Постанова
від 26.03.2024 по справі 162/1034/23
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 162/1034/23 пров. № А/857/2968/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Глушка І.В., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Гладкої С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 24 січня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №162/1034/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Любешівський відділ державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови (головуючий суддя першої інстанції Глинянчук В.Д., час ухвалення 09.45 год., місце ухвалення смт Любешів, дата складання повного тексту 24.01.2024),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Любешівського районного суду Волинської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Любешівський відділ державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнати протиправною та скасувати постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ВН №08 6від 02 червня 2023року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Також позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду. У відповідному клопотанні позивач вказував, що про оскаржувану постанову він дізнався 05 грудня 2023 року, отримавши від державного виконавця доступ до виконавчого провадження через автоматизовану систему виконавчого провадження.

Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 24 січня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду від 24.01.2024 року є такою, що прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Суть доволів апелянта зволиться до того, що законом встановлено, що суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому, в обох випадках - як до, так і після відкриття провадження в справі застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду з позовом має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого строку.

Як і до відкриття провадження у справі, такі і після відкриття провадження реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої з пропуском строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку, закріпивши у ч. 3 ст. 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

В контексті обставин цієї справи, передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та які були визнані судом неповажними.

Вважає, що судом було порушено зазначені вище норми процесуального права та не враховано відповідні висновки Верховного Суд, не надано можливості йому надати додаткові аргументи та докази про поважність причин пропуску або ж взагалі скористатися правом подати заяву з наведенням інших причини поважності пропуску строку звернення до суду.

З урахуванням наведеного просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронного листа позивачу та третій особі та повідомлення про вручення судової повістки відповідачу.

Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ухвалою суду від 15 грудня 2023 року причини пропуску строку звернення до суду визнано поважними та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

У письмових поясненнях, які надійшли до суду 20 грудня 2023 року, третя особа Любешівський відділ державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернув увагу, що викладені позивачем обставини як підстави поважності пропуску строку звернення до суду не відповідають дійсності. Головним державним виконавцем Гриневич А.М. 17 липня 2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 72281510 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 червня 2023 року за частиною другою статті 210 КУпАП. Постанова про відкриття виконавчого провадження із супровідним листом за № 7003 від 17 липня 2023 року та виклик державного виконавця за № 7005 від 17 липня 2023 року були направлені боржнику поштою. ОСОБА_2 отримав вказані документи 03 серпня 2023 року, що стверджено копією підтвердження АТ «Укрпошта» про вручення рекомендованого листа № 0600033477314.

Суд першої інстанції позовну заяву залишив без розгляду з тих підстав, що висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, оскільки з 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 знав про відкриття виконавчого провадження щодо нього та про наявність постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 серії ВН № 086 від 02 червня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, яку він оскаржив лише 05 грудня 2023 року.

Проте, апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки такі не відповідають нормам процесуального права і фактичним обставинам справи, з оглядок на наступне.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

Аналогічні правила КАС України розповсюджує й під час перегляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях.

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11.02.2021 у справі №140/2046/19, від 10.06.2020 у справі №620/1715/19, від 23.09.2020 у справі №640/5645/19, від 03.12.2020 у справі №817/660/18, від 17.03.2021 у справі №160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 20.04.2021 у справі №640/17351/19, від 14.07.2022 у справі №380/10649/21, від 09.06.2022 у справі №160/15960/20, від 05.05.2022 у справі №420/6134/21.

Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження у цій справі, є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Суд зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Ухвалою від 15.12.2023 суд першої інстанції відкрив провадження у справі. У цій ухвалі судом зазначено, що визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом.

Проте, у подальшому, отримавши пояснення третьої особи у справі, судом було залишено позовну заяву без розгляду.

Водночас, наведені у поясненні обставини позивачу відомі не були та судом не була надана позивачу можливість вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та які були визнані судом неповажними та відповідно подати заяву про поновлення пропущеного строку.

Отже, оскільки обов`язковою умовою для застосування частини третьої статті 123 КАС України є залишення позовної заяви без руху за правилами частини першої цієї ж статті, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної без розгляду передчасними.

У рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду дійшов передчасного висновку.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Таким чином, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 320 КАС України.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 24 січня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №162/1034/23 скасувати та справу направити для продовження розгляду до суд першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. В. Глушко С. М. КузьмичПовне судове рішення складено 05.04.2024

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.03.2024
Оприлюднено11.04.2024
Номер документу118243586
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Судовий реєстр по справі —162/1034/23

Рішення від 18.07.2024

Адміністративне

Любешівський районний суд Волинської області

Глинянчук В. Д.

Ухвала від 05.06.2024

Адміністративне

Любешівський районний суд Волинської області

Глинянчук В. Д.

Ухвала від 20.05.2024

Адміністративне

Любешівський районний суд Волинської області

Глинянчук В. Д.

Постанова від 26.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Матковська Зоряна Мирославівна

Ухвала від 06.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Матковська Зоряна Мирославівна

Ухвала від 06.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Матковська Зоряна Мирославівна

Ухвала від 06.02.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Матковська Зоряна Мирославівна

Ухвала від 24.01.2024

Адміністративне

Любешівський районний суд Волинської області

Глинянчук В. Д.

Ухвала від 15.12.2023

Адміністративне

Любешівський районний суд Волинської області

Глинянчук В. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні