Постанова

від 09.04.2024 по справі 340/1064/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1064/22(суддя Кравчук О.В., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №340/1064/22 за позовом ОСОБА_1 до Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08 лютого 2022 року звернувся до суду з позовом до Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області згідно з яким просить:

- визнати рішення сесії Мар`янівської сільської ради від 23 грудня 2021 року №440-14 яким відмовлено в наданні дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ протиправним;

- зобов`язати Мар`янівську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позов обґрунтовано тим, що рішення відповідача №440-14 суперечить обставинам справи, оскільки до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 3523181200:02:000:9505 позивачем було додано і нотаріально посвідчену заяву землекористувача про надання згоди на вилучення земельних ділянок із масиву земельної ділянки за кадастровим номером 3523181200:02:000:9505.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправним та скасував пункт 14 рішення тридцятої сесії восьмого скликання Мар`янівської сільської ради від 23 грудня 2021 року №440, яким відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позову - відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта, натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Зазначені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.05.2020 у справі №802/1539/17-а, від 16.07.2020 року у справі №802/1447/17-а, від 23.10.2020 у справі № 802/1535/17-а. Таким чином, пункт 14 рішення відповідача "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" ОСОБА_1 винесене на підставі частини 6 статті 118 ЗК не ґрунтується на вимогах закону, а тому його слід визнати протиправним та скасувати. Також, суд зазначив, що враховуючи те, що позивач звернувся із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка сформована, а її подальше формування (поділ чи об`єднання) здійснюється не на підставі проекту землеустрою, а за технічною документацією та беручи до уваги, що законодавець чітко визначив порядок для отримання дозволу на розроблення технічної документації, тому позовна вимога про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 3523181200:02:000:9505, яка знаходиться на території Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, задоволенню не підлягає.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач в супереч ч.6 ст. 118 ЗК України не надав разом із клопотанням погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки, на підставі якого відповідач міг би встановити справжність волевиявлення землекористувача. Зазначає про те, що право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 на момент прийняття рішення відповідачем не припинено, а тому відповідач не мав законних підстав для надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в силу приписів ст. 116, ст. 118 ЗК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , через представника за довіреністю ОСОБА_3 , звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, розташованої на території Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області із земель комунальної форми власності. До заяви позивач додав: копію паспорту та ідентифікаційного коду; копію згоди землекористувача; викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки; копію посвідчення учасника бойових дій; копію довіреності (а.с.8).

Так, згідно з доданою до клопотання нотаріально посвідченою заявою від 01.10.2021 року, ОСОБА_2 як орендар земельної ділянки 3523181200:02:000:9505, дає згоду на вилучення на користь ряду осіб, в т.ч. і позивача, земельної ділянки в розмірі 2,0 га із масиву земельної ділянки загальною площею 15,2411 га, кадастровий номер 3523181200:02:000:9505, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Великовисківська сільська рада, власником якої є Мар`янівська сільська рада (а.с.6).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, підтверджено, що земельна ділянка загальною площею 15.2411 га, кадастровий номер 3523181200:02:000:9505, за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Великовисківська сільська рада, перебуває в користуванні на умовах договору оренди земельної ділянки від 07.12.2012 б/н. гр. ОСОБА_2 , строком дії до 27.02.2024 року. Власником цієї земельної ділянки є Мар`янівська сільська рада (а.с.64).

Рішенням тридцятої сесії восьмого скликання Мар`янівської сільської ради від 23 грудня 2021 року прийнято рішення №440 (пункт 14), яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з тим, що до заяви не додано погодження землекористувача, що передбачено частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України (а.с.34-36). Законність та обґрунтованість пункт 14 вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з частинами першою та другою статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною п?ятою статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно із частинами шостою, сьомою статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Частинами дев?ятою та десятою статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

За правилами статті 25 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Із аналізу вищенаведених норм випливає, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків формування їх шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження матеріалами справи, позивач, звертаючись до відповідача з клопотанням просив надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 3523181200:02:000:9505, яка знаходиться на території Мар`янівської сільської ради.

Тобто, за рахунок вже сформованої земельної ділянки за кадастровим номером 3523181200:02:000:9505, якій присвоєно кадастровий номер.

Крім того, земельна ділянка перебуває в користуванні (знаходиться в оренді) ОСОБА_2 , що підтверджується договором оренди від 07 грудня 2012 року та не заперечується сторонами.

Згідно з положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, є відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на цій частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок) або ж поділ раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Таким чином, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Зазначені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.05.2020 у справі №802/1539/17-а, від 16.07.2020 року у справі №802/1447/17-а, від 23.10.2020 у справі № 802/1535/17-а.

Як вбачається із змісту рішення №440, а саме пункту 14 цього рішення позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з тим, що до заяви не додано погодження землекористувача, що передбачено частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України (а.с.34-36).

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України до клопотання, зокрема, додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було додано до клопотання нотаріально посвідчену заяву від 01.10.2021 року, ОСОБА_2 як орендара земельної ділянки 3523181200:02:000:9505, згідно з якою останній дає згоду на вилучення на користь, зокрема і позивача земельної ділянки в розмірі 2,0 га із масиву земельної ділянки загальною площею 15,2411 га, кадастровий номер 3523181200:02:000:9505, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Великовисківська сільська рада, власником якої є Мар`янівська сільська рада (а.с.6).

Проте, відповідач приймаючи рішення №440 не надав будь-яку оцінку вищезазначеній заяві, а лише обмежився формулюванням щодо не додавання до клопотання позивачем «погодження користувача», що свідчить про формальний підхід відповідача з прийняття оскаржуваного рішення, а тому таке рішення не відповідає принципу обґрунтованості та свідчить про прийняття його без урахування усіх обставин справи, як наслідок оскаржуваний пункт рішення №440 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №340/1064/22 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 09 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва