Рішення

від 04.10.2022 по справі 757/8990/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8990/20-ц

пр. 2-1550/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

представника третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - відповідач, АТ КБ «ПриватБанк») за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - третя особа, Подільський РВДВС м. Києві ГТУЮ у м. Києві), в якому просить виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про арешт нерухомого майна ОСОБА_2 реєстраційний номер обтяження: 11628478, зареєстрованого в реєстрі 20.09.2011 року, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 09.10.2009 року ОСОБА_2 змінив своє прізвище на « ОСОБА_2 ». У липні 2019 року позивач дізнався про наявність обтяження всього його майна арештом на підставі постанови ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 16.09.2011 року. У ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження представнику позивача в усній формі було відмовлено у зв`язку зі знищенням матеріалів за закінченням строку їх зберігання. Відповідно до інформації, наданої виконавчою службою, 16.09.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на все нерухоме майно боржника у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа № 2-5053 від 10.02.2011 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Приватбанк» 41 453,26 грн. Разом з тим, позивачу не було відомо про наявність такого рішення суду, а у відповідь на адвокатський запит представника позивача Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська повідомив, що судом такий виконавчий лист не видавався. Враховуючи, що відомості про обтяження майна позивача на підставі неіснуючого виконавчого листа перешкоджають йому набувати та відчужувати нерухоме майно, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.01.2021 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.01.2021 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження, та підготовче засідання у справі призначено на 07.04.2021 року.

01.04.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Подільського РВДВС м. Києві ГТУЮ у м. Києві надійшли пояснення на позовну заяву, в яких представник третьої особи зазначив, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 28717763, відкрите на підставі постанови головного державного виконавця Дубаса А.М. від 16.09.2011 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-5053 від 10.02.2011 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Приватбанк» 41 453,26 грн. 27.05.2014 року старшим державним виконавцем Москаленко В.В. винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Вказує, що у Подільського РВДВС м. Києві ГТУЮ у м. Києві відсутні підстави для зняття арешту з нерухомого майна, оскільки боржником станом на 25.03.2021 року не надано доказів, що підтверджують виконання рішень, які підлягали виконанню, сплати судового збору та витрат виконавчого провадження. Крім того, третя особа просила розглядати справу за відсутності її представника.

06.04.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2021 року, у зв`язку із задоволенням клопотання позивача, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 09.08.2021 року.

29.04.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - Стаднікова Д.В. надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.04.2021 року відзив представника відповідача - Стаднікова Д.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження повернуто заявнику без розгляду.

09.08.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача - адвоката Боряк Г.Ю. про зміну предмету позову.

09.08.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Боряк Г.Ю. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 09.08.2021 року, за відсутності позивача та його представника, в якій остання просила прийняти заяву про зміну предмету позову, закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2021 року заяву представника позивача - адвоката Боряк Г.Ю. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження повернуто позивачу.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 16.12.2021 року.

16.12.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Боряк Г.Ю. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 16.12.2021 року, за відсутності позивача та його представника, в якій остання зазначила, що не заперечує проти закриття підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 12.05.2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 05.09.2022 року.

05.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва та засобами електронного зв`язку, від представника позивача - адвоката Боряк Г.Ю. надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії Додаткової угоди № 1 від 22.02.2022 року до Кредитного договору № SAMDN03000012971481 від 10.04.2007 року; копію квитанції № RC IP4H595TZHNVPPBBU6G8T від 22.02.2022 року на суму 60 000,00 грн.; копію довідки АТ КБ «ПриватБанк» № б/н від 22.02.2022 року; копії заяви АТ КБ «ПриватБанк» від 24.02.2022 року до Подільського РВДВС м. Києві ГТУЮ у м. Києві.

05.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Боряк Г.Ю. надійшла заява, в якій остання просила провести судове засідання, призначене на 05.09.2022 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.09.2022 року поновлено представнику позивача строк на подання доказів та приєднано до матеріалів справи подані представником позивача докази, та, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 04.10.2022 року.

03.10.2022 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Боряк Г.Ю. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якому остання зазначила, що позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

В судове засідання 04.10.2022 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 03.10.2022 року просила розглядати справу за відсутності позивача та його представника. Третя особа у поясненнях на позовну заяву просила розглядати справу за відсутності представника.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, представники позивача та третьої особи у письмових заявах просили розглядати справу за їх відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 09.10.2009 року ОСОБА_2 змінив прізвище на « ОСОБА_2 », про що 09.10.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві зроблено актовий запис № 88, що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2010 року у справі № 2-5053/2010 за заявою ПАТ «Приватбанк» вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 в межах заявлених позовних вимог у розмірі 10 432,30 Євро, що за курсом Національного банку України становить 109 747,81 грн.; нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; інше нерухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 ; грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача (а. с. 17).

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2010 року у справі № 2-5053/2010 позов ПАТ «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК»), ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № SAMDN03000012971481 від 10.04.2007 року у розмірі 109 747,81 грн., судовий збір у розмірі 1 097,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.; стягнуто з ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_2 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 200,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Приватбанк» 1 950,00 грн. за надання юридичних послуг та витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги та інших фахівців у галузі права (а. с. 15 - 16).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 172246394 від 02.07.2019 року щодо ОСОБА_1 , 20.09.2011 року було внесено запис № 11628478 про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 . Арешт накладено ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві на підставі постанови від 16.09.2011 року (а. с. 13 - 14).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як визначено у ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц та інших.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що наявність відомостей про обтяження майна позивача на підставі неіснуючого виконавчого листа перешкоджають йому набувати та відчужувати нерухоме майно, відтак просив суд виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про арешт нерухомого майна ОСОБА_2 реєстраційний номер обтяження: 11628478, зареєстрованого в реєстрі 20.09.2011 року.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з п. 1, абз. 1 п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень» передбачено, що інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 року, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній з 16.01.2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналізуючи викладене, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними на час вирішення спору і ухвалення судового рішення способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Отже, з 16.01.2020 року такий спосіб захисту порушених речових прав як виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомостей про арешт нерухомого майна чинним законодавством не передбачений.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20.08.2020 року у справі № 916/2464/19, від 16.09.2020 року у справі № 352/1021/19 та від 25.11.2020 року у справі № 761/15741/17.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2021 року у справі № 723/2196/19 вказано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в позові відмовлено, а учасниками справи не надано доказів на підтвердження понесення судових витрат, то судові витрати, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа: Подільський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, адреса: 04208, м. Київ, пр.-т. Георгія Гонгадзе, 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 17.10.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко