Ухвала від 08.04.2024 по справі 404/10991/23

Справа № 404/10991/23

Номер провадження 1-кс/404/1197/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року м. Кропивницький

Слідчий суддяКіровського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши усудовому засіданніклопотання слідчого СВ ВП №2 Кропивницького РУП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні №42023120040000082 від 29.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з начальником Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, про проведення тимчасового доступу до інформації та вилучення належним чином завірених копій документів, які перебувають у володінні НОМЕР_1 , пункт пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Дослідивши клопотання, додані до нього документи, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, зважаючи на реальну загрозу зміни або знищення вищевказаної інформації, вважаю можливим відповідно до ч.2 ст.163 КПК України розглянути клопотання за відсутності представника особи, у володінні якої знаходяться речі та документи, так як слідчим наведені обґрунтовані ризики можливої зміни чи знищення речей та документів до яких планується отримати тимчасовий доступ.

Враховуючи такі обставини, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України розгляд клопотання проведено за відсутності учасників процесу та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що за версією сторони обвинувачення з матеріалів УСБУ в Кіровоградській області за №61/24/429/нт від 14.06.2023, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що службовими особами КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код НОМЕР_2 ) укладено договір №8 від 24.02.2023 з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код НОМЕР_3 ) щодо закупівлі стаціонарного генератора (концентратора) кисню ATASAM OXLIFE OXL-150 вартістю 2975750 грн., хоча відповідно до даних відкритих джерел інформації вартість стаціонарних генераторів кисню із аналогічними характеристиками складає 1800000 грн. Вищевказане може свідчити про безпідставну розтрату майна в умовах воєнного стану у зв`язку із завищенням вартості обладнання кисневого генератора придбаного службовими особами КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на суму близько 1000000 грн., чим було завдано збитків місцевому бюджету на вказану суму.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, з наступних підстав.

Друге відділення Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню за ч. 4 ст. 191 КК України.

За версією сторони обвинувачення, способом заволодіння є завищення вартості обладнання кисневого генератора.

Разом з цим у клопотанні відсутні реальні обставини, а насамперед реалістичні докази заявленого способу та самої події заволодіння, тобто неможливо зробити висновок яке саме кримінальне правопорушення було вчинено. До матеріалів клопотання долучений:

Рапорт оперативного уповноваженого та прокурора, у будь-якому випадку, не можна вважати допустимим доказом показань з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження (ч. 7 ст. 97 КПК України). Рапорт є формою ділового мовлення між представниками правоохоронних органів, а не джерелом доказів, отже не створює юридичних наслідків під час оцінки доказів, незалежно від методології проведення оцінювання: поза розумного сумніву чи обґрунтованості підозри. Рапорт є завідомо недопустимим доказом, на який не можна послатись при доказуванні. Рапорт працівника правоохоронного органу не може слугувати однозначним доказом винуватості особи, про що 20 лютого 2024 року зазначав Верховний Суд по справі 524/4668/17.

Договір прозакупівлю №АТА-0020211126,укладений міжтурецькою компанією « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за типовою формою затвердженою додатком до Закону України «Про публічні закупівлі», який містить уніфіковані істотні умови укладання і виконання угод, які однаково діють по всій території України, щодо всіх суб`єктів закупівель та надання послуг. За таких умов посилання слідчого на типовий договір не містить достовірних доказів на підтвердження ознак вчинення злочину.

Тотожний правовий висновок поширюється на зміст додатку до договору, яким визначений перелік товарів та послуг необхідних до виконання за цим договором. Надмірно формальне посилання слідчого на дані документи не свідчить про наявність ознак будь якого злочину.

Крім того у наданих матеріалах відсутній договір на який посилається слідчий для обґрунтування свого клопотання, а саме договір №8 від 24.02.2023 року укладений між КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Усі без винятку копії поданих господарських документів розцінюються як типовий доказ законної господарської діяльності підприємства чи установи, та не свідчить про вчинення будь-якого кримінального правопорушення.

Положеннями ст. ст. 2 та 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно дост. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Частина 1 ст. 159 КПК України встановлює, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно ст. 160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

На підставі ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

При цьому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 164 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено, серед іншого, розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і оригінали або копії документів, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом.

