Рішення

від 02.04.2024 по справі 522/10643/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10643/23

Провадження №2/523/118/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"02" квітня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання: Орлова В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 522/10643/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 20.11.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб за актовим записом № 1286. Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 523/4023/19 від 18.10.2019 року, шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано.

Малолітня дитина ОСОБА_4 проживає з позивачем, дитина знаходиться на його повному утриманні. З кінця 2021 року, відповідачка не спілкується з сином, не телефонує, не вітає на свята. ОСОБА_2 покладених на неї обов`язків не виконує, не приймає жодної педагогічної, матеріальної та будь-якої іншої участі у вихованні сина.

Оскільки, відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виховання свого сина, не приймає жодної участі в житті дитини, не турбується про її фізичний та духовний розвиток, не виявляє інтересу до внутрішнього світу, та в цілому не виконує свої батьківськи обов`язки по догляду за дитиною, всю турботу про дитину позивач несе самостійно, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини.

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження від 28.08.2023 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22.02.2024 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Однак, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує, та просить суд проводити розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за вказаною адресою відсутня, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подала. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи за відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради - Тормоса Т. у судове засідання не з`явилась. Однак, надала суду заяву, в якій не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

По справі встановлено, що 20.11.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб за актовим записом № 1286, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 20.11.2012 року.

Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 25.12.2012 року.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 523/4023/19 від 18.10.2019 року, шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищезазначеного рішення.

Судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_4 проживає з позивачем та знаходиться на його повному утриманні. Дана обставина відповідачем спростована не була.

І. Висновок суду щодо позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина.

З наявного в матеріалах справи висновку органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-05-8/83вх від 29.01.2024 року, орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також вищевказаним висновком встановлено, що відповідно до характеристики Одеського ліцею № 49 Одеської міської ради від 12.04.2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в даному закладі з першого класу. ОСОБА_5 з початку навчання мав певні проблеми з мовленням, увагою, пам`яттю, самоконтролем та самоорганізацією. В подальшому, відбувався певний прогрес. Важливу роль у цьому відіграє постійна підтримка з боку тата та бабусі, з якими проживає дитина. За характером хлопчик добрий, емоційний, але дуже імпульсивний. ОСОБА_5 прагне спілкуватися та грати з дітьми, але іноді діє агресивно. При цьому, бесіди і роз`яснення з боку вчителя та батька дають певні результати і корегують його поведінку. За час навчання ОСОБА_5 , мати, ОСОБА_2 жодного разу не з`являлася у ліцеї, не цікавилася успіхами та досягненнями сина. Батько, бабуся та дідусь придідяють достатньо уваги вихованню хлопчика, підтримують його, розвивають. Завжди підтримують зв`язок з класним керівником.

Малолітній ОСОБА_4 в своїй заяві від 04.12.2023 року, зазначив, що проживає з батьком. Йому дуже добре з батьком, він купує багато іграшок. Вони разом грають в комп`ютер та роблять уроки, на вулиці разом грають в футбол. Мати ОСОБА_5 не бачив два роки.

Відповідно до копії паспорт громадянина України старого зразка Серії НОМЕР_3 виданого Суворовським РВОМУГУ МВС України в Одеській області від 13.02.2009 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Співробітники ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , надали характеристику, в якій зазначили, що він виховує сина самостійно, без дружини. Працює зварювальником багато років. Зарекомендував себе як кваліфікований, відповідальний, дисциплінований працівник. Користується авторитетом серед колег, ввічливий та підтримує дружні стосунки з оточуючими. Веде тверезий спосіб життя, чесний, порядний, завжди надає допомогу співробітникам.

ОСОБА_9 , яка є сусдікою ОСОБА_1 зазначила, що останній проживає разом із сином, мамою і татом. За час спілкування показав себе дуже добримбатьком. Займається вихованням сина, грається з ним на ігровому майданчику. ОСОБА_5 дуже вихований хлопчик, завжди охайний. Мати ОСОБА_5 з ними не проживає, хлопчиком не займається, сусідка її жодного разу не бачила.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , друзі ОСОБА_1 , в своїй заяві характеризують ОСОБА_12 з позитивної сторони. Зазначають, що він виховує сина самостійно. Мати не займається дитиною, ніколи не цікавиться досягненнями сина.

Так, 10.11.2023 року спеціалістами органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради обстежено умови проживання родини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт. Під час обстеження з`ясовано, що квартира складається з 3-х кімнат, батьком створено необхідні умови для проживання та повноцінного розвитку дитини. У дитини є окрема кімната: ліжко, шафа, стіл для навчання, комп`ютер, канцелярське приладдя, в наявності одяг та взуття по сезону відповідного віку.

Відповідно до інформації Центру соціальних служб Одеської міської ради № 04/01-3749 від 14.11.2023 року, фахівцями із соціальної роботи відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Пересипському районі здійснено вихід 10.11.2023 року для проведення оцінки потреб сім`ї/особи родини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт оцінки потреб сім`ї. Батько здатний виконувати батьківські обов`язки щодо виховання та догляду за дитиною.

З метою об`єктивного та всебічного розгляду порушеного питання, органом опіки та піклування - Пересипською районною адміністрацією Одеської міської ради на адресу ОСОБА_2 від 26.10.2023 року, направлений лист з проханням надіслати на адресу органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради засобами поштового або електронного зв`язку інформацію, яка б підтверджувала її участь у вихованні та утриманні дитини.

Так, 15.11.2023 року спеціалістами органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради було проведено телефонну бесіду з ОСОБА_2 . Вона повідомила, що за адресою: АДРЕСА_3 не проживає. Зараз вона проживає за межами міста, де саме не повідомила.

ОСОБА_2 засобами електронного зв`язку надала заяву про те, що проти позбавлення її батьківських прав. Написала, що наразі не має можливості допомагати сину, так як знаходиться у декретній відпустці з двома дітьми, одному з яких треба оформлювати інвалідність. Повідомила, що зараз проживає не в м. Одеса і навідувати сина не може.

Відповідно до рішення Суворовського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 523/10968/21 від 22.06.2022 року, ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з інформацією № 16000/24.23-18 від 30.11.2023 року, виданої Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі, за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що актовий запис про шлюб № 1380 від 02.11.2022 року, складений Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ім`я ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Відповідно до інформації ДУ «Одеській слідчий ізолятор» № 5/6-20713 від 14.11.2023 року, ОСОБА_2 , 1991 року народження, в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» раніше не утримувалась, станом на 13.11.2023 року не утримується.

Окрім того, від ОСОБА_2 на адресу органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради жодної інформації, яка б підтверджувала її участь у вихованні та утриманні дитини не надходило.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно принципів, закріплених ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно приписів ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено, виходячи з наданих суду доказів.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 142 СК України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Так, Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Під час розгляду даної справи суд дійшов обґрунтованого висновку, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно, воно має законну мету у розумінні пункту 2 статті 8 Конвенції.

Статтею 9 Конвенції про права дитини встановлено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

При цьому, встановленні під час розгляду даної справи обставини переконують суд у тому, що відповідач ОСОБА_2 взагалі не має бажання виконувати батьківські функції щодо свого малолітнього сина. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, зазначені обставини дають суду обґрунтовані підстави для переконання, що через тривалий час окремого проживання між відповідачем та дитиною втрачено родинні зв`язки та розуміння їх вікових психологічних особливостей. Мати дитиною не цікавиться, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до дитини, що розцінюється судом як свідоме нехтування своїми обов`язками.

Крім того, така поведінка батька суперечить принципам Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 (принцип 6), в якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Вказані принципи відповідач, як мати, нехтує, оскільки ухиляється від виконання своїх обов`язків батьків по вихованню малолітнього сина.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач тривалий час ухилялась від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не займається її вихованням, не піклується, матеріально не забезпечує, під час розгляду справи не проявила інтересу до стану її здоров`я, не цікавиться фізичним, моральним і духовним розвитком малолітнього сина, а тому суд вважає, що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до приписів ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання, однак, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

ІІ. Висновок суду щодо позовної вимоги про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А тому, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до переконання, що заявлений позивачем розмір аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини відповідає вимогам закону, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 191 ч. 1 аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Керуючись ст.ст. 164, 166, 170, 182, 183 СК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 81, 141, 247, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 червня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, місцезнаходження: 65111, м. Одеса, пр-т. Добровольського, 106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2024 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер