Постанова

від 08.04.2024 по справі 460/23952/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/23952/23 пров. № А/857/24800/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року (головуючий суддя Щербаков В.В., м. Рівне) у справі № 460/23952/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарічнеагропереробка" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасувати рішень,

в с т а н о в и в :

ТОВ "Зарічнеагропереробка" звернулося в суд з позовом до Рівненської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000144/2 від 25.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000196 від 25.09.2023.

Обґрунтовує позов тим, що контролюючому органу надані усі необхідні документи на підтвердження митної вартості задекларованих товарів, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містять розбіжностей та відображають відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар, а тому аргументи митного органу про наявність розбіжностей у поданих для митного оформлення разом із митною декларацією документах та непідтвердження всіх складових митної вартості є безпідставними. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що подані до митного оформлення документи не підтверджували митну вартість ввезеного товару. Наголошує на неможливості визначити ціну товару, оскільки поданий контракт відсилав до цін, які мають бути зазначені у специфікаціях, які не надані до митного оформлення, а специфікації, які надані, не містили цінових характеристик та стосувались іншого контракту. Вказує також, що у пакувальному листі від 28.06.2023 № б/н зазначено інвойс від 28.06.2023 №EXP01, який до митного оформлення не надано. Звертає увагу, що у графі 70 наданої платіжної інструкції в іноземній валюті від 24.05.2023 б/н не зазначено реквізити інвойсу, на підставі якого здійснювалася оплата, лише реквізити Контракту, проте у Контракті ціна товару не вказана; заявлена до митного оформлення вартість товару не кореспондується з вартістю, що вказана у інвойсі від 18.05.2023 №25 та у платіжній інструкції в іноземній валюті від 24.05.2023 б/н. Зазначає, що відомості про складові митної вартості такі як страхування, перевезення також не підтверджені. Також зазначає, що до митного оформлення у гр. 15 ЕМД заявлено країну відправлення Польща, що суперечить відомостям, які зазначені у коносаменті від 10.07.2023 №228646550, де вказано країну відправлення Індія.

Звертає увагу, що судом першої інстанції не було надано оцінку зазначеним обставинам і просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що 18.05.2023 року між ТОВ «ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА» (Покупець) та Bharat Traders (Індія) (Продавець) був укладений Контракт №04/05 від 18.05.2023 року, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов`язується протягом терміну дії цього Контракту передати у власність Покупця плитку керамічну та інші товари відповідно до Специфікацій до контракту, а Покупець зобов`язується приймати Товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах, визначених даним Договором.

Пунктами 2.1., 4.1 Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється партіями. Найменування, кількість товару, терміни поставки окремих партій , вартість одиниці товару, а також інші умови, які сторони вважають суттєвими відображаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту ( п.2.1. )

Продавець здійснює поставку товару узгодженими партіями за ціною і в кількості, які вказуються у Специфікаціях до Контракту на кожну поставку ( п.4.1).

Судом першої інстанції встановлено, що продавцем було здійснено поставку товару (біла порцелянова плитка у глянцевому виконанні розміром 600х600 мм) на загальну суму 6 868 доларів США.

Перевезення товару відбувалося морем з Індії до Польщі.

14.09.2023 позивач з метою митного оформлення вказаного товару подав до Рівненської митниці електронну митну декларацію №23UA204080037455U4 про декларування даного товару митною вартістю 8 159,38 доларів США (з врахуванням вартості перевезення вантажу).

На підтвердження заявленої митної вартості під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: контракт №04/05 від 18.05.2023 року, інвойс №25 від 18.05.2023 року, експортну декларацію №2137844 від 30.06.2023 року, пакувальний лист від 28.06.2023 року, коносамент №228646550 від 10.07.2023 року, сертифікат походження №192255 від 11.07.2023 року, лабораторні висновки країни походження від 24.05.2023 року, платіжну інструкцію від 24.05.2023 року, договір про надання послуг №1/1407-23 від 14.07.2023 року, платіжну інструкцію №3 від 15.09.2023 року.

На вимогу митного органу декларантом було надано наступні додаткові документи: прайс-лист виробника, листи експортера щодо описок в супровідних документах, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією та підтвердження оплати транспортно-експедиційних послуг.

За результатами розгляду ЕМД №23UA204080037455U4 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000144/2 від 25.09.2023 року.

У рішенні Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів, в графі 33, зазначено: «митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2- 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.; подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності: Відповідно до п. 4.1 Контракту від 18.05.2023 №04/05 (далі- Контракт) продавець здійснює поставку Товару узгодженими партіями за ціною і в кількості, які вказуються в Специфікаціях до Контракту на кожну поставку. Але до митного оформлення надано специфікацію №1 без цінових характеристик та яка стосується Контракту від 04.05.2023 №04/05. Таким чином до митного оформлення не надано специфікацію до Контракту від 18.05.2023 №04/05. У пакувальному листі від 28.06.2023 № б/н зазначено інвойс від 28.06.2023 №EXP01, який до митного оформлення не надано. Згідно інвойсу від 18.05.2023 № 25 - умови поставки CIF Гданськ. Відповідно до Правил Інкотермс 2020, ціна CIF (CIF price) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту і вартості страхування товару на користь покупця. Проте декларантом до митного оформлення не надано жодного страхового документа (страхового полісу, сертифікату, угоди страхування, тощо). Продавець листом від 15.09.2023 №б/н повідомив, що страхування по оцінюваному товару не проводилося, що суперечить відомостям, зазначеним у інвойсі від 18.05.2023 №25, де вказано, що вартість страхування складає 25 дол. США. Відомості у додатково наданому листі продавця від 19.09.2023 б/н щодо страхування, суперечать відомостям щодо умов поставки, які зазначені у пункті 3.1 Контракту. У графі 70 наданої платіжної інструкції в іноземній валюті від 24.05.2023 б/н не зазначено реквізити інвойсу, на підставі якого здійснювалася оплата, лише реквізити Контракту, проте у Контракті ціна товару не вказана. Таким чином вищезазначену платіжну інструкцію не можливо пов`язати з оцінюваною партією товарів. Заявлена до митного оформлення вартість товару не кореспондується з вартістю, що вказана у інвойсі від 18.05.2023 №25 та у платіжній інструкції в іноземній валюті від 24.05.2023 б/н. До митного оформлення у гр. 15 ЕМД заявлено країну відправлення - Польща, що суперечить відомостям, які зазначені у коносаменті від 10.07.2023 №228646550, де вказано країну відправлення - Індія. До митного оформлення для підтвердження транспортних витрат надано довідку від 05.09.2023 №0509-03, але даний документ не може бути взятий до уваги так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (далі - Наказ №599). Договором про надання послуг від 14.09.2023 №1/1407-23 передбачено складання заявки, яка до митного оформлення не надана. Надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 30.06.2023 №2137844 стосується інвойсу від 28.06.2023 №EXP01, який до митного оформлення не наданий. Додатково до митного оформлення надано експертний висновок від 20.09.2023 №б/н, в якому зазначено реквізити контракту від 04.05.2023 №04/05, який до митного оформлення не наданий та реквізити специфікації №1, яка стосується Контракту від 04.05.2023 №04/05 та у якій відсутні цінові характеристики. У зв`язку з вищезазначеним експертний висновок від 20.09.2023 № б/н не може бути взятий до уваги. Додатково до митного оформлення надано платіжну інструкцію від 15.09.2023 №3 щодо оплати перевезення, де в графі «Призначення платежу» зазначено рахунок від 09.09.2023 №2090, який до митного оформлення не надано. У додатково наданому прайс-листі продавця від 01.05.2023 б/н не зазначено на яких умовах поставки сформована ціна товару та відсутні відомості щодо терміну дії даного прайс-листа. Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 07.07.2023 №23UA209230072621U4 0,5601 дол. США/кг (товар за МД від 07.07.2023 №23UA209230072621U4: Плитка керамічна глазурована чи неглазурована з коефіцієнтом поглинання води менше 5%, вагою 48829 кг. Країна виробництва: Індія). Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) специфікацію до Контракту від 18.05.2023 №04/05; 5) інвойс від 28.06.2023 №EXP01; 6) страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування; 7) банківські платіжні документи/інші платіжні документи, що можливо пов`язати з оцінюваним товаром; 8) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо вартості транспортування; 9) заявка до Договору про надання послуг від 14.09.2023 № 1/1407-23; 10) рахунок від 09.09.2023 №2090. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 07.07.2023 №23UA209230072621U4 0,5601 дол. США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 15 122,7 дол. США (27 000 кг * 0,5601 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 553 015,97 грн. (15 122,7 дол. США * 36,5686 UAH/USD)».

У зв`язку з вищезазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів Рівненська митниця прийняла картку відмови в митному оформленні випуску товарів №UA204000/2023/000196 від 25.09.2023.

Позивач, не погоджуючись із рішенням та карткою відмови, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні у нього документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містили повну інформацію про ціну та складові митної вартості, а відповідачем не доведено, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації про митну вартість товару, відтак оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується.

У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.1,2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 3 ст.53 МК України передбачає обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті ( ч.5 ст.53 МК України ).

Згідно із ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ( ч.3 ст.54 МК України ).

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Виходячи з аналізу наведених норм, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, колегія суддів звертає увагу, що рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З вищенаведеного висновується, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Колегія суддів наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи, митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною договору і становила 8158,38 доларів США з врахуванням вартості перевезення вантажу.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою прийняття відповідачем оскаржуваного рішення було те, що подані декларантом до митного оформлення документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та відсутність в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару ( страхування та перевезення ).

Колегія суддів апеляційного суду вважає доведеними відповідачем сумніви в обгрунтованості визначення декларантом митної вартості товару, виходячи з наступного.

Щодо ціни товару.

Пунктом 2.1. Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється партіями. Найменування, кількість товару, терміни поставки окремих партій , вартість одиниці товару, а також інші умови, які сторони вважають суттєвими відображаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту ( п.2.1. ).

Відповідно до п. 4.1. Контракту №04/05 від 18.05.2023 продавець здійснює поставку товару узгодженими партіями за ціною і в кількості, які вказуються в Специфікаціях до Контракту на кожну поставку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи і не спростовано позивачем, до митного оформлення жодних Специфікацій, як додатків до Контракту від 18.05.2023 №04/05, не подавалось. Натомість, подана Специфікація №1 стосується іншої угоди Контракту від 04.05.23 і не містить ціни товару.

Таким чином, відомості про ціну товару ( договірну вартість ) є непідтвердженими.

Колегія суддів також вважає обгрунтованими сумніви митниці про правильність визначення декларантом контрактної вартості товару через суперечності та розбіжності, які містились у наданих до митного оформлення документах.

Зокрема, зазначена у поданому інвойсі №25 від 18.05.23 вартість товару ( 6842,88 USD ) не співпадає із вартістю у платіжній інструкції від 24.05.23 ( 6868 USD ); у платіжній інструкції від 24.05.23 не зазначено реквізити інвойсу, на підставі якого здійснювалась оплата, вона містить реквізити Контракту, яким ціна ( вартість ) товару не встановлена ( має встановлюватись у Специфікаціях ); у інвойсі від 18.05.2023 № 25 зазначена вартість страхування 25 доларів США, а зі змісту наданого продавцем листа від 15.09.2023 №б/н вбачається, що страхування по оцінюваному товару не проводилося.

У пакувальному листі від 28.06.2023 № б/н, який декларант подав на підтвердження заявленої митної вартості, зазначений інвойс від 28.06.2023 №EXP01, який до митного оформлення не поданий.

Щодо складових митної вартості колегія судді вважає за необхідне зазначити таке.

З Контракту №04/05 від 18.05.2023 року (розділ 3) вбачається, що умови поставки Товару визначаються відповідно до умов Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2020: CIF Гданськ Польща.

В інвойсі від 18.05.2023 № 25 умовами поставки товару також було визначено CIF Гданськ Польща.

Колегія суддів наголошує, що від умов поставки товару залежать, зокрема, і обов`язки по сплаті витрат на завантаження, розвантаження, страхування, транспортування товару, які є складовими митної вартості товару, та обов`язковість вчинення цих дій продавцем або покупцем.

Відповідно до Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати), CIF (COST, INSURANCE AND FREIGHT) ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ. Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Тобто, відповідно до умов поставки CIF продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходить від продавця до покупця.

За умовами поставки CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Враховуючи наведене, при постачанні товару на умовах CIF за рахунок Продавця мають бути вчинені наступні дії: контроль безпеки, перевірка якості, кількості, ваги, розміру, пакування, маркування товару, отримання ліцензії, дозволу, виконання експортних митних формальностей, навантаження та доставка товару в порт відвантаження і навантаження товару на судно в порту відвантаження, тоді як Покупець має нести витрати на доставку товару з порту відвантаження, страхування, виконання транзитних та імпортних митних формальностей.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що оскільки вантаж прибув в порт Гданськ, який знаходиться за межами митної території України, тому всі вищеперераховані витрати відповідно до ч.10 ст.58 МК України повинні включатися до митної вартості товару, так як є складовими його вартості за контрактом №04/05 від 18.05.2023 і підтверджуватись відповідними документами.

До митного оформлення документи щодо страхування товару (страховий поліс, сертифікат, угода страхування, тощо) не подавались.

Зі змісту наданого продавцем листа від 15.09.2023 №б/н вбачається, що страхування по оцінюваному товару не проводилося.

Натомість, у поданому до митного оформлення інвойсі від 18.05.2023 №25 вказано, що вартість страхування складає 25 доларів США.

Крім того, колегія суддів враховує, що відомості у додатково наданому листі продавця від 19.09.2023 б/н щодо страхування суперечать умовам поставки, які зазначені у пункті 3.1 Контракту.

Отже, відомості про страхування товару є суперечливими, з поданих до митного оформлення документів неможливо встановити таку складову митної вартості як страхування.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Розділом ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 передбачено, що для підтвердження витрат на транспортування відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Як вбачається, на підтвердження транспортних витрат декларант надав митному органу довідку про транспортні витрати №0509-03 від 05.09.2023, зміст якої свідчить про доставку 20 футового контейнеру з порту Гданськ до смт. Клевань, Рівненська область і загальну вартість перевезення 58506,70 грн.

Разом з тим, з даної довідки неможливо встановити кому були надані транспортно-експедиційні послуги та яким транспортом здійснювалось таке перевезення.

Отже, довідка про транспортні витрати №0509-03 від 05.09.2023 не може бути належним документом, який підтверджує таку складову митної вартості як транспортування.

Апеляційний суд звертає увагу, що договору про надання транспортних послуг, в якому було б передбачено оформлення такої довідки, як документа, що підтверджує вартість перевезення, до митного оформлення не надано.

Колегія суддів також звертає увагу на суперечності у відомостях про країну відправлення, оскільки у графі 15 ЕМД заявлено країну відправлення - Польща, а у наданому до митного оформлення коносаменті від 10.07.2023 №228646550 вказано країну відправлення- Індія.

Апеляційний суд наголошує, що відповідно до ч. 21 ст. 58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Аналіз митного законодавства свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару покладено на декларанта.

Документи, на які покликається позивач, і які були подані ним на вимогу митного органу, містять суттєві розбіжності та не спростовують сумнівів митниці у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена.

Натомість відповідачем доведено сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості та правомірність прийнятих ним рішень, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Рівненської митниці задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі № 460/23952/23 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарічнеагропереробка" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар