Рішення

від 05.04.2024 по справі 420/3276/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3276/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 85-VIII від 29.01.2021 року Про скасування рішення Великодальницької сільської ради № 64-VIII від 05.01.2021 року Про затвердження матеріалів відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Великодальницької сільської ради № 64-VIII від 05.01.2021 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку кадастровий номер 5121081400:02:004:1289 для ведення особистого селянського господарства. Однак, рішенням Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 85-VIII від 29.01.2021 року скасовано рішення № 64-VIII від 05.01.2021 року, без обґрунтування підстав невідповідності скасованого рішення Конституції України чи законам України, в порушення порядку передбаченому ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Представником відповідача Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області відзив на позовну заяву до суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

02 листопада 2007 року Великодальницькою сільською радою Біляївського району Одеської області прийнято рішення № 293, яким надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 площею 1,5 га (а.с. 7).

22 листопада 2018 року Великодальницькою сільською радою Біляївського району Одеської області прийнято рішення № 196, яким присвоєно нову адресу земельній ділянці площею 1,5 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка належить гр. ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ) (а.с. 8).

05 січня 2021 року Великодальницькою сільською радою Біляївського району Одеської області прийнято рішення № 64-VIII, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на загальній площі 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер: 21081400:02:004:1289 по АДРЕСА_1 ; передано у приватну власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер: 21081400:02:004:1289 площею 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

29 січня 2021 року Великодальницькою сільською радою Біляївського району Одеської області прийнято рішення № 85-VIII, яким скасовано рішення Великодальницької сільської ради № 64-VIII від 5 січня 2021 року «Про затвердження матеріалів відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 » (а.с. 13).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"(в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Згідно ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного слідує, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев`ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).

В інших положеннях Закону також визначено право ради скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, зокрема скасовувати дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення (пункт 36 частини першої статті 26), вносити зміни до місцевого бюджету (пункт 23 частини першої статті 26). Остання норма кореспондується з положенням частини сьомої статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якою "рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу".

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення).

При цьому, Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 вказав, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

В той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: відсутність факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 17 квітня 2019 року по справі № 750/4856/15-а (провадження № К/9901/6086/18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № 521/17710/15-а (провадження № 11-198апп18) та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі № 542/1197/15-а (провадження № 11-1310апп18).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області № 64-VIII від 05 січня 2021 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на загальній площі 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер: 21081400:02:004:1289 по АДРЕСА_1 ; передано у приватну власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер: 21081400:02:004:1289 площею 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Тобто, рішенням Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області № 64-VIII від 05 січня 2021 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та передано таку земельну ділянку безоплатно у власність.

Отже, після прийняття Великодальницькою сільською радою Біляївського району Одеської області № 64-VIII від 05 січня 2021 року у позивача, ОСОБА_1 , виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів щодо набуття у власність земельної ділянки.

При цьому, доказів того, що позивач, ОСОБА_1 , як суб`єкт правовідносин, надав згоду на їх припинення чи зміну, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

Крім того, приймаючи рішення № 64-VIII від 05 січня 2021 року Великодальницька сільська рада Біляївського району Одеської області підтвердила, що позивачем виконано усі визначені законом умови, необхідні для затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер: 21081400:02:004:1289 площею 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи, а саме з витягу з протоколу 9 сесії VIII скликання від 29.01.2021 року вбачається, що головою Великодальницької сільської ради зазначив, що керуючись ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" запропоновував скасувати рішення № 64-VIII від 05 січня 2021 року (а.с. 14).

В той же час, з протоколу засідання сесії Великодальницької сільської ради від 29.01.2021 року не вбачається, яка саме інформація (документи) стала підставою для скасування рішення Великодальницької сільської ради № 64-VIII від 5 січня 2021 року, в протоколі не зазначено про порушення під час прийняття рішення № 64-VIII від 5 січня 2021 року Конституції та Законів України, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення земельного законодавства України. При цьому, наявність у Великодальницької сільської ради компетенції щодо вирішення питань регулювання земельних відносин, не позбавляє відповідача обов`язку діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року витребувано від Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області інформацію та належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для прийняття рішення № 85-VIII від 29.01.2021 року.

Разом з тим, відповідачем, Великодальницькою сільською радою Одеського району Одеської області, не надано належних та допустимих доказів, які безпосередньо досліджувалися в ході засідання сільської ради, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 29 січня 2021 року № 85-VIII, яким скасовано рішення Великодальницької сільської ради № 64-VIII від 5 січня 2021 року «Про затвердження матеріалів відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ».

Європейський суд з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року аналізуючи скасування державними органами раніше прийнятого ними рішення, яке є ненормативним правовим актом індивідуальної дії, підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» «Онер`їлдіз проти Туреччини» «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» і «Москаль проти Польщі» ).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»).

Тобто, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії»). Ризик будь - якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 85-VIII від 29.01.2021 року Про скасування рішення Великодальницької сільської ради № 64-VIII від 05.01.2021 року Про затвердження матеріалів відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по вул. Шевченко, 271-а в селі Великий Дальник Біляївського району Одеської області прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377693, адреса місцезнаходження: 67668, Одеська область, Одеський район, с. Великий Дальник, вул. Б.Хмельницького, 3-Д) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 85-VIII від 29.01.2021 року Про скасування рішення Великодальницької сільської ради № 64-VIII від 05.01.2021 року Про затвердження матеріалів відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

Стягнути з Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377693, адреса місцезнаходження: 67668, Одеська область, Одеський район, с. Великий Дальник, вул. Б.Хмельницького, 3-Д) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук