Ухвала

від 09.04.2024 по справі 368/800/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/800/23

2/368/143/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

за участі секретаря Варлам Є.Р.

представника позивачів адвоката Потьомкіна С.О.

та представника відповідача адвоката Клапчука Ф.П.

розглянувши під час підготовчого засідання засіданні залі суду м. Кагарлик в режимі відеоконференції клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Потьомкіна Сергія Олексійовича про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л»</a>, третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам, -

ВСТАНОВИВ:

представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Потьомкін Сергій Олексійович звернувся із клопотанням та просить прийняти дану заяву про зміну предмета позову в частині позовних вимог №№ 1, 3, 5 та розглянути заявлені позовні вимоги в іншій редакції, обґрунтовуючи клопотання наступним.

У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться на розгляді справа № 368/800/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ «РОЗА-Л», третя особа - приватний нотаріус Заставенко А.В. про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки позивачам.

Ухвалою суду від 10.11.2023 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року було задоволено клопотання представника позивачів про повернення справи до стадії підготовчого провадження, вирішено провести повторне підготовче провадження у справі.

Тобто, наразі справа перебуває на стадії підготовчого провадження.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачі обрали один зі способів захисту, передбачених ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме - скасування державної реєстрації прав оренди відповідача на земельної ділянки позивачів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому позивачі керувались позицією Верховного Суду, викладеною у Постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 03.02.2021 у справі № 278/3367/19-ц, від 06.10.2021 у справі № 754/8547/19, від 22.03.2023 у справі № 462/6533/21, про що позивачі зазначали на сторінці 7 позовної заяви.

Зокрема, у наведених постановах суд, серед іншого, зазначав наступне:

«Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідно прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Зміст зазначеної правової норми встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких

проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав».

Більше того, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року в справі № 704/360/18 (провадження № 61-396св21), на яку також посилались позивачі на сторінках 6-7 позовної заяви, зазначено, що:

«реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою... Отже, реєстрація права оренди ТОВ «Міжлісся» на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА2 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимагач закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частиш забезпечить реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обгрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію)...»

Оскільки Договори оренди від 25.12.2020 року між позивачами та відповідачем не підписувались та не укладались, то вбачається, що на момент звернення до суду з позовом, а також на момент закриття підготовчого провадження (станом на 10.11.2023 року) позивачі обрали належний спосіб захисту, тобто, такий, що передбачений чинним законодавством та такий, що слід застосовувати до спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові виснувала, що належним способом захисту прав орендодавця, який заперечує наявність права оренди у орендаря, і при цьому таке право є зареєстрованим за орендарем у ДРРПНМ, є не вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію чи запису про державну реєстрацію чи державної реєстрації права оренди, а саме вимога про визнання права оренди відсутнім. І судове рішення про задоволення такої вимоги буде підставою для внесення відповідних змін до ДРРПНМ.

Більше того визначений Великою Палатою Верховного Суду підхід до розуміння належного способу захисту у подібних правовідносинах в подальшому був застосований Верховним судом у низці постанов, а саме: постановах від 20.12.2023 року у справі № 132/2923/21; від 31.01.2024 року у справі № 752/21285/21; від 19.02.2024 року у справі 567/3/22; від 28.02.2024 року у справі № 136/2517/18; від 28.02.2024 року у справі № 385/284/23 та інших.

Тобто, є підстави стверджувати, що внаслідок прийняття Великою Палатою зазначеної постанови фактично відбувся відступ від правових позицій Верховного Суду, якими керувались позивачі при виборі способу захисту у позовній заяві (Постанови від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 03.02.2021 у справі № 278/3367/19-ц, від 06.10.2021 у справі № 754/8547/19, від 22.03.2023 у справі № 462/6533/21).

Обраний позивачами спосіб захисту, який був належним станом на дату звернення до суду з позовом, наразі більш не є належним.

Натомість, обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19(провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (провадження № 12-13гс22, пункт 127).

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим; вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29), від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц (пункт 62), від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22, пункт 22)).

Оскільки наразі розгляд справи все ще знаходиться на стадії підготовчого провадження, позивачі, керуючись принципом процесуальної економії та уникнення необхідності подавати новий позов, вважають за необхідне змінити предмет позову у справі № 368/800/23 в частині вимог про скасування державної реєстрації права оренди - на вимогу про визнання відсутнім у відповідача права оренди земельних ділянок.

Представник відповідача ТОВ «Роза-Л» адвокат Клапчук Ф.П. заперечив проти задоволення клопотання про зміну предмету позову, оскільки по суті це вже є зміна предмету та підстави позову і по суті є новим позовом, а це заборонено одночасно робити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи булав повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, вислухавши клопотання та думку щодо даного клопотання, приходить до наступного.

У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться на розгляді справа № 368/800/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ «РОЗА-Л», третя особа - приватний нотаріус Заставенко А.В., про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки позивачам.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року вирішено провести повторне підготовче провадження у справі.

Тобто, наразі справа перебуває на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ст.49 ЦПК Українипозивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До завершення підготовчого засідання заявник має право змінити предмет або підставу позовної заяви шляхом подання письмової заяви. У справі, яка розглядається за правилами спрощеного судового провадження, зміна предмета або підстави судового провадження приймається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Заява подана з додержанням вимог ч. 5ст. 49 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву із зміною предмету позову слід прийняти до розгляду та долучити її до матеріалів справи, надавши сторонам подати відзив на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Потьомкіна Сергія Олексійовича зміну предмету позову задовольнити.

Прийняти до розгляду зміну предмету позову в частині позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л»</a>, третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити строк для подання позивачем відповіді на відзив - три дня з дня отримання відзиву.

Встановити строк для подання відповідачем заперечення -три дня з дня отримання відповіді на відзив.

Встановити третій особі п`ятиденний строк для надання пояснень щодо позову та триденний строк до надання пояснень на відзив, а іншим учасникам справи отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляд справи по суті.

Роз`яснити сторонам, що відповідь на відзив та заперечення мають відповідати вимогам, встановленим частиною третьою - п`ятою ст.178 ЦПК України. Копії відповіді на відзив, заперечення та доданих до них документів іншим учасникам справи повинні бути надіслані (надані) одночасно з їх надісланням (наданням) до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 10.04.2024 р.

Суддя І.І. Шевченко