Рішення

від 09.04.2024 по справі 156/394/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/394/24

Провадження № 2-а/156/7/24

Рядок статзвіту № 140

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2024 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

з участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі адміністративну справу № 156/394/24

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції України у Львівській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1760433 від 29.03.2024 року,

учасники процесу:

позивачка - не з`явився,

представник відповідача Головного управління Національної поліції України у Львівській області - не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

29.03.2024 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 27 березня 2024 року інспектором відділення поліції № 1 (м. Радехів) Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Бих Назаром Васильовичем було винесено постанову ЕНА № 1760433 про притягнення мене, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн за невиконання під час керування транспортним засобом Volkswagen Passat НОМЕР_1 вимог дорожнього знаку 3.41 «Контроль» і, як наслідок, порушення п. 8.4 в Правил дорожнього руху. Позивачка стверджує, що такого адміністративного правопорушення вона не вчиняла, а висновки поліцейського у даній постанові є хибними. Так, позивачка підтверджує, що 27.03.2024 року вона дійсно керувала зазначеним транспортним засобом, однак правил дорожнього руху, зокрема вимогу п. 8.4 в ПДР не порушувала: на виїзді з с. Стоянів Львівської області розташована споруда, біля якої встановлені дорожні знаки, а саме: дорожній знак 3.29 (обмеження максимальної швидкості руху 50), після якого був розташований дорожній знак 3.41 (СТОП контроль). Після виконання вимог даних дорожніх знаків її було зупинено працівником поліції, причиною зупинки поліцейський зазначив невиконання вимог дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонений». Позивачка стверджує, що вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки» нею було виконано, свідком чого була її пасажирка - ОСОБА_2 , котра сиділа на передньому сидінні автомобіля. Разом з тим позивачка зазначає, що дорожній знак 3.41 (СТОП контроль) був встановлений з порушенням ПДР, норм та стандартів.

Крім того, посилання інспектора на будь-які докази вчинення нею правопорушення в оскаржуваній постанові не зазначено. Також, поліцейським не надано доказів правопорушення, де видно, що позивачка не виконала вимогу дорожнього знаку.

Як стверджує ОСОБА_1 , поліцейський, незважаючи на її заперечення, без будь-якої підготовки справи до розгляду, без надання можливості отримання правової допомоги, склав постанову серії ЕНА № 1760433 від 27.03.2024 року, якою наклав на позивачку адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. На думку позивачки, інспектор відділення поліції № 1 (м. Радехів) Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Бих Назар Васильович при винесенні оскаржуваної постанови грубо порушив систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою безпідставного притягнення її до адміністративної відповідальності. Разом з тим, поліцейський порушив законодавчі гарантії об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо. Однак з моменту зупинки до винесення оскаржуваної постанови інспектору вистачило трьох хвилин.

У зв`язку з такими обставинами позивачка просить постанову серії ЕНА № 1760433 від 27.03.2024 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивачка в судове засідання не з`явилася. 09.04.2024 року від неї надійшла заява про здійснення розгляду справи без її участі, підтримання позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати позивачка просила залишити за нею.

Відповідач Головне управління Національної поліції України у Львівській області участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив. Будь-яких заяв чи клопотань, відзиву від відповідача не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 29.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі,розгляд справипостановлено проводитив порядкуспрощеного позовногопровадження напідставі ст.ст. 262-263 КАС України за вимогами ст. 286 КАС України з викликом сторін по справі. Судовий розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 15:00 год 09 квітня 2024 року у приміщенні Іваничівського районного суду Волинської області за адресою: вул. Незалежності, 16, смт. Іваничі Володимирського району Волинської області. Також, витребувано з Головного управління Національної поліції у Львівській області матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказані документи ухвалено подати до 05 квітня 2024 року включно.

Ухвала суду від 29.03.2024 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області не виконана, станом на 09.04.2024 року суду не надано матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому будь-яких заяв чи клопотань щодо неможливості надати такі докази у строк, визначений судом, від відповідача не надходило.

У судове засідання, призначене на 09.04.2024 року належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, сторони та учасники процесу не з`явилися.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Враховуючи заяву позивачки про здійснення розгляду справи без її участі, належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, неподання відповідачем заяв чи клопотань про вікладення розгляду справи, суд здійснює розгля справи на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що інспектор відділення поліції № 1 (м. Радехів) Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції Бих Назар Васильович виніс постанову серії ЕНА № 1760433, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав на неї стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн за те, що 27.03.2024 року о 17 год. 51 хв. на автодорозі Н17 в с. Стоянів Червоноградського району Львівської області ОСОБА_1 , керуючи Volkswagen Passat Variant НОМЕР_1 , не виконала вимогу дорожнього знаку 3.41, чим порушила вимогу п. 8.4 в. ПДР, а саме: порушення вимог заборонних знаків.

У постанові констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 8.4.в) Правил дорожнього руху, чим вчинилв передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП правопорушення - порушення вимог Дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил зупинки (а.с.8).

Позивачка заперечує факт вчинення нею вищевказаного правопорушення з підстав, викладених у позовній заяві.

В ході розгляду справи, відповідач Головне управління Національної поліції України у Львівській області, що є суб`єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подав, будь-які докази щодо правомірності прийнятого рішення від відповідача до суду не надходили.

Інших доказів сторонами суду не надано.

V. Застосоване законодавство та висновки суду

Відповідно до положень статті 1 КУпАП України основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі ПДР) відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок Дорожнього руху на всій території України. В п.1.3., п.1.4., п.1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п.8.4 ПДР дорожні знаки поділяються на групи: а) попереджувальні знаки - інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки - під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету - встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки - запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки - показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівнізнаки - запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу - інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків - уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

У п. 33.3 ПДР визначено заборонні знаки. Відповідно до ПДР дорожній знак 3.41 є заборонним знаком та забороняє проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо). Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

З позову судом встановлено, що ОСОБА_1 27.03.2024 року керуючи транспортним засобом VolkswagenPassatVariant НОМЕР_1 була зупинена поліцейським з підстав порушення п.8.4в ПДР України, а саме за невиконання вимог дорожнього знаку 3.41 Контроль та здійснила проїзд без зупинки.

Дослідивши матеріали цієї адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки, позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень. Однак, дослідивши в сукупності та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено правомірності прийнятого рішення належними та допустимими доказами, що передбачені ст.251 КУпАП.

Згідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Так, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту невиконання ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 3.41 «Контроль» та порушення нею п. 8.4в ПДР під час руху на транспортному засобі Volkswagen Passat НОМЕР_1 на автодорозі Н17 в с. Стоянів Червоноградського району Львівської області. Тобто відповідачем не надано доказів, на підставі яких винесено оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Слід також зазначити, що сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем. До такого зводяться висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).

У зв`язку із недоведеністю вини позивачки у порушенні вимог п. 8.4в та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП, оцінювати доводи сторін щодо процедури розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу суд вважає недоцільним.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, беручи до уваги все вищевказане, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивачки у вчиненні ним адміністративного правопорушення, в зв`язку з чим слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1760433 від 27.03.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом установлено, що при подачі до суду позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 605,60 грн.

У поданій 09.04.2024 року заяві ОСОБА_1 просила судові витрати у справі залишити за нею. Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні клопотання позивачки, а тому таке слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 241-246, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліції(ГУНП)у Львівськійобласті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову інспектором відділення поліції № 1 (м. Радехів) Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Биха Назара Васильовича серії ЕНА № 1760433 від 29.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 340 грн - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Судові витрати у справі залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою та мешканки: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: пл. Генерела Григоренка, 3, м. Львів, Львівська обл.

Суддя І. Є. Малюшевська