Рішення

від 09.04.2024 по справі 473/1500/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/1500/24

РІШЕННЯ

іменем України

"09" квітня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Матвійця Ю.П., заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, у якій вказувала, що з 2012 року по 07 вересня 2019 року вона постійно проживала зі своїм колишнім свекром ОСОБА_2 однією сім`єю, доглядала та лікувала його, піклувалася про нього.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який за життя заповів заявниці належну йому земельну ділянку, помер.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли квартира АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 1,0 га, розташована в межах території Трикратівської сільської ради, призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №4822085000:19:000:0178.

ОСОБА_1 , як спадкоємиця, прийнявши спадщину шляхом постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час її відкриття, звернулася до Другої Вознесенської державної нотаріальної контори з приводу посвідчення своїх спадкових прав. Проте нотаріус відмовила заявниці у вчиненні відповідної нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила про встановлення факту її постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факт її проживання однією сім`єю зі спадкодавцем в судовому порядку, вказуючи на те, що можливість встановлення таких фактів в адміністративному чи іншому порядку на час розгляду справи втрачена, що фактично позбавляє її права на спадкування.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свою заяву підтримала.

Представник заінтересованої особи Олександрівської селищної ради Вознесенського району в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Оскільки матеріали містять всі необхідні для вирішення справи інформацію та докази, а тому суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника заінтересованої особи.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що з 20 січня 2012 року по 07 вересня 2019 року ОСОБА_1 постійно проживала зі своїм колишнім свекром ОСОБА_2 однією сім`єю, доглядала та лікувала його, піклувалася про нього.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який за життя заповів заявниці належну йому земельну ділянку, помер.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли квартира АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 1,0 га, розташована в межах території Трикратівської сільської ради, призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №4822085000:19:000:0178.

ОСОБА_1 , як спадкоємиця, прийнявши спадщину шляхом постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час її відкриття, звернулася до Другої Вознесенської державної нотаріальної контори з приводу посвідчення своїх спадкових прав. Проте нотаріус відмовила заявниці у вчиненні відповідної нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема, згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. 21 постанови при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги може належати жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.

Факт постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та проживання однією сім`єю зі спадкодавцем повністю підтвердився дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно яких у січні 2012 року ОСОБА_1 забрала свого колишнього свекра ОСОБА_2 до будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , що було обумовлено смертю дружини та погіршенням стану здоров`я останнього. З цього часу ОСОБА_2 постійно проживав з заявницею до його смерті, ОСОБА_1 забезпечувала його харчуванням, лікуванням, здійснювала догляд за ним, після його смерті поховала його власними силами. Інших близьких родичів у ОСОБА_2 немає;

- копією довідки Олександрівської селищної ради Вознесенського району від 01 лютого 2024 року, вих. №434, згідно якої ОСОБА_2 дійсно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проте з 20 січня 2012 року по день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частково - копією заповіту від 11 червня 2019 року, реєстр. №1-32, згідно якого ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,0 га, розташовану в межах території Трикратівської сільської ради, призначену для ведення особистого селянського господарства.

Встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та проживання однією сім`єю зі спадкодавцем в адміністративному чи іншому порядку на час розгляду справи неможливе, внаслідок чого остання позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину.

Під час розгляду справи не встановлено наявності спору про право.

Враховуючи встановлені судом обставини, заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 293, 315-316, 318-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Олександрівська селищнарада Вознесенськогорайону Миколаївськоїобласті,про встановленняфакту постійногопроживання зіспадкодавцем начас відкриттяспадщини тафакту проживанняоднією сім`єюзі спадкодавцем задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженки м.Миколаєва, разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ус.Трикрати Вознесенськогорайону Миколаївськоїобласті,однією сім`єюз 20січня 2012року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Миколаєва, постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ус.Трикрати Вознесенськогорайону Миколаївськоїобласті,на часвідкриття післянього спадщини.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Вуїв