Рішення

від 08.04.2024 по справі 520/3293/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 квітня 2024 року № 520/3293/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області (далі по тексту відповідач, УСЗН), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову від 16.01.2024 року №95 в призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області прийняти рішення про призначення позивачу компенсації, як особі, що надає соціальні послуги на непрофесійній основі;

- стягнути з відповідача понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою реалізації права особи, що потребує догляду, звернувся до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області.

Повідомленням від 16.01.2024 року № 95, відповідачем в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі - було відмовлено з тих підстав, що дідусь дружини позивача ОСОБА_2 , не є особою з числа членів родини оскільки, за переконанням видавника оскаржуваного документу, сімейний кодекс не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 09.02.2024 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 дійсно звернувся до Управління щодо призначення і виплати компенсації за догляд (за невиліковно хворою особою, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, шляхом направлення поштою пакету документів, а саме: заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_3 від 09.01.2024 року, заяви ОСОБА_3 про згоду отримувати соціальні послуги від 09.01.2024 року, Висновок форми №080-4/о КНП Первомайського центру первинної медико-санітарної допомоги № 659/106 від 28.12.2023 року про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 25.12.2023 року на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 ) за 3 квартал 2023 року, Довідка відділу обслуговування громадян № 16 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.01.2024 року № 55 щодо отримання пенсії за віком та неотримання надбавки на догляд, Довідка Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради Харківської області від 26.12.2023 року № 247, а також заява про виплату пенсій або грошових допомог з реквізитами для перерахування компенсації та копії паспортів, довідок про реєстрацію місця проживання, карток платників податків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Пакет документів надійшов до Управління 11.01.2024 року (вх. № 01-32/47 від 11.01.2024 року).

В документах надісланих до Управління ОСОБА_1 зовсім не було зазначено, чи перебуває він в родинних відносинах з ОСОБА_3 . Акцентує увагу, що визначальним є саме те, що особа має бути членом своєї сім`ї особі, якій призначається компенсація, спільно з нею проживати, бути пов`язаним спільним побутом, мати взаємні права та обов`язки. Отже, для визначення чи є особа членом сім`ї, має бути наявним не лише факт проживання, а й пов`язаність спільним побутом, взаємними правами та обов`язками. При цьому ОСОБА_1 зазначається лише факт спільного проживання з ОСОБА_3 , однак не підтверджує факт пов`язаності з ним спільним побутом, взаємними правами та обов`язками.

При розгляді наданих до Управління документів ОСОБА_1 та шляхом телефонної розмови було з`ясовано, що ОСОБА_3 є дідусем його дружини ОСОБА_2 . Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . В своїй заяві від 09.01.2024 року позивач вказує фактичне місце проживання перебування адресу місця реєстрації ОСОБА_3 , тобто АДРЕСА_2 . За вказаною адресою також зареєстрована та мешкає дружина заявника ОСОБА_2 . Позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження факту того, що він є членом сім`ї ОСОБА_3 , окрім факту спільного проживання.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 дійсно звернувся до Управління щодо призначення і виплати компенсації за догляд (за невиліковно хворою особою, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, шляхом направлення поштою пакету документів, а саме: заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_3 від 09.01.2024 року, заяви ОСОБА_3 про згоду отримувати соціальні послуги від 09.01.2024 року, Висновок форми №080-4/о КНП Первомайського центру первинної медико-санітарної допомоги № 659/106 від 28.12.2023 року про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 25.12.2023 року на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 ) за 3 квартал 2023 року, Довідка відділу обслуговування громадян № 16 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.01.2024 року № 55 щодо отримання пенсії за віком та неотримання надбавки на догляд, Довідка Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради Харківської області від 26.12.2023 року № 247, а також заява про виплату пенсій або грошових допомог з реквізитами для перерахування компенсації та копії паспортів, довідок про реєстрацію місця проживання, карток платників податків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Пакет документів надійшов до Управління 11.01.2024 року (вх. № 01-32/47 від 11.01.2024 року).

Повідомленням про відмову в призначенні компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі 16.01.2024 р.№ 95 (представник Управління у відзиві на позовну заяву зазначив, що помилково було вказано 16.01.2023 року, правильна дата 16.01.2024 року), позивачу з 01.01.2024 р. відмовлено в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Допомога призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сімейний кодекс не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Згідно з вищезазначеним дідусь Вашої дружини ОСОБА_2 не є особою з числа членів Вашої родини.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 №2671-VIII (далі - Закон №2671) визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У відповідності до пункту 17 статті 1 Закону №2671 соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини 6 статті 13 Закону №2671 фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю І групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з частиною 7 статті 13 Закону №2671 фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Серед основних принципів надання соціальних послуг, передбачених статтею 3 Закону №2671, зокрема, є принцип добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг.

Аналіз зазначених приписів законодавства свідчить про те, що виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, мають компенсаційний (заохочувальний характер) і не відносяться до соціальних гарантій.

На виконання Закону №2671 постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 (далі - Постанова №859) затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно допереліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306).

Пункт 2 Порядку 859 визначає категорії осіб, яким компенсація не призначається. Компенсація не призначається: 1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1цього Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи); 2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України Про психіатричну допомогу; 3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

Відповідно до п.3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Згідно п.5 Порядку № 859 до складу сім`ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації, включаються чоловік, дружина, діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім`ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. До складу сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, що звертається за призначенням компенсації, не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні, та непрацездатні особи.

Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно абз. 5 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 та від 23.04.2020 у справі №686/8440/16-ц.

Відповідно до абзаців 1,2 п.6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.

За змістом п.7 Порядку № 859 призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів: 1) у паперовій формі: заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заяви про згоду отримувати соціальні послуги; копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі); декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги; копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю); висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ; висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ; копіїмедичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ; копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена); копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників). Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуг.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Згідно п.14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим.

Суд зазначає, що відповідно до п. 14 Порядку № 859 для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею, складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями управління. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджена наказом Міністерства соціальної політики України 29 січня 2021 року № 37.

Виконавчий комітет Первомайської міської ради листом від 30.01.2024 №01-14/Т20 «Про складання акту обстеження» зазначив, що на заяву № 324-20 від 24.01.2024 щодо складання акту обстеження, за адресою: АДРЕСА_2 , надсилає довідку про фактичне місце проживання ОСОБА_1 .

Довідкою від 26.01.2024 р. №297 про фактичне місце проживання/не проживання громадян на території м. Первомайський підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно (ла)зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 12.09.2020 року.

В ході судового розгляду справи встановлено протиправність зроблених відповідачем висновків, що містяться у Повідомленні про відмову в призначенні компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі 16.01.2024 р.№ 95, що є достатнім для визнання протиправною відмови від 16.01.2024 року №95 в призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі.

При цьому всі інші доводи відповідача, вказані ним у відзиві на адміністративний позов не беруться судом до уваги, оскільки вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене, задоволенню підлягає вимога позивача про зобов`язання Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 компенсації, як особі, що надає соціальні послуги на непрофесійній основі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області від 16.01.2024 року №95 в призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області (4 мікрорайон, будинок 21, м. Первомайський, Лозівський район, Харківська область, 64102, код ЄДРПОУ 22685103) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 компенсації, як особі, що надає соціальні послуги на непрофесійній основі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області (4 мікрорайон, будинок 21, м. Первомайський, Лозівський район, Харківська область, 64102, код ЄДРПОУ 22685103).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08 квітня 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.