Ухвала

від 08.04.2024 по справі 320/40757/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 квітня 2024 року м. Чернігів Справа № 320/40757/23

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ольга ТКАЧЕНКО перевіривши матеріали позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП №69139861 від 01.06.2023, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюк В.В. в порядку примусового виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/1715/19.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі-Закон №3674-VI).

Стаття 2 Закону №3674-VI передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких

Частиною 2 статті 4 Закон №3674-VI встановлено, що за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною-особою підприємцем до суду адміністративного позову немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позов зареєстровано у Київському окружному адміністративному суді 04.11.2023.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01.01.2023 2684,00 гривні.

Тобто, судовий збір за подання даного адміністративного позову повинен становити 2684,00 грн. Проте, позивачем не надано суду належного доказу, який свідчив би про сплату ним судового збору, у встановленому розмірі.

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 цього Кодексу, а тому вона відповідно до вимог частини 1 статі 169 Кодексу адміністративного судочинства України має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних вище недоліків.

При цьому, одночасно з поданням позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначив, що основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватись Фондом виключно для цілей, встановлених в статті 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Кошти Фонду для покриття витрат, пов`язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов`язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, можуть використовуватись виключно у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду. Зазначає, що на день подачі позову до суду загальна сума заборгованості Фонду перед Міністерством фінансів України та Національним банком України за позикою за рахунок Державного бюджету складає майже 70 млрд грн. З урахуванням наведеного, позивач просить відстрочити йому сплату судового збору.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 2 частини 1статті 3 Закону №3674-VI, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону №3674-VI встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні норми містяться і у частині 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити особі сплату судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення стороні сплати судового збору ні Закон №3674-VI, ніКодекс адміністративного судочинства України не передбачають.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на цільове призначення коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відсутність коштів на рахунку для сплати судового збору.

Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI та частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Приходячи до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача, суд вказує на ненадання останнім жодних доказів в його обґрунтування.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява має бути залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліку поданої позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО