Рішення

від 04.04.2024 по справі 440/17678/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/17678/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/17678/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

24.11.2023 адвокат Голубничий Олег Ігорович, здійснюючи представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" (надалі - ТОВ "БВС Ритейл", Товариство), направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 09.10.2023 №30 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", якою на позивача накладено штраф у розмірі 30 000,00 грн.

Підставою звернення до суду з цим позовом є переконання заявника про помилковість висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог абзацу 7 частини першої статті 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" оскільки вказана норма забороняє розміщення не тютюнових виробів, як помилково вважає відповідач, а розміщення будь-якої реклами, тобто інформації про виробника та/або тютюнові вироби, тоді як сам товар, який реалізується і міститься в місцях реалізації та містить на собі певні ідентифікуючі ознаки товару не може вважатися таким, що містить рекламу. Додає, що проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану заборонено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов (а.с. 26-35), що надійшов до суду 28.12.2023, представник відповідача Аранчій Я. висловила свої заперечення проти задоволення позову. Повідомляє, що до Управління надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 від 11.09.2023 про факт порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, у зв`язку з чим Держпродспоживслужба надала відповідачу погодження на проведення державного нагляду (контролю) в частині додержання позивачем законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Половка, 101. В ході проведення позапланового заходу встановлено стимулювання продажу тютюнових виробів, зокрема: у торговельному залі АЗС/АГЗС 27, у місцях реалізації тютюнових виробів встановлено оформлення вітрини з використанням кольорових елементів відмінних від кольору торговельного обладнання, чим порушено абз. 7 ст. 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення".

З приводу доводів щодо правомірності проведення перевірки представник відповідача посилалася на наказ Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 №522 "Про затвердження Переліку підстав здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживаних тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.04.2023 за №561/39617, пунктом 2 якого приписано Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з аналогічних тим, що наведені у позовній заяві мотивів.

Правом на подачу заперечень відповідач не скористався.

Судовий розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

14.09.2023 за вх. №М-3199 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшла скарга гр. ОСОБА_1 , в якій той повідомляв про наявні порушення вимог антитютюнового законодавства на території Полтавської області в мережі автозаправних станцій "BVS", де розміщені рекламні носії з порушенням вимог статей 16, 161, 162 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення". Вказані рекламні носії розміщені в місцях, у т.ч.: Автозаправна станція "BVS", що належить ТОВ "БВС Ритейл", код 44098532 за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 101. Просив зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області перевірити зазначені ним факти порушення вимог вищезазначених статей та надати йому інформацію щодо результатів перевірки (а.с. 45-48).

Відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області "Про проведення позапланової перевірки" №1032-ОД від 26.09.2023 (а.с. 49-50), погодження на проведення позапланового заходу (контролю) в частині додержання ТОВ "БВС Ритейл" законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення №15.1.3-6/20276 від 20.09.2023 (а.с. 43-44) та посвідчення (направлення) на проведення перевірки №686 від 26.09.2023 (а.с. 51-52) відповідачем у межах повноважень, визначених законом, проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) в частині дотримання ТОВ "БВС Ритейл" вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення по АЗС/АГЗС 27 за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Половка, 101.

За результатами перевірки складено акт №000035 від 27.09.2023, яким зафіксовані порушення, а саме: встановлено стимулювання продажу тютюнових виробів, зокрема: у торговельному залі АЗС/АГЗС 27, у місцях у яких реалізуються тютюнові вироби встановлено оформлення вітрини з використанням кольорових елементів відмінних від кольору торговельного обладнання, чим порушено абз. 7 ст. 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" (а.с. 53-75).

09.10.2023 ТОВ "БВС Ритейл" надало до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області письмові пояснення до акта №000035 від 27.09.2023, в яких вказував на безпідставність висновків акту перевірки, оскільки обладнання не містить інформацію про виробника тютюнових виробів; на обладнанні відсутня інформація про самі тютюнові вироби; акт перевірки складений з порушенням вимог закону щодо детального опису виявленого порушення; обладнання не містять жодних графічних зображень, малюнків, кольорових елементів чи фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання, які надають інформацію про виробника тютюнових виробів та/або самі тютюнові вироби чи стимулюють прямо чи опосередковано їх продаж; на обладнанні відсутні рекламні засоби; перевірка здійснена незаконно, оскільки діє заборона на проведення позапланових заходів державного контролю на період воєнного стану (а.с. 76-79).

Письмові пояснення позивача не було враховано, натомість на підставі вказаного Акту №000035 від 27.09.2023 винесено постанову №30 від 09.10.2023, якою в порядку статті 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн (а.с. 80-81).

Не погоджуючись із правомірністю підстав застосування фінансової санкції у вигляді штрафу, позивач через представника звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім цього рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №877-V).

Відповідно до приписів статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 2 Закону №877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За приписами частини першої статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначено Законом України від 22.09.2005 №2899-IV "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" (надалі - Закон №2899-IV).

З метою запобігання поширенню тютюнокуріння у 2006 році Україна ратифікувала (Закон №3534-IV від 15.03.2006) Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ). РКБТ - перший міжнародний договір, який покладає на Сторони Конвенції юридичні зобов`язання щодо його виконання. Конвенція створена під егідою ВООЗ у відповідь на глобальну епідемію вживання тютюну.

Крім того, Закон №2899-IV було прийнято на виконання Директиви 2014/40/ЄС "Про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів, що стосуються виробництва, презентації та продажу тютюну та супутніх товарів та скасування Директиви 2001/37/ЄС", імплементація якої є зобов`язанням України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Кабінет Міністрів України підтвердив зобов`язання імплементувати Директиву 2014/40/ЄС, затвердивши План заходів з виконання цієї Угоди (постанова №1106 від 25.10.2017), який у пунктах 1389-1396 визначає заходи з імплементації в національне законодавство Директиви 2014/40/ЄС.

Частиною другою статті 13 Закону №2899-IV встановлено заборону куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 6) у приміщеннях об`єктів культурного призначення; 7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування; 8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; 9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; 10) у приміщеннях гуртожитків; 11) на дитячих майданчиках; 12) у місцях загального користування житлових будинків; 13) у підземних переходах; 14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі; 15) на вокзалах та станціях; 16) на зупинках громадського транспорту.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої цієї ж статті у місцях та закладах, в яких куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено, розміщується наочна інформація, що складається з графічного знака про заборону куріння і тексту такого змісту: "Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!".

У спеціально відведених в аеропортах місцях для куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів розміщується наочна інформація, що складається з графічного знака і тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров`ю!".

Статтею 1 Закону №2899-IV визначено, що реклама і стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу тютюнових виробів або вживання тютюну.

Абзацами 7 - 9 частини першої статті 16 Закону №2899-IV встановлено, що забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі:

розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них;

розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або на будь-якому їх упакуванні, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів; листів-вкладок упакування тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упакування тютюнових виробів;

розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у місцях проведення розважальних заходів, у місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні.

Аналіз вимог частини першої статті 16 Закону №2899-IV свідчить на користь висновку про те, що заборона будь-якої реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, діє у таких випадках:

- розміщення інформації про виробника тютюнових виробів;

- розміщення інформації про тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі;

- розміщення інформації про тютюнові вироби, у місцях проведення розважальних заходів, у місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні.

При цьому, відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення передбачена статтею 20 Закону №2899-IV.

Так, відповідно до статті 20 Закону №2899-IV, за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі, в т.ч. порушення вимог статей 16, 16-1 чи 16-2 цього Закону - тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п`ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (абзац дев`ятий частини другої статті 20).

Таким чином, за умови вчинення суб`єктом господарювання хоча б однієї із трьох передбачених абзацами 7 - 9 частини першої статті 16 Закону №2899-IV заборон, в залежності від кількості окремих рекламних носіїв, до останнього застосовуються фінансові санкції, визначені зокрема абзацом 9 частини другої статті 20 Закону №2899-IV.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач оскаржує спірну постанову відповідача №30 від 09.10.2023 з двох підстав:

1) відсутність повноважень на проведення перевірки;

2) відсутність факту порушення з боку ТОВ "БВС Ритейл" законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів.

Перевіряючи доводи позивача щодо обставин неправомірності проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період воєнного стану, що заборонено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303, суд виходить з такого.

Пунктом 1 постанови КМ від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" (надалі - Постанова №303) постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Разом з тим, пункт 2 Постанови №303 передбачає, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

На цей же пункт посилається позивач, обґрунтовуючи свої доводи щодо протиправності проведення перевірки.

У свою чергу, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 №522 затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану.

Пункт 3 цього наказу передбачає таку підставу як звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Отже, пунктом 2 Постанови №303 дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (у даному випадку - це Міністерство охорони здоров`я України, яке наказом від 17.03.2023 №522 надало Держпродспоживслужбі України повноваження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених Переліком).

Як встановлено судом, підставою для призначення позапланової перевірки слугувало звернення гр. ОСОБА_1 від 14.09.2023 щодо порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення (а.с. 45-48).

Держпродспоживслужба України листом №15.1.3-6/20276 від 20.09.2023 надала погодження на проведення позапланового заходу (контролю) в частині додержання ТОВ "БВС Ритейл" законодавства про заходи щодо попередження зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення (а.с. 43-44).

З огляду на викладене суд формулює висновок про те, що перевірка проведена на підставі 2 Постанови №303, пункту 3 наказу МОЗ України від 17.03.2023 №522, скарги ОСОБА_1 від 14.09.2023, за наявності погодження Держпродспоживслужби №15.1.3-6/20276 від 20.09.2023, з огляду на що закиди позивача з цього приводу суд визнає безпідставними та відкидає такі.

З приводу суті виявленого порушення суд, перш за все, розпочинає оцінку з аналізу поняття "реклама й стимулювання продажу тютюну", під яким за визначенням статті 1 Закону №2899-IV розуміють будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.

Зі змісту цієї дефініції слідує, що під заборону, встановлену вимогами Закону №2899-IV, підпадає будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів.

Тобто законодавством встановлена заборона розміщення у місцях реалізації тютюнових виробів, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, саме інформації про такі тютюнові вироби або їх виробників, а не безпосередньо самих виробів, оскільки розміщення зразків виробів у місцях їх реалізації є однією з вимог правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Водночас суб`єкт господарювання разом з положеннями Закону №2899-IV під час провадження господарської діяльності з реалізації тютюнових виробів також зобов`язаний враховувати вимоги Закону України від 12.05.1991 №1023-XII "Про захист прав споживачів" (надалі - Закон №1023-ХІІ), статтею 15 якого закріплено право споживача на інформацію про продукцію, якому, у свою чергу, кореспондує обов`язок суб`єктів, які здійснюють реалізацію продукції, забезпечити реалізацію споживачами такого права.

Приписами частини першої статті 15 Закону №1023-ХІІ встановлено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Частина друга статті 15 Закону №1023-ХІІ визначає що включається в поняття інформації про продукцію.

Так, інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об`єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов`язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Частиною другою статті 15 Закону №1023 визначені способи доведення вищезгаданої інформації до відома споживачів, а саме - у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

При цьому частиною першою статті 15 Закону №1023 прямо визначено, що інформація про продукцію не вважається рекламою.

Таким чином, розміщення одиниць тютюнової продукції із відповідним маркуванням у місці, в якому здійснюється реалізація таких виробів, є одним із заходів виконання суб`єктами господарювання вимог законодавства України щодо забезпечення прав споживачів на інформацію про продукцію, у зв`язку з чим зазначені дії не можуть розцінюватися як реклама або стимулювання продажу у розумінні Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення".

Як встановлено судом вище, за результатами позапланового заходу державного контролю складено акт №000035 від 27.09.2023, яким зафіксовані порушення у вигляді стимулювання продажу тютюнових виробів, зокрема: у торговельному залі АЗС/АГЗС 27, у місцях у яких реалізуються тютюнові вироби встановлено оформлення вітрини з використанням кольорових елементів відмінних від кольору торговельного обладнання, чим порушено абз. 7 ст. 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення".

Надаючи оцінку таким висновкам контролюючого органу, суд враховує наступне.

З наданих суду доказів слідує, що позивач є господарюючим суб`єктом, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля пальним. Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами є додатковим видом господарської діяльності.

Задля провадження такого виду господарської діяльності позивач має Ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №16010311202202236 від 03.08.2023 (термін дії до 07.11.2023).

Як встановлено в ході позапланового заходу державного нагляду, у торговельному залі АЗС/АГЗС 27, у місцях у яких реалізуються тютюнові вироби встановлено оформлення вітрини з використанням кольорових елементів відмінних від кольору торговельного обладнання.

Згідно з частиною восьмою статті 8 Закону України від 03.07.1996 №270/96-ВР "Про рекламу" (в редакції, чинній на момент проведення перевірки), розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

З огляду на вказане правове регулювання у сукупності із встановленими судом доказами дотримання позивачем спеціальних вимог провадження обраних видів господарської діяльності, суд дійшов висновку про те, що сам по собі продаж Товариством тютюнових виробів не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та, як наслідок, закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові №420/2004/22 від 19.01.2023, які, на виконання вимог частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує при вирішенні даного спору.

В той же час суд вважає, що приписи частини першої статті 16 Закону №2899-IV є двозначними у їх тлумаченні.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен бути якісним, щоби виключити будь-який ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, які вплинуть на їхні конвенційні права (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» (C.G. andOthers v. Bulgaria, заява №1365/07, пункт 39), «Олександр Волков проти України» (Oleksandr. Ukraine, заява №21722/11, пункт 170)).

Верховний Суд у постанові від 11.05.2022 у справі №640/10758/21 наголошує на тому, що поняття «якість закону» (quality of law) або «принцип зрозумілих правил» (understandable rules) охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, за встановлених заходом державного контролю обставин не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки не можна вважати рекламою інформацію про тютюнові вироби, які реалізуються в закладі.

Суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган допустив хибне трактування вищезазначеної норми Закону №2899-IV та надав помилкову оцінку господарській діяльності Товариства, з огляду на що позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №30 від 09.10.2023 про застосування до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн підлягає задоволенню.

За таких обставин позов слід задовольнити у повному обсязі у спосіб, обраний позивачем.

За правилом ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №30 від 09.10.2023 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" (код ЄДРПОУ 44098532; вул. Зіньківська, 19-Б, м. Полтава, 36000);

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40358617; вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, 36020).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун