Постанова

від 08.04.2024 по справі 400/12947/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/12947/21

Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,

повний текст судового рішення

складено 08.11.2023, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Осіпова Ю.В.,судді Скрипченка В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеропорт « 7 Небо» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеропорт « 7 Небо» (далі позивач, ТОВ «Аеропорт « 7 Небо») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач, ГУ ДПС), в якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ від 09.12.2021 року №2186-П.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не містить посилання на будь-які повідомлення/інформацію про порушення позивачем законодавства, чи інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки позивача.

Спірний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Аеропорт « 7 Небо», зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в податковому органі.

09.12.2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області видано наказ №2186-П «Про проведення фактичної перевірки», яким вирішено провести з 14.12.2021 фактичну перевірку ТОВ «Аеропорт « 7 Небо» за місцем здійснення діяльності.

10.12.2021 року ГУ ДПС у Миколаївської області видало Направлення на перевірку №2956/14-29-09-02-10 та №2957/14-29-09-02-10.

09.12.2021 року до місця здійснення діяльності позивача прибули співробітники ГУ ДПС у Миколаївській області з метою проведення фактичної перевірки пред`явивши касиру спірний наказ №2186-П від 09.12.2021 року підстава для перевірки пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України «Про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Аеропорт « 7 Небо».

Посадовими особами касиру були пред`явлені документи, що посвідчують особи посадових осіб Головного управління ДПС у Миколаївській області, а також копія наказу про проведення фактичної перевірки, направлення на перевірку, який ознайомився з вказаними документами, та відмовився розписатися у зазначених документах, у зв`язку з чим було складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки від 14.12.2021 року №1887/14-29-09-02/ НОМЕР_1 .

Позивач, вважаючи, що контролюючим органом сформовано спірний наказ всупереч вимогам чинного законодавства, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства та наявність інформації в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. Податковий орган не конкретизує суть порушення.

Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки визначено положеннями пункту 75.1 статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

За приписами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, міститься визначення, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

В основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункти 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, за змістом якої: фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно матеріалів справи, 09.12.2021 року в.о. начальника ГУ ДПС у Миколаївській області видано наказ №2186-П «Про проведення фактичної перевірки» ТОВ «Аеропорт « 7 Небо» за місцем здійснення діяльності: вул.Польова, буд.18, с-ле Кам`яний міст, Первомайський район, Миколаївська обл., тривалістю 10 діб.

У наказі зазначено, що він виданий з метою здійснення контролю за дотриманням платника податків законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання підакцизних товарів.

У постановах від 10.04.2020 року (справа №815/1978/18), 07.11.2019 року (справа №140/391/19), від 05.11.2018 року (справа №803/988/17), від 22.05.2018 року (справа №810/1394/16), Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України щодо визначення цієї підстави фактичної перевірки кореспондується з нормами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (з наступними змінами і доповненнями).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.05.2023 року у справі №500/5559/21.

Судова колегія зауважує, що в наказі від 09.12.2021 року №2186-п підстава проведення перевірки, відповідно до вичерпного переліку підстав, з яких може проводитися фактична перевірка, встановленого нормами пункту 80.2 статті 80 ПК України, не зазначена.

Формулювання підстав перевірки в зазначеному наказі не дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Колегія суддів зауважує, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Отже, враховуючи викладене, Головне управління ДПС у Миколаївській області не дотрималося вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко