Постанова

від 02.04.2024 по справі 461/3948/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 461/3948/21 пров. № А/857/735/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Заверуха О.Б., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Гриньків І.С.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2023 року (головуючий суддя: Радченко В.Є., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Галицька митниця Державної митної служби про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся 13 травня 2021 року до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15.04.2021 № 65146029

Обґрунтовує позов тим, що позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 473 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товару, а саме 402 032,35 грн, відповідно до постанови Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2020. Вказана постанова була оскаржена в апеляційному порядку. Постановою Львівського апеляційного суду від 02.12.2020 у справі № 461/921/20 постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2020 змінено. На виконання цього судового рішення, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15.04.2021 № 65146029 було відкрито виконавче провадження, з пропуском трьохмісячного строку звернення до виконання судового рішення, за якими стягувачем є держава або державний орган, встановлений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 19 вересня 2023 року позов задоволено повністю.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти судове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що за заявою представника Галицької митниці Державної митної служби, постановою Галицького районного суду м. Львова від 23.03.2021 у справі № 461/921/20 було поновлено строк пред`явлення для виконання виконавчого документа. А тому, оскаржувана постанова винесена правомірно.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню повністю, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2020 у справі № 461/921/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товарів, що були предметом порушення митних правил, а саме 402032, 35 грн, а товар вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил № 4324/209000/19 від 14.11.2019 року, а саме: батарейки (типу пальчик) торговельної марки «DURACELL AA-2» з кодом продукту 81528136 в кількості 12 000 шт.; шкарпетки торговельної марки «AMZF» в асортименті в кількості 3 240 пар конфісковано в дохід держави.

Постановою Львівського апеляційного суду від 02.12.2020 у справі № 461/921/20 постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2020 щодо ОСОБА_1 за ст. 472 МК України змінено. Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №4324/209000/19 від 14.11.2019 року, а саме: шкарпетки торговельної марки «AMZF» в асортименті в кількості 2885 пар - конфісковано в дохід держави.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Семеном Ігорем Романовичем, на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 02.12.2020 у справі № 461/921/20, відкрито виконавче провадження № 65146029 від 15.04.2021 про конфіскацію в дохід держави: товару, вилученого згідно з протоколу порушення митних правил № 4324/209000/19 від 14.11.2019, а саме: батарейки (типу пальчик) торговельної марки «DURACELL AA-2» з кодом продукту 81528136 в кількості 12 000 шт.; шкарпетки торговельної марки «AMZF» в асортименті в кількості 2885 пар, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2021 ВП № 65146029.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за вказаних обставин, у державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2021 ВП № 65146029. Оскільки, Галицька митниця Держмитслужби не пред`явила вищезазначену постанову Львівського апеляційного суду від 02.12.2020 у справі № 461/921/20 (виконавчий документ) до примусового виконання у строк до 02.03.2021.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII)

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з статтею 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно частини 2 статті 12 Закону № 1404-VIII строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття

Відповідно до статті 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення (ст. 536 МК України).

У відповідності до положень частини 6 статті 12 Закону № 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Галицького районного суду від 23.03.2021, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21 травня 2021 року, поновлено строк на пред`явлення до виконання виконавчого документа Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2020 № 461/921/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України.

Цих обставин судом першої інстанції не враховано під час прийняття оскаржуваного рішення і як наслідок безпідставно задоволено позов.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що державний виконавець під час винесення оскаржуваної постанови діяв у відповідності та у спосіб передбачений законодавством.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 268, 229, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2023 року у справі № 461/3948/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 09.04.2024.