Вирок

від 19.05.2009 по справі 1-413/09

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№1-413/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Тельнікової І.Г.

при секретарі Семенець Н.В.,

з участю прокурора Юрко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лубни Полтавської області , гр. України, із неповною середньою освітою, неодруженої, яка має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 , непрацюючої , зареєстрованої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.2, 357 ч.3 КК України;

встановив:

10 квітня 2008 року приблизно о 19 год. підсудна ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа , відносно якої матеріали кримінальної справи виділено в окреме провадження , перебуваючи у дворі буд..АДРЕСА_2 в м. Києві, спілкувалися і вживали спиртні напої . ОСОБА_2 звернула увагу на мобільний телефон "Нокіа 2610" , який належав ОСОБА_3 та знаходився у нього в руці. У ОСОБА_2 виник умисел на заволодіння вказаним телефоном, про що вона розповіла невстановленій слідством особі і вони розробили план, за яким під приводом послухати музику, ОСОБА_2 повинна була попросити мобільний телефон у ОСОБА_3 , а потім передати його невстановленій особі . Реалізуючи свої наміри , ОСОБА_2 під надуманим приводом взяла у ОСОБА_3 мобільний телефон "Нокіа 2610" вартістю 100 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв"язку "Київстар" вартістю 25 грн. на рахунку якої було 5 грн. та передала невстановленій особі, що помітив ОСОБА_3 і став вимагати повернення мобільного телефону йому. Розуміючи, що їх наміри викриті потерпілим , злочинні дії не припинили . ОСОБА_2 , діючи узгоджено з особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, застосувавши до ОСОБА_3 насильство, що не є небезпечним для життя і здоров"я , що виразилося у тому, що невстановлена слідством особа бризнула в очі ОСОБА_3 газовим балончиком , завдавши фізичного болю. В цей же час ОСОБА_2 відкрито вихопила з рук ОСОБА_3 гаманець вартістю 50 грн., в якому знаходилися гроші в сумі 10 грн., пластикова картка "Приватбанку", яка не представляє матеріальної цінності. Обшукавши кишені потерпілого, ОСОБА_2 відкрито викрала паспорт громадянина України , свідоцтво про народження та довідку про надання ідентифікаційного коду на ім"я ОСОБА_3, які не представляють матеріальної цінності.

За попередньою змовою з невстановленою слідством особою ОСОБА_2 відкрито викрала чуже майно, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 190 грн., з місця вчинення злочину скрилися і викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Допитана у судовому засіданні, підсудна ОСОБА_2 повністю визнала пред"явлене їй обвинувачення , у своїх показаннях суду підтвердила обставини вчинення злочину з невстановленою слідством особою, щиро розкаялася у вчиненому.

У своїх показаннях підсудна не заперечувала спричинення матеріальної шкоди потерпілому та викрадення документів. Показала, що після заволодіння мобільним телефоном, невстановлена слідством особа на ім"я "ОСОБА_4" віддав сім-картку ОСОБА_5 , телефон залишив собі. У подальшому працівники міліції вилучили у неї і ОСОБА_5 документи і сім-картку, що належать потерпілому.

Крім визнання своєї винності самою підсудною , винність її у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується показаннями допитаного в суді потерпілого ОСОБА_3 про те. що після прогулянки і спільного вживання спиртних напоїв, перебуваючи у дворі будинку на вул..Трьохсвятительській в м. Києві він дав послухати музику з мобільного телефона ОСОБА_2 , а потім побачив, що вона віддала телефон хлопцю на ім"я "ОСОБА_4" . На його вимогу повернути телефон, "ОСОБА_4" бризнув йому в очі балончиком , очі почали сльозитися і він достав з кишені серветку разом з гаманцем .ОСОБА_2 вихопила гаманець, обшукала кишені, забрала паспорт, в якому лежали свідоцтво про народження і довідка про ідентифікаційний код . З місця вчинення злочину ОСОБА_2 і ОСОБА_4 зникли . У подальшому йому повернули документи і сім-картку з мобільного телефона .

Як вбачається із протоколу огляду і вилучення від 11 квітня 2008 року ( а.с.25) у ОСОБА_2 вилучено паспорт, свідоцтво про народження і довідку про присвоєння ідентифікаційного коду на ім"я ОСОБА_3

Розпискою потерпілого ОСОБА_3 про отримання на зберігання сім-картки "Київстар". документів на його ім"я підтверджується повернення потерпілому частини викраденого майна.

Аналіз і оцінка досліджених судом доказів , свідчить про доведеність винності підсудної у вчиненні за попередньою змовою групою осіб відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого, що правильно кваліфіковано за ст. 186 ч.2 КК України .

Суд вважає доведеною винність підсудної ОСОБА_2 у незаконному будь-яким способом заволодінні паспортом та іншим важливим особистим документом, кваліфікація її дій за ч.3 ст.357 КК України правильна.

Обираючи підсудній вид і міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу підсудної, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаялася у вчиненому , має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 , викрадене майно, що перебувало у ОСОБА_2 вона добровільно повернула .

Суд визнає пом"якшуючими обставинами щире каяття підсудної, повернення потерпілому викраденого майна, наявність малолітньої дитини . Приймаючи до уваги молодий вік підсудної , наявність декількох обставин, що пом"якшують покарання , враховуючи , що злочин ОСОБА_2 вчинено вперше, позитивні характеристики , ставлення до скоєного , суд вважає можливим призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі , встановленої в санкції ст.186 ч.2 КК України. За ч.3 ст. 357 КК України суд призначає покарання у виді штрафу. Інші види покарань не можуть бути застосовані , оскільки підсудна має сина 2006 року .

Керуючись ст.ст. 323. 324 КПК України, суд

засудив:

визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочинів , передбачених ст. ст. 186 ч.2 , 357 ч.3 КК України і призначити їй покарання :

за ст.186 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України - 1(один) рік два місяці позбавлення волі;

за ст. 357 ч.3 КК України - штраф в доход держави в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн. На підставі ст. 70, 72 КК України призначені покарання за сукупністю злочинів виконувати самостійно.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обчислювати ОСОБА_1 з дня затримання 12 квітня 2008 року .

Речові докази сім-картку, паспорт, свідоцтво про народження довідка про ідентифікаційний код, що передані на зберігання потерпілому - вважати повернутими власнику.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити засудженій ОСОБА_1 без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Державного департаменту з питань виконання покарань .

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва в 15-денний строк через Шевченківський районний суд м. Києва .