Постанова

від 08.04.2024 по справі 140/29260/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/29260/23 пров. № А/857/2119/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Трейд Груп» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, ухвалене суддею Ксензюком А.Я. у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 140/29260/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Трейд Груп» до Закарпатської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.06.2023 № UA305000/2023/000068/1.

11 грудня 2023 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів той факт, що ціна транспортного засобу, який імпортував позивача, не відповідає ринковій, з огляду на розбіжності у документах щодо оплати інвойсі.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.

Таку позицію обґрунтовує тим, що надав необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару. Ці документи не мають розбіжностей.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 21.12.2022 між позивачем (покупець) та компанією «STEADY PILLARS, s.r.o.» (продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № P-G-021, за умовами якого продавець зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати у продавця на умовах DAP/CPT Луцьк-Ковель-Рівне-Дубно-Мукачево-Льві-Городок-Сарни-Старовойтове-Одеса транспортні засоби, запасні частини до них та електричне обладнання, електричні прибори, джерела живлення.

08.06.2023 позивач надав відповідачу митну декларацію № 23UA305160018932U4 з метою митного оформлення товару: «легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, вживаний, марка BMW, модель 530D, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019, призначенняпасажирський, номер кузова: НОМЕР_1 , тип двигуна: дизель, об`єм двигуна: 2993 CM3, потужність: 195 Kw, тип кузоваседан, категорія ТЗ- М1,кількість місць включаючи водія5, колісна формула 4х4, виробник. Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору та становить 23500 євро.

До митної декларації позивач додав: контракт від 21.12.2022 № P-G-021, доповнення до вказаного контракту від 29.03.2023 № 2, від 23.05.2023 № 3, рахунок-фактуру (інвойс) від 01.06.2023 № КТ00-003394, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 07.06.2023 № А771676, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.06.2023 № UBE292818, експортну декларацію країни відправлення від 07.06.2023 № 23SK5361EX31017006, платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах від 15.06.2023 № 166, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 08.06.2023.

У зв`язку з виявленими розбіжностями в поданих до митного оформлення документах в частині оплати за товар, відповідач витребував в позивача додаткові документи:

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.

14.06.2023 Закарпатська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів№ UA305000/2023/000068/1.

Причинами для коригування митної вартості товарів зазначені наступні:

- у інвойсі наявна помітка про передплату («Prepayment»), однак платіжний документ про сплату коштів передплати до митного оформлення декларант не надав;

- транспортний засіб є вживаним, однак інформація про технічний стан, несправності чи пошкодження в інвойсі відсутня. За результатами проведеного митного огляду суттєвих пошкоджень також не виявлено. Разом з цим, заявлена вартість товару є значно нижчою за вартість аналогічних товарів ідентичного року виготовлення, при цьому, якісна та вартісна експертиза товару з огляду на його технічний стан до митного оформлення не подавалась.

Відповідач скоригував митну вартість за результатами аналізу цінової інформації, що знаходиться у відкритому доступі на інтернет-ресурсах (www.sbazar.cz, www.tipcars.eu) щодо продажу автомобіля з тим самим з ідентифікаційним номером від продавця Stop Cars S.R.O (Panska 394, Hodonice. Hodonice) та встановив її на рівні 29589 євро.

Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA305160/2023/000047.

На підставі митної декларації № 23UA305160019587U7 від 14.06.2023 позивач випустив товар у вільний обіг з наданням гарантій відповідно дорозділу Х МК України.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості ввезеного товару позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно достатті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 та 2статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як визначено у частині 3статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з пунктом 2 частини 6статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 2 та 3статті 57 МК Українивизначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією № 23UA305160018932U4 від 08.06.2023 року, декларант має подати такі документи:

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.

При цьому, як встановив апеляційний суд із рішення про коригування митної вартості товару, витребування відповідачем вказаних вище документів було зумовлено тим, що подані до митного оформлення документи мають розбіжності та не мають всіх складових митної вартості, зокрема:

- інвойсі наявна помітка про передплату («Prepayment»), однак платіжний документ про сплату коштів передплати до митного оформлення декларант не надав;

- транспортний засіб є вживаним, однак інформація про технічний стан, несправності чи пошкодження в інвойсі відсутня. За результатами проведеного митного огляду суттєвих пошкоджень також не виявлено. Разом з цим, заявлена вартість товару є значно нижчою за вартість аналогічних товарів ідентичного року виготовлення, при цьому, якісна та вартісна експертиза товару з огляду на його технічний стан до митного оформлення не подавалась.

Щодо вказаних розбіжностей позивач пояснив що:

-питання оплати послуг за контрактом № P-G-021 від 21.12.2022 року не відноситься до компетенції митного органу і не може бути причиною для прийняття оскарженого рішення;

- позивач має договірні відносини із компанією «STEADY PILLARS, s.r.o.», а не з компанією Stop Cars S.R.O (Panska 394, Hodonice. Hodonice) оголошення якої про продаж аналогічного транспортного засобу відповідач знайшов в мережі інтернет.

Надаючи оцінку доводам сторін, щодо правомірності рішення відповідача про коригування митної вартості, апеляційний суд зазначає наступне.

Апеляційний суд встановив, що пункту 1.3 зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2022 № P-G-021, найменування, кількість, якістьтовару (відповідно до технічної документації), умови та терміни постачання та оплати за товар вказуються в інвойсах до контракту.

Згідно із пунктом 5.1 контракту, оплата товару здійснюється на умовах попередньої оплати або оплати після відправки постачальником. Умови оплати узгоджуються в рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему поставку.

У інвойсі від 01.06.2023 № КТ00-003394 є відмітка про передплату («Prepayment»).

Ця обставина вказує на те, що рахунок вже сплачено та, відповідно, банківський платіжний документ про його сплату вже наявний у декларанта і повинен бути наданий до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до пункту 4 частини 2статті 53 МК України.

Однак, позивач не надав разом із митною декларацією від 08.06.2023 №23UA305160018932U4 платіжний документ про сплату коштів за товар.

Тобто, зазначені у основному комерційному документі (інвойсі) відомості щодо умов оплати (передплати) не підтверджені документально, а саме: до митного оформлення не надано банківський платіжний документ про сплату рахунку.

У відповідь на електронне повідомлення митниці про необхідність надання додаткових документів, позивач надав платіжне доручення від 07.06.2023 № 28 про сплату на рахунок компанії «STEADY PILLARS, s.r.o». коштів у сумі 23500 євро, відповідно до контракту № P-G-021 від 21.12.2022 та інвойсу № КТ00-003394 від 01.06.2023.

Однак, як видно із дати інвойсу (01.06.2023) і платіжного документа (07.06.2023 року) кошти переведено на рахунок продавця значно пізніше за дату виставленого рахунку, що не можна трактувати, як передплата.

Таким чином позивач не довів факт передплати за товар.

Отже, сумніви митного органу, щодо вартості перевезення, яка є складовою митної вартості, є обґрунтованими, а тому на цій підставі позивач мав право самостійно коригувати митну вартість товару, що вказана у митній декларації.

Крім цього, апеляційний суд зазначає, що відповідач обрав резервний метод визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 93 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідач у рішенні про коригування митної вартості ввезеного позивачем товару зазначив, що визначив митну вартість товару на підставі аналізу цінової інформації, що знаходиться у відкритому доступі на інтернет-ресурсах (www.sbazar.cz, www.tipcars.eu) щодо продажу автомобіля з тим самим з ідентифікаційним номером від продавця Stop Cars S.R.O (Panska 394, Hodonice. Hodonice).

Апеляційний суд дослідив подані відповідачем докази та встановив, шо автомобіль марки BMW, модель 530D, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019, призначенняпасажирський, номер кузова: НОМЕР_1 , тип двигуна: дизель, об`єм двигуна: 2993 CM3, потужність: 195 Kw, тип кузоваседан, категорія ТЗ- М1,кількість місць включаючи водія5, колісна формула 4х4, був розміщений на сайті оголошень www.sbazar.cz 01.06.2023 року продавцем Stop Cars S.R.O (Panska 394, Hodonice. Hodonice) за ціною 29589 євро, що значно вище за ціну, яку для розмитнення вказав позивач.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач вказаним вище вимогам та містить інформацію про іншу вартість транспортного засобу, який імпортував позивач.

Рішення відповідач про коригування митної вартості позивач, на думку апеляційного суду, не спростував.

Тому, апеляційний суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 14.06.2023 № UA305000/2023/000068/1 є правомірним.

Цей висновок є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Трейд Груп» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 140/29260/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді І. В. Глушко Р. М. Шавель