Рішення

від 10.04.2024 по справі 214/10249/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/10249/23

2/214/1629/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

10 квітня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сіденка С.І.

за участю секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,

у відсутність сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень», треті особи, які не заявляють самостійних вимог:

Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

Кучеренко Надія Іванівна,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4

про зняття арешту з майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зняти обтяження №36264541 у вигляді арешту нерухомого майна, зареєстрованого на підставі постанови Саксаганського відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 04.12.2019 року у виконавчому провадженні № 60781909.

В обґрунтування свого позову вказує, що йому та іншим членам родини: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 . На вказане нерухоме майно накладено обтяження № 36264541 у вигляді арешту нерухомого майна на підставі постанови Саксаганського відділу ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 04.12.2019 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 60781909. Як пізніше було з`ясовано, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 214/3010/19 була задоволена позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» суму заборгованості за Кредитним договором №7381754358 від 07.04.2017 року в розмірі 90 929,39 (дев`яносто тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 39 коп. Для забезпечення виконання зазначеного рішення суду, 04.12.2019 року Саксаганським ВДВС у м. Кривому Розі була прийнята постанова про арешт майна боржника, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження №36264541. 25.03.2021 року ОСОБА_5 - мати боржника ОСОБА_1 , сплатила на користь ТОВ «ФК`ЦФР» суму боргу. Листом від 14.04.2021 року за вих. № 13-34/22438 Саксаганським відділом ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було повідомлено про неможливість зняття арешту з майна та рекомендовано звернутися до суду. Обтяження нерухомого майна створює перешкоди у здійсненні права власності, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26 грудня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та Витребувано у Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд. 41) копію матеріалів виконавчого провадження № 60781909 з виконання виконавчого листа № 2/214/1916/19 від 25.10.2019 виданого Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення заборгованості у розмірі 92850,39 грн. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень».

У поданій до суду заяві представник позивача просив справу розглядати за його відсутності та відсутності його довірителя, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Інші учасники справи у повторно судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, відзиву, письмових пояснень не надали.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частиною четвертою статті 223 ЦПК України установлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення таких причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути в порядку заочного розгляду цивільну справу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.09.2019 по справі № 214/3010/19 (провадження № 2/214/1916/19), яке за даними ЄДРСР набрало законної сили 11.10.2019, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, код ЄДРПОУ 35725063) суму заборгованості за Кредитним договором №7381754358 від 07.04.2017року в розмірі 90 929,39 (дев`яносто тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 39 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 47 994,98 грн.; заборгованість за річними відсотками 7560,89 грн., заборгованість за щомісячними відсотками 23 139,17 грн., заборгованість за штрафними санкціями/пенею 12 234,35 грн., а також судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

На підставі вказаного рішення суду державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у дніпропетровській області Кушнерук Ю. А. відкрито виконавче провадження № 60781909.

У рамках вказаного виконавчого провадження постановою державного виконавця від 04.12.2019 накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 (позивачу) належить на праві спільної часткової власності 1/5 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі вказаної постанови державного виконавця по виконавчому провадженню № 60781909 від 04.12.2019, державним реєстратором до Реєстру внесено відомості про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження: 36264541, дата та час державної реєстрації: 15.04.2020, вид обтяження: арешт нерухомого майна.

Постановою старшого державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.09.2020 за виконавчим провадженням № 60781909, виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

На звернення позивача з приводу скасування арешту майна боржника, Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) листом № 13-34/22438 від 14.04.2021 повідомив, з посиланням на ст. ст. 37, 59 Закону України «Про виконавче провадження» про неможливість зняття арешту.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Стаття 15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 2 постанови № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначає підстави повернення виконавчого документа стягувачу. Зокрема п. п. 2, 5 ч. 1 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2), - у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника) (п. 5).

Як убачається з наданої суду копії матеріалів виконавчого провадження № 60781909, постанова про повернення виконавчого документу стягувачу винесена на підставі п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

За приписами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разінабрання законноїсили судовимрішенням прозняття арештуз майнаборжника арештз такогомайна знімаєтьсязгідно зпостановою виконавцяне пізнішенаступного дня,коли йомустало відомопро такіобставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченомупунктами 10,15частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбаченіпунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Підповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

При цьому ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Дані обставини, з урахуванням того, що виконавчий документ повернутий стягувачу, свідчать про наявність правових підстав для зняття арешту нерухомого майна боржника.

Також суд бере до уваги висновок Верховного Суду, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321ЦКУкраїни право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.2ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Також суд звертає увагу, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови повернення виконавчорго документу стягувачу, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна, захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зняття арешту.

Враховуючи відсутність висловленого позивачем бажання стягнути з відповідача судовий збір у відповідності до ст.13,141 ЦПК України, суд відносить його на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-89, 223, 258-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов ОСОБА_1 - повністю.

Зняти обтяження № 36264541 (спеціальний розділ) у вигляді арешту нерухомого майна, відомості про яке внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі постанови державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 04.12.2019 по виконавчому провадженню № 60781909.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Сіденко