Рішення

від 08.04.2024 по справі 520/33370/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

08 квітня 2024 р. справа № 520/33370/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ-2012" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ-2012" (далі за текстом - заявник, перевізник, ТОВ "ТРАНСМЕЙЛ-2012"), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про (з урахуванням прийнятих ухвалою суду від 12.01.2024р. уточнень позовних вимог) визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2023 року №034954.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що штраф застосовано за відсутності події вчинення правопорушення, оскільки у водія автобуса були в наявності дозвільні та реєстраційні документи, у той час як індивідуальна контрольна книжка водія є виключно робочим документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія, яка не входить до переліку реєстраційних, дозвільних та маршрутних документів водія автотранспортного підприємства. Зазначив, що позивач є перевізником, що здійснює перевезення пасажирів по приміському маршруті, протяжність маршруту не перевищує 50 км, що виключає обов`язок облаштування діючого та повіреного тахографа чи ведення індивідуальної контрольної книжки водія. Також, посилався на порушення порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (далі за текстом - владний суб`єкт, контролюючий орган) з позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що вчинене управлінське волевиявлення з приводу застосування штрафу цілком узгоджується як із положеннями закону, так і з обставинами фактичної дійсності у вигляді скоєння правопорушення у сфері автомобільних перевезень (здійснення регулярних пасажирських перевезень транспортним засобом за відсутності оформленої індивідуальної контрольної книжки або графіку змінності водіїв). Наголошував на дотриманні процедури застосування штрафу.

У відповіді на відзив позивач підтримав свої позовні вимоги та наполягав на тому, що справа про порушення розглянута з порушенням порядку, оскільки повідомлення про розгляд справи направлялось не за адресою місцезнаходження позивача, також наполягав на відсутність обов`язку ведення індивідуальної контрольної книжки або графіку змінності водіїв.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наполягав на законності застосування до позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи, у якості резидента України значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 38160052.

Юридичною адресою ТОВ "ТРАНСМЕЙЛ-2012" є: 61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд 216, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид діяльності підприємства - пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (код згідно з КВЕД 49.31); іншими видами господарської діяльності підприємства є: підготовчі роботи на будівельному майданчику (код КВЕД 43.12), інші роботи із завершення будівництва (код КВЕД 43.39), інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у (код КВЕД 49.39), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

25.12.2015 року позивачу видано ліцензію Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) № 491 на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, дозволений вид робіт внутрішні перевезення пасажирів автобусами, строк дії ліцензії: необмежений.

Згідно паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень №1502 Харків-Люботин автобуси, що належать позивачеві, здійснюють перевезення пасажирів по приміському маршруті загальною протяжністю а) 21,7 км, 6) 22,7 км (прямий напрямок, зворотній напрямок) Харків-Люботин.

23.09.2021 року між позивачем (за Договором - "Перевізник") та Харківською обласною державною адміністрацією (за Договором - "Замовник") укладено Договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №05-07/1 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. цього Договору встановлено, що Замовник надає Перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах №1592 Харків - Пісочин, №1502 Харків - Люботин, №1184 Харків - Люботин (Караван), №1168 Харків - Солоницівка та №1502-А Харків - Люботин через Старий Люботин, а Перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів на умовах, передбачених цим Договором.

За вказаним автобусним маршрутом закріплено конкретні автобуси, зокрема, Volkswagen LT 46 д.н.з НОМЕР_1 (п. 1.3. Договору).

Даний автобус пройшов обов`язкову перевірку технічного стану транспортного засобу, про що свідчить протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01535-01353-23 від 02.06.2023 року.

Транспортний засіб Volkswagen LT 46 д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , дата реєстрації 03.03 2021р.

