Ухвала

від 08.04.2024 по справі 380/17546/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2024 року

Київ

справа № 380/17546/22

адміністративне провадження № К/990/11988/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 про відмову у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №380/17546/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНОМ ЦЕНТР» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, спонукання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 08.02.2023 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНОМ ЦЕНТР» задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС України у Львівській області (далі - ГУ ДПС) про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7159469/38738473 від 04.08.2022; 7177163/38738473 від 09.08.2022; 7177161/38738473 від 09.08.2022; 7177158/38738473 від 09.08.2022; 7159473/38738473 від 04.08.2022; 7159440/38738473 від 04.08.2022; 7159439/38738473 від 04.08.2022; 7159454/38738473 від 04.08.2022; 7159476/38738473 від 04.08.2022; 7159477/38738473 від 04.08.2022. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОНОМ ЦЕНТР» податкові накладні № 10 від 08.10.2021, № 53 від 01.10.2021, № 54 від 11.10.2021, № 56 від 11.10.2021, № 64 від 11.10.2021, № 83 від 07.10.2021, № 84 від 08.10.2021, № 101 від 06.10.2021, № 102 від 09.10.2021, № 103 від 11.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію.

17.10.2023 ГУ ДПС звернулося до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якому просило скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «АГРОНОМ ЦЕНТР» в частині рішення від 09.08.2022 за №7177158/38738473 про відмову у реєстрації податкової накладної №56 від 11.10.2021, від 09.08.2022 за №7177161/38738473 про відмову у реєстрації податкової накладної №54 від 11.10.2021, від 09.08.2022 за №7177163/38738473 про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 01.10.2021. Заява обґрунтована тим, що вказані податкові накладні були складені за фактом поставки товару від позивача до ТОВ «ЛІАРІС». Однак, Святошинський районний суд м. Києва вироком від 17.08.2023 у справі №759/14241/23 визнав винуватим гр. ОСОБА_1 , який виступав директором ТОВ «ЛІАРІС» у вказаних господарських правовідносинах, у вчиненні ним пособництва по внесенню за попередньою змовою групою осіб в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за частиною п`ятою ст. 27, частиною четвертою ст. 205-1 КК України. Відтак, на думку заявника, документи щодо господарських правовідносин між ТОВ «АГРОНОМ ЦЕНТР» і ТОВ «ЛІАРІС», які подавались для реєстрації податкової накладної, підписувались особою, яка не мала на це права, мають ознаки дефектності і тому не могли бути підставою для реєстрації податкової накладної.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.12.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024, у задоволенні заяви ГУ ДПС відмовив, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 залишив в силі.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за змістом поданої заяви ГУ ДПС посилалось на подання заяви з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, однак, заявник також наполягав на тому, що підставою для перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №380/17546/22 є те, що судове рішення прийнято на підставі підроблених документів з покликанням на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17.08.2023 у справі №759/14241/23. Отже, суди визначилися із тим, що доводи ГУ ДПС, викладені у заяві, стосуються перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами як на підставі пункту 1, так і на підставі пункту 2 частини другої статті 361 КАС України.

Перевіривши наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі пункту 2 частини другої статті 361 КАС України, суди дійшли висновку про відсутність таких. Позиція судів вмотивована тим, що вироком суду встановлено лише факт пособництва гр. ОСОБА_1 у внесенні завідомо неправдивих відомостей до документів, які подавались для державної реєстрації юридичної особи, але не встановлено фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Перевіривши наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, суди також дійшли висновку про відсутність таких. Позиція судів вмотивована тим, що предметом спору у цій справі була правомірність прийняття комісією ГУ ДПС рішень про відмову у реєстрації накладних, вказаних у позовній заяві. Відповідач відмовив у реєстрації вказаних податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури (інвойсів), актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки. Однак, судом було встановлено факт подання позивачем письмових пояснень, разом із копіями фінансово-господарських документів. Суди зазначили, що обставини, на які в даному випадку посилається відповідач у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не були покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень. Сумнівів у достовірності поданих документів в рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних контролюючий орган не висловлював. Суди акцентували увагу на тому, що суд не досліджував питання реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а вирішував питання наявності підстав для реєстрації податкових накладних в розрізі прийнятих ГУ ДПС рішень про відмову у їх реєстрації. Також суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що ГУ ДПС посилається на обставини, які виникли після ухвалення судового рішення, що суперечить правовому змісту пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, ГУ ДПС 28.03.2024 через підсистему «Електронний суд» направило до Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

ГУ ДПС, посилаючись на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України, доводить обґрунтованість рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивач не дотримався вимог Порядку №1165, яким встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, такі копії були долучені лише до позовної заяви. Також, на переконання скаржника, суд першої інстанції під час постановлення своєї ухвали не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.11.2023 у справі №140/2341/19. Звертав увагу, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи заяву ГУ ДПС, навели мотиви необґрунтованості такої, фактично, перевіряючи відповідність викладених у ній обставин критеріям, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, і не навели жодних аргументів щодо покликання ГУ ДПС на інші норми, викладені у статті 361 КАС України. Наполягає на тому, що позивач, надаючи контролюючому органу і суду документи на підтвердження правомірності складеної податкової накладної № 59 від 12.08.2021, ввів суд в оману та подав документи, які мають ознаки дефектності та не дають права на відображення господарської операції з ТОВ «ЛІАРІС».

