Ухвала

від 08.04.2024 по справі 460/9049/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 460/9049/23

адміністративне провадження № К/990/9375/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №460/9049/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області, в якій просив:

- визнати протиправним нарахування та виплату йому Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Рівненській області з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року та з 01 січня 2015 року по 26 листопада 2015 року суддівської винагороди у розмірі 10-ти мінімальних заробітних плат;

- визнати протиправною невиплату Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Рівненській області позивачу вихідної допомоги у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою при виході у відставку;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, виходячи із розміру 12-ти мінімальних заробітних плат, а з 01 сiчня 2015 року по 26 листопада 2015 року, виходячи з розмiру 15-ти мiнiмальних заробітних плат з врахуванням надбавки за вислугу років, з урахуванням уже виплаченої суддівської винагороди за цей період, з індексацією суддівської винагороди за весь час такої невиплати до 01 січня 2023 року;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Рівненській області виплатити позивачу вихідну допомогу, як судді у відставці, у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

11 березня 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №460/9049/23.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевська О.Р. з 25 березня 2024 року по 05 квітня 2024 року перебувала у відпустці, відповідно до наказу №174-кв від 18 березня 2024 року.

Вирішення питання про відкриття касаційного провадження за цією скаргою вирішується після виходу судді-доповідача з відпустки.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що він зводиться до незгоди скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладу фактичних обставин справи, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.

У касаційній скарзі скаржник також посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Водночас посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №460/9049/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська