Вирок

від 09.04.2024 по справі 346/4797/23

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4797/23

Провадження № 1-кп/346/280/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі:головуючого- судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхній Ялівець, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, майстер лісу Черемошського лісництва, депутатом не являється, раніше не судимого, одружений, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, депутатом не являється, раніше не судимого, не одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч. 1 ст.263 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 організував незаконне переправлення осіб через державний кордон України, керував такими діями та сприяв їх вчиненню порадами, вказівками, за попередньою змовою групою осіб, вчинено з корисливих мотивів.

Злочин вчинено при наступних обставинах. Статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні. У відповідності до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного етапу в Україні», затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 273800-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. В подальшому у відповідності до Указу Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб врегульовано положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Так, п. 6 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, пов`язані із встановленням у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеженням свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів.

Частиною 1 ст. 15 згаданого Закону встановлено, що Військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрації та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтриманих бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, п. І Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»», оголошено та впроваджено про ведення загальної мобілізації.

В той же час, порядок виїзду військовозобов`язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, за межі території України врегульований нормами зазначеного нижче законодавства.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021 затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан».

Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).

Частина 1 ст. 15, п. 7 ч. 1 ст. 22 вказаного Закону вказує, що на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку); граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві - п. 2. ч.2 ст. 28 Закону) встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу до 60 років.

Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», зокрема п. 6-2, встановлено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Водночас, 03.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №194 «Деякі питання бронювання військовозобов`язаних в умовах правового режиму воєнного стану», якою установлено, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами , організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення (далі підприємства, установи і організації), здійснюється у порядку, визначеному цією постановою, серед іншого, шляхом надання Міністерству економіки погоджених Міністерством оборони пропозицій щодо бронювання військовозобов`язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, а установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обгрунтуванням, яке упродовж одного дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також іншим органам. З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов`язаному витяг з наказу Міністерства економіки.

В подальшому, у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 218 від 07.03.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 194», рішення стосовно бронювання військовозобов`язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов`язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймає Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації, в якому зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, який не може перевищувати шість місяців. Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації, надсилають до Адміністрації Державної прикордонної служби рішення про бронювання зазначених в абзаці першому цього пункту військовозобов`язаних для врахування під час виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України.

Для отримання відповідного рішення, ініціатор повинен звернутися до Міністерства інфраструктури України або обласної військової адміністрації або Київської міської військової адміністрації, які надсилають до Адміністрації Державної прикордонної служби рішення про бронювання зазначених в абзаці першому цього пункту військовозобов`язаних для врахування під час виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Також, 20 травня 2022 р. постановою № 615 Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 3 березня 2022 р. № 194» встановлено, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідний інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Рішення про виїзд за межі України водіїв, шо здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших уторених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обгрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів: військових, правоохоронних органів; військових адміністрацій; медичних закладів; відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що на території України із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено з 20 травня 2023 року строком на 90 діб, у зв`язку з чим почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, організували незаконне переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду.

З цією метою, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спільно з ОСОБА_5 , діючи спільно та з єдиною метою, підшукували осіб з числа громадян України, яким було відомо про тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та які бажали незаконно перетнути державний кордон України. Зокрема, жителя міста Коломия, Івано-Франківської області ОСОБА_8 , який на виконання порад та вказівок ОСОБА_5 , 01.06.2023 близько 18 год. 00 хв. транспортний засіб марки «MERSEDES-BENZ» модель «SPRINTER 316», державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору під його керуванням із АДРЕСА_2 .

Прибувши 01.06.2023 близько 18:30 години до населеного пункту Стебні, Верховинського району, Івано-Франківської області, ОСОБА_5 за організацію незаконного переправлення через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США. Після чого зустрівся із ОСОБА_4 , з метою передачі йому громадянина ОСОБА_8 для подальшого сприяння незаконно перетну державний кордон України.

Будучи в населеному пункті Стебні, Верховинського району, Івано-Франківської області, громадян ОСОБА_8 з метою незаконного перетину державного кордону України, на виконання вказівок та порад ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення громадянина ОСОБА_8 через державний кордон країни, було надано засіб для подальшого їхнього пересування автомобіль марки «Volkswagen Transporter» білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_2 , куди пересів НОМЕР_3 .І та під керуванням ОСОБА_4 продовжили рух в напрямку державного кордону України з державним кордоном Республіки Румунія. За виконання вказаних дій ОСОБА_4 , а саме переправлення останнього через державний кордон України, ОСОБА_4 отримав у ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 3400 доларів США.

Проїжджаючи село Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області, при спробі перетину державного кордону України, працівниками правоохоронних органів, був зупинений автомобіль марки «Volkswagen Transporter» білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 та який безпосередньо здійснював незаконне переміщення через державний кордон України ОСОБА_8 .

Обвинувачений ОСОБА_5 організував незаконне переправлення осіб через державний кордон України, керував такими діями та сприяв їх вчиненню порадами, вказівками, за попередньою змовою групою осіб, вчинено з корисливих мотивів.

Крім того, незаконно придбав ти зберігав боєприпаси без передбаченого законом дозволу.

Кримінальні правопорушення вчинено при наступних обставинах. Статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні. У відповідності до Указу Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного етапу в Україні», затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 273800-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. В подальшому у відповідності до Указу Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб врегульовано положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Так, п. 6 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, пов`язані із встановленням у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеженням свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів.

Частиною 1 ст. 15 згаданого Закону встановлено, що Військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрації та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтриманих бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, п. І Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»», оголошено та впроваджено про ведення загальної мобілізації.

В той же час, порядок виїзду військовозобов`язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, за межі території України врегульований нормами зазначеного нижче законодавства.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021 затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан».

Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).

Частина 1 ст. 15, п. 7 ч. 1 ст. 22 вказаного Закону вказує, що на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку); граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві - п. 2. ч.2 ст. 28 Закону) встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу до 60 років.

Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», зокрема п. 6-2, встановлено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Водночас, 03.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №194 «Деякі питання бронювання військовозобов`язаних в умовах правового режиму воєнного стану», якою установлено, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами , організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення (далі підприємства, установи і організації), здійснюється у порядку, визначеному цією постановою, серед іншого, шляхом надання Міністерству економіки погоджених Міністерством оборони пропозицій щодо бронювання військовозобов`язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, а установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обгрунтуванням, яке упродовж одного дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також іншим органам. З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов`язаному витяг з наказу Міністерства економіки.

В подальшому, у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 218 від 07.03.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 194», рішення стосовно бронювання військовозобов`язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов`язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймає Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації, в якому зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, який не може перевищувати шість місяців. Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації, надсилають до Адміністрації Державної прикордонної служби рішення про бронювання зазначених в абзаці першому цього пункту військовозобов`язаних для врахування під час виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України.

Для отримання відповідного рішення, ініціатор повинен звернутися до Міністерства інфраструктури України або обласної військової адміністрації або Київської міської військової адміністрації, які надсилають до Адміністрації Державної прикордонної служби рішення про бронювання зазначених в абзаці першому цього пункту військовозобов`язаних для врахування під час виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Також, 20 травня 2022 р. постановою № 615 Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 3 березня 2022 р. № 194» встановлено, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідний інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Рішення про виїзд за межі України водіїв, шо здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших уторених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обгрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів: військових, правоохоронних органів; військових адміністрацій; медичних закладів; відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителем АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що на території України із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено з 20 травна 2023 року строком на 90 діб, у зв`язку з чим почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, організували незаконне пере направлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду.

З цією метою, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спільно з ОСОБА_4 , діючи спільно та з єдиною метою, підшукували осіб з числа громадян України, яким було відомо про тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та які бажали

незаконно перегнути державний кордон України. Зокрема, жителя міста Коломия, Івано-Франківської області ОСОБА_8 , який на виконання порад та вказівок ОСОБА_5 , 01.06.2023 близько 16 год. 00 хв. при був на АЗС що в АДРЕСА_2 . Під час особистої зустрічі ОСОБА_5 було обумовлено порядок незаконного переправлення через державний кордон України з громадянином ОСОБА_8 .

Під час даної зустрічі ОСОБА_5 було надано поради, вказівки ОСОБА_9 , які допоможуть незаконно перетнути державний кордон України, а також сказано порядок проведення розрахунку за незаконний перетин державного кордону України, в тому числі суму грошових коштів за організацію даного перетину, а саме по 4000 (чотири тисячі) доларів США.

Після цього, відповідно до порад, вказівок наданих ОСОБА_5 на незаконний перетин державного кордону України, ОСОБА_8 , 01.06.2023 близько 16 години присів в транспортний засіб марки «MERSEDES-BENZ» модель «SPRINTER 316», державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору власником якого є ОСОБА_5 та під його керуванням вирушили з АДРЕСА_2 .

Прибувши 01.06.2023 близько 18:30 години до населеного пункту Стебні, Верховинського району, Івано-Франківської області, ОСОБА_5 за організацію незаконного переправлення через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США. Після чого зустрівся із ОСОБА_4 , з метою передачі йому громадянина ОСОБА_8 для подальшого сприяння незаконно перетину державного кордону України.

Будучи в населеному пункті Стебні, Верховинського району, Івано-Франківської області, громадян ОСОБА_8 з метою незаконного перетину державного кордону України, на виконання вказівок та порад ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення громадянина ОСОБА_8 через державний кордон України, було надано засіб для подальшого їхнього пересування автомобіль марки «Volkswagen Transporter» білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_4 , куди пересів ОСОБА_8 . тa під керуваннам ОСОБА_4 продовжили рух в напрямку державного кордону України з державним кордоном Республіки Румунія.

Проїжджаючи село Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області, при спробі перетину державного кордону України, працівниками правоохоронних органів, був зупинений автомобіль марки «Volkswagen Transporter» білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_4 та який безпосередньо здійснював незаконне переміщення через державний кордон України ОСОБА_8 .

Крім того ОСОБА_5 , у невстановлений слідством час та місці, придбав 11 (одинадцять) предметів, які є військовими боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї - військовими 7,62 - мм патронами центрального бою, де усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що він не має дозволу на право зберігання та придбання боєприпасів передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, зберігав вищевказані 11 (одинадцять) предметів, які є боєприпасами до військової вогнепальної нарізної зброї - військовими 7,62 - мм патронами, за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 .

02.06.2023 в період з 11 годин 48 хвилин по 13 годин 28 хвилин в ході проведення обшуку на підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду проведеного слідчим слідчого відділення Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено 11 (одинадцять) предметів, які є боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї - військовими 7,62-мм патронами центрального бою, які ОСОБА_5 не маючи дозволу на право придбання та зберігання боєприпасів, усвідомлюючи незаконність своїх дій у порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження положення про дозвільну систему» із наступними змінами та доповненнями, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 зі змінами та доповненнями, незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання.

Згідно висновку експерта від 14.06.2023, надані на дослідження 11 предметів, є військовими боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї - військовими 7,62-мм патронами центрального бою, зі звичайними кулями, промислового виробництва. Дані патрони призначені для стрільби з автоматів, карабінів, калібру 7,62 мм, патронник яких розрахований на дані патрони. Надані на дослідження 11 патронів придатні для стрільби.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнав та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому розкаявся та просив його суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю, його діяння відповідають ознакам складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, оскільки він вчинив незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а саме: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Обставини, що пом`якшують визнання вини, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При визначенні міри покарання суд враховує наявність у обвинуваченого на утриманні трьох малолітніх дітей, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягуввся, позитивно характеризується, є особою з інвалідністю.

Уст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(далі - Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

За приписами ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2ст.65КК України визначено, що суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, за приписами ч. 1ст. 69 КК Україниза наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуза це кримінальне правопорушення.

А за змістом ч. 2ст. 69 КК Українина підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуяк обов`язкове, за винятком випадків, що вказані в цій частині статті.

Суд вважає, що згідно ст.69 КК України у справі наявні обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, суд враховує, що обвинувачений визнав вину повністю, його щире каяття.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що одна лише тяжкість вчиненого в даному випадку злочину не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ч.3 ст. 332 КК України із застосуванням ст.69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті у виді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні доведена повністю, його діяння відповідають ознакам складу злочину, передбаченого ч.3 ст.332, ч.1 ст.263 КК України, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а саме: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів, а також у незаконному придбанні ти зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.

Обставини, що пом`якшують обвинувачення визнання вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При визначенні міри покарання суд враховує наявність у обвинуваченого на утриманні малолітньої дитини, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, є особою з інвалідністю.

Уст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(далі - Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

За приписами ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2ст.65КК України визначено, що суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, за приписами ч. 1ст. 69 КК Україниза наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуза це кримінальне правопорушення.

А за змістом ч. 2ст. 69 КК Українина підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуяк обов`язкове, за винятком випадків, що вказані в цій частині статті.

Суд вважає, що згідно ст.69 КК України у справі наявні обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, суд враховує, що обвинувачений визнав вину повністю, його щире каяття.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що одна лише тяжкість вчиненого в даному випадку злочину не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання:

-за ч.3 ст. 332 КК України із застосуванням ст.69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті у виді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна; -за ч.1 ст. 263 КК України із застосуванням ст.69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті у виді штрафу оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.332ч.3 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, у виді штрафу в розмірі 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204000 (двісті чотири) тисячі гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна;

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.332 ч.3 та ст. 263 ч. 1 КК України та призначити йому покарання:

-за ст. 332 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, у виді штрафу в розмірі 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204000 (двісті чотири) тисячі гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна;

-за ст. 263 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять) тисяч гривень.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу в розмірі 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204000 (двісті чотири) тисячі гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати на проведення експертизи в сумі 956 грн.

Речові докази:

грошові кошти 50 (п`ятдесят) євро; 60 (шістдесят) гривень; 110 (сто десять) польських злотих; 2600 ( дві тисячі шістсот) крон чеських; грошові кошти 1530 доларів США в кількості 15 купюр серії та номер наступні: LF10104467В, PB86289488G, PJ49611600A, PE87545778D, PD73674224B, PD73674225B, PF19081674L, PF06829323L, РЕ72637247С, MF79065673A, РК06791122Е, LF57861495F, РА30793813В, MB30865162S, PB17580007N; 1385 (одинадцять тисяч триста вісімдесят п`ять) Євро; 3500( три тисячі п`ятсот) гривень; 8900 ( вісім тисяч дев`ятсот) крон чеських, грошові кошти купюрами номіналом п`ятсот гривень, в кількості тринадцять купюр серії та номер наступні: YИ 1673814, ЄЖ 7904514, УЖ 4503363, ХЕ 6483315, ЗБ 3030706, ЄГ 4372045, СГ 8946875, АБ 2692396, ЗГ 3753987, АГ 3848886, ВГ 2207277, ЗА 8064961, ББ 8419060, кошти купюрами номіналом двісті гривень, в кількості одна купюра серії та номер ГА 3007120, кошти купюрами номіналом сто гривень, в кількості одна купюра серії та номер ЗИ 4384559, кошти купюрами номіналом п`ятдесят гривень, в кількості одна купюра серії та номер ТИ 3604771, кошти купюрами номіналом двадцять гривень, в кількості одна купюра серії та номер ЕГ 0814107, кошти купюрами номіналом п`ять гривень, в кількості одна купюра серії та номер СЖ 5525254 - повернути власнику;

- купюри номіналом сто доларів США, в кількості 34 купюри, з них 10 купюр серії та номер яких АК 19576497 J, 10 купюр серії та номер яких AJ 19564977 К та 14 купюр серії та номер яких КІ 95694274 В знищити;

-Грошові кошти, 8 купюр номіналом по 100 доларів США серії та номер LE94217069A, РB28834788M, PF14934120H, AF44712817B, AB98577374R, ВВ36663308В, АВ05365697К, AB76750569J- повернути на спеціальний рахунок ГУНП для проведення контролю за вчиненням злочину;

-автомобіль «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_6 - повернути власнику.

-автомобіль марки «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути власнику;

-свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 на автомобіль «Volkswagen Transporter» , мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy А 53» Імеі 1 : НОМЕР_8 Імеі 2: НОМЕР_9 , із двома сім картами оператора «Київстар» № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11 , три скреч-карти оператора мобільного зв`язку «Київстар» без сім карт № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 та № НОМЕР_14 , дві банківські карти «Приватбанк» № НОМЕР_15 та № НОМЕР_16 , банківська картка «Приват банк» № НОМЕР_17 ; мобільний телефон «Redmi Note 11 Pro» ІМЕІ: НОМЕР_18 ІМЕІ: НОМЕР_19 ; мобільний телефон «Galaxy 41» ІМЕІ: НОМЕР_20 ІМЕІ: НОМЕР_21 ; 1 долар СІЛА; записник із обкладинкою темного кольору; аркуш страхівки на автомобіль; аркуш із написом ліцензія на перевезення; навігатор темного кольору із написом «GARMІN»; флеш носії цифрові в кількості 16 ( шістнадцять) штук; записник із записами; технічний паспорт на автомобіль «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_6 ; технічний паспорт на причіп- повернути власнику;

-11 боєприпасів до вогнепальної нарізної зброї, які призначені для стрільби, з автоматів, карабінів, калібру 7,62 мм - знищити.

Скасувати арешт на майно ОСОБА_4 , а саме:

-земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 7323584500:01:001:0264, за адресою: АДРЕСА_3 ,

-земельну ділянку площею 0,102 га з кадастровим номером 7323555100:01:010:0917, за адресою: АДРЕСА_1 ,

-транспортний засіб державний номерний знак НОМЕР_22 (ЗИЛ 131, VIN: НОМЕР_23 ) та транспортний засіб державний номерний знак НОМЕР_2 (Volkswagen Transporter, VIN: НОМЕР_24 ).

Скасувати арешт на майно ОСОБА_5 , а саме:

-житловий будинок загальною площею 180,1 (кв.м) житлової площі 71,6 (кв.м) на земельні ділянки з кадастровим номером 2621680201:01:001:0108 за адресою: АДРЕСА_2 ,

-земельна ділянка площею 0,165 га з кадастровим номером 2621680201:01:001:0107, за адресою: АДРЕСА_2 ,

-земельна ділянка площею 0,0869 га з кадастровим номером 2621680201:01:001:0108, за адресою: АДРЕСА_2 ,

-земельна ділянка площею 0,0387 га з кадастровим номером 2621680201:01:001:0109, за адресою: АДРЕСА_2 ,

- транспортний засіб державний номерний знак НОМЕР_25 (MERSEDES- BENZ SPRINTER 316 CDI, VIN: НОМЕР_26 » та транспортний засіб державний номерний знак НОМЕР_27 (MERSEDES-BENZ 313 CDI, VIN: НОМЕР_28 .

Після набрання вироком законної сили, заставу внесену за ОСОБА_5 в розмірі 111040 (сто одинадцять тисяч сорок) гривень повернути заставодавцю.

Частину застави, внесеної за ОСОБА_5 в розмірі 50000 (п`ятдесять) тисяч гривень звернути на користь ЗСУ (Національний банк України МФО 300001 Рахунок № НОМЕР_29 код ЄДРПОУ 00032106 Отримувач: Національний банк України).

Після набрання вироком законної сили, заставу внесену за ОСОБА_4 в розмірі 97620 (дев`яносто сім тисяч шістсот двадцять) гривень повернути заставодавцю.

Частину застави, внесеної за ОСОБА_4 в розмірі 50000 (п`ятдесять тисяч) гривень звернути на користь ЗСУ (Національний банк України МФО 300001 Рахунок № НОМЕР_29 код ЄДРПОУ 00032106 Отримувач: Національний банк України).

На вирок може бути подано апеляцію до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення. У випадку неподання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.

Суддя: ОСОБА_1