Рішення

від 01.04.2024 по справі 497/3011/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.04.2024

Справа № 497/3011/23

Провадження № 2/497/195/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2023 року представник позивача - ОСОБА_3 , яка здійснює свої повноваження на підставі електронного ордеру серії ВН №131465 від 20.12.2023 року (а.с.21), звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому представник посилається на те, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини, відповідно до свідоцтва про народження. 19.12.2013 року між сторонами було розірвано шлюб та син залишився проживати з матір`ю. Також у 2013 році за заявою позивача з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина, але відповідач аліменти не сплачує, дитиною не цікавиться, вихованням та утриманням дитини не займається, з дитиною не проживає та не турбується про його життя та здоров`я, матеріальної допомоги на дитину не надає. Спільний син проживає разом з позивачем і знаходиться на її утриманні та вихованні. Відповідач не виконує свої батьківські обов`язки, передбачені законом та моральними засадами суспільства, він самоусунувся від будь-якого спілкування з дитиною, її виховання та утримання, тому для захисту прав та інтересів дитини представник позивача звертається до суду з ціми позовними вимогами.

Ухвалою судді від 25.12.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання. В подальшому ухвалою суду від 04.03.2024 року підготовче провадження було закрите та справу призначено до судового розгляду.

Сторони у судове засідання не з`явилися про час, дату та місце розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Представник позивача - адвокат Сахарова Н.М. надала до суду 04.03.2024 року заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, позовні вимоги підтримала (а.с.38).

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/, та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Василівської сільської ради Болградського району Одеської області - сільський голова Бойчев П., 15.02.2024 року надіслав до суду висновок органу опіки та рішення виконавчого комітету про його затвердження, а також в супровідному листі просив справу розглядати без участі представника органу опіки (а.с.34), окрім цього надав листа 11.03.2024 в якому знову просив розглянути справу у відсутності представника органу опіки (а.с.47).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, яка передбачає підстави позбавлення батьківських прав, зазначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневою сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.7) його батьками є ОСОБА_2 , відповідач по справі, та ОСОБА_5 , позивач по справі.

Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був розірваний 19.12.2013 року, що підтверджується заочним рішенням Болградського районного суду Одеської області по цивільній справі № 497/3386/13-ц, провадження № 2/497/1031/13, яке набрало законної сили 19.01.2014 року (а.с.8-9). Також цім рішенням з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 06 грудня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

В подальшому ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на " ОСОБА_6 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 28 червня 2022 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису №761 від 28.06.2022 року.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після розлучення дитина залишилася проживати з матір`ю та знаходиться на повному її утриманні і вихованні, що підтверджується:

- інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 20.12.2023 року про відсутність відкритого виконавчого провадження відносно ОСОБА_2 (а.с.10);

- характеристикою Каракуртського закладу дошкільної освіти «Казка» відповідно до якої ОСОБА_4 відвідував заклад з серпня 2010 року по вересень 2011 року, при цьому саме мати приймала участь у всіх заходах закладу, в той час як батько у вихованні дитини участі не брав;

- характеристикою Одеської загальноосвітньої школи №22 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області відповідно до якої ОСОБА_9 навчався у 9-Г класі цього закладу та батьки приділяють належну увагу вихованню та навчанню сина (а.с.13);

- актом обстеження умов проживання від 27.09.2023 року проведеного працівниками виконавчого комітету Василівської сільської ради та старостою с.Каракурт, відповідно до якого син ОСОБА_4 , 2007 року народження проживає з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у дітей є окрема кімната, яка мебльована, створено умови для творчого розвитку та навчання, в будинку чисто, є всі необхідні умови для проживання (а.с.15);

- довідкою старости с.Каракурт Василівської сільської ради Жечевої О. вих.№230 від 27.09.2023 року про склад сім`ї позивача (а.с.14).

Судом встановлено, що батько сином не цікавиться, вихованням та його утриманням не займається, з дитиною не проживає, не турбується про життя та здоров`я сина, матеріально не допомагає.

Отже, своїми діями, відповідач свідомо порушує свої зобов`язання закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст. 180 Сімейного Кодексу України.

В принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 вищеназваного Закону вказано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.

Відповідно до ст. 164 СК України батьківські права тривають до повноліття дитини, позбавлення батьківських прав після його настання закон не допускає.

Тобто, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцять років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Отже, умовами застосування такої міри відповідальності як позбавлення батьківських прав є: 1) здійснення батьком (матір`ю) правопорушення, передбаченого ст. 164 СК; 2) наявність вини в діях батька (матері); 3) батько (мати) володіють повною цивільною дієздатністю; 4) дитина не досягла повноліття. Зазначені умови для позбавлення батьківських прав мають існувати одночасно.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Відповідно до ст. 165 СК України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач, свідомо не виконує своїх обов`язків відносно сина.

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 - ухиляння від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що судом було достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що перешкод у спілкуванні з дитиною йому ніхто не чинив і не чинить.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах неповнолітньої дитини, суд вважає можливим задовольнити позов і позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ст. 168 СК України «Мати, батьки, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат

Керуючись положенням ст.ст.2,81,263-265,280,352,354 ЦПК України; п. 2 ч.1 ст.164, ст.ст.165, 166, 180, 181 СК України; ст.ст.8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402; ч.2 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 27 вересня 1991 року; принципу №6 Декларації «Про права дитини», проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; Постановою №3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Красні Окни Одеської області, батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі вимог ч.6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца