Постанова

від 26.03.2024 по справі 161/12231/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 161/12231/23 пров. № А/857/25894/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Гладкій С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2023 року у справі №161/12231/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови (головуючий суддя першої інстанції Ковтуненко В.В., час ухвалення 10:11 год., місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту 07.12.2023),-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Василюк І.М. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови. Просить суд скасувати як незаконну та необґрунтовану постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №744280 від 09 липня 2023 року, якою позивача притягнуто до відповідальності та застосовано стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 190,00 гривень.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2023 року позов задоволено. Постанову інспектора взводу №1 роти №4 батальйону УПП у Волинській області Черевка Романа Олександровича серії БАБ №744280 від 09 липня 2023 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 1 190 гривень визнати протиправною та скасовано. Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 536,80 гривень.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема апелянт вказує на те, що Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери», (далі - Постанова КМУ від 11.11.2009 №1200) на продані транспортні засоби, що перебували в користуванні і підлягають першій державній реєстрації в Україні, та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, суб`єкти господарювання, доставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС, видають покупцеві примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб`єкта господарювання і скріпленого печаткою (за її наявності), акт огляду реалізованого транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, та копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, Об`єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу.

У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером крім акта приймання- передачі підприємства-виробника покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

Апелянт зазначає, що в даному випадку у водія, ОСОБА_1 , на підтвердження її слів не було договору купівлі-продажу транспортного засобу, акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, сертифікату відповідності, розрахункового документа, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, а отже не можливо встановити належність номерного знаку « НОМЕР_1 » саме транспортному засобу SKODA ROOMSTER.

Також, звертає увагу суду, що номерний знак «Транзит» видається виключно на проданий транспортний засіб.

Також зазначає, що відеозаписом з нагрудного відеореєстратора інспектора підтверджується вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 та ч. 10 ст. 121 КУпАП.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовну відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлені про дату судового засідання на офіційну електронну адресу, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи (ч.5 ст. 286 КАС України).

З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 09 липня 2023 року інспектором взводу № 1 роти № 4 БУПП у Волинській області ДПП Черевком Романом Олександровичем винесено постанову серії БАБ № 744280, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121, ч. 10 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі статті 36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1 190,00 гривень.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, що ОСОБА_1 , 09 липня 2023 року о 20.50 годині в місті Луцьку, по вулиці Задворецькій, керуючи транспортним засобом «Шкода», номерний знак НОМЕР_1 , перевозила пасажирів, які не були пристебнуті ременем пасивної безпеки, перевозила дітей зростом до 145 см без використання дитячих утримуючих систем, та керувала транспортним засобом, з номерним знаком, який не належить даному ТЗ, чим скоїла адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121, ч. 10 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачами не надано до суду жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121, ч. 10 ст. 121 КУпАП.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУПАП.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Як слідує, з доданого до матеріалів справи нагрудного відеозапису поліцейського, при огляді документів водій ОСОБА_1 для підтвердження належності номерних знаків надала поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів, доручення та митну декларацію.

Колегія суддів зазначає, що вищевказані документи не можуть бути підтвердженням належності номерних знаків саме даному автомобілю.

Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009р. №1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» на продані транспортні засоби, що перебували в користуванні і підлягають першій державній реєстрації в Україні, та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, суб`єкти господарювання, поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС, видають покупцеві примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб`єкта господарювання і скріпленого печаткою (за її наявності), акт огляду реалізованого транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, та копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб`єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу.

У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером крім акта приймання-передачі підприємства-виробника покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

Відповідно до п. 31 Постанови КМУ від 11.11.2009 №1200, розрахунки за продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводяться в готівковій та/або безготівковій формі. Споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Відповідно до п. 34 Постанови КМУ від 11.11.2009 №1200 у разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, суб`єкт господарювання видає споживачеві копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб`єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу.

На проданий транспортний засіб продавець зобов`язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак «Транзит», який зазначається в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі.

При перевірці у позивача, були відсутні договір купівлі-продажу транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, а отже не можливо було встановити належність номерного знаку НОМЕР_1 саме за транспортним засобом SKODA ROOMSTER.

Жодного із вищезазначених документів не було надано позивачем і до матеріалів позовної заяви.

Згідно з п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно ч. 1 ст. 1213 КУпАП, відповідальність передбачена за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Як встановлено судом апеляційної інстанції відповідачем подано до матеріалів справи відповідь Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області від 21 вересня 2023 року №31/3/1-3286-17-23 на запит начальника УПП у Волинській області Дмитра Мокича повідомило, що згідно інформаційної бази НАІС, транспортний засіб SKODA ROOMSTER, vin НОМЕР_2 , станом на 21.09.2023 року не зареєстрований на території України.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що станом на час винесення постанови 09.07.2023 року транспортному засобу SKODA ROOMSTER, vin НОМЕР_2 номерний знак для разових поїздок « НОМЕР_1 » не належав.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1213 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність, законність та підставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 10 ст. 121 КУпАП, оскільки з відеозапису з нагрудного відеореєстратора інспектора взводу № 1 роти № 4 БУПП у Волинській області ДПП Черевка Романа Олександровича взагалі не вбачається, чи дійсно 09 липня 2023 року, приблизно о 20.50 годині, позивач керувала транспортним засобом «Шкода», номерний знак НОМЕР_1 в місті Луцьку, по вулиці Задворецькій, Волинської області, будучи не пристебнутою ременями пасивної безпеки, та перевозила пасажира, який не був пристебнутий ременями пасивної безпеки.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про частково задоволення позову з наведених вище підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про часткове задоволення позову з наведених вище підстав.

Відповідно до ст.139 КАС України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору 536,80 грн..

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Волинській області задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2023 року у справі №161/12231/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №744280 від 09 липня 2023 року, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч.5 ст.121 та ч.10 ст. 121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В решті постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №744280 від 09 липня 2023 року залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 в цій частині без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536,80 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 05.04.2024