Ухвала

від 08.04.2024 по справі 460/3674/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі

08 квітня 2024 року м. Рівне№460/3674/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 доДержавної установи "Рівненський слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в неповному розмірі з 01.01.2015 по 31.10.2018 включно;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 31.10.2018 (включно) із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2015 по 28.02.2018 - січня 2008 року, з 01.03.2018 по 31.10.2018 (включно) - березня 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач з початку повномасштабного вторнення російської федерації перебуває на службі в Збройних Силах України та брав безпосередню участь у бойових діях. З огляду на наведене, просить суд поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, суд зазначає, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ), згідно з яким частина перша і друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції.

Відповідно до статті 233 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-ІХ) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи вищенаведене, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку звернення до суду, суд враховує ту обставину, що позивач з 25.02.2022 перебуває на службі в Збройних Силах України, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.04.2024 № 5/37.

Приймаючи до уваги обставини спору, що виник між учасниками справи, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що є підставою для його поновлення.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання у якому він просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України № 3674-VI).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці». Так, структура заробітної плати складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Суми гарантійних і компенсаційних виплат, а також виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з абзацом першим пункту 2.2 та підпункту 2.2.7 пункту 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

В пункті 2.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, суд зробив висновок, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Також у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 420/13606/21 Верховний Суд, розглядаючи, серед інших, позовну вимогу з приводу індексації грошового забезпечення в аспекті звільнення від сплати судового збору дійшов висновку, що поняття «грошове забезпечення», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.

Відтак, індексація заробітної плати, а у цій справі грошового забезпечення позивача, є його складовою частиною.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 травня 2019 року у справі № 805/532/17-а, від 28 листопада 2019 року у справі № 816/3303/14, від 04 березня 2021 року у справі № 400/3196/20.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI, з огляду на що клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) встановлено:

1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);

2) представник має належні повноваження (статті 59, 60 КАС України);

3) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;

4) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);

5) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Суд, на підставі частини третьої статті 257 та частини п`ятої статті 262 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 12, 171, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовною заявою до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій та поновити такий строк.

Клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі № 460/3674/24 за позовною заявою до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" ( вул. Дворецька, 116,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33001 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Поліщук О.В. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, в строки визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити учасниками справи, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 цього Кодексу.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву для подання до суду відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1770.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Поліщук