Постанова

від 27.03.2024 по справі 420/25558/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25558/23

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

повний текст судового рішення

складено 14.11.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі Пальоній І.М.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі ДСНС) та просив:

визнати протиправним та скасувати наказ ДСНС від 25.08.2023 року №363 Про накладання дисциплінарного стягнення, позбавлення премії ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ ДСНС від 25.08.2023 року №364 Про дострокове розірвання контракту і звільнення зі служби цивільного захисту ОСОБА_1 ;

поновити ОСОБА_1 , пiдполковника служби цивiльного захисту, на посаді головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Херсонського районного управління Головного управління ДСНС України у Херсонській області з 25.08.2023 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що його дії кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. Однак, на думку позивача, складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та те, що особа вживала алкогольні напої в неробочий час, не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби. Ці факти є лише фіксуванням певних обставин та подій, які за відсутності відповідного рішення суду не доводять його вину, тому не можуть розцінюватись як порушення позивачем службової дисципліни та скоєння дисциплінарного проступку. Жодних інших дій протиправної поведінки відповідач не наводить, не конкретизує в яких саме діях позивача виразилося порушення чинного спеціального законодавства України, а лише цитує положення Дисциплінарного статуту, Присяги та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту в ДСНС з 16.08.1999 року, обіймав посаду головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Херсонського районного управління ДСНС.

10.03.2021 року з позивачем укладено контракт про проходження служби цивільного захисту №60/21, який набрав чинності 03.04.2021 року, строком на 10 років.

13.08.2023 року о 15:50 біля будинку 4 корпус 2 по вулиці 49 Херсонської гвардійської дивізії в м.Херсоні співробітниками поліції був зупинений автотранспортний засіб марки PEUGEOT, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Херсонського районного управління ДСНС, який мав очевидні ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Відносно останнього 13.08.2023 року о 16:20 працівниками поліції складено протокол серії ААД №141564 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

З метою з`ясування обставин, причин і умов скоєння правопорушення підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 , у відповідності до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 05.05.2015 року №515 та Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 року №1068-VI, видано наказ від 16.08.2023 року №746 «Про проведення службового розслідування та призначення комісії для його проведення», яким наказано провести службове розслідування за інформацією про порушення службової дисципліни підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 (а.с. 86-87).

24.08.2023 року за результатами службового розслідування був складений висновок, який затверджено начальником ДСНС 24.08.2023 року (а.с. 88-92).

Висновком службового розслідування встановлено, зокрема, таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.08.2023 з 09 до 12 години перебував на робочому місці в Херсонському районному управлінні ДСНС за адресою: місто Херсон, вулиця Івана Богуна, 80. На службі алкогольні напої не вживав.

Після 12 до 14 години він на власному автотранспортному засобі PEUGEOT, державний номер НОМЕР_1 , проїхав в мікрорайон Таврійський. Близько 14 години розпочав вживати алкогольні напої, випивши 500 мл. горілки.

З 15:49:19 до 15:49:40, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автотранспортним засобом, рухаючись по вулиці 49 Херсонської Гвардійської дивізії. Біля будинку № 4 корпус 2 був зупинений співробітниками поліції, які виявили у ОСОБА_1 явні ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився. О 16:20 годин відносно ОСОБА_1 співробітникам поліції складено протокол про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене, комісія зі службового розслідування дійшла висновку, що інформація, викладена в рапорті начальника Херсонського районного управління ДСНС полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 від 14.08.2023 року, про порушення позивачем службової дисципліни знайшла своє підтвердження.

Крім того, у висновку зазначено, що ОСОБА_1 порушені обов`язки, визначені пунктом 2.2 посадової інструкції, затвердженої 12.12.2022 заступником начальника - начальником відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Херсонського районного управління ДСНС полковником служби цивільного захисту ОСОБА_3 , а саме: сумлінно виконувати покладені на нього обов`язки та завдання; дотримуватись норм законодавства та при необхідності відстоювати принципи верховенства права та законності у своїй діяльності; не допускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам ДСНС, негативно вплинути на репутацію посадової особи; дотримуватись вимог Дисциплінарного статуту органів і підрозділів цивільного захисту.

На підставі вищевикладеного, комісією із службового розслідування вирішено визнати таким, що мав місце факт грубого порушення службової дисципліни головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Херсонського районного управління ДСНС підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 , що виразилося у вчиненні дій, що полягають в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту (абзац 11 ст.58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту).

Висновком службового розслідування запропоновано начальнику ДСНС застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність (пункт 5 ст.68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту).

Наказом ДСНС від 25.08.2023 року №363 «Про накладення дисциплінарного стягнення, позбавлення премії», за грубий дисциплінарний проступок, передбачений абз.11 ст.58 Дисциплінарного статуту, а саме: вчинення інших дій або бездіяльність, що полягає в грубому порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконання службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісності з подальшим проходженням служби цивільного захисту, на головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Херсонського районного управління ДСНС підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 наказано накласти дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту. Також, вказаним наказом позбавлено позивача премії в повному обсязі за серпень 2023 року (а.с. 39-40).

Наказом ДСНС №364 від 25.08.2023 року «Про дострокове розірвання контракту і звільнення із служби цивільного захисту» було реалізовано дисциплінарний наказ від 25.08.2023 року №363 та розірвано контракт про проходження служби цивільного захисту з ОСОБА_1 , звільнено зі служби цивільного захисту, виключено з кадрів та усіх видів забезпечення ДСНС 25 серпня 2023 року на підставі пп.8 п.176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2013 року №593 (а.с. 37-38).

Вважаючи зазначені накази відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчинив дії, що суперечать інтересам служби, чим порушив обов`язки передбачені пунктом 31 Положення, що є достатньою підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та виключає можливість застосування до нього менш сурового покарання.

Суд також зазначив, що проступок, який вчинив позивач, на думку суду, є істотним порушенням не тільки службової дисципліни, але і безпеки дорожнього руху, адже транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і нехтування водієм основоположними правилами, зокрема, щодо заборони керування в стані алкогольного сп`яніння, є категорично неприпустимим, а тому відповідач за наслідками службового розслідування правомірно зробив висновок про наявність у діях позивача вчинків, які є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби цивільного захисту.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч.1 ст.101 КЦЗ України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно ч.2 ст.101 КЦЗ України, порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 101 КЦЗ України передбачено, що на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Відповідно до ст.108 КЦЗ України, громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту:

"Я, громадянин України (прізвище, ім`я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.

Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту.

Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров`я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій.

Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України".

Постановою КМУ від 11.07.2013 року №593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту (далі за текстом - Положення № 593).

Відповідно до пункту 3 Положення №593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Згідно пункту 45 Положення №593, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Відповідно до пункту 29 Положення №593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Згідно пункту 31 Положення №593, особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; зупинити членство в політичних партіях, організаціях чи рухах на період проходження служби цивільного захисту; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; щороку проходити комплексний медичний огляд, а у разі потреби - цільовий медичний огляд, психофізіологічне обстеження і тестування. У разі прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість, призначення на іншу посаду за станом здоров`я або надання відпустки у зв`язку з хворобою - проходити медичну комісію за місцем медичного обліку; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо); повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Пунктом 32 Положення №593 визначено, що за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність згідно із законом.

Законом України «Про дисциплінарний статут служби цивільного захисту» від 05.03.2009 №1068-VI затверджено Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Статтею 1 Статуту передбачено, що службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Відповідно до статті 2 Статуту, службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга).

Статтею 3 Статуту передбачено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, серед іншого: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій.

Згідно статті 6 Статуту, порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

За зразкове виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (стаття 7 Статуту).

Згідно статті 8 Статуту, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Відповідно до статті 57 Статуту, дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Згідно абз.11 статті 58 Статуту, грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Відповідно до статті 68 Статуту, на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з висновком службового розслідування від 24.08.2023 комісією встановлено, що ОСОБА_1 13.08.2023 року близько 14 години розпочав вживати алкогольні напої, з 15:49:19 до 15:49:40, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автотранспортним засобом, був зупинений співробітниками поліції, якими у нього були виявлені очевидні ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння позивач відмовився. О 16:20 відносно ОСОБА_1 співробітникам поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Факт вживання алкогольних напоїв у вказані вище час та дату позивач не заперечував та підтвердив це у судовому засіданні 09.11.2023 року. При цьому, позивач заперечував факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння, пояснюючи суду, що він лише сів за кермо після вживання алкогольних напоїв 13.08.2023 року.

Натомість досліджений судом відеозапис з боді-камер патрульних поліцейських, які зупинили позивача, вбачається, що патрульний автомобіль рухався позаду автомобіля позивача PEUGEOT, державний номер НОМЕР_1 , і поліцейські зупинили останній. Відеозапис (часовий проміжок з 00:55:30 год. до 00:56:00) повністю підтверджує, що зупинений поліцейськими був саме вищевказаний автомобіль, за кермом якого перебував позивач. Державний номер автомобіля також чітко видно на відеозапису, що спростовує твердження позивача, що він не керував автомобілем і поліцейські його не зупиняли.

Більш того, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.01.2024 року по справі №766/3812/23, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

При цьому, листами ДСНС України від 06.07.2023 року №28-12586/287 та від 26.07.2023 року №28-13940/287 були визначені конкретні завдання щодо проведення профілактичних заходів та притягнення порушників до суворої дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення зі служби, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (а.с.77, 78).

Колегія суддів також враховує, що ОСОБА_1 був неодноразово попереджений керівництвом Херсонського районного управління про категоричну заборону зловживання спиртними напоями, про недопущення порушень правил дорожнього руху, зокрема керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, про невідворотність дисциплінарного стягнення у вигляді «звільнення зі служби» у випадку допущення грубого дисциплінарного проступку, що підтверджено відомістю від 28.07.2023 року та від 09.08.2023 року (а.с. 82, 84).

Таким чином, проходження служби цивільного захисту, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Посилання апелянта на те, що на момент винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення він не мав діючих дисциплінарних стягнень, що вказує на протиправність наказу, застосування до нього найсуворішого стягнення, не нівелюють вчинений ним дисциплінарний проступок, який є грубим порушенням службової дисципліни.

Позивач вчинив дії, що суперечать інтересам служби, чим порушив обов`язки передбачені пунктом 31 Положення, що є достатньою підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та виключає можливість застосування до нього менш сурового покарання.

Як вірно зазначив суд 1-ї інстанції, вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, нівелює попередні заслуги позивача, оскільки дискредитує не лише особу рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а й державну службу України з надзвичайних ситуацій в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, особливо під час дії в країні воєнного стану, коли в будь-який час позивач може бути викликаний на службу та залучений до виконання невідкладних завдань з ліквідації аварій чи пожеж.

На переконання апеляційного суду, проступок, який вчинив позивач, є істотним порушенням не тільки службової дисципліни, але і безпеки дорожнього руху, адже транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і нехтування водієм основоположними правилами, зокрема, щодо заборони керування в стані алкогольного сп`яніння, є категорично неприпустимим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що відповідач за наслідками службового розслідування правомірно зробив висновок про наявність у діях позивача вчинків, які є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби цивільного захисту.

Тобто, відповідач врахував тяжкість проступку позивача, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків, рівень кваліфікації, та дійшов обґрунтованого висновку про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби цивільного захисту.

Резюмуючи усе вище викладене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст постанови складено: 08.04.2024 року

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук