Ухвала

від 04.04.2024 по справі 496/2463/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2463/24

Провадження № 1-кс/496/1084/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не маючого,

за матеріалами кримінального провадження за № 120241162250000237 від 02.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , строком на 60 діб з визначенням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 01.04.2024 року близько 20 год. 40 хв., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану, введеного на території України 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, який було подовжено Указом Президента (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), Указом Президента України №757 від 07.11.2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 8419-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, Указом Президента України № 451/2023 від 26 липня 2023 року, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3277-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року на 90 діб та наостанок, Указом Президента України № 734/2023 від 06 листопада 2023 року затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року на 90 діб, Указом Президента України від 5 лютого 2024 року № 49/2024 затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , де маючи злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний намір направлений на відкрите заволодіння чужим майном, взяв велосипед марки «Gratia» вартістю 5000 грн., який знаходився біля магазину «Депівас» за адресою АДРЕСА_2 , але в цей момент дії ОСОБА_5 побачила ОСОБА_8 , яка почала йому кричати, щоб останній зупинився.

Після чого ОСОБА_5 розуміючи, що його дії викриті, почав тікати з місця вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном. В свою чергу, ОСОБА_8 почала бігти за ОСОБА_5 , одночасно голосно кричати в його бік з проханням зупинитися та повернути викрадене майно, однак ОСОБА_8 не наздогнала останнього та ОСОБА_5 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, маючи можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_9 на загальну суму 5000 гривень.

За наявних підстав, 02.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на обставини викладені у письмовому клопотанні щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, при цьому посилалася на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені з боку сторони обвинувачення, її підзахисний має постійне місце проживання, тому просила застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

На підставі п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину та до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколами огляду місця події, протоколом затримання ОСОБА_5 від 02.04.2024; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколом пред`явлення особи для впізнання, протоколом пред`явлення предмета для впізнання за фотознімками, протоколом огляду відеозапису.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, які унеможливлюють застосування більш м`якого виду запобіжного заходу, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як санкція, у разі визнання останнього винним та притягнення до кримінальної відповідальності, передбачає позбавлення волі від 7 до 10 років, а також ОСОБА_5 являється мешканцем іншого району, на території м. Одеси та Одеського району фактичного місця мешкання не має, що унеможливлює здійснення належного контролю за виконанням останнім обов`язків передбачених більш м`яким запобіжним заходом не пов`язаним з позбавленням волі;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою змусити їх змінити свої покази, що дозволить уникнути відповідальності за вказане кримінальне правопорушення;

- п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, офіційно не працевлаштований, офіційного джерела доходу не мав і не має, перебуваючи на волі зможе переховуватися від слідства і суду, перешкодити кримінальному провадженню, вчинити нове кримінальне правопорушення, тому встановлена наявність ризиків, та все вищевказане свідчить, що відносно підозрюваного, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом визначення застави, оскільки інші менш суворі заходи не забезпечать виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України та дотримання ним належної поведінки.

Щодо усного клопотання захисника ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то суд приймає до уваги вказані обставини, разом з тим враховує ризики передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу - не має.

Таким чином, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 є цілком обґрунтованими, так як вищевикладене дає достатні підстави для обрання виключного запобіжного заходу.

Обрання інших, менш тяжких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, домашній арешт чи застава не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього кримінальним процесуальним законодавством обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, а також вищеперерахованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, на виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, яка регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, у провадженні слід визначити відповідну заставу.

При визначенні її (застави) розміру суд виходить з наступного.

На підставі ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах … 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Також, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: 1) обставини кримінального правопорушення; 2) особливий характер справи; 3) майновий стан; 4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; 5) масштаб його фінансових операцій; 6) даних про особу; 7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; 8) «середовище»; 9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; 10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Слідчий суддя погоджується з доводами старшого слідчого та прокурора про те, що у контексті обставин цього кримінального правопорушення застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна буде забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Така сума (застави) оцінена враховуючи дані про особу та його поведінку, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, тобто, розмір застави обумовлюється судом тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виключних випадків, за яких суд міг би дійти висновку, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у цій справі не встановлено.

Таким чином, застосування більш м`яких запобіжних заходів не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, тому клопотання старшого слідчого слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали - 60 днів, а саме: з 04 квітня 2024 року до 02 червня 2024 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 04.04.2024 р. у справі № 496/2463/24 (провадження № 1-кс/496/1084/24) відносно ОСОБА_5 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування;

- не відлучатися із Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено 08 квітня 2024 року.