Постанова

від 02.04.2024 по справі 340/5772/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5772/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року

у справі №340/5772/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВМ "ТРАНСАГРО"

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Державної податкової служби України

про скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року по справі № 340/5772/22 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ВМ «ТРАНСАГРО» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.09.2022 за №7361778/43931908. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.09.2022 за №7361779/43931908. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 03.09.2022, подану товариством з обмеженою відповідальністю ВМ «ТРАНСАГРО» датою її першого подання. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 01.09.2022, подану товариством з обмеженою відповідальністю ВМ «ТРАНСАГРО» датою її першого подання.

Представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 р. у справі № 340/5772/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВМ "ТРАНСАГРО" про ухвалення додаткового рішення - задоволено.

Вирішено питання про повернення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВМ "ТРАНСАГРО" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії.

Присуджено на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВМ «ТРАНСАГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі у сумі 5000,00 грн.

Присуджено на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВМ «ТРАНСАГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі у сумі 5000,00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі №340/5772/22, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що задоволена сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи, оскільки є велика кількість тотожних судових спорів, в яких заявлені та задоволені судом суми витрат на правничу допомогу є значно меншими.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, ч. 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано: договір про надання правової допомоги № 06/10 від 06.10.2021, додаткову угоду, рахунок-Акт на оплату № 4 від 07.12.2022 відповідно до якого витрати на оплату професійної правничої допомоги становлять 10000 грн, платіжне доручення № 4819 від 17.12.2021 та фільтровану випуску за період з 01.12.2022 по 31.01.2023, відповідно до якої проведено платіж за адвокатські послуги 20.12.2022.

Згідно до поданих документів позивачем отримано послуги з аналізу документів та підготовки позовної заяви до суду, загальною вартістю 10000 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Відповідач заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, вказує на необґрунтованість та завищення суми правничої допомоги.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що справа № 340/5772/23 є типовою, з великою кількістю судової практики з аналогічних спорів, а тому не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого заявлений та задоволений судом першої інстанції розмір правничої допомоги є завищеним, а доводи апеляційної скарги щодо співмірності заявлених та стягнутих витрат на правничу допомогу, є такими, що заслуговують на увагу.

В даному випадку, оцінивши складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, з огляду на подані документи, також враховуючи критерії розумності та співмірності заявленої суми фактично понесених витрат, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу з ГУ ДПС у Кіровоградській області в розмірі 2000 грн.

Судом першої інстанції не досліджено співмірності заявлених позивачем витрат та складністю справи, що призвело до невірного вирішення питання під час прийняття додаткового рішення у справі та відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для його скасування та прийняття нової постанови про часткове задоволення заяви.

Крім того, судова колегія враховує, що звернення позивача до суду обумовлено протиправними діями саме Комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та відмовила у реєстрації податкової накладної, що визнано протиправним та скасовано судом. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну накладну, і зазначене мотивовано метою відновлення прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду. ДПС України у даній справі будь яке рішення не приймала. З огляду на викладене, у контексті того, що стягнення витрат на правничу допомогу по суті є стимулюванням суб`єкта владних повноважень при прийнятті останнім рішень, покладення на ДПС України обов`язку по відшкодуванню витрат на правничу допомогу, є недоцільним.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - задовольнити частково.

Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі №340/5772/22 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення заяви.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВМ «ТРАНСАГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі у сумі 2000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко