Рішення

від 19.03.2024 по справі 500/8284/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8284/23

19 березня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Приватного акціонерного товариства "Тернопільавтогосп" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Тернопільавтогосп" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку таких пільгових пенсій, а тому існує заборгованість за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 7760,98 грн. З наведених підстав позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 17.01.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві не зазначено кому призначена пільгова пенсія, по якій у відповідача виникла заборгованість. Лише з деяких додатків відповідач зміг ідентифікувати особу, якій призначена така пенсія на пільгових умовах (а саме знайшов прізвище, ім`я та по батькові).

Також до позовної заяви не надано доказів на підтвердження того, що стало підставою для його розрахунків для відшкодування пільгових пенсій. Тобто на підставі яких документів була призначена пільгова пенсія ОСОБА_1 (надалі також по тексту - ОСОБА_1 або особа ) на відшкодування витрат яких позивач подає цей позов.

Всі розрахунки позивача додані до позову є незаконними і не підтверджуються ніякими доказами підстав їх нарахування. Разом з цим позивач не надав доказів того, що такі виплати мали місце і особа їх отримала про які позивач заявляє про їх відшкодування.

Більше того з доданих позивачем розрахунків вбачається, що датою досягнення особою пенсійного віку є 23.12.2023 р., ще один розрахунок (дієвий статус заборгованості) розраховано з 01.07.2023 по 25.12,2023, а в позовних вимогах позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.07.2023 р. по 31.12.2023 р.

Крім цього позивач не надав доказів про надсилання йому у строки встановлені законодавством розрахунків відповідачу пред`явлення позову і що такі розрахунки отримував. Відповідач наголошує, що не отримував від позивача розрахунків щодо фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по відшкодуванню призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

ОСОБА_1 зазначений в доданому до позову розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не працював у відповідача на умовах, які би покладали обов`язок на відповідача відшкодувати пенсію цій особі ( ОСОБА_1 ) як таку що призначену на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який набув чинності лише 01 січня 1992 року, оскільки закон не має зворотної дії в часі.

Позивач не надав суду та відповідачу документів, які би підтверджували роботу такої особи ( ОСОБА_1 ) у відповідача після 01.01.1992р. і ця робота (умови цієї роботи) відповідно до закону давала (давали) б право на пільгову пенсію в період дії вищевказаного закону (після 01.01.1992р.). Позивач не наводив їх як докази до позовної заяви та не долучив до неї, а тому відповідачу не відомо на підставі яких документів була призначена пенсія на пільгових умовах (ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), яка би підлягала відшкодуванню відповідачем відповідно до Закону.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 4107,55 грн. фактичних витрат та виплату і доставку пільгових пенсій відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2023р. по 31.12.2023р. в сумі 4107,55 грн. є безпідставними, необґрунтованими, не підтверджені доказами та негрунтуються на вимогах закону.

Ухвалою суду від 29.01.2024 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 29.02.2024 року о 11:00 год.

12 лютого 2024 року представником позивача через електронний суд надіслано додаткові пояснення по даній справі. Також представником позивача було уточнено позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29.02.2024 року відкладено розгляд справи на 19.03.2024 о 11:00 год.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.3 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Такий обов`язок відповідача виник у зв`язку із тим, що у відповідача працювали громадяни, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області направляло на адресу Приватного акціонерного товариства "Тернопільавтогосп" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем.

Як слідує із розрахунку суми боргу, за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 7760,98 грн.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону. У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 з 24.12.2018 (після досягнення віку 55 років) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (за Списком №2).

Вказане підтверджується Рішенням №192050000381 «Про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2».

Робота із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 дає право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку (55 років).

Відповідно до п. 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статтей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої ст.114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці з списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 цього Закону - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Згідно з ст. 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України , об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій відповідно до пунктів б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Таким чином, обов`язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах особі, до досягнення нею пенсійного віку (60 років), яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсій, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.

ОСОБА_1 працював на Приватному акціонерному товаристві "Тернопільавтогосп".

До пільгового стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 до стажу ОСОБА_1 зараховано період роботи в ПАТ "Тернопільавтогосп" починаючи з 20.11.1986 (04 роки 03 місяці 12 днів).

Також, до пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано період роботи в Бережанському МУВГ з 30.07.1993 (04 роки 09 місяців 25 днів), з 02.09.1999 (01 рік 04 місяці 07 днів), з 15.02.2001 (2 роки 0 місяців 16 днів).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14.

Тобто, статтею 100 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

Відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за ст. 100 Закону України Про пенсійне забезпечення не передбачено законодавством.

Отже, пенсія призначається відповідно до ст. 100 Закону України Про пенсійне забезпечення, якщо особа набула необхідний (повний) стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до 1 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на зазначених роботах (необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах для чоловіків, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058- IV становить 12 років 6 місяців).

ОСОБА_1 працював на Приватному акціонерному товаристві "Тернопільавтогосп" та в Бережанському МУВГ на роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, після 1 січня 1992 року.

Таким чином, ОСОБА_1 , як особі, яка до і після 1 січня 1992 року працювала на роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

А тому, в даному випадку застосовується п. 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, і ПАТ "Тернопільавтогосп" має обов`язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, ОСОБА_1 до досягнення ним пенсійного віку (60 років).

Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 (редакція від 30.01.2018) Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України:

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується в повному розмірі, а з попередніх місць роботи він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

В даному випадку 34,26% суми пенсії ОСОБА_1 повинне сплачувати ПАТ «Тернопільавтогосп», 65,74% - Бережанське МУВГ.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/18421/19, який зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

До позовної заяви №1900-0902-8/54778 від 25.12.2023 додано копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та копії реєстрів відправлених листів.

Доказів того, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, на підставі яких подано позов, оскаржувались або були скасовані відповідачем не надано.

Вказані розрахунки є підставою для відшкодування відповідачем органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області надано суду належні, достовірні, достатні докази, що підтверджують існування у відповідача обов`язку щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування зобов`язане проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Розрахунки направлені відповідачу своєчасно, проте визначені у них до сплати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, не сплачені.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 7760,98 грн, щодо наявності та розміру якої відповідачем не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості належить задовольнити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Тернопільавтогосп» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 7760 (сім тисяч сімсот шістдесят) грн. 98 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 березня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);

відповідач:

- Приватне акціонерне товариство "Тернопільавтогосп" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 36,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 05383448).

Головуючий суддяПодлісна І.М.