Всупереч вимог ч. 5 ст. 160 КПК України, слідчий не зазначив конкретні обставини, і не долучив докази на підтвердження ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України). У поданому клопотанні слідчий не врахував того, що відомості, які містяться в зазначених у клопотанні документах, як самі по собі, так і в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення події кримінального правопорушення, обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, для належної кваліфікації скоєного кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази.

Таким чином, у вказаному кримінальному провадженні слідчий не долучив докази що підтверджують наявність ознак обґрунтованої підозри настання самої події вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Подані до клопотання додатки містять типові документи, що є невідємною складовою кожної цивільно-правової угоди отже, їх недостатньо для використання в якості доказу як підставу для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема, тимчасового доступу до речей і документів.

В порушення вимог ч. 5. ст. 163 КПК України, слідчий звернувся з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів без доведення стороною кримінального провадження наявності достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Слідчий подав клопотання без перевірки наявних в матеріалах справи документів на допустимість та належність доказів, достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, оскільки клопотання про доступ не містить інформації про дослідження будь-яких доказів, що свідчить про порушення представниками сторони обвинувачення вимог ч. 1 ст. 94 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), яка згідно положень ч.5 ст. 9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України, термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Крім того, склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, є матеріальним. Кримінальне правопорушення є завершеним з моменту заволодіння грошовими коштами. Загальна юридична невизначеність у чому полягає завищення вартості обладнання кисневого генератора та невизначеність розміру шкоди переконує в тому, що представники сторони обвинувачення не довели наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Окрім того клопотання заявлено всупереч п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки не було доведено, що тимчасовий доступ до документів та виїмка їх оригіналів може виконати будь-яке завдання, для виконання якого звернулися з клопотанням про тимчасовий доступ.

Клопотання суперечить ч. 4 ст. 132 КПК України, оскільки не містить оцінку можливості без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Незважаючи на положення ст. 160 КПК України в клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів не вказано значення речей і документів, доступ до яких він просив отримати, для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також не було обґрунтовано можливість використання як доказів відомостей, що містяться в документах у цьому кримінальному провадженні.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора. В порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, було застосовано захід забезпечення кримінального провадження за відсутності доведення того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.

Представники сторони обвинувачення не довели і не долучили докази про те, що заявлені до вилученння документи, стосуються факту вчинення будь-якого кримінального правопорушення.

Необхідно використовувати практику застосування оцінки доказів, висловлену Верховним Судомпо справі№ 991/722/21від 21листопада 2023року,коли представники сторони обвинувачення своїми діями створили та/або сприяли створенню обставин, через які дослідження доказів стало недоступним для слідчого судді. Слідчий замовчує чи приховує докази висловлених ним припущень. Зазначену протиправну бездіяльність представників сторони обвинувачення неможливо компенсувати. Своїми діями слідчий створив невигідне становище для слідчого судді, коли виключена можливість захисту прав сторін та учасників кримінального провадження, зокрема: держави, замовника, виконавця. Цей принцип має застосовуватися,mutatis mutandis, до інших ситуацій, коли сторона через ті чи інші обставини обмежується у використанні можливостей для з`ясування важливих обставин справи. Наслідки поведінки сторони, яка своїми діями унеможливила або значно ускладнила дослідження важливих доказів, має тлумачитися на користь протилежної сторони, щоб не заохочувати сторону до використання таких прийомів.

Таким чином, у вказаному кримінальному провадженні не встановлено обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а, отже, і обґрунтованість підозри. Клопотання містить загальні формулювання, без прив`язки до конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, а, отже, не можуть слугувати підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема, тимчасового доступу до речей і документів.

Враховуючи вищевикладене,клопотання слідчогоСВ ВП№2Кропивницького РУПГУ Національноїполіції вКіровоградській області ОСОБА_3 погодженез начальникомБобринецького відділуЗнам`янської окружноїпрокуратури ОСОБА_4 ,про тимчасовийдоступ доречей тадокументів,у кримінальномупровадженні №42023120040000082від 29.06.2023року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.191КК України задоволенню не підлягає.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що рішення про відмову у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів не перешкоджає повторному зверненню з клопотанням відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160,163, 164, 165, 166, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені клопотання слідчого СВ ВП №2 Кропивницького РУП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погодженого з начальником Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні №42023120040000082 від 29.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1