02.12.2021 року між Зюбаном О Д (за Договором - "Наймодавець") та позивачем (за Договором - "Наймач") укладено Договір найму (оренди) транспортного засобу (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. цього Договору Наймодавець передає, а Наймач приймає в тимчасове платне володіння та користування, найм (оренду), транспортний засіб марки і моделі: Volkswagen LT 46; номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ; тип - АВТОБУС - ЗАГАЛЬНИЙ АВТОБУС-D, рік випуску: 1998; зареєстрований 03 березня 2021 року ТСЦ 6350 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого тоді ж тим же органом.

Власником транспортного засобу Volkswagen LT 46 д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , надано позивачу право користування цим транспортним засобом на підставі Тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_4 .

11.10.2023р. о 09-20год. на вул. Полтавський шлях, м. Харків (АС "Холодна гора") старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях за направленням від 09.10.2023р. №НР000942 відносно транспортного засобу марки Volkswagen LT 46 із державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , було проведено захід державного нагляду (контролю) у формі рейдової перевірки.

Результати перевірки оформлені актом №АР026288 від 11.10.2023р. (далі за текстом - Акт).

У тексті Акту викладені власні судження суб`єкта владних повноважень про порушення заявником при перевезенні пасажирів по регулярному приміському автобусному маршруту № 1502 "Харків - Люботин" ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: на момент проведення перевірки відсутня оформлена індивідуальна контрольна книжка або графік змінності водіїв на водія ОСОБА_2 , передбачені п. 6.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010р.

Доказів оскарження у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу призначення заходу державного нагляду (контролю) учасниками спору до суду не подано.

Доказів оскарження дій органу публічної адміністрації з приводу проведення заходу державного нагляду (контролю) матеріали справи не містять.

Повідомленням від 24.10.2023р. №82198/38/24-23, направленим поштовим відправленням на адресу: вул. Свистуна, 2Б, м. Харків, згідно відомостей, які містяться у базі "Шлях", представника ТОВ "ТРАНСМЕЙЛ-2012" викликано на розгляд справи про порушення на 02.11.2023р. з 9.00 до 12.00.

02.11.2023р. із посиланням на Акт суб`єкт владних повноважень без участі представника позивача прийняв постанову №034954 про застосування 17 000,00 грн. штрафу.

Як з`ясовано судом, юридичною підставою для вчинення цього управлінського волевиявлення суб`єктом владних повноважень були обрані приписи ст.39 Закону України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт", п. 6.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010р., а фактичною підставою послугували судження, відображені в акті перевірки №АР026288 від 11.10.2023р. щодо відсутності на момент проведення перевірки оформленої індивідуальної контрольної книжки або графіка змінності водіїв на водія ОСОБА_2 .

Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення суб`єктом владних повноважень з приводу застосування міри юридичної відповідальності у зв`язку із недоведеністю події вчинення правопорушення, а також порушення порядку розгляду справи, заявник ініціював даний спір.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суд відзначає, що суспільні відносини з приводу здійснення перевезень автомобільним транспортом регламентовані приписами Закону України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі за текстом - Закон України від 05.04.2001р. №2344-III), Закону України від 08.09.2005р. №2862-IV "Про автомобільні дороги", Закону України від 30.06.1993р. "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху (затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306).

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010р. №340, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (далі за текстом - Положення №340).

Повноваження Управління на здійснення контролю у сфері організації автомобільних перевезень шляхом проведення саме рейдових перевірок прямо та безумовно передбачені приписами ч.16 ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (затверджений постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567; далі за текстом - Порядок №1567), а також абз.3 п.1 постанови КМУ від 10.09.2014р. №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (затверджено постановою КМУ від 11.02.2015р.), постанови КМУ від 26.06.2015р. №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті", розпорядження КМУ від 02.12.2021 №1579 "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з статтею 6 указаного Закону державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Порядок № 1567 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (пункти 12, 17 цього Порядку).

Відповідно до пунктів 14, 15 Порядку №1567 Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, 11.10.2023р. о 09-20год. на вул. Полтавський шлях, м. Харків (АС "Холодна гора") старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях за направленням від 09.10.2023р. №НР000942 відносно транспортного засобу марки Volkswagen LT 46 із державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , було проведено захід державного нагляду (контролю) у формі рейдової перевірки.

Результати перевірки оформлені актом №АР026288 від 11.10.2023р.

Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з п. 26, п. 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

У спірних правовідносинах повідомлення про розгляд справи про порушення від 24.10.2023р. №82198/38/24-23 було направлено суб`єктом владних повноважень поштовим відправленням на адресу: вул. Свистуна, 2Б, м. Харків, згідно відомостей, які містяться у базі "Шлях".

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що відповідач направив повідомлення про даті і місце розгляду справи за місцем розташування службових приміщень, де перебувають технічні працівники, які не уповноважені отримувати будь-яку кореспонденцію для позивача.

Водночас, юридичною адресою позивача є: 61017, Харківська обл., м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 216, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що в ньому зазначена вірна адреса місцезнаходження позивача, а саме: м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 216.

Проте, доказів направлення повідомлення про розгляд справи про порушення від 24.10.2023р. №82198/38/24-23 на адресу: 61017, Харківська обл., м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 216, матеріали справи не містять.

Тобто, відповідач направив повідомлення про розгляд справи про порушення не за юридичною адресою позивача, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, в порушення п. 26 Порядку № 1567 розгляд справи про порушення відбувся без участі позивача.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що положеннями статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1.5 Положення № 340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) (пункт 6.3 Положення).

Із системного аналізу наведених положень нормативно-правового акту слідує, що автобуси, що здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким транспортним засобом, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Разом з тим, у даному випадку автобус Volkswagen LT 46 д.н.з НОМЕР_1 здійснював перевезення пасажирів по маршруту №1502 Харків - Люботин.

Згідно паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень №1502 Харків-Люботин автобуси, що належать позивачеві, здійснюють перевезення пасажирів по приміському маршруті загальною протяжністю а) 21,7 км, 6) 22,7 км (в одному напрямку) Харків-Люботин.

За таких обставин пункти 6.1, 6.3 Положення № 340 не поширюють свою дію на спірні правовідносини, оскільки автобус Volkswagen LT 46 д.н.з НОМЕР_1 використовується виключно на приміських маршрутах протяжністю до 50 км, відтак він не зобов`язаний бути облаштований тахографом, а водій, який керує таким автобусом, не повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Окрім того, суд зазначає, що згідно з пунктом 6.2 зазначеного Положення облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Відповідно до пункту 6.4 Положення № 340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігають у перевізника.

Отже, в Положенні № 340 законодавець певною мірою розмежував ведення обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв за такими критеріями, як протяжність маршруту та вага автомобіля, тому саме в пунктах 6.1, 6.3 цього Положення виокремив автобуси, що здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, і вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн.

Разом з тим, у спірних правовідносинах відомості щодо графіку режиму праці та відпочинку водіїв містяться в Паспорті приміського автобусного маршруту регулярних перевезень №1502 Харків - Люботин.

Ураховуючи викладене суд вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2023 року №034954 прийнята з порушенням чинного законодавства України, є протиправною, відтак підлягає скасуванню.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.07.2019р. у справі №823/328/17.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Відповідно до ч.2.ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2.ст.2 КАС України, оскільки адміністративно-господарські санкції наклав з порушенням вимог закону, що зумовлює задоволення позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; у достатньому поза розумним сумнівом обсязі виклав власні міркування та мотиви з приводу тлумачення змісту норм права, оцінки обставин спору та доводів сторін.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Розподіл судових витрат по справі зі сплати судового збору слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Питання щодо відшкодування інших витрат за заявою представника позивача, судом буде вирішуватися в порядку ч.7 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2023 року № 034954.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження - 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51; код - 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ-2012" (місцезнаходження - 61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 216, ідентифікаційний код: 38160052) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) грн.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

СуддяО.В. Старосєльцева