Рішення

від 09.04.2024 по справі 520/4684/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 квітня 2024 року № 520/4684/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРГУС" (вул. Ак. Проскури, буд. 1,м. Харків, 61085, код ЄДРПОУ 22628517) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000072/2 від 26.01.2024р. і Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000087.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000072/2 від 26.01.2024р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000087 позивач вважає протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

Щодо оскарження рішення про коригування митної вартості N° UА807000/2023/000072/2 від 26.01.2024.

Так, 22.01.2024 року до митного поста «Барабашово» Харківської митниці ТОВ «НАРГУС» (код 22628517) була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація № UА807200/2024/001070 на товар: №1 « 1.Плівка поліпропіленова неорієнтована, прозора, для ламінації, недрукована, не пориста, не ламінована, не укріплена, без підкладки та не з`єднана з іншими матеріалами, не самоклейна (СРР)... код товару 3920202900», що надійшов на адресу ТОВ «НАРГУС». За зовнішньоекономічним контрактом з Sumer Plastik ve Kagit Sanayi Ticaret AS Mimar Sinan mah. Reyhanoglu cad.№ 91 Sultanbeyli, Turkey.

Суд вказує, що ст. 248 МКУ визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Згідно з ч.І ст. 53 МКУ з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме:

-декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

-зовнішньо- економічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

-рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

-якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтерджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

-ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

-якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 Верховний Суд дійшов висновку, що вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Суд також зазначає, що відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями ч.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема:

-упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

-у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 5!3 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

-у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що митниця зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до пункту 2 (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Згідно з пунктом пункту 2(b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Суд вказує, що стаття 17 Угоди передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.

З огляду на це, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялась.

Матеріалами справи підтверджено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №UА807200/2024/001070 від 22.01.2024, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807200/2024/001070 від 22.01.2024 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), в тому числі за кодом:

105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): Підстава: Перелік індикаторів ризику. Ідикатор: п.3.1.1 Опис такий, що не дозволяє класифікувати товар за заявленим кодом та/або однозначно ідентифікувати товар, його походження, характеристики, в т.ч. ті, що впливають на вартість товару Індикатор: 3.3.4. Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне

Таким чином, у Харківської митниці виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

Відповідно до ч.І ст.337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Так, згідно вищезазначених приписів, 22.01.2023 до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання) був направлений запит №66 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UА807200/2 024/001070 від 22.01.2024. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.

Суд зазначає, що відповідно до п.2.2 розділу 2 наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476), аналіз, виявлення та оцінка ризиків посадовою особою було здійснено шляхом, зокрема:

-перевіркою повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;

-перевіркою товаро- супровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларуються, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;

-перевіркою пов`язаності продавця ї покупця та чи вплинули їх взаємовідносини на ціну товарів, які подаються до митного оформлення;

-вивченням обставин продажу товарів між пов`язаними особами, якщо існують сумніви щодо прийнятності ціни оцінюваних товарів. При цьому необхідно розглянути відповідні аспекти операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організовують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну;

-перевіркою інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним: методом, до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу;

-перевіркою: наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну;

-перевіркою документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларуванні, витрат на транспортування;

-перевіркою документів, що містять відомості про вартість страхування (страхувальник, вигодонабувач, розмір страхового покриття, розмір витрат на страхування, наявність додаткового покритті, валюта);

-перевіркою включення/не включення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо);

-перевіркою наївності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів;

-перевіркою наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів;

-вивченням характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

-порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

-порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Враховуючи, що аналіз вищенаведених висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.08.2019 (справа №826/19400/15) дає підстави стверджувати, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключав можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено наступне:

1. У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС: товар №1 - 2,4 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості - 1,6739 дол. США/кг.

Це підтверджується доданими до матеріалів справи витягами з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, номерів митних декларацій, умов поставки, країни походження та ін.

Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, зробленого у постанові від 13.01.2021 по справі 805/2942/16-а, який зводиться до того, що спрацювання профілю ризику в системі АСАУР та встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС є достатньою підставою для витребування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, а ненадання декларантом жодного запитуваного документу за спірною поставкою на законну вимогу митниці є порушенням його обов`язку у розумінні частини третьої статті 53 МК України.

Матеріалами справи також підтверджено, що за результатами вивчення документів, поданих до митного оформлення були встановлені наступні обставини:

-наданий до митного оформлення прайс-лист від 27.12.2023 б/н є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "НАРГУС" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс- лист) це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;

-в інвойсі SYD2024000000015 зазначена додаткова угода №11 до Контракту від 25.12.2013 №8Р/15/2013, але її не надано до митного оформлення;

-в заявці від 15.01.2024 №26 зазначена вартість перевезення 145 000,00 грн. + «замитнення», в рахунку-фактурі від 26.01.2024 №ФН-26 та в довідці про транспортно- експедиторські витрати від 22.01.2024 №22/01/03 відсутня інформація щодо вартості замитнення.

Таким чином, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД №UА807200/2024/001070 від 22.01.2024. було виявлено, що ці документи не в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що вищевикладене обумовило наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивача, заявленої у №UА8072 00/2 024/001070 від 22.01.2024, наявність якого є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями частини 5 статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Судом встановлено, що 22.01.2024 та декларанта було повідомлено, що на виконання вимог стаття 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частиною З статті 53 МКУ, що підтверджено (принт-скріном повідомлення АСМО «Інспектор».

Також, було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вказаний запит митниці щодо подання додаткових документів, декларант 26.01.2024 надіслав листа та повідомив, що всі документи надано та інші документи надаватись не будуть.

Відповідно до вимог ч.5 ст.55 МК України була проведена процедура консультації (письмова) між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ч.З ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.І ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст.54 МК України встановлено, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів:

-у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України;

-відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.б ст.54 МК України);

-невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ (п.З ч.б ст.54 МК України).

Відповідно до ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МК України); використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МК України).

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином, обставини у виді розбіжностей в наданих до митного оформлення документах, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та розбіжність заявлених рівнів митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних товарів у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів виключали можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товарів.

Суд вказує на висновки Верховного Суду щодо нормативного регулювання подібних спірних правовідносин, викладений у постановах від 02.04.2019 по справі №826/14258/15 (адміністративне провадження №К/9901/23135/18), від 02.04.2019, по справі №815/4150/14 (адміністративне провадження №К/9901/3483/18), суть якого зводиться до того, що «Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу».

Відповідно до положень ч.З ст.57 МКУ митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України визначено, що у разі, коли митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях.

Отже, зважаючи на положення МКУ та зазначений висновок Верховного Суду, який, відповідно до частини 5 статті 242 КАСУ, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, саме на позивача покладається обов`язок доведення правильності визначення митної вартості свого товару, заявленої у ЕМД №UА807200/2024/001070 від 22.01.2024.

Враховуючи вищезазначене, Харківська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2023/000072/2 від 26.01.2024 за резервним методом відповідно до положень ст.64 МК України. При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено: товар №1 - 2,4 дол. США/кг., джерело ЕМД №UА100320/2024/400312 від 04.01.2024 (товар №1).

У справі № П/805/38/14 Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.11.2015 викладає наступне мотивування:

«Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. При визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів визначення митної вартості відповідає цілям та положенням статті 7 Угоди про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ) 1994 року.

Тобто, при застосуванні резервного методу допускається порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару.

Застосування резервного методу та визначення подібності товару з наявною інформацією митниці здійснюється виходячи з основного критерію - коду за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, дата митного оформлення, за яким здійснювалося порівняння, є наближеною до дати спірного митного оформлення. При визначенні митної вартості згідно з ціновою інформацією, яка наявна у митниці (станом на день здійснення митного оформлення), береться митна вартість подібного товару, митне оформлення якого збігається або є максимально наближеним до дати поточного (спірного) митного оформлення».

Судом також встановлено, що ТОВ «НАРГУС» при випуску товарів у вільний обіг за ЕМД №UА807200/2024/001420 від 26.01.2024 скористалась правом, передбаченим частиною 7 статті 55 МК України, а саме, товари було випущено з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених декларантом, та сумою митних платежів, обчислених митним органом.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд робить висновок, що Харківська митниця правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості та прийнято Рішення, чим не допущено можливі втрати Державного бюджету України у разі здійснення митного оформлення товару за митною вартістю, визначеною позивачем, у розмірі 105675,73 грн..

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів оформлене з додержанням вимог ч.2 ст.55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000072/2 від 26.01.2024р. та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000087, винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для його скасування відсутні.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для їх скасування відсутні.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРГУС" (вул. Ак. Проскури, буд. 1,м. Харків,61085, код ЄДРПОУ22628517) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.