Рішення

від 20.11.2007 по справі 11/356

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

20.11.07                                                                                          

Справа№ 11/356

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання

Боржієвській Л.А.

По справі:

За позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

До відповідача

Приватного підприємства „Оберіг -Інвест”, м.Львів

Про

стягнення заборгованості на суму 5891,90грн.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2-предст.

Доручення № 169 від 19.11.2007року

Від відповідача

не з»явився

Стороні, яка бере участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду подано позовну заяву Приватного

підприємця ОСОБА_1 про стягнення із Приватного підприємства „Оберіг -Інвест”

5891,90грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2007року порушено провадження у

справі та призначено до розгляду на 20.11.2007року..

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Відповідач в судове засідання не з'явився хоча відповідно до ст. 64 ГПК

України був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового

засідання, вимог ухвали суду не виконав, документально обґрунтований відзив по

суті позовних вимог не представив.

Відповідно до ст. 75 ГПК суд вважає за можливе розглянути спір за

наявними матеріалами що містяться у справі, яких достатньо для вирішення спору

по суті.

Розглянувши документи і матеріали, подані стороною, заслухавши пояснення

представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються

позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

встановив наступне:

Відповідно до п. 1.1. Договору № 21-0 на перевезення вантажів

автомобільним транспортом від 01.11.2006 р. (надалі - Договір), укладеного між

сторонами Замовник (відповідач по справі) зобов'язався надавати для перевезення

вантажі, а Перевізник (позивач по справі) приймати їх, перевозити та виконувати

пов'язані з цим транспортно-експедиційні операції та послуги на умовах і в

строки, обумовлені цим договором.

Перевезення вантажів виконуються Перевізником лише на підставі заявок,

що подає Замовник за формою відповідно до додатка 1 не пізніше одного дня, що

передує дню перевезення (п.2.1. Договору).

 Відповідно до поданої

Відповідачем Заявки на перевезення вантажу № 1 від 06.11.2006 р. (Додаток до

договору № 21-0 від 01.11.2006 р.) Відповідач просив надати транспортні послуги

з перевезення м'яса яловичини в напівтушах в кількості 19 т за маршрутом: м.Львів

(Україна) - м/п Доманово - м. Мінськ (Республіка Білорусь). Вартість рейсу

становила 5050,00 грн.

Позивач зобов'язання виконав в повному

обсязі шляхом здійсненн перевезення транспортним засом (автомобіль Рено,

НОМЕР_1/НОМЕР_2).

Факт виконання зобов'язання

підтверджується відмітками на міжнародній товарно-транспортній накладній (СМК.)

А № 0021451 від 10.11.2006 р., а також Актом виконаних робіт від 22.11.2006 р.,

підписаним обома сторонами.

Відповідно до п.3.1. Договору розмір

плати за перевезення вантажів та інші операції й послуги, пов'язані з

перевезенням, і строки розрахунків визначаються сторонами в рахунку-фактурі, що

є невід'ємною частиною цього договору. П 11 Додатку до договору № 21-0 від

01.11.2006 р. передбачено, що оплата проводиться з р/р згідно оригінальних

документів.

22.11.2006 р. Відповідачу було

виставлено рахунок № 108 на суму 5050,00 грн. на оплату наданих послуг.

Однак, станом на 08.10.2007 р.

Відповідач коштів не сплатив і заборгованість становить 5050,00 грн.

З огляду на викладене, позивач

звернувся із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Суд вважає суму заборгованості

підтвердженою матеріалами справи та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 909 Цивільного

кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник)

зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до

пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу

(одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену

плату. Відповідно до ч.2 ст. 307 Господарського кодексу України, укладення

договору перевезення підтверджується складанням перевізного документа -

транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого

транспортними кодексами (статутами). Ці ж вимоги дублює ст. 307 Господарського

кодексу України. Згідно ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення

вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що

визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або

іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання

має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання

договору чи зміни умов його виконання.

Якщо строк (термін) виконання боржником

обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор

має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати

такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок

негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

(ч.2 ст. 530 ЦК України).

Оскільки, ні в договорі, ні в

рахунку-фактурі, ні в Додатку до договору конкретного строку для розрахунку не

було зазначено, то 15.03.2007 р. позивач звернувся до відповідача із

листом-вимогою про сплату коштів за перевезення. Відповідно до повідомлення про

вручення поштового відправлення, 22.03.2007 р. Відповідач отримав лист-вимогу.

Отже, починаючи з 30.03.2007 р., у Позивача є право вимоги оплати за надані

послуги, а у Відповідача зобов'язання їх оплатити.

Відповідно до п. 4.3. Договору при не

оплаті (несвоєчасній оплаті) виконаного Перевізником рейсу, Замовник сплачує

пеню в розмірі 0,5% від суми не оплати в день, однак відповідно до ст.2 Закону

України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/56 розмір пені не може перевищувати

подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 412,44грн.

Крім суми основної заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України за

порушення грошового зобов'язання відповідач відшкодовує збитки завдані

інфляцією та нарахування на прострочену суму у вигляді трьох відсотків річних.

Розмір річних становить 75,96грн., а інфляційні-353,50грн.

Загальна сума позову складає 5891,90грн.

Відповідач при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не

заперечив, доказів оплати не подав.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному

законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються  вимоги і заперечення сторін,

а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення

господарського спору (ст. 32 ГПК)

В даному випадку вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені

представленими суду матеріалами.

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його

вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України:

                     В И Р І Ш И В:

     Позов задоволити повністю.

Стягнути із Приватного підприємства „Оберіг -Інвест”, м.Львів, вул.

В.Великого, 71/55 (код ЄДРПОУ 32894141) на користь Приватного підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_3) 5050,00грн. основного боргу, 412,44грн. пені,

353,50грн.  інфляційних, 75,96грн.

річних, 102,00грн. державного мита та 118,00грн. вартості

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України

Суддя                                                                                            

Сало І.А.