Постанова

від 09.04.2024 по справі 645/5929/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 р. Справа № 645/5929/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.01.2024 (суддя Федорова О.В., бул. Б. Хмельницького, 32/38, м. Харків, 61099) по справі № 645/5929/23

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00011460 від 17.07.2023 року

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.01.2024 позов задоволено.

Скасовано постанову заступника начальника відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Криштоп Яніни Іванівни, серії АА № 00011460 від 17.07.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51000,00 грн. за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не вірно надано оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, не враховано, що факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП підтверджено належними та допустимими доказами, а саме фотографіями транспортного засобу та інформаційною карткою автоматичного пункту габаритно-вагового контролю щодо виявленого правопорушення, проте суд першої інстанції залишив поза увагою зазначені докази.

Вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо непоширення на позивача абз. 1, 2 п. 22.5 ПДР України з огляду на відсутність в останнього рішення військового командування, в інтересах якого здійснюється перевезення. Вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що зафіксований транспортний засіб здійснював перевезення вантажу для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення, в момент фіксації відповідного правопорушення.

Крім того, зазначає, що відповідно до договору №06/08-2 від 06.08.2022 автокран ZOOMLEONZТС800Н553 на час спірних правовідносин перебував в користуванні АТ «Південспецатоменергомонтаж», тоді як договір на будівництво фортифікаційних споруд від 01.06.2023 укладено між АТ «Трест Житлобуд -1» та Департаментом житлово - комунального господарства та паливно - енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації. При цьому, АТ «Південспецатоменергомонтаж», в розпорядженні якого знаходився даний транспортний засіб, не є стороною договору.

Просить врахувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі № 643/9201/23.

Позивач не подав відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 17.07.2023 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, ОСОБА_2 прийнято постанову серії АА № 00011460 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП (а.с. 15).

Відповідно до змісту вказаної постанови, 14.06.2023 о 8 год. 18 хв. за адресою М-03, км 534+863, Харківська область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу- автокран ZOOMLIONZTC800H553, д.н.з. НОМЕР_2 з перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 35.355% (13.435тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 38 тон., навантаження на здвоєнні здвоєні осі транспортного засобу на 19.7%(3.546 тон), при дозволеному максимальному навантажені на здвоєні осі 18 тон та відстані між осями 1.3 м до 1.8 м при неспарених колесах, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 15.043% (3.46 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєнні осі 23 тон та відстані між осями від 1.3м. до 1.8м при спарених колесах, загальної довжини транспортного засобу на 19.308%(2.317 м)при дозволеній максимальній фактичній довжині 12 м., загальної ширини транспортного засобу на 8.731% (0.227 м.) при дозволеній максимальній фактичній ширині 2.6 м. за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та на відповідальну особу ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000,00 грн..

Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач здійснював перевезення вантажу для забезпечення обороноздатності держави під час воєнного стану, тому відповідно до абз. 7 п.22.5 Правил дорожнього руху не підлягав притягненню до відповідальності.

З урахуванням наведеного, за висновками суду першої інстанції, спірна постанова прийнята відповідачем не в межах та не в спосіб, встановлений Конституцією України та законодавством.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування до великовагових та великогабаритних транспортних засобів відносяться транспортні засоби вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.

Положеннями п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси (для автомобільних доріг державного значення): вантажні автомобілі: трьохвісний автомобіль - 25 (26)* тон; навантаження на вісь: на здвоєні осі, якщо відстань між осями: від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни -19 тон.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Згідно з ч.2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (ч.1 ст. 247 КУпАП).

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що за змістом диспозиції норми ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, для визначення складу адміністративного правопорушення з`ясуванню та перевірці підлягає факт перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величини, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування.

Отже, дані вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу та фактичного навантаження на осі є визначальними для висновку про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 як відповідальна особа, 14.06.2023 допустив рух транспортний засіб автокран ZOOMLIONZTC800H553, д.н.з. НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України, а саме загальної маси та навантаження на здвоєні осі транспортного засобу, що підтверджується інформаційною карткою габаритно-вагового контролю, в якій зазначені відомості щодо показників зважування, в тому числі «weight-full» (фактична маса) та "groupload-2" (навантаження на здвоєні осі), які є більшими за допустимо встановлені, даними технічного засобу, яким здійснено контрольний вимір (а.с. 58).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підлягає притягненню до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки на нього поширюється дія абз. 7 п. 22.5 ПДР України, який діяв на час прийняття оскаржуваної постанови.

Так, відповідно до абз 7 п.22.5 ПДР України вимоги до габаритно-вагових норм не поширюються на транспортні засоби, які в період воєнного стану здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.

Судом першої інстанції встановлено, що на час винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 виконував обов`язки голови правління АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1»(код ЄДРПОУ01270285), на підставі протоколу Наглядової ради АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» № 0610/1 від 06.10.2022 року, відповідно до протоколу Наглядової ради № 2909/1 від 29.09.2023 призначений головою правління, що також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань.

01.06.2023 між Департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації (Замовник) та АТ «Трест Житлобуд-1» (Підрядник) укладено договір на будівництво фортифікаційних споруд у Харківській області, за умовами якого підрядник зобов`язався своїми силами за завданням Замовника (відомість обсягів робіт), що є невід`ємним додатком №1 до цього Договору, виконати роботу по об`єкту: «Будівництво фортифікаційних споруд у Харківській області». У відомості обсягів робіт визначено, які саме роботи та вироби, використовуються при будівництві фортифікаційних споруд та повинні бути доставлені на об`єкт будівництва (вогневі споруди, укриття мобільні бліндажі, плити, габіони, траншеї тощо) (а.с. 19-21).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1», виконуючим обов`язки голови якого є позивач (на час складення протоколу), під час дії військового стану виконувало завдання Харківської обласної військової адміністрації та за окремими розпорядженнями з логістичного забезпечення оперативного угрупування військ «Харків», військових частин та військових підрозділів дані обставини підтверджуються: копією договору на будівництво фортифікаційних споруд у Харківській області №240/23 від 01.06.2023 року, де в календарних графіках визначено період проведення робіт з будівництва фортифікаційних споруд.

Відповідно до Талону замовника 12ААГК № 410235 від 12.06.2023 року транспортний засіб ZOOMLIONZTC800H553, д.н.з. НОМЕР_2 був залучений на будівництві фортифікаційних споруд оборонного значення в м. Куп`янськ.

Крім того, на підтвердження виконання АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» завдання Харківської обласної військової адміністрації під час дії військового стану та за окремими розпорядженнями з логістичного забезпечення оперативного угрупування військ «Харків», військових частин та військових підрозділів, позивачем надано копію листа начальника Харківського гарнізону від 22.09.2023 року № 497, а також копію витягу з розпорядження з підтримки ОКП оперативного угрупування військ «Харків» №309дск/ОУВ від 05.06.2023, де зазначено в позиції 117 вказаний самохідний кран, що підтверджує про залучення його на будівництві фортифікаційних споруд.

Таким чином, фіксація факту про перевищення загальної маси транспортних засобів за матеріалами створеними системою за допомогою технічних засобів, відбулася під час дії воєнного стану. Транспортний засіб, що зафіксований в оскаржуваній постанові автокран ZOOMLIONZTC800H553, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснював перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Доводи апелянта про те, що на час прийняття спірної постанови, транспортний засіб -автокран ZOOMLIONZTC800H553, д.н.з. НОМЕР_2 перебував в користуванні перебував у користуванні АТ «Південспецатоменергомонтаж» колегія суддів оцінює критично, оскільки до адміністративної відповідальності відповідачем притягнуто саме посадову особу АТ «Трест Житлобуд-1», а не АТ «Південспецатоменергомонтаж».

Щодо доводів апелянта про невірну оцінку судом доказів по справі, відсутності підстав для звільнення позивача від відповідальності, оскільки рішення військової адміністрації не є рішенням військового командування колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Згідно пп. 7 п. 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512 (далі -Інструкція №512) під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з`ясовує наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідач при прийнятті спірної постанови не з`ясовував наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Посилання апелянта на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі № 643/9201/23 колегія суддів відхиляє, оскільки згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо неправомірності спірної постанови.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.01.2024 по справі № 645/5929/23 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий