих рахунків фактур (п. 4.2. Контракту).

Відповідно до п. 5.1. Контракту № S1/2022 від 05.12.2022 року платежі за товар здійснюються Покупцем в доларах США або Євро, шляхом банківського переказу на рахунок Продавця.

06 червня 2023 року Ningbo Weishan Duo Bao Building Material Co.,Ltd. виписала ПП «АРТ ПОРТАЛ» комерційний інвойс № DB23WS025, яким визначено предмет поставки та розрахована митна вартість товару, яка становить 23102,00 доларів США. Аналогічне найменування, кількість, ціна та загальна вартість даної поставки зазначені у проформі № DB23WS025 від 24.04.2023.

Платіжними інструкціями в іноземній валюті від 26.04.2023 року на суму 4620,40 доларів США та від 27.07.2023 року на суму 18481,60 доларів США, загальна сума 23102,00 доларів США, підтверджується факт оплати поставленого товару на підставі комерційного інвойсу № DB23WS025 від 06.06.2023 року.

Згідно із міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №0937 від 03.08.2023 товар поставки був доставлений в Україну.

Таким чином, судом встановлено, що ПП «АРТ ПОРТАЛ» при митному оформленні зазначив в митній декларації № 23UA209170062896U9 від 08.08.2023 року ціну товару в сумі 23102,00 доларів США, відповідно до комерційного інвойсу № DB23WS025 від 06.06.2023 і проформи № DB23WS025 від 24.04.2023 року, оскільки відповідно до умов Контракту № S1/2022 від 05.12.2022 року, ціни на товар встановлюються на кожну окрему партію товару відповідно до рахунків фактур, що в свою чергу свідчить про виконання умов контракту № S1/2022, та можливості встановлення ціни імпортованого товару.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з висновком експерта від 07.08.2023 року № 23/1/416 ринкова вартість об`єктів дослідження: сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2., з трьома червоними лініями та сітка - білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/м2., з трьома червоними лініями, код товару згідно УКТЗЕД 7019 66 00 00, країна походження Китайська Народна Республіка за одиницю виміру станом на серпень 2023 року (на час проведення дослідження) який поступає на адресу ТзОВ «АРТ ПОРТАЛ» від фірми Ningbo Weishan Duo Bao Building Material Co.,Ltd., по контракту № S1/2022 від 05.12.2022 року за межами території України з врахуванням витрат на їх доставку до кордону України (митної території України) без нарахування митних платежів та зборів (при перетині митного кордону України), може складати, USD без ПДВ/кв.м. (з округленням): 1) сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2., з трьома червоними лініями від 0,1795 до 0,256; 2) сітка - білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/м2. від 0,1219 до 0,233.

Таким чином, покупна вартість товару, за якою позивач здійснював митне оформлення також підтверджується висновком експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження у відповідності до договору про надання послуг.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16, встановлено, що «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Таким чином, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості».

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару.

Митним органом не доведено, що «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2., 64100 м2 - 1282 рулони, з трьома червоними лініями. Сітка - білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/м2., 45000 м2. - 900 рулонів з трьома червоними лініями», має аналогічне маркування (якість, фактура і т.д.) з товаром зазначеним в митній декларації № UA205030/2023/11466 від 28.06.2023 на підставі якої здійснювалося коригування митної вартості товару.

Більш того, митною декларацією № UA205030/2023/11466 від 28.06.2023, яка є джерелом інформації для коригування митної вартості поставляємого ПП «АРТ ПОРТАЛ» товару здійснювалося митне оформлення «Вироби із скловолокна, сітка фасадна, армуюча, полотняного переплетення для штукартурних та малярних робіт, у рулонах, в асортименті….», що є іншим товаром за маркуванням (якістю, фактурою і т.д.), який поставлявся ПП «АРТ ПОРТАЛ».

Таким чином, суд зазначає, що митний орган не може здійснювати коригування митної вартості товару на підставі інших митних декларацій, оскільки, не доведено, що «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2., 64100 м2 - 1282 рулони, з трьома червоними лініями. Сітка - білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/м2., 45000 м2. - 900 рулонів з трьома червоними лініями» має аналогічне маркування (якість, фактура і т.д.), що в свою чергу впливає на ціну товару.

Щодо доводів митного органу про зазначення в платіжному документі тільки номери зовнішньоекономічного контракту без вказання будь-якого іншого товаросупровідного документа відповідно до якого здійснювались платежі, суд зазначає наступне.

Загальні вимоги Національного банку України до порядку виконання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» визначає Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах затверджене постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (далі Положення № 216).

Згідно пункту 15 розділу ІІ Положення № 216 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Судом встановлено, що в платіжних дорученнях № 8 від 26.04.2023 та № 16 від 27.07.2023 вказано Контракт S1/2022 від 05.12.2022 на підставі якого здійснено купівлю та поставку заявленого до митного оформлення товару.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Відсутність в платіжному документі вказівки на інвойс самостійно не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації платежу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18.

Отже, відсутність в платіжному документі вказівки на товаросупровідні документи прямо не передбачена законодавством та не може бути підставою для коригування митної вартості поряд з іншими поданими документами для підтвердження митної вартості товару за ціною договору.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже, на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відсутність в платіжному документі вказівки на товаросупровідні документи не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак відсутність посилання на інвойс чи проформу не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Більш того, в порушення Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, жодним чином не обґрунтовано як не зазначення інвойсу або проформи в платіжному документі вплинуло на визначення митної вартості за основним методом.

Таким чином, суд критично оцінює зазначені відповідачем твердження.

Щодо доводів митного органу про ненадання до митного оформлення замовлення, що передбачено п. 2 Контракту від 05.12.2022 №S1/2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1. Контракту № S1/2022 від 05.12.2022 року Продавець продає Покупцю і Покупець купує у Продавця протягом терміну дії Контракту товар у кількості, яка вказується в кожному замовленні.

В свою чергу замовлення - це лише попередній документ для сторін, узгодження якого відбувається як в усній так і у письмовій формі та не містить інформації про вартість товару, а лише орієнтовану їх кількість. При цьому, в тому числі, орієнтована кількість товару вказується в рахунку-проформі (Рroforma Invoice) № DB23WS025 від 24.04.2023, а остаточна кількість товару, яка була придбана ПП «АРТ ПОРТАЛ» вказана в рахунку-фактурі (інвойсі) (Сommercial Invoice)№ DB23WS025 від 06.06.2023.

За приписами ст. 53 МК України, замовлення не є обов`язковим супроводжувальним документом для перевезення товару та жодним чином не впливає на розмір визначення складової митної вартості товару.

Отже, замовлення це документ, який жодним чином не впливає та не вплинув на визначення митної вартості товару.

Крім цього, декларантом надано документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ, які в своїй сукупності підтверджують кількість (контракт №S1/2022 від 05.12.2022, рахунок-фактура (інвойс) №DB23WS025 від 06.06.2023), якість (сертифікат про походження товару від виробника № 23С3302В7089/00022 від 15.06.2023).

Враховуючи наведене, ненадання до митного органу замовлення, самостійно не може бути підставою для висновку про відсутність належних, відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Таким чином, суд не приймає до уваги та відхиляє твердження відповідача стосовно того, що відсутність замовлення свідчить про неправильне визначення митної вартості, оскільки відповідно ч. 2 ст. 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, які надаються для підтвердження митної вартості. Замовлення не входить у цей перелік документів, а тому зауваження митниці щодо відсутності замовлення, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, необґрунтоване і протирічить положенням митного законодавства.

Стосовно тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п.2 ч.6 ст.54, ч.2 ст.256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товарів («Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною…»), що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Щодо застосування резервного методу

Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, тому такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечить наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, та підтримана у постанові від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

У постанові від 25.09.2020 у справі №810/2520/16 колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своїх рішеннях не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

З оскарженого рішення видно, що джерело коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом визначена митна декларація від 28.06.2023 № UA205030/2023/11466.

Проте оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що додатково свідчить про його необґрунтованість.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2023 № UA209000/2023/900842/2 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002747, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Суд встановив, що підставою для оформлення відповідачем спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення стало коригування Львівською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у митній декларації № 23UА209170062445U8 від 07.08.2023.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900842/2 від 08.08.2023 є протиправним та підлягає скасуванню, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002747 є незаконною, а тому позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування також належить задовольнити.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

позов Приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» (81152, Львівська область, Пустомитівський район, село Миколаїв, вул. Львівська, буд. 12; код ЄДРПОУ 36738398) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900842/2 від 08.08.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002747.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь Приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» (81152, Львівська область, Пустомитівський район, село Миколаїв, вул. Львівська, буд. 12; код ЄДРПОУ 36738398) судовий збір у сумі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна