Рішення

від 08.04.2024 по справі 520/3818/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 квітня 2024 року № 520/3818/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Підсереднє" (вул. Центральна, буд. 10, с-ще Підсереднє, Харківська обл., Куп`янський р-н,62608, код ЄДРПОУ 00387134) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Підсереднє" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області в якому просило суд скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення - рішення № 0260210411 від 22.08.2023 про накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму 1 111 212,29 грн. як протиправне.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.08.2023 ПрАТ «Підсереднє» отримало від ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 0260210411 від 22.08.2023 про накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму 1111 212,29 грн.

Підставою для складання цього рішення був акт камеральної перевірки № 22399/20- 40-04-11-04/00387134 від 24.07.2023.

Відповідно до висновків акту ПрАТ «Підсереднє» порушено п. 201.10 ст. 201, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX, п. 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в частині порушення строків реєстрації податкових накладних у 2022 та 2023 роках.

За результатами адміністративного оскарження вищезазначеного повідомлення - рішення ДПС України 07.11.2023 його залишено без змін, а скаргу платника - без задоволення. Це рішення центрального апарату органу податкового контролю отримано Позивачем 16.11.2023.

Складання податкового повідомлення-рішення № 0260210411 від 22.08.2023 позивач вважає помилковими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, що стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши надані матеріали справи суд встановив, що ПрАТ «Підсереднє» визнає, що дійсно з порушеннями встановлених чинним законодавством строків здійснено реєстрацію наступних податкових накладних у 2022 та 2023 роках.

При цьому органом податкового контролю за порушення встановлених ст. 201 Податкового кодексу України строків застосовано штрафи, передбачені п. 120-1.1. ст: 120-1 Податкового кодексу України, а саме:

10 % суми ПДВ - за порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

40% суми ПДВ - за порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних

днів.

Разом з тим, п. 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому З вони складені.

Також, у відповідності до п. 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N° 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до ЗО календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів,-

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, на думку суду, за порушення строку реєстрації податкових накладних до 15 днів штраф повинен складати 2% від суми ПДВ, а не 10%, застосованих Відповідачем. За порушення ж строку від 61 до 365 днів орган податкового контролю мав накласти штраф у розмірі 15% від суми ПДВ, а не 40°/о. Розрахунок штрафу, який мав бути застосований до ПрАТ «Підсереднє» органом податкового контролю, викладено у Додатку № 1 до цього позову, а загальна сума штрафу повинна була складати 407 308,87 грн.

Отже, зазначеними вище п.п. 89 та 90 Перехідних положень ПК України встановлені нові строки реєстрації податкових накладних у ЄРПН та штрафи за їх недотримання протягом всієї дії воєнного стану саме з 24.02.2022 та шести місяців після його припинення або скасування. Ці норми для визначення міри відповідальності платника податків мають застосовуватись до всіх фактів порушень строків реєстрації податкових накладних, викладених у камеральної перевірки № 22399/20-40-04-11- 04/00387134 від 24.07.2023.

Так, для подолання колізій у законодавстві між нормами однакової юридичної сили слід застосовувати напрацьований теорією та практикою підхід щодо надання переваги спеціальним нормам перед загальними, що зумовлено дією принципу lех specialis (спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого за розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lех specialis derogate generali, суть якого полягає в тому, що спеціальний закон у межах вирішення індивідуального спору скасовує (зупиняє) дію загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

Таким чином, застосовуючи за оскаржуваним повідомленням рішенням штраф у період воєнного стану за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, Відповідач мав керуватись саме нормами п.п. 89 та 90 Перехідних положень ПК України. Особливо це стосується податкової накладної № 37 від 21.02.2022, зареєстрованої 30.03.2023, тобто після набрання чинності 08.02.2023 Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (№ 2876-ІХ від 12.01.2023), яким введено у дію вищезазначені норми.

Окрім цього, відповідно до п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає суду підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 380/671/20.

Отже ГУ ДПС у Харківській області мало обов`язок застосувати штраф, передбачений п. 90 Перехідних положень ПК України за наявності очевидної колізії із застосуванням п. 120-1.1. ст. 120 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «Підсереднє» є підприємством, постраждалим від окупації військ російської федерації, та протягом 2022 року не мало можливості вирощувати сільськогосподарську продукцію. Як наслідок скрутного матеріального становища, підприємство змогло віднайти вільні кошти для поповнення електронного рахунку з метою подальшої реєстрації податкової накладної № 37 від 21.02.2022 на суму 2 529 520 грн. (штраф за якою складає понад 90% від загальної суми) тільки 30.03.2023, коли цю накладну й було зареєстровано у ЄРПН.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що при прийняті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Відповідач невірно визначив суму штрафу, який потрібно було накласти на Позивача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених протягом 2022 року, у зв`язку із чим це рішення підлягає скасування у повному обсязі.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вказує, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення - рішення № 0260210411 від 22.08.2023 про накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму 1 111 212,29 грн. як протиправне.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь Приватного акціонерного товариства "Підсереднє" (вул. Центральна, буд. 10,с-ще Підсереднє, Харківська обл., Куп`янський р-н, 62608, код ЄДРПОУ 00387134) сплачений судовий збір в розмірі 16668 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн.18 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.