Ухвала

від 22.03.2024 по справі 175/9204/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/9204/23

Провадження № 1-кс/175/2324/23

2024 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року смт Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: слідчої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла скарга представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

В скарзі зазначено, що бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Так, 10 жовтня 2023 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, надійшла заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення. Однак, передбачені законом відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, тому заявник вважає, що посадові особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, такими своїми діями порушують кримінальне процесуальне законодавство України. Заявник просить суд зобов`язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 від 10 жовтня 2023 року та розпочати розслідування.

В судовезасідання особа, яка подала скаргу, представник ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 не з`явився, однак в скарзі зазначено про розгляд скарги за їх відсутності, на задоволенні скарги наполягають.

В судове засідання представник Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд скарги за їх відсутності, заявлені в скарзі вимоги не визнають та просять відмовити в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, в зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Як встановлено в ході судового розгляду скарги, 10 жовтня 2023 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, надійшла заява ОСОБА_3 від 10 жовтня 2023 року, в якій він зазначив, що старшим інспектором СРПП відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не складався акт огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за участю ОСОБА_3 , але в подальшому у під час ознайомлення з адміністративним матеріалом у суді ним був виявлений такий акт, тобто скоєно кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України.

Так, положеннями ч. 1 ст. 2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. При цьому, обов`язковими елементами складу будь-якого кримінального правопорушення є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дія (бездіяльність) не є кримінальним правопорушення.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).

Тобто, виходячи із системного аналізу зазначених вище положень закону, можна зробити висновок, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише такі, що містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому суб`єктивна впевненість особи у неправомірних діях, незгода із рішенням, дією чи бездіяльністю самі по собі не можуть бути підставами для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України.

Так, положеннями ч. 1 ст. 384 КК України передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.

Як вбачається із заяви ОСОБА_3 , остання не містить даних, які б вказували на об`єктивні ознаки введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, тобто подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, які могли б бути вчинені спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення свідком, потерпілим, експертом, спеціалістом, перекладачем, оцінювачем, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, висновок, звіт або переклад, та свідчили про наявність в діях певної особи ознак передбачених КК України кримінальних правопорушень.

Натомість, викладені в заяві обставини та доводи заявника фактично зводяться до незгоди заявника зі складеним поліцейським протоколом про адміністративне правопорушення, а так само з винесеною за результатами розгляду цього протоколу постановою суду про притягнення заявника до адміністративної відповідальності. Однак, вказані обставини не свідчать про можливе скоєння сказаного в заяві кримінального правопорушення. Доводи заяви не містять необхідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 214 КПК України мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а ґрунтуються на суб`єктивній оцінці заявника та його ставленні до зазначених у заяві обставин. Інших відомостей про вчинення передбачених кримінальним законом кримінальних правопорушень заява не містить.

Також суд враховує, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення є його суспільна небезпечність. Кримінальне правопорушення серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших). Саме по собі припущення щодо можливого скоєння кримінального правопорушення не є свідченням вчинення цього кримінального правопорушення, оскільки суперечить визначальним засадам правового регулювання кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи викладене вище, оскільки заява ОСОБА_3 фактично стосується незгоди заявника зі складеним поліцейським протоколом про адміністративне правопорушення, а так само з винесеною за результатами розгляду цього протоколу постановою суду про притягнення до адміністративної відповідальності, а також не містить достатніх даних про наявність ознак кримінально-караного діяння, суд приходить до висновку, що посадовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, не було допущено протиправної бездіяльності при розгляді цієї заяви.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення скарги та приходить до висновку, що в задоволенні такої скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 214, 303 307, 309 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя: