Рішення

від 09.04.2024 по справі 541/901/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/901/24

Номер провадження 2-а/541/11/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 квітня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі судді Шатілової Л.Г., за участі секретаря судового засідання Гуриної В.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миргород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ :

18 березня 2024 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з зазначеним позовом звернувся ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог вказав, що 09 березня 2024 року о 14.10 відносно нього за адресою: АДРЕСА_1 працівником Миргородського районного відділу поліції ГУ НП в Полтавській обл., сержантом поліції Маскаленко М.О. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ЕГА № 1358819 від 09.03.2024 року. Дана постанова була винесена з грубим порушенням вимог закону, не відповідає обставинам справи та є такою, що підлягає скасуванню.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 09.03.2024 р. Полтавська Миргородський р-н Миргород, вул. Гоголя 98/6 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме повідомив що на місці для паркування осіб з інвалідністю знаходиться автівка, водій якої не мав відповідного посвідчення, по приїзду даний факт не підтвердився, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП.

Відомості, що були зазначені працівником поліції в постанові, не містить жодних фактів, зафіксованих належним та допустимим способом порушення відповідних норм законодавства України, тим самим у порядку ст. 7 КУпАП відповідачем не була встановлена об`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Позивач зазначає, що не надавав поліції завідомо неправдивої інформації. Будучи особою з інвалідністю, 09.03.2024 р. був свідком неодноразового залишення автомобільного транспорту на місті парковки автомобілів інвалідів за адресою, зазначеною в постанові. Останній раз, коли в зоні дії дорожнього знаку - стоянка автомобіля особи з інвалідністю, він побачив автомобіль, повідомив про цей факт правоохоронні органи. Працівники поліції, приїхавши за викликом, повідомили йому, що автомобіль стоїть на відстані від знаку більше 3 метрів, тобто без порушень. При цьому заміри були проведені без нього , він не мав можливості це перевірити . Працівники поліції належним чином не перевірили та не надали оцінку обставинам, які змусили його повідомити про відповідні обставини, не встановили свідків правопорушення, натомість склали відносно нього оскаржувану постанову.

Згідно вимог діючого законодавства, відповідальність за порушення норм визначених в ст. 183 КУпАП настає виключно у разі завідомо неправдивого виклику поліції. Тобто виклик поліції відбувся по заздалегідь відсутнім підставам для виклику поліції. Натомість він зазначає, що здійснений ним виклик поліції не мав неправомірних дій, оскільки він був впевнений в незаконності дій водія автомобіля, який перебував в зоні знаку - зупинка автомобіля інваліда. Також зазначає, що працівник поліції застосував до нього максимально можливий штраф, передбачений за ст. 183 КУпАП. Зазначає, що йому не були роз`яснені його права, не була надана можливість скористатись правовою допомогою, що прямо порушує вимоги Конституції України,

Оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення була винесена саме співробітником поліції, ним не було дотримано вимог статті 280 КУпАП, тобто при розгляді справи про адміністративне правопорушення він був зобов`язаний визначити предмет доказування та з`ясувати необхідний перелік питань, щодо скоєного адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не складався, обсяг доказування працівником поліції визначений не був, постанова у справі про адміністративне правопорушення в порядку діючого законодавства України не містить доведеності порушення вимог ст. 183 КУпАП. Відомості що були зазначені працівником поліції в Постанові, не містить жодних фактів на підтвердження відсутності обставин на які посилався Позивач під час виклику поліції.

На підставі викладеного позивач просить визнати протиправними дії уповноваженого представника Відповідача - поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУ НП в Полтавській обл., сержанта поліції Маскаленко Михайла Олександровича, щодо порядку розгляду справи та винесення постанови серія ЕГА № 1358819 від 09.03.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності Позивача - ОСОБА_1 ; скасувати постанову серія ЕГА № 1358819 від 09.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП; закрити провадження у справі.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити. Суду пояснив, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, водієм, є внутрішньо переміщеною особою. Останні пів року в місті є постійні проблеми з паркувальними місцями для осіб з інвалідністю. 09.03.2024 року він під`їхав до магазину «Сільпо», не зміг припаркуватися, оскільки місця для осіб з інвалідністю були зайняті. Проїхав далі на п`ятсот метрів і пішки прийшов назад до магазину і поки йшов викликав працівників поліції. Коли поліція приїхала автомобілі з місць для осіб з інвалідністю вже поїхали. Пізніше під`їхав автомобіль «Нової пошти» та почав відвантажувати посилки, на зауваження про парковку для осіб з інвалідністю не реагував, тому ним повторно були викликані працівники поліції. Останні приїхали, сказали, що він заважає їм працювати, оформили стосовно нього протокол. При складанні даного протоколу права йому роз`яснені не були, зробили самі заміри рулеткою, не склали карту до протоколу. Просив скасувати постанову.

Представник відповідача- Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Заяви, клопотання до суду не надходили.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України , органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, шляхом винесення постанови серії ЕГА № 1358819 від 09.03.2024 року за ст. 183 КУпАП, в якій зазначено, що 09.03.2024 р. Полтавська Миргородський р-н Миргород, вул. Гоголя 98/6 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме повідомив що на місці для паркування осіб з інвалідністю знаходиться автівка, водій якої не мав відповідного посвідчення, по приїзду даний факт не підтвердився. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП (а.с.10).

Зі статті 183 КУпАП вбачається, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень, обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Оскільки не подано відзиву на позовну заяву, то відповідачами не доведено та не підтверджено належними доказами факту вчинення позивачем правопорушень, передбачених ст. 183 КУпАП як наслідок, не доведено факту порушення позивачем.

Представник відповідача не надав суду достатньо доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП. При цьому, сама по собі постанова поліцейського не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як у вказаній постанові міститься лише описання правопорушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують наявність події і складу адміністративного правопорушення, а також те, що відповідачем не були вжиті заходи щодо повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 183, 245, 247, 251, 280 КУпАП, ст.ст.77, 132, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову серії ЕГА № 1358819 від 09.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Миргородський районний відділ поліції ГУНП в Полтавській області, адреса знаходження: вул. Я.Усика, 34, м. Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 08674815.

Суддя: Л. Г. Шатілова