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

У постанові від 16.11.2023 у справі №140/2341/19 Верховний Суд систематизував правові висновки Верховного Суду у питанні застосування частини другої статті 361 КАС України. Зазначив, що правова природа нововиявлених обставин, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 361 КАС України є відмінною. Незважаючи на те, що усі ці обставини КАС України охоплює поняттям «нововиявлені», вимога про те, що такі обов`язково мали існувати на час ухвалення судового рішення, про перегляд якого подано заяву, стосується виключно тих обставин, що передбачені пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України. Водночас для визначених пунктами 2, 3 частини другої статті 361 КАС України нововиявлених обставин характерним є їх виникнення після ухвалення судового рішення. Процес перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами полягає у першочерговому з`ясуванні дійсної підстави для перегляду судового рішення з переліку, який встановлений частиною другою статті 361 КАС України, а в подальшому - чи є наведені заявником обставини нововиявленими у розумінні цієї статті, тобто, чи спростовують вони факти, покладені в основу судового рішення.

Зокрема, у цій постанові підтримано попередні висновки Верховного Суду про те, що під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, дослідженню підлягає те, чи було відомо суду і учасникам справи про ці обставини і чи існували вони на час розгляду справи.

Під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктом 2 частини другої статті 361 КАС України, дослідженню підлягає те, чи потягли за собою ухвалення незаконного рішення у справі, про перегляд якого подано заяву, встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів.

Крім того, у постанові від 29.12.2022 у справі №420/5748/19 Верховний Суд також зазначав, що за змістом пункту 1 частини другої статті 361 КАС України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можливий у випадку, якщо істотні для справи обставини, що існували, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, об`єктивно впливають на висновок суду, який став підставою для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.

З огляду на зміст судових рішень, вони у повному обсязі відповідають правовим підходам Верховного Суду у питанні частини другої статті 361 КАС України. Суди першочергово визначилися із тим, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ГУ ДПС хоча і посилалося лише на пункт 1 частини другої статті 361 КАС України, однак, викладало доводи, притаманні іншій підставі для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - пункту 2 частини другої статті 361 КАС України. У подальшому суди перевіряли, чи є наведені заявником обставини нововиявленими у розумінні цієї статті, тобто, чи спростовують вони факти, покладені в основу судового рішення.

Суди з`ясували, що вироком суду встановлено лише факт пособництва гр. ОСОБА_1 у внесенні завідомо неправдивих відомостей до документів, які подавались для державної реєстрації юридичної особи, що не є тотожним вжитому у пункті 2 частини другої статті 361 КАС України формулюванню «фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі». Також суди з`ясували, що такий вирок суду прийнятий після ухвалення судового рішення, про перегляд якого просив заявник, що виключає можливість вважати таку обставину нововиявлену у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України. Також суди акцентували увагу на тому, що предмет спору у цій справі не був пов`язаний із питанням реальності господарських операцій позивача із ТОВ «ЛІАРІС», тобто обставини, на які посилалося ГУ ДПС, не стосуються висновків судів, які стали підставою для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги в частині незгоди з ухвалою суду від 13.12.2023 зводяться до цитування вироку суду від 17.08.2023 і висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 16.11.2023 у справі №140/2341/19. Безпосереднє обґрунтування зводиться до того, що суди перевіряли лише одну підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачену пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, і не перевірили інші. Однак, такі доводи спростовуються змістом судових рішень. Доводів про те, що заява ГУ ДПС була пов`язана з іншими, окрім пунктів 1 і 2 частини другої статті 361 КАС України, підставами, касаційна скарга не містить. Доводи ж про незгоду з судовими рішеннями в частині висновків про задоволення позовних вимог виходять за межі предмета касаційного оскарження.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини у цій справі, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що приведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні пунктів 1 і 2 частини другої статті 361 КАС України. Той факт, що вироком суду гр. ОСОБА_1 , який виступав директором ТОВ «ЛІАРІС», визнано винуватим у внесенні завідомо неправдивих відомостей до документів, які подавались для державної реєстрації юридичної особи, не дає підстав вважати, що таким вироком встановлена фальшивість доказів, покладених в основу рішення про задоволення позовних вимог. Більш того, як правильно звернули увагу суди попередніх інстанцій, доводи ГУ ДПС, викладені у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, виходять за межі підстав, з яких позовні вимоги були задоволені.

Отже, Верховний Суд констатує, що, відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2023, суди попередніх інстанцій правильно застосували частину другу статті 361 КАС України і статтю 368 КАС України в редакції, чинній на час розгляду заяви, їх правильне застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення зазначених норм права. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 про відмову у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №380/17546/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНОМ ЦЕНТР» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, спонукання до вчинення певних дій.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко